Постанова

від 14.12.2017 по справі 810/3700/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року м.Київ № 810/3700/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., суддів Терлецької О.О. та Головенко О.Д., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" з позовом до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.140), просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України №188530/34558541 від 27.09.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.08.2017 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.08.2017 №9.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що спірним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.08.2017 №9, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. При цьому, оскаржуваним рішенням ДФС України як підставою для відмови у реєстрації зазначено шаблонне та неконкретизоване формулювання надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування .

Позивач вказує, що у квитанції до податкової накладної від 31.08.2017 №9 зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 42.22. Проте, у податковій накладній від 31.08.2017 №9 зазначено не код товару УКТ ЗЕД, а код послуги згідно з ДК ПП 42.22 (Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій), яку позивач надає своєму контрагенту.

Також позивач зауважує, що у квитанції до податкової накладної від 31.08.2017 №9 у порушення пп.201.16.1 п.201.1 ст. 201 ПК України не зазначається конкретний критерій ризику, що прямо впливає на можливість платника ПДВ надати копії необхідних документів, вичерпний перелік яких затверджуються щодо кожного такого критерію окремо. Крім цього, у вищевказаній квитанції не вказано конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567.

Позивач також звертає увагу, що останнім було надано до ДФС України перелік документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції, пояснення та історію підприємства, які на думку позивача, були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 31.08.2017 №9. Проте, незважаючи на наявність підтверджуючих документів та пояснень, ДФС України прийнято спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.08.2017 №9.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду заперечення проти позову, відповідно до яких вважає спірне рішення ДФС України обґрунтованим, оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної від 31.08.2017 №9, не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "ВП "Євротехнології" (а.с.159-162).

У судове засідання, призначене на 14.12.2017, представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином - повістками про виклик до суду та під розписку безпосередньо у суді (а.с.132, 135-136).

Суд зазначає, що у матеріалах адміністративної справи наявне клопотання представника позивача б/н від 07.12.2017 про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.129).

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою суду від 14.12.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/3700/17 у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" зареєстровано як юридична особа 08.02.2007 Макарівською районною державної адміністрацією Київської області (ідентифікаційний код 34558541), місцезнаходженням позивача є: 08072, Київська обл., Макарівський район, село Бишів, вулиця Гайдуківська, будинок 74, та перебуває на обліку як платник податків з 08.02.2007, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №669441 (а.с.45), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА №714358 (а.с.50) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.08.2017 за №1002923370 (а.с.47-49).

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 27.02.2007, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100025049 від 27.02.2007 (а.с.46).

08.02.2016 між позивачем та Ірпінською ОДПІ (Макарівське відділення) був укладений договір про визнання електронних документів №080220161, який згідно з пунктом 2 Розділу 1, надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом (а.с.105-106).

З матеріалів справи вбачається, що з метою укладення з контрагентом відповідного договору позивачем за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.2.2) було розроблено цінову пропозицію на виконання робіт по зовнішньому електропостачанню та освітленню Вишнівської середньої загальноосвітньої школи №1 по вул. Червоноармійська, 9 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області (а.с.143-144). Як вбачається із вказаної цінової пропозиції загальна вартість виконаних робіт та витрат складає 2086730,40 грн., у тому числі ПДВ 347788,40 грн.

Розглянувши цінову пропозицію та технічну документацію позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП "Євротехнології" було відправлено позивачу повідомлення вих. №236/17 від 21.08.2017 про те, що останнє має намір укласти договір підряду на виконання електромонтажних робіт по зовнішньому електроосвітленню та електропостачанню на об'єкті будівництва - Будівництво ІІ черги Вишнівської загальноосвітньої школи №1 по вул. Червоноармійська, 9 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області (а.с.145).

28.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Євротехнології" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" (Виконавець) було укладено договір підряду №28/082017, пунктом 1.1. Розділу 1 якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання електромонтажних робіт по зовнішньому електроосвітленню та електропостачанню на об'єкті: Будівництво ІІ черги Вишнівської загальноосвітньої середньої школи №1 по вул. Червоноармійська, 9 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області , згідно Додатку №1 до договору, що є його невід'ємною частиною (далі - Договір №28/082017 від 28.08.2017, а.с.24-25).

