Рішення

від 27.12.2017 по справі 808/2230/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року (16 год. 24 хв.)Справа № 808/2230/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представників позивача: Белікової К.Г., Лісіної О.Г.,

представника відповідача: Гавриленка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Дніпрокор (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.71, код ЄДРПОУ 13612779)

до: Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2017 №0008791401, від 12.04.2017 №0004671411

ВСТАНОВИВ:

21.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Дніпрокор (далі - позивач, ТОВ Фірма Дніпрокор ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог від 27.12.2017, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача: №0008791401 від 04.07.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість частково на загальну суму 4394711 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 3515769 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 878942 грн.; №0004671411 від 12.04.2017 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 7522 грн., а також застосування штрафної санкції у розмірі 6340,60 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2230/17, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотаннями представників сторін для надання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 27.12.2017 на підставі ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Камертон".

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та наданих письмових поясненнях. Висновки акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області № 137/08-01-14-01/13612779 від 20.03.2017 про порушення ТОВ Фірма Дніпрокор пп. 14.1.181, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 4394711 грн. та завищена сума від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 7 522 грн. у вересні 2016 року вважає незаконними та необґрунтованими. Прийняті на підставі перевірки податкові повідомлення - рішення вважає такими, що не відповідають нормам діючого законодавства України. Зазначає, що підставою для визначення відповідачем податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями, які оскаржуються, послугували висновки акту перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту при здійсненні операцій з контрагентами ТОВ Агапе , ТОВ Ексім Трейд Компані , ТОВ ТД Моліс , перевізниками ТОВ Аванта , ТОВ Запоріжінвест груп , ПП Вегамакс , ТОВ Автолюб , ТОВ Торгівельно-транспортна компанія Партнер . Вказує, що вищевказані висновки зроблені необґрунтовано. Відсутність реальності проведення господарської операції між позивачем та ТОВ Агапе на підставі доводів відповідача щодо обставин діяльності останнього вважає недоречним в силу вимог ст.61 Конституції України. Інші встановлені перевіркою обставини щодо ТОВ Агапе є несуттєвими, такі, що не спростовують факту проведення господарської операції з позивачем. Також зауважує, що придбання у ТОВ Ексім Трейд Компані , ТОВ ТД Моліс товару та його реалізація на експорт через комісіонера відбувалося у рамках господарської діяльності позивача, а обґрунтованість правової позиції позивача у вищевказаному питанні підтверджується низкою судової практики. Стосовно придбання послуг перевезення по вищевказаним перевізникам, зазначає про надання позивачем до перевірки в повному обсязі актів виконаних робіт (наданих послуг), податкових накладних, які і є первинними документами, на даних яких ґрунтується бухгалтерський та, відповідно, податковий облік. Вказані акти мають всі необхідні реквізити, які ідентифікують проведені господарські операції. Договори перевезення вантажів та заявки до них не є первинними документами, а є правочинами і не фіксують факти проведення господарської операції. Зважаючи на значний обсяг вказаних документів вони не надавалися в повному обсязі при проведенні перевірки, а частково для розуміння сутності проведених операцій. Недоліків в оформленні податкових накладних під час перевірки виявлено не було. Перевізники - контрагенти позивача є належним чином зареєстрованими платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем. Після проведення перевірки ТОВ Фірма Дніпрокор звернулося до перевізників та отримало екземпляри товарно - транспортних накладних в повному обсязі, про що повідомило ДФС України під час адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень - рішень. З огляду викладене, вказує на законодавчо гарантоване право позивача на формування податкового кредиту з вищезазначеними контрагентами, а порушення зафіксовані в акті вважає незаконними та необґрунтованими. У зв'язку зі згодою позивача з висновками акту перевірки від 20.03.2017, викладеними на стор. 94 акта щодо завищення показників податкового кредиту на суму 1039грн. по взаємовідносинам з ПП Будпостач (код ЄДРПОУ 24267110) та сплатою суми податкового зобов'язання в розмірі 1298,75грн. згідно платіжного доручення від 21.12.2017 №990 по податковому повідомленні-рішенню від 04.07.2017 №0008791401 позивач уточнив (зменшив) позовні вимоги та просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача: №0008791401 від 04.07.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість частково на загальну суму 4394711 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 3515769 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 878942 грн.; №0004671411 від 12.04.2017 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 7522 грн., а також застосування штрафної санкції у розмірі 6340,60.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, зазначених в письмових запереченнях по справі. Зазначає, що за результатами перевірки позивача, контролюючий орган прийшов до наступних висновків: нереальність здійснення операцій з придбання мотоблоків та генераторів у ТОВ Агапе на підставі співставлення з системою АІС Податковий блок за 2014 рік; відносини позивача з ТОВ Ексім Трейд Компані та ТОВ Моліс щодо придбання нетипової продукції та реалізації її на експорт здійснювались з метою отримання податкової вигоди; завищення витрат на вартість придбаних послуг перевезення по перевізникам ТОВ Аванта , ТОВ Запоріжінвест груп , ПП Вегамакс , ТОВ Автолюб , ТОВ Торгівельно-транспортна компанія Партнер без належним чином оформлених товарно-транспортних накладних. Встановлені перевіркою факти, на думку представника відповідача, є правомірними, а винесені на її підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення - законними. У задоволенні адміністративного позову просить відмовити у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, в період з 23.01.2017 по 03.03.2017 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Дніпрокор з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016.

