Рішення

від 14.11.2017 по справі 757/13022/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13022/17-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

14 листопада 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Москаленко К.О.

за участю секретаря - Березовській К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Трейд про визнання договору недійсним та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ Прайд Авто Трейд , в якому просить визнати недійсним Договір Ревардингу №303176 від 03 листопада 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Трейд та стягнути з відповідача на користь позивача суму грошових коштів в розмірі 118 500 грн. 00 коп., комісійний збір в розмірі 1185 грн. 00 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.11.2016 між ним та відповідачем було укладено Договір Ревардингу (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання придбати та передати на умовах укладеного Договору у користування трактор МТЗ 820 Беларус, а позивач зобов'язався прийняти товар та сплатити ревардингові платежі та інші платежі згідно з умовами Договору. 03.11.2016 на виконання умов Договору позивачем було сплачено на рахунок відповідача грошову суму у розмірі 36 000 грн. 00 коп. Також, 16.11.2016 позивачем було сплачено на рахунок відповідача грошову суму у розмірі 82 500 грн. 00 коп. Водночас, комісійний збір банку за зазначені операції склав 1 185 грн. 00 коп., який також був сплачений позивачем. Разом з тим, відповідач так і не виконав свої зобов'язання в частині передачі предмета Договору. Позивач вважає, що укладений між ним та відповідачем Договір містить у собі всі ознаки лізингу, а тому до правовідносин за укладеним Договором слід застосувати законодавство про фінансовий лізинг. З урахуванням викладеного, позивач вважає укладений Договір таким, що має бути визнаний судом недійсним, оскільки, існує істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, та Договір містить несправедливі умови, що є порушенням Закону України Про захист прав споживачів .

Позивач у судове засідання не з'явився, однак, в матеріалах справи міститься заява представника позивача, відповідно до якої представник позивача просить слухати справу у відсутність позивача та його представника, водночас, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, свого уповноваженого представника в судове засідання не направив. Причини неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за відсутності представника до суду не надходило.

На підставі ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд, визнавши причини неявки представника відповідача неповажними, вважає можливим провести заочний розгляд справи за відсутності позивача та представника відповідача, та ухвалити заочне рішення по справі, на підставі наявних в ній доказів.

Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03.11.2016 між позивачем та ТОВ Прайд Авто Трейд було укладено Договір, відповідно до п. 2.1. якого постачальник зобов'язується придбати та передати на умовах ревардингу у користування майно (визначений у п. 3.1. цього Договору), а Отримувач зобов'язується прийняти Товар та сплачувати Ревардингові платежі та інші платежі згідно з умовами цього Договору.(а.с.14-25)

Водночас, товаром по даному Договору є: трактор МТЗ 820 Беларус (п. 3.1. Договору).

На виконання умов Договору 03.11.2016 позивачем було сплачено на рахунок відповідача грошову суму у розмірі 36 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції. (а.с. 29)

Також, 16.11.2016 позивачем на рахунок відповідача було сплачено грошову суму у розмірі 82 500 грн. 00 коп., що підтверджується копією квитанції. (а.с. 29)

Комісійний збір банку за виконання вищезазначених операцій склав 1 185 грн. 00 коп.

Проаналізувавши зміст та умови укладеного між сторонами Договору суд вважає, що відносини за цим Договором повинні регулюватися положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, та відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг" та Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки, містять елементи вказаних договорів.

У ч. 1 ст. 2 Закону України Про фінансовий лізинг визначено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України та ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг , за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачені підстави, за наявності яких правочин може бути визнаний недійсним, а саме: недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою (зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, п'ятою (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) та шостою ( правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей) статті 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у постанові від 08.06.2016 у справі № 6-330цс16 та у постанові від 11.05.2016 у справі № 6-3020цс15, аналізуючи норму статті 18 Закону України Про захист прав споживачів можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Проаналізувавши зміст укладеного Договору, суд приходить до висновку, що умови Договору є несправедливими, а саме:

- 3.4. У разі зміни вартості товару отримувач повинен сплатити різницю такої вартості до моменту купівлі товару;

- 3.5. Товар може бути замінено на інший, а у випадку відмови, згідно п. 8.15 повернення платежів не відбувається;

- 4.3.6. Постачальник має право розірвати Договір в односторонньому порядку;

- 5.4. У разі зменшення вартості товару різниця поверненню не підлягає;

- 8.14. Дострокове погашення може відбуватись не раніше ніж через 12 місяців після підписання акту, за дострокове погашення сплачується штраф в розмірі 10% від суми дострокового погашення;

- 8.15 У випадку розірвання договору через відмову від підписання акту коригування вартості ревардингові платежі поверненню не підлягають;

- 12.11. У випадку розірвання договору отримувачем, останній сплачує штраф в розмірі 20% від вартості товару, а також йому не повертається вартість фінансування.