У розділі 2 Договору №28/082017 від 28.08.2017 сторони обумовили ціну договору і порядок розрахунків. Так, пунктом 2.1. розділу 2 вищевказаного договору передбачено, що за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві ціну договору, визначену договірною ціною. Загальна вартість робіт за весь об'єм виконаних робіт становить 2086732,80 грн., у тому числі ПДВ 20% - 347788,80 грн.

Згідно з підпунктами 2.1., 2.2. пункту 2.1. розділу 2 Договору №28/082017 від 28.08.2017 замовник здійснює авансовий платіж шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок в розмірі - 590000,00 грн. з ПДВ. Подальші розрахунки проводяться замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання Акту здачі-прийняття виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.1. розділу 4 Договору №28/082017 від 28.08.2017 після закінчення робіт виконавець передає замовнику два оригінальні примірники акту здачі-приймання виконаних робіт. Укладений двома сторонами Акт є підставою для розрахунку за виконану роботу згідно з п.п.2.2.

Після отримання акту замовник на протязі 5 робочих днів зобов'язаний ознайомитись з об'ємом та якістю виконаних робіт, підписати акт, здійснити розрахунок та повернути один примірник акту виконавцю (пункт 4.2. розділу 4 Договору №28/082017 від 28.08.2017).

Пунктом 5.1. розділу 5 Договору №28/082017 від 28.08.2017 визначено, що виконавець зобов'язується виконати роботи протягом 50 (п'ятдесяти) робочих днів з моменту підписання цього договору та надання замовником необхідних вихідних даних.

Згідно з пунктами 9.1., 9.2. розділу 9 Договору №28/082017 від 28.08.2017 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та є укладеним на невизначений строк. Договір припиняється після виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП "Євротехнології" та позивачем підписаний Додаток №1 (договірна ціна) до Договору №28/082017 від 28.08.2017 на Будівництво ІІ черги Вишнівської загальноосвітньої середньої школи №1 по вул. Червоноармійська, 9 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області (Коригування) (перший + другий пускові комплекси), що здійснюється в 2017 році (далі - додаток №1 до договору, а.с.26).

Суд зазначає, що вид договірної ціни - динамічний, визначений згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1-2013, та складений в поточних цінах станом на 31.08.2017.

Вищевказаним додатком №1 до договору сторонами визначено обґрунтування; найменування витрат; вартість, тис. грн., яка складається з вартості будівельних робіт та інших витрат, а саме:

Розділ І. Будівельні роботи - найменування витрат:

- заробітна плата на загальну суму 142 428,00 грн.;

- вартість матеріальних ресурсів на загальну суму 958 980,00 грн.;

- вартість експлуатації будівельних машин і механізмів на загальну суму 203 499,00 грн.;

- загальновиробничі витрати на загальну суму 75 453,00 грн.;

загальна сума витрат, передбачених розділом І, складає 1 380 360,00 грн.;

- прибуток, що становить 38 252,00 грн.;

- кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій - 9 872,00

грн.;

у сукупності із загальною сумою витрат становить 1 428 484,00 грн., з яких визначено податок на додану вартість у розмірі 20%, що становить 285 696,80 грн. Тобто, загальна договірна ціна по Розділу І складає - 1 714 180,80 грн.;

Розділ ІІ. Устаткування - найменування витрат:

- витрати підрядника, що пов'язанні з устаткуванням на загальну суму 310 460,00 грн.;

загальна сума витрат, передбачених розділом ІІ, складає 310 460,00 грн., з яких визначено податок на додану вартість витрат підрядника, що пов'язанні з устаткуванням у розмірі 20%, що становить 62 092,00 грн. Тобто, загальна договірна ціна по Розділу ІІ складає - 372 552,00 грн.

Таким чином, договірна ціна на Будівництво ІІ черги Вишнівської загальноосвітньої середньої школи №1 по вул. Червоноармійська, 9 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області загалом складає 2 086 732,80 грн., що відповідає ціні, визначеній сторонами Договором №28/082017 від 28.08.2017.