За результатами перевірки складено акт №137/08-01-14-01/13612779 від 20.03.2017 (а.с.11-184, т.1), яким зафіксовано порушення ТОВ Фірма Дніпрокор , зокрема:

пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ (далі - ПК України) заниження податку на додану вартість всього у сумі 3 650 757 грн., у т.ч. по періодах: січень 2014 р. - 1117 грн., лютий 2014 р.- 2703 грн., травень 2014 р. - 374930 грн., червень 2014 р. - 295261 грн., липень 2014 р. - 243 374 грн., серпень 2014 р. - 311 101 грн., вересень 2014 р. - 70 022 грн., жовтень 2014 р. - 123 265 грн., грудень 2014 р. - 473 127 грн., червень 2015 р.- 89 830 грн., липень 2015 р. - 377 812 грн., серпень 2015 р. - 234 160 грн., вересень 2015 р. - 262 466 грн., жовтень 2015 р. - 244 049 грн., листопад 2015 р. -262 134 грн., січень 2016 р. - 90 600 грн., травень 2016 р.- 194 806 грн., а також зменшено суму від'ємного значення на загальну суму 7 522 грн., у т.ч. по періодах: вересень 2016 р. - 7 522 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Фірма Дніпрокор на підставі укладеного договору від 15.10.2014 №10152 здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Агапе щодо придбання садової техніки (грунтофрези та генератори). Вартість зазначеної техніки ТОВ Фірма Дніпрокор включено до вартості товарів та, в подальшому, до складу собівартості реалізованих товарів за 2014 рік на суму 221160 грн., а податок на додану вартість в сумі 44232 грн. з вартості зазначених товарів включено до складу податкового кредиту за жовтень 2014 року.

Під час перевірки відповідно до наявної податкової інформації ДПІ у м.Чернігові від 27.02.2015 №18/22/38709641 з питань підтвердження господарських відносин ТОВ Агапе із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2014 року - січень 2015 року встановлено, що ТОВ Агапе за юридичною та фактичною адресою відсутнє, загальна чисельність працюючих в 2014 році - 2 особи, основні фонди станом на 31.12.2014 відсутні.

Відповідно до товарно-транспортної накладної без номера від 30.10.2014, яку в ході перевірки надано ТОВ Фірма Дніпрокор , автомобільним перевізником зазначено ТОВ Агапе , водій - ОСОБА_4, проте такого робітника у штаті підприємства ТОВ Агапе не значиться, транспортні засоби також відсутні. Тож, невідомо хто здійснював перевезення ТМЦ від ТОВ Агапе на ТОВ Фірма Дніпрокор , ТТН заповнена з порушенням, а саме: не зазначено підпис водія ОСОБА_4 про отримання ТМЦ та про здачу ТМЦ, вантажно- розвантажувальні операції, точна адреса міста навантаження.

Як свідчать матеріали справи, ГУ ДФС у Запорізькій області з метою встановлення даних по автомобілю та причіпу, якими було здійснено перевезення (відповідно до ТТН: МАН НОМЕР_1, причіп -НОМЕР_2), надано запит до регіонального сервісного центру МВС у Запорізькій області від 07.03.2017 №1546/10/08-01-14-11-08 та отримано відповідь від 15.03.2017 №31/8-1159 (вх. №2348/10 від 30.03.2017), згідно з якою інформація щодо автомобіля МАН НОМЕР_1 в базі даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України відсутня. Відносно причепа у отриманій інформації зазначено, що вказаний причіп було поставлено на облік 02.10.2004 власником ТОВ ЛAA Транс (Луганська обл.), а 11.12.2013 цим же власником його було знято з обліку. Експлуатуватись даний причіп не міг, оскільки відсутні дані його подальшої реєстрації (перереєстрації).

Відповідно до системи АІС Податковий блок за 2014 рік у ТОВ Агапе відсутнє придбання мотоблоків та генераторів за період січень 2014 року - листопад 2014 року.

