Рішення

від 05.01.2018 по справі 912/3456/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2018 рокуСправа № 912/3456/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. при секретарі судового засідання Лупенко А.І., у відкритому судовому засіданні розглянув справу № 912/3456/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл", м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Гравіс", с. Іскрівка, Петрівський район, Кіровоградська область

про стягнення 53720,76 грн

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_3

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Гравіс" інфляційних втрат від суми основної заборгованості за Договором поставки № CVS57395 від 25 листопада 2013 року в розмірі 57 445,71 грн за період з вересня 2014 року по жовтень 2017 року та витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 23.11.2017 господарський суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і порушив провадження у справі № 912/3456/17, розгляд якої призначив на 13.12.2017.

12.12.2017 позивач подав до суду заяву від 08.12.2017 про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути інфляційні втрати в розмірі 53 720,76 грн за період з вересня 2014 року по червень 2017 року, а не по жовтень 2017 року, як було заявлено в позові.

Вказана заява прийнята до розгляду ухвалою від 05.01.2018.

Ухвалою від 13.12.2017 господарський суд відклав розгляд справи на 27.12.2017 о 15:00.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 27.12.2017 господарський суд постановив розглядати справу № 912/3456/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та вважати судове засідання призначене у даній справі на 27.12.2017 о 15:00 підготовчим засіданням.

Відповідач надав заперечення на позовні вимоги, за змістом яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В підготовчому засіданні 27.12.2017 оголошено перерву до 05.01.2018 у зв'язку з необхідністю витребування доказів (докази на підтвердження направлення позивачу відзиву на позовну заяву та заяви про зменшення позовних вимог відповідачу).

Ухвалою від 05.01.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті в даному судовому засіданні 05.01.2018.

За результатами розгляду наданих до справи доказів та доводів сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (постачальник, ТОВ "АТ Каргіл") та ОСОБА_1 (Фермерським) господарством "Гравіс" (покупець, СФГ "Гравіс") 25.11.2013 був укладений договір поставки №CVS67395 (договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно специфікацій до цього договору (надалі - товар).

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна кількість товару визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1 договору).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.4 договору передбачено, що ціна товару визначається у специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності з пунктом 3.4 цього договору. Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, а у випадках, коли умовами поставки передбачена доставка за рахунок постачальника - також вартість перевезення товару до узгодженого сторонами місця. Порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобов'язання покупця визначається у відповідній специфікації. Сторони можуть обрати наступний порядок розрахунків за товар, зокрема: часткова (повна) оплата після поставки товару, із застосуванням базової ціни товару (пункт 3.4.3. Договору).

25.11.2013 сторонами узгоджено та підписано Специфікацію № 1/57395, 57396, в якій сторони обумовили поставку товару: нітроамофоска NPK 16:16:16 в кількості 20 тон за базовою ціною одної одиниці Товару без ПДВ - 3 791,7 грн., загальна вартість 75 834,00 грн та Аміачну селітру в кількості 2 тон базовою ціною одної одиниці товару без ПДВ - 2791,70 грн, загальна вартість 5 583,40 грн, а всього Товар на загальну вартість з ПДВ - 97700,88 грн.

У вказаної специфікації зазначено: середній курс ПАТ "КІБ Креді Агріколь" долара США до гривні - 8,22; базис поставки - EXW самовивіз покупцем зі складу постачальника в редакції Інкотермс-2010; строк поставки - 20.08.2014; термін сплати повної вартості товару - 20.08.2014; умови оплати - оплата після поставки - 100% від загальної вартості товару, вказаної в Специфікації; коригування ціни здійснюється відповідно до положень договору.

На виконання умов договору та Специфікації ТОВ "АТ Каргілл" поставило товар, який отримано СФГ "Гравіс", що підтверджується видатковими накладними від 20.12.2013 № 30572/458190 на поставку селітри аміачної в кількості 2 тон на суму 6 700,08 грн, № 30571/458189 на поставку нітроамофоски в кількості 5 тон на суму 22 750,20 грн та № 30558/458176 на поставку нітроамофоски в кількості 15 тон на суму 68 250,60 грн.

20.12.2013 між сторонами підписано акт приймання-передачі зазначених вище мінеральних добрив.

Пунктом 3.4.2.2 договору передбачено, що базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Вказані в Специфікації в гривнях ціни і вартість товару підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс Банку змінився більше ніж на 1 % в порівнянні з курсом Банку на дату підписання відповідної Специфікації. Під курсом Банку розуміється середній курс ПАТ "КІБ Креді Агріколь" долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі-продажу іноземної валюти. Курс Банку підтверджується довідкою Банку з печаткою Банку і підписом уповноваженої особи Банку, яка видається щоденно Постачальнику. Якщо на дату, пов'язану з виконанням цього договору, на яку вимагається курс Банку (дата укладення цього договору, дата підписання Специфікації, дата виставлення рахунку-фактури для попередньої оплати, виплата штрафних санкцій, відшкодування шкоди тощо), такий курс відсутній, Сторони домовились застосовувати курс Банку на попередню дату, яка найбільш наближена до дати, на яку вимагається курс Банку.