На виконання умов Договору №28/082017 від 28.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" було розроблено за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.2.2) локальний кошторис на будівельні роботи №4-1-1 на зовнішні електричні мережі 10 кв, Зовнішні електричні мережі 10кв., Перший пусковий комплекс, за основу якого взято креслення (специфікації) № том 6.1, який складений у поточних цінах станом на 29.05.2017 (а.с.27-28).

Вказаним локальним кошторисом №4-1-1 визначено, зокрема, кошторисну вартість - 418,858 тис. грн.; кошторисну трудомісткість - 912,16 люд.год.; кошторисну заробітну плату - 25526 грн.

Крім того, локальним кошторисом №4-1-1 передбачено обґрунтування (шифр норми); найменування робіт і витрат; одиницю виміру; кількість; вартість одиниці, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати); загальна вартість, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати) та витрати труда робітників, люд.год. (не зайнятих обслуговуванням машин / тих, що обслуговують машини - на одиницю, всього).

Також, ТОВ "Фірма "Струмсервіс" було розроблено за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.2.2) локальний кошторис на будівельні роботи №5-1-1 на Електропостачання 0,4кв, Електропостачання 0,4 кв., Перший пусковий комплекс, за основу якого взято креслення (специфікації) № том 6.1, який складений у поточних цінах станом на 29.05.2017 (а.с.29-30).

Вказаним локальним кошторисом №5-1-1 визначено, зокрема, кошторисну вартість - 192536 грн.; кошторисну трудомісткість - 786,03 люд.год.; кошторисну заробітну плату - 21059 грн.

Крім того, локальним кошторисом №5-1-1 передбачено обґрунтування (шифр норми); найменування робіт і витрат; одиницю виміру; кількість; вартість одиниці, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати); загальна вартість, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати) та витрати труда робітників, люд.год. (не зайнятих обслуговуванням машин / тих, що обслуговують машини - на одиницю, всього).

Також позивачем за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.2.2) був розроблений локальний кошторис на будівельні роботи №4-2-1 на Електропостачання 0,4кв, Електропостачання 0,4 кв., Другий пусковий комплекс, за основу якого взято креслення (специфікації) № том 6.1, який складений у поточних цінах станом на 29.05.2017 (а.с.31).

Вказаним локальним кошторисом №4-2-1 визначено, зокрема, кошторисну вартість - 82610 грн.; кошторисну трудомісткість - 230,99 люд.год.; кошторисну заробітну плату - 6483 грн.

Також, локальним кошторисом №4-2-1 передбачено обґрунтування (шифр норми); найменування робіт і витрат; одиницю виміру; кількість; вартість одиниці, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати); загальна вартість, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати) та витрати труда робітників, люд.-год. (не зайнятих обслуговуванням машин / тих, що обслуговують машини - на одиницю, всього).

Суд зазнає, що ТОВ "Фірма "Струмсервіс" за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.2.2) було розроблено локальний кошторис на будівельні роботи №4-3-1/17 на Електричне освітлення ЗТП-10/0,4кВ., Перший пусковий комплекс, за основу якого взято креслення (специфікації) № том 6.14 та який складений у поточних цінах станом на 29.05.2017 (а.с.32).

Вказаним локальним кошторисом №4-3-1/17 визначено, зокрема, кошторисну вартість - 18112 грн.; кошторисну трудомісткість - 143,88 люд.год.; кошторисну заробітну плату - 4080 грн.

Крім того, локальним кошторисом №4-3-1/17 передбачено обґрунтування (шифр норми); найменування робіт і витрат; одиницю виміру; кількість; вартість одиниці, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати); загальна вартість, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати) та витрати труда робітників, люд.год. (не зайнятих обслуговуванням машин / тих, що обслуговують машини - на одиницю, всього).

Позивачем за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.2.2) було розроблено локальний кошторис на будівельні роботи №4-3-2/17 на Силове електрообладнання (трансформ. - 1шт./нов.; -1шт/по ціні ревізії) ЗТП-10/0,4кВ., Перший пусковий комплекс, за основу якого взято креслення (специфікації) № том 6.14, який складений у поточних цінах станом на 29.05.2017 (а.с.33-35).

Вказаним локальним кошторисом №4-3-2/17 визначено, зокрема, кошторисну вартість - 368605 грн.; кошторисну трудомісткість - 726,35 люд.год.; кошторисну заробітну плату - 20969 грн.