На підставі аналізу податкової інформації та з аналізу системи АІС Податковий блок (імпортні операції), на ТОВ Агапе відбулось розірвання ланцюга постачання ТМЦ: на протязі 2014 року на ТОВ Агапе з кодом УКТ ЗЕД 8432295000 з номенклатурою почвофреза та машини садові для підготовки або оброблення грунту всього 3 штуки було здійснено постачання від нерезидента Southe Bridge Suite (Єдинбург, Шотландія) лише у грудні 2014 року (відповідно до ВМД №908233 від 09.12.2014, №908241 від 10.12.2014, №41880 від - 12.12.2014), в той час, як постачання почвофрезів у кількості 48 шт. від ТОВ Агапе на ТОВ Фірма Дніпрокор відбулось у жовтні 2014 року.

З урахуванням вищезазначеного, перевіркою не підтверджено факт реального придбання товарів у ТОВ Агапе та зроблено висновок, що ТОВ Фірма Дніпрокор при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ Агапе в порушення п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п. 198.3 ст.198, п. 201.1, п.201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 рік, на загальну суму 221 160 грн. та податковий кредит за жовтень 2014 року у сумі 44 232 грн.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ Фірма Дніпрокор у 2014 році на підставі договору поставки товару від 03.03.2014 №09 Е здійснювало придбання товару (продукт білково-жировий твердий в асортименті) у ТОВ Ексім-Трейд Компані ; на протязі 2015 року здійснювало придбання у ТОВ Виробниче об'єднання Моліс товару (продукт білково-жировий твердий в асортименті, виробник ТОВ ВО Моліс ).

У податковому обліку ТОВ Фірма Дніпрокор до складу витрат по рядку 05.1 Декларації - 2014 рік включено суми по взаємовідносинам з ТОВ Ексім-Трейд Компані за 2014 рік у розмірі 9 714 250 грн.

У 2015 році придбано у ТОВ ВО Моліс товарів вартістю 8929092 грн. (з ПДВ). Податок на додану вартість в сумі 1488182 грн. з вартості придбаного у ТОВ ВО Моліс товару включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до умов договору, умови поставки - ЕХW, тобто продавець не несе відповідальності за погрузку товара на транспортний засіб.

Перевезення здійснювалось за рахунок ТОВ Ексім Трейд Компані , проте товарно-транспортні накладні на ТОВ Фірма Дніпрокор відсутні.

В ході проведення перевірки також встановлено, що ТОВ Фірма Дніпрокор у 2014 році здійснювало реалізацію ТМЦ нетипової продукції (продукт білково-жировий твердий в асортименті, виробник ВО Моліс , при цьому, основний вид діяльності ТОВ Фірма Дніпрокор - торгівля садово-паркового обладнання) по договорам комісії з комісіонерами ТОВ Торговий дім Моліс (у 2014 році) та ТОВ Моліс-Трейд (у 2015 році). Зазначені ТМЦ було реалізовано комісіонерами на експорт (Казахстан) умовах FСА (м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 2). Зазначені операції оформлені актами приймання-передачі товарів на комісію, звітами комісіонерів та ВМД.

Контролюючим органом встановлено, що витрати на придбання продукції на внутрішньому ринку менші, ніж отримано грошових коштів від комісіонерів за реалізовану продукцію на експорт, в наявності збиток від здійснених операцій, тобто економічний ефект та ділова мета від зазначених операцій відсутні. При цьому, компенсацію зменшення активів на підприємстві здійснено за рахунок формування дебіторської заборгованості бюджету України перед підприємством.

В акті перевірки зазначено, що економічний ефект та ділова мета від зазначених операцій відсутні внаслідок розрахованого перевіркою збитку від здійснених операцій в сумі 1155707 грн. ((без врахування витрат на комісійну винагороду комісіонеру: як різниці між валовим доходом (отримано грошових коштів від комісіонера за реалізовану продукцію на експорт) - 10501,30 тис. грн. та вартістю придбаної продукції - 11657,1 тис. грн. (в т.ч. ПДВ) -або збитку - 1 233 707 грн. (з врахуванням витрат по комісійній винагороді комісіонеру).

Також встановлено здійснення ТОВ ТД Моліс експорту аналогічного товару на адресу того ж покупця - нерезидента.

Перевіркою зроблено висновок, що оформлення операцій з придбання нетипової продукції та реалізації її на експорт здійснене з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати податкових зобов'язань, пройшло транзитом через ТОВ Фірма Дніпрокор , та не входить до меж його господарської діяльності, і, як наслідок, не викликало реальних змін майнового стану, тобто не є господарською операцією для ТОВ Фірма Дніпрокор , тому відсутні правові підстави щодо бухгалтерського обліку зазначених операцій.