Відповідно до норм ст. 6 Закону України Про фінансовий лізинг , договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Крім того, з огляду на юридичну природу договору фінансового лізингу та положень статті 692 ЦК України споживач послуг, укладаючи такий договір, має право знати обсяг своїх фінансових зобов'язань та ціну транспортного засобу, який лізингодавець передає йому в користування за плату з правом викупу. При цьому ціна предмета лізингу є істотною умовою такого договору згідно вимог статей 638, 655, 691 ЦК України.

Зі змісту оспорюваного Договору вбачається, що сторони не погодили постачальника (продавця) трактора, остаточно не визначили вартості предмета лізингу.

Також, на момент укладення Договору позивач був позбавлений можливості ознайомитися з обсягом своїх грошових зобов'язань, оскільки, п. 3.4. Договору передбачена можливість зміни вартості товару.

Відповідно до п. 3.5. Договору, товар може бути замінено на інший, а у випадку відмови, згідно п. 8.15 повернення платежів не відбувається; у відповідності до 8.15. Договору, у випадку розірвання договору через відмову від підписання акту коригування вартості ревардингові платежі поверненню не підлягають; а згідно з п. 12.11. Договору, у випадку розірвання договору отримувачем, останній сплачує штраф в розмірі 20% від вартості товару, а також йому не повертається вартість фінансування.

Разом з тим, зазначені пункти Договору суперечать ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , якою передбачено право споживача на одержання відповідної компенсації від продавця у зв'язку з розірванням або невиконанням умов договору та є несправедливими.

Крім того, дострокове погашення може відбуватись не раніше ніж через 12 місяців після підписання акту, за дострокове погашення сплачується штраф в розмірі 10% від суми дострокового погашення (п. 8.14. Договору), що свідчить також про порушення прав споживача.

Як встановлено судом, у вказаному Договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та Законом, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України Про фінансовий лізинг , положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості.

Окрім цього, відповідно до ст. 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Однак, у Договорі відсутні родові ознаки предмету лізингу, остільки, він не містить року випуску транспортного засобу, кольору, номера кузова, шасі та інше.

Разом з тим, як вже зазначалося, договір фінансового лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу.

За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.

Частинами першою та третьою ст. 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 ЦК України.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з ч. 2 ст. 799 ЦК України договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір не посвідчений нотаріально, а укладений у простій письмовій формі.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, аналізуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним Договору, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Прайд Авто Трейд .

Відповідно ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Оскільки, судом встановлено недійсність вказаного правочину, суд вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення сплаченої позивачем суми у розмірі 118 500 грн. 00 коп. Відтак позов в цій частині обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.

Разом із тим, вимоги про стягнення з відповідача комісійного збору банку в розмірі 1 185 грн. задоволенню не підлягають, оскільки комісійний збір не є сумою в розумінні ст.216 ЦК України, яка підлягає поверненню позивачу.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджена сума судового збору в розмірі 1 185 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України Про захист прав споживачів , ст.ст. 6, 7, 809 Закону України Про фінансовий лізинг , ст.ст. 3, 5, 6, 203, 215, 216, 628, 799, 806, 808 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Трейд про визнання договору недійсним та стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір Ревардингу №303176 від 03 листопада 2016 року, укладений між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Трейд (код ЄДРПОУ 34754266) - недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Трейд (код ЄДРПОУ 34754266) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основного боргу у розмірі 118 500 (сто вісімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., а також судові витрати у розмірі 1 185 (одна тисяча сто вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.

В іншій частині вимог - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду буде складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Печерського

районного суду м.Києва К.О. Москаленко