Крім того, локальним кошторисом №4-3-2/17 передбачено обґрунтування (шифр норми); найменування робіт і витрат; одиницю виміру; кількість; вартість одиниці, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати); загальна вартість, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати) та витрати труда робітників, люд.год. (не зайнятих обслуговуванням машин / тих, що обслуговують машини - на одиницю, всього).

Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фірма "Струмсервіс" за допомогою програмного комплексу АВК-5 (3.2.1) було розроблено локальний кошторис на будівельні роботи №7-9-1 на Зовнішнє електроосвітлення, Зовнішнє електроосвітлення (опора СК105-5 - 37 шт. опора Грань - 4 шт.; світильники зовнішнього освітлення - 46 к-т), Перший пусковий комплекс, за основу якого взято креслення (специфікації) № том 6.2, який складений у поточних цінах станом на 29.05.2017 (а.с.36-38).

Вказаним локальним кошторисом №7-9-1 визначено, зокрема, кошторисну вартість - 610103 грн.; кошторисну трудомісткість - 3370,28 люд.год.; кошторисну заробітну плату - 87908 грн.

Крім того, локальним кошторисом №7-9-1 передбачено обґрунтування (шифр норми); найменування робіт і витрат; одиницю виміру; кількість; вартість одиниці, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати); загальна вартість, грн. (всього, заробітної плати, експлуатації машин, в тому числі заробітної плати) та витрати труда робітників, люд.год. (не зайнятих обслуговуванням машин / тих, що обслуговують машини - на одиницю, всього).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №28/082017 від 28.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП "Євротехнології" 31.08.2017 було перераховано на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж у розмірі 590 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 98333,33 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача (а.с.23).

Як вбачається з матеріалів справи, у день фактичного отримання коштів (авансового платежу) від ТОВ "ВП "Євротехнології", позивачем відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України було належним чином оформлено та складено податкову накладну №9 від 31.08.2017 на суму 590 000,00 грн., у тому числі ПДВ 98 333,33грн. (а.с.21).

Після надіслання вказаної податкової накладної до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем була отримана квитанція про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.09.2017, відповідно до якої зазначено про зупинення реєстрації податкової накладної №9 від 31.08.2017 (а.с.22).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 42.22.. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу".

Судом встановлено, що позивачем через сервіс "Електронний кабінет платника" на веб-сайті ДФС України було надіслано повідомлення №3 від 19.09.2017 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено стосовно податкової накладної №9 від 31.08.2017, в якому викладені наступні пояснення:

Повідомляємо про заблокування податкової накладної №9 від 31.08.2017 і направляємо пояснення щодо діяльності нашого підприємства. Між ТОВ "Фірма "Струмсервіс" та ТОВ "ВП "Євротехнології" укладено договір підряду №28/082017 від 28.08.2017. Згідно цього договору ТОВ "Фірма "Струмсервіс" бере на себе зобов'язання по виконанню електромонтажних робіт по зовнішньому електроосвітленню та електропостачанню на об'єкті: Будівництво ІІ черги Вишнівської загальноосвітньої середньої школи №1 по вул. Червоноармійська, 9 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області . Для виконання даних робіт наше підприємство має відповідну ліцензію, дозвіл на виконання робіт з підвищеної небезпеки, орендовані офісно-складські приміщення, техніка. А також товариство має штат кваліфікованих працівників в кількості восьми спеціалістів, яких достатньо для виконання об'єму таких робіт. Виконуючи зобов'язання по вищевказаному договору ТОВ "Фірма "Струмсервіс" веде закупівлю матеріалів: кабель, світильники, трансформатор, паливно-мастильні матеріали, комірки, паркові опори. Документи для підтвердження додаються (а.с.13).