Відтак, ТОВ Фірма Дніпрокор порушило п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України, оскільки неправомірно віднесло до складу податкового кредиту податок на додану вартість з суми комісійної винагороди комісіонеру по операціям, які виходять за межі господарської діяльності, що не свідчить про одержання доходу, і тому в сукупності такі операції не відповідають меті підприємницької діяльності - одержанню прибутку, чим завищено суму податкового кредиту за травень 2014 року - жовтень 2014 року на суму 13000 грн., за липень 2015 року - грудень 2015 року всього на суму 16000 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ Фірма Дніпрокор на порушення п.п.14.1.36, п.п. 14.1.181, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України завищено податковий кредит на суму ПДВ з вартості послуг перевезення по ТОВ Аванта , ТОВ Запоріжінвест груп , ПП Вегамакс , ТОВ Автолюб , ТОВ Торгівельно-Транспортна Компанія Партнер без належним чином оформлених товарно-транспортних накладних всього за січень 2014 року - вересень 2016 року - на суму 22847 грн.

Також контролюючим органом було встановлено, що ТОВ Фірма Дніпрокор не мало право включати до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, операції з придбання маркетингових послуг у ТОВ Епіцентр К , які не пов'язані з господарською діяльністю, в порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України завищено суму податкового кредиту на суму 130129 грн., у т.ч. по періодах: липень 2014 року - 35699 грн., грудень 2014 року - 24530 грн., жовтень 2015 року - 30756 грн., листопад 2015 року - 21107 грн., березень 2016 року - 18037 грн.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ Фірма Дніпрокор в порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.10 ст. 201 ПК України завищило показники податкового кредиту у рядку 10.1 колонки Б Декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року на 1039 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач подав заперечення до акту перевірки № 137/08-01-14-01/13612779 від 20.03.2017 (вих. № 31 від 29.03.2017), які залишилися без задоволення згідно листа ГУ ДФС у Запорізькій області вих. № 3305/10/08-01-14-11-06 від 07.04.2017 (а.с.185-206, т.1)

На підставі висновків акту перевірки 12.04.2017 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області були прийняті, зокрема, податкові повідомлення - рішення:

№0004681411, яким ТОВ Фірма Дніпрокор збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 563 446,25 грн., в тому числі 3 650 757,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 912 689,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(а.с.207-208, т.1);

№ 0004671411, яким ТОВ Фірма Дніпрокор зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 7 522,00 гривень за декларацією № 9197384616 від 20.10.2016 за звітний період вересень 2014 та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 6 340,60 грн. (а.с.209-210, т.1).

Позивач здійснив оскарження вищевказаних податкових повідомлень - рішень в адміністративному порядку (а.с.211-219, т.1).

Остаточним рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 26.06.2016 за вих. № 13695/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення - рішення від 12.04.2017 № 0004671411, № 0004681411 в частині зменшення від'ємного значення та донарахування податку на додану вартість внаслідок зменшення перевіркою податкового кредиту з вартості маркетингових послуг, отриманих від ТОВ Епіцентр К , а також в частині донарахування податку на додану вартість за січень - лютий 2014 року та штрафні санкції у відповідному розмірі, а в інших частинах зазначені податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу - частково задоволено (а.с.220-233, т.1).

На підставі висновків акту перевірки № 137/08-01-14-01/13612779 від 20.03.2017 та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 26.06.2016 № 13695/6/99-99-11-01-01-25, 04.07.2017 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0008791401, яким ТОВ Фірма Дніпрокор збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 396 010,00 грн., в тому числі 3 516 808,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 879 202,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.234-235, т.1).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд виходить з приписів ч. 2 ст.2 КАС України, відповідно до яких встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який набрав законної сили 01.01.2011.

В пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як свідчать матеріали справи, підставою для визначення відповідачем податкового зобов'язання позивачу за платежем податок на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями, які оскаржуються, послугували висновки акту перевірки, що викладені в п. 3.2.2 Податковий кредит .

Згідно акту перевірки (а.с.67-69 акту) ТОВ Фірма Дніпрокор завищено податковий кредит при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ Агапе (код ЄДРПОУ 38709641) за жовтень 2014 року на загальну суму 44 232 грн. На думку відповідача по вказаній операції відсутній факт реального придбання товару, оскільки: посадові особи ТОВ Агапе за юридичною адресою не знаходяться згідно акту від 19.02.2015, документи надані до перевірки частково, перевірку провести неможливо; згідно інформаційних систем ДПІ встановлена відсутність необхідних умов для підприємницької діяльності та не здійснення придбання товарів у 2014 році, які продані ТОВ Фірма Дніпрокор .

Як вбачається з матеріалів справи 15.10.2014 між ТОВ Фірма Дніпрокор та ТОВ Агапе був підписаний договір № 10152, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та сплатити садову техніку на умовах, передбачених даним договором (а.с.3-8, т.2).

Відповідно до вказаного договору та згідно видаткової накладної № 10171, 30.10.2014 ТОВ Агапе передав позивачу почвофрези та генератори в асортименті на зальну суму 265 392,00 грн. (а.с.10, т.2).

Перевезення вказаного товару здійснювалось за товарно-транспортною накладною від 30.10.2014 (а.с.11, т.2), а оплачено товар було передплатою 22.10.2014 платіжними дорученнями №4998 та №1055.

