Рішення

від 03.06.2010 по справі 2-797/10

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Заводський районний суд м. Миколаєва

м. Миколаїв, вул. Радісна, 3, 54020, (0512) 47-80-02

2-797/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2010 р. Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Кваші С.В.

при секретарі - Вдовиченко І.С.

роглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - Фонд) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Фонд звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, яким просив стягнути на свою користь страхові суми сплачені постраждалому від дорожньо-транспортної пригоди, яке сталося з вини відповідача, ОСОБА_2 в сумі 7111,08 грн.

В судовому засіданні представник Фонду пред'явлені вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, про поважність причин не явки суд не повідомив.

Суд вислухавши доводи представника Фонду, дослідивши матеріали справи, на підставі ст.. 980, 993, 1195 ЦК України, приходить до висновку про необхідність у задоволенні позову вімовити.

В судовому засіданні встановлено, що 01.04.2008 р. ОСОБА_2 в м. Миколаєві внаслідок порушенні водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху отримав тілесні пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди. Винність ОСОБА_1 у скоєнні проступку передбаченого ст.. 124 КУпАП за викладених обставин встановлена постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.04.2008 р.

08.05.2008 р. працедавцем ОСОБА_2 - МФ ВАТ Кримська страхова компанія був затверджений акт Н-1 про нещасний випадок на виробництві.

08.07.2008 р. постановою начальнику Фонду ОСОБА_2 було призначена допомога у з'язку із тимчасовою непрацездатністю в сумі 7111,08 грн. за період з 01.04.2008 по 30.05.2008 Виплати здійснені за рахунок страхових внесків до Фонду.

При вирішенні питання про обґрунтованість позову суд виходить з того, що

Згідно частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зазначена норма передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, заподіяну іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

Разом з тим, правовідносини, пов'язані зі страхуванням різних видів, регулюються нормами глави 67 ЦК України.

Згідно статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, за загальними правилами страхування страховик має право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування; в разі проведення страхових виплат за договором особистого страхування (житгя, здоров'я, працездатності, пенсійного забезпечення) страховик не має права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Також статтею 999 ЦК України передбачено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно частин 4, 5 статті 6 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суб'єктом страхування є страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Таким чином, страхування від нещасного випадку є обов'язковим особистим страхуванням.

Оскільки сфера дії Закону № 1105-ХІV поширюється виключно на застрахованих осіб, страхувальників та страховика й цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами не врегульований правовий механізм відносин Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, як страховика, з іншими особами - відповідальними за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю застрахованої особи, тому до таких правовідносин підлягають застосуванню загальні положення ЦК України щодо страхування.

З урахуванням наведеного та з огляду на положення статей 993, 999 ЦК України Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, як страховик за обов'язковим особистим страхуванням, не має права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди потерпілому.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5-8, 10-11, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центральному районі м. Миколаєва до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в сумі 7111,08 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області в порядку та строки визначені ст.. 294, 296 ЦПК України.

Суддя Заводського

районного суду м. Миколаєва С.В. Кваша