До вищевказаного повідомлення позивачем були додані (прикріплені) документи (відскановані копії) у кількості 15 документів, детальний опис яких зазначений у письмових поясненнях позивача вих. №71 від 05.12.2017 (а.с.95-96), а саме:

- документ №1 від 18.09.2017 - копії установчих документів ТОВ "Фірма "Струмсервіс" (а.с.112);

- документ №2 від 18.09.2017 - копія Дозволу на виконання робіт підвищеної безпеки (а.с.113);

- документ №3 від 18.09.2017 - копії установчих документів ТОВ "Фірма "Струмсервіс" (а.с.114);

- документ №4 від 18.09.2017 - копії протоколів та посвідчення працівників по техніці безпеки (а.с.114а);

- документ №5 від 19.09.2017 - копії штатного розкладу, копії протоколів та посвідчення працівників по техніці безпеки (а.с.115);

- документ №6 від 19.09.2017 - копії видаткових накладних (а.с.116);

- назва документу ТОВ Євротехнології , номер документу 7, дата документу 19.09.2017 - копія договору підряду з ТОВ Євротехнології (а.с.117);

- назва документу ТОВ Логротех , номер документу 8, дата документу 19.09.2017 - копія договору підряду з ТОВ Логротех (а.с.118);

- назва документу Видатк. Південкабель , номер документу 9, дата документу 19.09.2017 - копія видаткової накладної ТКЦ у формі ТОВ Південкабельзбут (а.с.119);

- назва документу Договір оренди , номер документу 10, дата документу 18.09.2017 - копії договорів оренди нежитлового приміщення та транспортних засобів (а.с.120);

- назва документу Кошт 10кВШкола , номер документу 11, дата документу 19.09.2017 - копія локального кошторису згідно договору підряду з ТОВ Євротехнології (а.с.121);

- назва документу школа 0,4 кВ , номер документу 12, дата документу 19.09.2017 - копія локального кошторису згідно договору підряду з ТОВ Євротехнології (а.с.122);

- назва документу школа 0,4 2 етап р , номер документу 13, дата документу 19.09.2017 - копія локального кошторису згідно договору підряду з ТОВ Євротехнології (а.с.123);

- назва документу школа ЗТП , номер документу 14, дата документу 19.09.2017 - копія локального кошторису згідно договору підряду з ТОВ Євротехнології (а.с.124);

- назва документу Школа ТР-РИ , номер документу 15, дата документу 19.09.2017 - копія локального кошторису згідно договору підряду з ТОВ Євротехнології (а.с.125).

Суд зазначає, що Робочою групою Головного управління ДФС у Київській області розглянуто письмові пояснення позивача та/або копії документів, визначених у підпункті в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, що підтверджують здійснення операцій, за результатами яких виписано податкову накладну №9 від 31.08.2017, реєстрація якої зупинена. Розглянувши письмові пояснення та копії документів позивача, Робочою групою Головного управління ДФС у Київській області складено висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 20.09.2017 №3696/34558541 (а.с.166-170).

Як вбачається із вищезазначеного висновку, Робоча група Головного управління ДФС у Київській області надала пропозицію щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог пункту 200 1 .3 статті 200 1 розділу V Податкового кодексу України.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення від 27.09.2017 №188530/34558541 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 31.08.2017 (а.с.11-12).

В якості підстави прийняття такого рішення зазначено про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач подав до ДФС України скаргу б/н від 05.10.2017, в якій просив скасувати рішення комісії ДФС України від 27.09.2017 №188530/34558541 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 31.08.2017 в ЄРПН (а.с.14-18).

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 11.10.2017 №14708/34558541 відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України залишено скаргу б/н від 05.10.2017 без задоволення, а рішення комісії ДФС від 27.09.2017 №188530/34558541 - без змін (а.с.19).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" за захистом порушених прав та інтересів звернулось із даним позовом до Київського окружного адміністративного суду з вимогою про його скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Наведене положення відповідає пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, яким закріплено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, законодавчо закріплено, що після надсилання платником податків складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться, серед іншого, перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Цим же наказом затверджений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік №567, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 Критеріїв, який був зазначений відповідачем в квитанції від 15.09.2017 в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 31.08.2017 №9, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 Переліку №567 для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, визначений такий вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до пункту 2 Переліку №567 письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Згідно з підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Такі підстави встановлені постановою Кабінетом Міністрів України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", якою закріплено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування .

З матеріалів справи вбачається, що саме остання обставина (надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування) була зазначена ДФС України в якості підстави прийняття спірного рішення.