ТОВ Агапе виписано на адресу позивача податкову накладну №22 від 30.10.2014, яку разом з іншими первинними документами позивач надав до перевірки (а.с.12, т.2). Зауваження відповідача до податкової накладної відсутні. Також вказані видаткові та податкові накладні надав і ТОВ Агапе , про що вказується на арк.7 акту перевірки. Крім того, ТОВ Агапе у жовтні 2014 року задекларовано податкові зобов'язання з ТОВ Фірма Дніпрокор на суму ПДВ 44232,0грн. (арк.8 акту).

Відповідач зазначає про порушення в заповненні вказаної товарно-транспортної накладної від 30.10.2014. Проте, на думку суду, вказані порушення є незначними та можуть ідентифікувати проведену господарську операцію та свідчать про недотримання з боку перевізника Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 та не пов'язані з дотриманням ТОВ Фірма Дніпрокор вимог податкового законодавства.

Що стосується інформації про відсутність в базі даних Національної автоматизованої системи МВС України інформації щодо автомобіля, яким здійснено перевезення вантажу, то оскільки перевізником в договірних відносинах сторін виступав саме ТОВ Агапе , позивачу не були відомі обставини щодо реєстрації вказаного автомобіля. Обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати перевірку транспортних засобів контрагента законом не встановлений, як і обов'язок нести відповідальність за третіх осіб по дотриманню ними вимог законодавства щодо реєстрації транспортних засобів.

Твердження контролюючого органу стосовно відсутності придбання з боку ТОВ Агапе товарно-матеріальних цінностей, що надалі були передані позивачу за умовами укладеного договору, за період січень-листопад 2014 року, відповідно до податкової інформації, спростовані документальними доказами.

В матеріалах справи міститься митна декларація ІМ-40 №102040000/2014/041528 від 17.10.2014, відповідно до якої ТОВ Агапе імпортувало почвофрези GT 500, GT 900 М, генератори ЕG 5500 Е3, які в подальшому придбало ТОВ Фірма Дніпрокор (а.с.25-28, т.4).

Згідно акту перевірки відсутність ТОВ Агапе за місцезнаходженням встановлена 19.02.2015, спірні операції мали місце в жовтні 2014 року. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній запис про відсутність ТОВ Агапе за місцезнаходженням станом на 2014 рік.

Інші встановлені щодо ТОВ Агапе обставини не спростовують факту проведення господарської операції з позивачем. Всі обставини, наведені в акті перевірки в якості доказів нереальності господарської операції між позивачем та ТОВ Агапе носять форму суб'єктивних суджень та не мають документального підтвердження.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач не допускав завищення податкового кредиту в жовтні 2014 року при здійсненні господарських відносин з ТОВ Агапе на суму 44232грн.

Щодо встановленого перевіркою завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Ексім-Трейд Компані , ТОВ Виробниче об'єднання Моліс , ТОВ Торговий дім Моліс , ТОВ Моліс-Трейд .

Як свідчить зміст акту перевірки від 20.03.2017, ГУ ДФС у Запорізькій області не підтверджено правомірність включення ТОВ Фірма Дніпрокор до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених:

-при придбанні товару у ТОВ Ексім Трейд Компані на суму ПДВ 1942850грн. в 2014 році (арк.70-75 акту);

-при сплаті ТОВ Торговий дім Моліс комісійної винагороди в 2014 році на суму ПДВ 13000грн. (арк.81-85 акту);

-при придбанні товару у ТОВ Виробниче об1єднання Моліс на суму ПДВ 1488182 в 2015 році (арк.75-78 акту);

-при сплаті ТОВ Моліс- Трейд комісійної винагороди в 2015 році на суму ПДВ 16000грн. (акр.85-89 акту).

При встановленні вказаного порушення ГУ ДФС у Запорізькій області посилається на зміст розділу 3.1.2 акту перевірки від 20.03.2017. Однак, як свідчить вказаний розділ в ньому описані операції, які вважає збитковими відповідач щодо придбання у ТОВ Ексім - Трейд Компані продукту білково-жирового твердого в асортименті в 2014 році (арк.14-32 акту) на суму 9714250грн. без ПДВ. Також на арк.35-38 акту відповідачем зазнанчається про безпідставне віднесення до складу витрат на збут сум комісійної винагороди ТОВ Торговий дім Моліс за реалізацію продукту білково-жирового твердого в асортименті в 2014 році в розмірі 65000грн. Інших порушень розділ 3.1.2 акту перевірки від 20.03.2017, в тому числі щодо взаємовідносин з ТОВ Виробниче об'єднання Моліс та ТОВ Моліс- Трейд в 2015 році не містить.

Щодо операцій в 2015 році з придбання товару у ТОВ Виробниче об'єднання Моліс та продажу його на експорт ТОВ Моліс-Трейд податковий орган не вказує за збитковість вказаних операцій, тож є необгрунтованим посилання відповідача на відсутність у позивача розумної економічної причини (ділової мети) в результаті даних операцій.

