Ухвала

від 09.01.2018 по справі 910/26/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 09.01.2018Справа №  910/26/18 Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши позовну заяву  Управління міського майна Кременчуцької міської ради Полтавської області    до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська аварійно-диспетчерська служба "Житлосервіс" про  стягнення 630 308, 69 грн. ВСТАНОВИВ: Управління міського майна Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська аварійно-диспетчерська служба "Житлосервіс" (далі – відповідач)  про стягнення 630 308, 69 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що за період з листопада 2013 по липень 2016 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі та іншим платежам за договором оренди № 142 від 05.04.2013, яка становить 630308,69 грн. та яку позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору. Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не містить підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Всупереч наведеним вимогам закону позивач не зазначив офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача, а також не зауважив, що такі відомості щодо відповідача йому не відомі. Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 162 ГПК України внормовано, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюється. У позовній заяві позивачем    зазначено ціну позову в розмірі 630    308, 69 грн., до якої позивачем включено такі суми: заборгованість з орендної плати у розмірі 210    513, 44 грн., неустойку у розмірі 10    195,28 грн., кредиторську заборгованість у розмірі 66 447, 36 грн., компенсацію орендарем вартості орендованих оборотних засобів з урахуванням індексації у розмірі 343    152,16 грн. Однак, позивачем не здійснено обґрунтованого розрахунку неустойки у розмірі 10    195,28 грн. та кредиторської заборгованості у розмірі 66 447,36 грн., які є складовими ціни позову, у тексті позовної заяви та не приєднано його до матеріалів позову. При цьому, суд зазначає, що сама лише вказівка вказаних сум боргу у тексті позовної заяви або в розрахунку інших видів заборгованості не може вважатися обґрунтованим розрахунком. Отже, суд доходить висновку, про відсутність обґрунтованого розрахунку заявленої позивачем до стягнення суми в розмірі 630    308,69 грн. Крім того, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи. З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху. Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Залишити позовну заяву Кременчуцької міської ради Полтавської області без руху. 2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали. 3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: - подання до суду письмової заяви, яка буде містити підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; - подання до суду письмової заяви з зазначенням електронних адрес сторін у справі та засобів зв`язку відповідача; - заяву з попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат по справі, які позивач поніс та з яких сум складаються вказані витрати; - поданням до суду заяви із наведенням в ній детального обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а саме: орендної плати у розмірі 210    513, 44 грн., неустойки у розмірі 10    195,28 грн., кредиторської заборгованості у розмірі 66 447, 36 грн., компенсації вартості орендованих оборотних засобів з урахуванням індексації у розмірі 343    152,16 грн., із зазначенням конкретного періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання відповідачем зобов'язань за договором, нарахування мають здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого мало місце прострочення. При здійсненні розрахунків врахувати роз'яснення викладені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань». Ухвала набирає законної сили 09.01.2018 та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                    Г.П. Бондаренко