Така підстава для відмови у реєстрації податкової накладної за своєю суттю є складною, оскільки містить у своєму складі два можливі критерії: наявність порушень у наданих копіях документів; недостатність наданих копій документів.

При цьому, конструкція наведеної вище норми постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 містить сполучники "та/або", що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави для відмови. Зазначене свідчить про те, що під час розгляду справи та прийняття рішення у ній Комісія ДФС України повинна встановити конкретну обставину із двох наведених, або ж зазначити про існування двох підстав без використання сполучника "або".

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податків документів для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених Переліком №567.

У свою чергу, така підстава для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування як надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, потребує викладення Комісією у такому рішенні мотивів його прийняття з посиланням на факти, які безумовно свідчать про недостовірність наданих платником податків документів.

Відповідно до пункту 16 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 566, Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 18 цього Порядку передбачено, що Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Згідно з пунктом 5.1 Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Державної фіскальної служби України від 26 червня 2017 року № 450, матеріали, що виносяться на розгляд Комісії ДФС, включають, серед іншого: письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації; Таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до ДФС; висновок контролюючих органів з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення Комісією ДФС України відповідного засідання, на якому членами Комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У той же час, суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні №188530/34558541 від 27.09.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.08.2017 №9 не зазначено, які саме документи, надані позивачем, були складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; ДФС України не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Спірним рішенням ДФС було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстави надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, ДФС України лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин: чи то надані позивачем копії документів складені з порушеннями вимог законодавства, а якщо так, то яких саме; чи то копії наданих документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо так, то яких саме документів згідно з Переліком №567 не надано; чи то існують обидві зазначені передумови для відмови у реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Водночас, суд зауважує, що оскаржуване рішення фактично не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

Керуючись закріпленим в статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, суд зазначає наступне.

Як вище встановлено судом, позивачем було виконано для Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП "Євротехнології" електромонтажні роботи по зовнішньому електроосвітленню та електропостачанню на об'єкті: Будівництво ІІ черги Вишнівської загальноосвітньої середньої школи №1 по вул. Червоноармійська, 9 в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області відповідно до договору підряду №28/082017 від 28.08.2017.

Суд зазначає, що основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" за КВЕД ДК 009:2010 є: 42.21 Будівництво трубопроводів , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1002923370 від 15.08.2017 (а.с.47-49).

Крім цього, одним з видів економічної діяльності позивача є 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій .

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" має ліцензію від 26.04.2017 №17-Л на проведення господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності (за переліком видів робіт згідно з додатком), яка видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 03.05.2017 (а.с.51).

Також у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" наявний дозвіл Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві №1437.14.32 від 23.04.2014 (а.с.52) на виконання з 23.04.2014 по 22.04.2019:

1) монтажу, демонтажу устаткування підвищеної небезпеки: електричного устаткування

електричних мереж, технологічного електрообладнання напругою понад 1000 В;

2) робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000 В;

3) земляних робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри, або в зоні розташування підземних комунікацій;

4) робіт верхолазних, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та робіт, що виконуються за допомогою механічних підіймачів;

5) зварювальних робіт (РДЕ).

Реальне виконання робіт власними силами позивача можливе завдяки наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" належної кількості працівників (9 осіб), що підтверджується штатним розкладом підприємства.

Крім цього, як вбачається із витягу з протоколу №339-16 від 26.12.2016 засідання Комісії з перевірки знань з питань охорони праці, працівники позивача пройшли навчання у ТОВ Радар центр та отримали відповідні посвідчення (а.с.55-60).

Суд зазначає, що реальне виконання робіт власними силами позивача можливе також завдяки наявності належної матеріально-технічної бази, що підтверджується наступними доказами:

- договором оренди автомобілів та обладнання №4 від 29.12.2016, укладеним позивачем з ФОП ОСОБА_5 (орендодавець), предметом якого є зобов'язання орендодавця надати, а орендаря отримати в платне користування: автовишку АП-18 у кількості 3 шт., 2008, 2010 років випуску; ямобур ГАЗ 66 БКУ-3М у кількості 1 шт. 2002 року випуску; екскаватор-навантажувач "HIDROMEK" у кількості 1 шт. 2013 року випуску; кран-маніпулятор "IVECO" у кількості 1 шт. 2006 року випуску; автокран ЗІЛ 133 ГЯ у кількості 1 шт. 1998 року випуску; автомобіль бортовий малотоннажний "FORD TRANSIT" у кількості 2 шт. 2007 років випуску; генератор бензиновий "HONDA" у кількості 2 шт. 2014 року випуску; апарат зварювальний ПАТОН у кількості 2 шт. 2015 року випуску; верстат токарний у кількості 1 шт. 1996 року випуску; верстат рубочний у кількості 1 шт.; верстат заточний у кількості 1 шт.; вібромолот МАКІТО у кількості 1 шт. 2014 року випуску; ручний електроінструмент в асортименті; компресор промисловий у кількості 1 шт. 2009 року випуску; слюсарно-монтерський інструмент в асортименті; екскаватор JCB 8014 у кількості 1 шт. 2012 року випуску (а.с.61-62);

- актом приймання-передачі від 29.12.2016 до договору оренди автомобілів та обладнання №4 від 29.12.2016 (а.с.63);

- договором оренди нежитлового приміщення №3 від 29.12.2016, укладеним позивачем із ФОП ОСОБА_5 (орендодавець), предметом якого є зобов'язання орендодавця надати за цим договором орендарю приміщення, а саме, нежитлове приміщення 85,9 кв.м. та склад 352,8 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Бишів, вул. Київська, 3/1, для здійснення господарської діяльності, а також забезпечення орендарю вільного доступу у зазначене приміщення (а.с.64-65);

- актом прийому-передачі майна від 29.12.2016 до договору оренди нежитлового приміщення №3 від 29.12.2016 (а.с.66); додатковою угодою до договору оренди нежитлового приміщення №3 від 29.12.2016 (а.с.67);

- генеральним договором поставки нафтопродуктів №2016/12/1401 від 14.12.2016, укладеним позивачем із ТОВ Логротек (постачальник), предметом якого є зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальника передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти, згідно умов договору та відповідних додаткових угод до нього (а.с.69-72);

- видатковою накладною №453 від 31.08.2017 про поставку позивачу палива дизельного ДП-Л-Євро5 ВО код УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 4110 л, на загальну суму 79898,40 грн., у тому числі ПДВ 13316,40 грн. (а.с.68);

- видатковою накладною №1195 від 15.09.2017 про поставку ТОВ Прайм-Трейд (код ЄДРПОУ 38870367) позивачеві товару, а саме: світильник світлодіодний консольний Ilumia 045 SL-24-NW у кількості 40 шт., світильник світлодіодний консольний Ilumia 046 SL-50-NW у кількості 6 шт. та опора паркова у кількості 4 шт., на загальну суму 128841,60 грн., у тому числі ПДВ 21473,60 грн. (а.с.39);

- видатковою накладною №117 від 19.09.2017 про поставку ТОВ НВП Енергостатус (код ЄДРПОУ 39431541) позивачеві товару, а саме: трансформатор масляний ТМ-250/10/0,4 У/Ун-0 У1 у кількості 2 шт., на загальну суму 130000,01 грн., у тому числі ПДВ 21666,67 грн. (а.с.40); технічними паспортами на вищевказані придбані трансформатори (а.с.41);

- видатковою накладною №118 від 19.09.2017 про поставку ТОВ НВП Енергостатус (код ЄДРПОУ 39431541) позивачеві товару, а саме: комірка КСО-309-03 у кількості 2 шт., комірка КСО-309-03 у кількості 2 шт., комірка КСО-309-04 у кількості 2 шт., інвентарна панель КСО у кількості 4шт., торцева панель КСО у кількості 2 шт., шинний міст ШМР у кількості 1 шт., на загальну суму 101659,98 грн., у тому числі ПДВ 16943,33 грн. (а.с.42);

- видатковою накладною №2003 від 11.09.2017 про поставку Торгово-консалтінговим центром Південкабельзбут у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 30674287) позивачеві товару, а саме: кабель АВБбШв 4х16 у кількості 1514,000 м, на загальну суму 50870,40 грн., у тому числі ПДВ 8478,40 грн. (а.с.43); технічним сертифікатом на вищевказаний придбаний товар №939 від 11.07.2017 (а.с.44).