Згідно акту перевірки позивач неправомірно відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Ексім -Трейд Компані на загальну суму 1942850грн., які зазначені в видаткових та податкових накладних ТОВ Ексім -Трейд Компані , якими оформлено операції з придбання нетипової продукції та реалізації її на експорт по договору комісії у зв'язку з тим, що дані операції: здійснені з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати податкових зобов'язань; відсутня ділова мета та економічний ефект; збитковість операцій; пройшли транзитом через ТОВ Фірма Дніпрокор ; не входить до меж його господарської діяльності; не направлені на отримання прибутку і укладені лише з метою формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки операції відбувалися лише на папері і не призвели до фактичної зміни активів ТОВ Фірма Дніпрокор .

Як вбачається з матеріалів справи в 2014 році ТОВ Фірма „Дніпрокор" здійснило придбання у ТОВ „Ексім - Трейд Компані" товару (продукт білково - жировий в асортименті) за договором поставки товару від 03.03.2014 року № 09 Е на загальну суму 11 657 100 грн., в тому числі ПДВ 1 942 850,00 грн. (а.с.14-16, т.2).

ТОВ Ексім-Трейд Компані були виписані ТОВ Фірма Дніпрокор видаткові накладні, описані на арк.71-72 та податкові накладні, описані на арк.16-25 акту перевірки.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано видаткові та податкові накладні (а.с.17-26, 49-59, т.2).

Оплата вартості придбаного товару підтверджена платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи (а.с. 27-48, т.2) та які зазначені на арк.72 акту перевірки.

Придбаний товар був реалізований на експорт через комісіонера ТОВ ТД Моліс та ТОВ Моліс-Трейд .

ТОВ Фірма Дніпрокор укладено договір комісії від 03.03.2014 №7к з ТОВ ТД Моліс , а також №8к/15 від 10.03.2015 з ТОВ Моліс-Трейд , у відповідності до яких комісіонер зобов`язується за дорученням комітента здійснити угоду з продажу на експорт нерезиденту України продукцію українського виробництва згідно специфікаціям, вказаним в додатках до вказаного договору, або іншої продукції за угодою сторін (а.с.118-132, т.2; 1-13, т.3).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано акти прийому-передачі від 26.05.2014, митні декларації, звіти комісіонера, видаткові та податкові накладні, бухгалтерські довідки, податкові декларації (а.с.133-210, т.2, а.с.14-75, т.3; 65-92, т.5 ).

03.03.2014 позивачем укладено з ТОВ Виробниче об`єднання Моліс договір поставки №10Е, у відповідності до якого постачальник зобов`язується систематично постачати і передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (а.с.60-63, т.2).

На підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надано видаткові накладні (а.с.64-94 т.2).

Оплата вартості придбаного товару підтверджена платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи (а.с. 95-116 т.2).

Вимоги до підтвердження даних, наведених у податковій звітності, встановлені ст.44 ПК України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до ст.1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналіз наданих первинних документів свідчить про те, що операції позивача з придбання товару та його продаж не експорт через комісіонера були належним чином оформлені, документально підтверджені; документи мають необхідні реквізити, скріплені підписами повноважних осіб і печаткою підприємств, що відповідає вимогам Закону № 996-ХIV та Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995. Документи відповідають вимогам чинного законодавства щодо форми та порядку оформлення податкових накладних. Викладені факти знайшли підтвердження в самому акті перевірки.

При цьому, матеріалами перевірки не спростовується реальність проведених операцій.

Відповідач вважає, що вказані вище господарські операції не входять до меж господарської діяльності позивача. Однак, одним з видів діяльності ТОВ Фірма Дніпрокор згідно відомостей з ЄДРПОУ є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (КВЕД 46.33). Крім того, даний вид діяльності передбачено у Статуті товариства (а.с.236-256, т.1).

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Вказана норма узгоджується з відповідними нормами Господарського кодексу України. Згідно ст. 43 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати будь - яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Також згідно змісту ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Таким чином, позивач згідно норм діючого законодавства мав право здійснювати діяльність щодо оптової торгівлі молочними продуктами (продукт білково - жировий твердий в асортименті).

При придбанні товару ТОВ Фірма Дніпрокор у ТОВ Ексім - Трейд Компані відбулися зміни у складі активів, сума яких збільшилася; зміни у складі поточних зобов'язань, сума яких збільшилася відповідно. При продажу товару на експорт на момент передачі ризиків і вигід, пов'язаних з правом власності на товар нерезиденту, відбулися: зміни у складі активів, сума яких зменшилася на собівартість реалізованого товару, зміни у складі активів, сума яких збільшилася на суму дебіторської заборгованості; зміни у складі капіталу, бо розмір прибутку, отриманого від продажу товару прямо впливає на чистий прибуток за період та на суму нерозподіленого прибутку на кінець звітного періоду.

Позивачем надано бухгалтерську довідку щодо прибутковості операцій з продажу товару на експорт через комісіонера в 2014 та 2015 роках (а.с.65-67, т.5).

Тож, з урахуванням зазначеного, спірна операція викликала реальних змін майнового стану та має визнаватися господарською операцією ТОВ Фірма Дніпрокор у розумінні бухгалтерського, та, відповідно, податкового обліку.

Слід відмітити, що діюче законодавство України не містить законодавчого визначення понять „реалізація нетипової продукції", невластивість (нетиповість) операції . Акт перевірки визначення таких понять та посилання на відповідні норми Закону також не дає. До того ж, Податковий кодекс України не містить норм, які б забороняли включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, включені до вартості придбаних товарів, щодо яких здійснено придбання та реалізацію нетипової продукції . Відповідно до норм чинного податкового законодавства незалежно від частоти здійснення операцій у звітному періоді застосовуються однакові правила оподаткування конкретного виду операцій.

Також висновок про здійснення спірної господарської операції з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати податкових зобов'язань зроблений ГУ ДФС у Запорізькій області без врахування того факту, що експортні операції оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість згідно пп. а) пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Поняття „експорт" регулюється положеннями Митного кодексу України, зокрема за ст. 82 експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Оскільки експортні операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, експортер має законодавчо гарантоване право на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених постачальникам, в порядку та строки, визначені ст. 200 ПК України.

Також ще одним доводом в обґрунтування позиції відповідач вказує, що дати видаткових накладних на придбання ТМЦ співпадають з датами передачі товару на комісію, тобто відсутній фактичний вплив позивача на рух активів. Натомість, відповідно до договору № 09 Е від 03.03.2014 постачання товару ТОВ Ексім - Трейд Компані відбувалося на умовах ЕХW - 71630, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Дніпрорудне. вул. Степова, 2, згідно з яким продавець не несе витрат на доставку товару, доставка за рахунок покупця. В договорі комісії № 7 к від 03.03.2014 передбачений базис поставки третім особам FСА - м. Дніпрорудне. Таким чином, на етапі складення договорів було визначено, що комісіонер здійснює постачання товару від місця купівлі товару у постачальника продавця-комітента. Такі умови поставки зроблені для мінімізації витрат на перевезення та зберігання товару та вони не можуть свідчити про відсутність руху товару. На кожну господарську операцію були оформлені відповідні первинні документи, що не заперечується актом перевірки.

Ще однією підставою для встановлення порушення норм ПК України з боку ТОВ Фірма Дніпрокор акт перевірки визначає те, що ТОВ „ТД „Моліс'' здійснює експорт аналогічного товару на адресу того ж покупця - нерезидента. Однак, ТОВ Фірма „Дніпрокор", так само як і ТОВ „ТД „Моліс", мало право самостійно визначати необхідність придбання та продажу певного виду товару, його вартість, контрагентів тощо. Визначення заборони здійснювати придбання та продаж на експорт товару з огляду на проведення таких саме операцій з боку інших суб'єктів господарювання є втручанням податкового органу в господарську діяльність, що є незаконним. Діюче законодавство України не забороняє різним суб'єктам господарювання здійснювати типові правочини щодо аналогічної продукції з однаковим контрагентами.

Таким чином, придбання у ТОВ Ексім-Трейд Компані товару та його реалізація на експорт через комісіонера відбувалося у рамках господарської діяльності позивача.

В попередні податкові періоди, зокрема в 2012 році, ТОВ Фірма Дніпрокор вже здійснювало подібні господарські операції щодо реалізації продукту молоковмісного сирного твердого на експорт. Вказані операції були предметом дослідження податкового органу і порушень при цьому виявлено не було (а.с.29-169, т.4).

Вказана правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема, в тому числі і по справах №808/3876/13-а, №808/1379/14 (а.с.170-183, т.4).

Відповідно до вказаного, ТОВ Фірма Дніпрокор правомірно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні товару у ТОВ „Ексім Трейд Компані" в розмірі 1 942 850 грн. в 2014 році, та у ТОВ Виробниче об'єднання Моліс в розмірі 1 488 182 грн. в 2015 році; і при сплаті ТОВ Моліс-Трейд комісійної винагороди в 2015 році на суму ПДВ 14 000 грн, а не 16000, як вказується в акті перевірки від 20.03.2017.