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Отже, відповідність обсягу наявної у позивача продукції обсягам реалізації, відображеним у податковій накладній №9 від 31.08.2017, підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які, як зазначено вище, за допомогою сервісу "Електронний кабінет платника" були надіслані позивачем Державній фіскальній службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію зазначеної податкової накладної.

Крім цього, суд звертає увагу, що Робоча група Головного управління ДФС у Київській області у своєму висновку від 20.09.2017 №3696/34558541 надала пропозицію зареєструвати податкову накладну №9 від 31.08.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, ДФС України, незважаючи на вищевказане повідомлення ТОВ "Фірма "Струмсервіс" та додані до нього документи, що підтверджують факти, викладені у повідомленні, а також висновок Робочої групи Головного управління ДФС у Київській області, прийнято спірне рішення №188530/34558541 від 27.09.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 31.08.2017, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування наданих позивачем документів.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

У ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії ДФС України по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених у Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати у подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії ДФС України документів, а відтак, не довели правомірності свого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "ВП "Євротехнології", та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.08.2017 №9.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги ТОВ "Фірма "Струмсервіс" про скасування спірного рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №188530/34558541 від 27.09.2017.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну від 31.08.2017 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на Комісію ДФС України.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплені в пункті 19 Порядку №1246.

При цьому, пунктом 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття ДФС України рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну датою її фактичного отримання ДФС України - 15.09.2017, що підтверджується квитанцією про прийняття податкової накладної та зупинення її реєстрації (а.с.22).

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом другим частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Суд зазначає, що дискреційні функції Державної фіскальної служби України як суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН досить жорстко обмежені у законодавчому порядку, оскільки Наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до ДФС України всіх документів, визначених Переліком №567 як достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної №9 від 31.08.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання ДФС України - 15.09.2017.

Відповідно до положень статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" №9 від 31.08.2017, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо позовних вимог до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, суд зазначає, що самостійних вимог до цього відповідача не заявлено. Належним відповідачем за адміністративним позовом є саме ДФС України, тому у задоволенні позову до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації належить відмовити.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Під час звернення до суду позивачем за заявлені позовні вимоги немайнового характеру сплачено судовий збір у загальному розмірі 4800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1456 від 31.10.2017 на суму 1600,00 грн. та платіжним дорученням №1476 від 15.11.2017 на суму 3200,00 грн., оригінали яких містяться у матеріалах справи (а.с.2, 86).

Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 (справа №П/800/559/16) зазначив про те, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, суд зазначає, що у даному випадку вимога про скасування рішення ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, у реєстрації якої було протиправно відмовлено оспорюваним рішенням, є однією позовною вимогою, за звернення до суду із якою підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги про скасування рішення ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну судом задоволені, а часткове задоволення позову обумовлено відмовою у позові до неналежного відповідача, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України у сумі 1600,00 грн.

Суд зазначає, що у заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд повернути судовий збір у розмірі 3200,00 грн. у зв'язку із зменшенням позовних вимог (а.с.140).

Згідно із статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Розглянувши клопотання позивача про повернення судового збору, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3200,00 грн. підлягає поверненню на його користь як така, що сплачена понад встановлений Законом України Про судовий збір розмір.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України, яка є суб'єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №188530/34558541 від 27.09.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.08.2017 №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.08.2017 №9, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" (ідентифікаційний код 34558541) датою її фактичного отримання ДФС України - 15.09.2017.

4. В частині позовних вимог до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації - у задоволенні позову відмовити.

5. Стягнути судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" (ідентифікаційний код 34558541, місцезнаходження: 08072, Київська обл., Макарівський район, село Бишів, вулиця Гайдуківська, будинок 74) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

6. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Струмсервіс" (ідентифікаційний код 34558541, місцезнаходження: 08072, Київська обл., Макарівський район, село Бишів, вулиця Гайдуківська, будинок 74) судовий збір у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті грн.00 коп.), сплачений згідно платіжного доручення №1476 від 15.11.2017 на суму 3200,00 грн.

7. Зобов'язати Державну фіскальну службу України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Кушнова А.О.

Судді Терлецька О.О.

Головенко О.Д.