Також згідно змісту акту перевірки відповідачем було встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму всього 22 847 грн. (арк.78-81) при придбанні послуг перевезення по перевізникам ТОВ Аванта (код за ЄДРПОУ 32865262), ТОВ Запоріжінвест груп (код за ЄДРПОУ 31806253), ПП Вегамакс (код за ЄДРПОУ 37283793), ТОВ Автолюб (код за ЄДРПОУ 39673138), ТОВ Торгівельно - транспортна компанія Партнер (код за ЄДРПОУ 37366214) без належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

В акті перевірки зазначається, що договори з перевізниками не надано, також не надано заявки до перевірки, що унеможливлює визначити напрямок руху вантажу, відсутні товарно-транспортні накладні. На виконання договорів були надані акти виконаних робіт, податкові накладні, які наведено у додатку 3.2.2.4 до першого примірника акту. На думку відповідача підприємство, що сплатило за послуги з перевезення вантажу, для врахування вартості таких послуг у складі витрат при обчисленні податку на прибуток та податку на додану вартість повинне мати належним чином оформлену первинну транспортну документацію, що підтверджує одержання послуг з перевезення вантажів. Детально порушення описано у розділі 3.1.2 акту перевірки.

Згідно змісту п. 2 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 р. № 727, зареєстрованого в Міністерством юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як вбачається з акту перевірки, доводи відповідача ґрунтуються на відсутності у ТОВ Фірма Дніпрокор належним чином оформлених товарно - транспортних накладних.

Матеріалами справи встановлено, що протягом 2014-2016 років позивач дійсно споживав послуги сторонніх організацій з перевезення вантажів.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України (редакція 2014-2015 року) передбачалося, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.3. ст.198 ПК України (в редакції 2016 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (утому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), утому числі при їх імпорті.

Позивачем до матеріалів справи надано акти виконаних робіт (наданих послуг), податкові накладні, які і є первинними документами, на даних яких ґрунтується бухгалтерський та, відповідно, податковий облік. Вказані акти мають всі необхідні реквізити, які ідентифікують проведені господарські операції. Крім того, надано договори перевезення вантажів та заявки до них. Недоліків в оформленні податкових накладних під час перевірки виявлено не було. Перевізники - контрагенти позивача є належним чином зареєстрованими платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем (а.с.90-223, т.3).

Що стосується оформлення товарно - транспортних накладних, то Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, на які посилається податковий орган, були видані на виконання Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою КМУ від 05.01.95 № 710. Програма розроблена відповідно до Державної програми боротьби зі злочинністю, затвердженої Постановою ВРУ від 25.06.1993 на виконання рішення Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю від 18.02.1994. Отже, сфера застосування Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, не пов'язана з визначенням правил ведення платником податку податкового та бухгалтерського обліку в частині прийняття - передачі товарно-матеріальних цінностей. Отже, відсутність певних реквізитів в товарно-транспортній накладній або її відсутність є лише порушенням Правил перевезень автомобільним транспортом з боку перевізника, яке не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства Товариством.

Після проведення перевірки ТОВ Фірма Дніпрокор звернулося до перевізників та отримало екземпляри товарно - транспортних накладних в повному обсязі, про що повідомлялося ДФС України під час адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень - рішень.

Матеріали справи містять належним чином оформлені екземпляри товарно - транспортних накладних (а.с.208-317, т.4)

З огляду на наведене, позивач мав законодавчо гарантоване право на формування податкового кредиту відповідних податкових періодів за рахунок сум ПДВ, сплачених ТОВ Аванта , ТОВ Запоріжінвест груп , ПП Вегамакс , ТОВ Автолюб , ТОВ Торгівельно - транспортна компанія Партнер у складі вартості послуг з перевезення вантажів за 2014 - 2016 роки на суму 22 847 грн.

При прийнятті рішення суд також враховує, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень.

Крім того, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових та видаткових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам законодавства акт перевірки не містить, позивач цілком правомірно включив суми податку на додану вартість по отриманим товарам та послугам до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки від 20.03.2017, в рамках позовних вимог є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 04.07.2017 №0008791401, від 12.04.2017 №0004671411, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 67540,15 грн., що підтверджується платіжним дорученням №108 від 19.07.2017 (а.с.3, т.1). З урахуванням уточнення (зменшення) позовних вимог від 27.12.2017, суд присуджує до стягнення на користь ТОВ Фірма Дніпрокор за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 66015,77 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Дніпрокор (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.71, код ЄДРПОУ 13612779) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2017 №0008791401, від 12.04.2017 №0004671411, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0008791401 від 04.07.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість частково на загальну суму 4394711 (чотири мільйони триста дев'яносто чотири тисячі сімсот одинадцять) грн. 00 коп., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 3515769 (три мільйони п'ятсот п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 878942 (вісімсот сімдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок дві) грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0004671411 від 12.04.2017 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 7522 (сім тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 00 коп., а також застосування штрафної санкції у розмірі 6340 (шість тисяч триста сорок) грн. 60 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Дніпрокор (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.71, код ЄДРПОУ 13612779) судовий збір у розмірі 66015 (шістдесят шість тисяч п'ятнадцять) грн. 77 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.295 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 05.01.2018.

Суддя І.В.Садовий