Відповідно до п. 3.4.3.2 договору в будь - якому випадку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику повну вартість товару, скориговану згідно умов цього договору, платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше терміну, визначеному у відповідній специфікації.

Згідно з пунктом 3.4.3.3 договору базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Вказані в специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації.

В пунктах 4.1, 4.4, 4.5 договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється в строк, вказаний в Специфікації. Товар вважається переданим постачальником і прийнятий покупцем за кількістю, асортиментом та якістю в момент поставки згідно пункту 4.5 договору. З цього часу право власності на товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та/чи пошкодження товару переходить до покупця. Моментом поставки вважається: на умовах поставки EXW - самовивіз покупцем зі складу постачальника (в редакції Інкотермс-2010) - підписання представником покупця видаткової накладної на товар (пункт 4.5.1 договору); на умовах DAP - доставка за рахунок постачальника до складу покупця (в редакції Інкотермс-2010) - підписання представником покупця товарно-транспортної/ залізничної накладної в місці поставки;

На поставлений товар згідно видаткових накладних від 20.12.2013 № 30572/458190 на суму 6 700,08 грн, № 30571/458189 на суму 22 750,20 грн та №30558/458176 на суму 68 250,60 грн ТОВ "АТ Каргілл" виставляло СФГ "Гравіс" на оплату рахунки-фактури:

- від 19.08.2014 №57395/1328 на суму 145 247,02 грн (на оплату нітроамофоски) та №57395/1330 на суму 10 694,04 грн (на оплату селітри аміачної);

- від 21.10.2015 №57395/3645 на суму 17 908,34 грн (для оплати селітри аміачної) та №№57395/3644 на суму 98 867,95 грн (для оплати нітроамофоски);

- від 10.01.2017 №57395/10 на суму 122 043,80 грн (для оплати нітроамофоски ) та №57395/16 на суму 22 089,08 грн (для оплати селітри аміачної).

Згідно умов Специфікації №1/57395, 57396 термін сплати повної вартості товару - 20.08.2014.

СФГ "Гравіс" 07.11.2014 та 18.11.2014 здійснило оплату товару (нітроамофоску) згідно рахунку №57395/1328 від 19.08.2014 в загальній сумі 97 701,00 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2017 у справі №912/196/17 позов ТОВ "АТ Каргіл" задоволений частково: стягнуто з СФГ "Гравіс" на користь ТОВ "АТ Каргілл" 144 132,88 грн основного боргу (рахунки на оплату №57395/10 та №57395/16 від 10.01.2017) та 4 843,88 грн 3% річних, а також 2 234,65 грн судового збору.

Постановою ДАГС від 25.05.2017 змінено в частині суми основного боргу та розподілу судових витрат рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.03.2017 у справі № 912/196/17 та стягнуто з ОСОБА_1 (Фермерського) господарства "Гравіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" 58 240,06 грн основного боргу та 4 843,88 грн 3% річних, а також 946,26 грн судового збору.

Оскільки, термін сплати товару за Специфікацією від 25.11.2013 № 1/57395, 57396 наступив 20.08.2014; виставлення рахунків-фактур від 19.08.2014 №57395/1328 та №57395/1330 викликано зміною курсу долару США більше ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідних специфікацій; загальна сума коригування за виставленими рахунками-фактурами - 58 240,18 грн (155 941,06 грн - 97 700,88 грн), які відповідачем сплачені не були, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про стягнення саме суми скоригованої основної заборгованості відповідача перед позивачем, яка зазначалася позивачем у відповідних рахунках-фактурах станом на 19.08.2014 року у сумі 58 240,06 грн (155 941,06 грн - 97 701,00 грн).

Постановою ВГСУ від 12.09.2017 постанову ДАГС від 25.05.2017 залишено без змін.

Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Предметом даної справи, є вимога ТОВ "АТ Каргіл" стягнути з СФГ "Гравіс" інфляційні втрати в сумі 53 720,76 грн за період з вересня 2014 року по червень 2017 року включно, обґрунтована тим, що за умовами договору сума платежу на день виникнення у відповідача грошового зобов'язання, а саме станом на 20.08.2014 перерахована у гривню і залишилась гривневою, та відмовою суду у справі № 912/196/17 стягнути скориговану вартість поставленого товару.

Відповідач у своїх запереченнях не погоджується з такою позицією позивача та зазначає, що сума основного боргу відповідача перед позивачем була визначена у національній валюті лише 25.05.2017 у набувшій сили постанові ДАГС у справі № 912/196/17 в сумі 58 240,06 грн.

29.06.2017, в ході виконавчого провадження, відповідач перерахував на рахунок виконавчої служби 70 529,19 грн, яка складалась з 58 240,06 грн основного боргу, 4 843,88 грн 3% річних та інших сум на судовий збір та виконавче провадження.

Таким чином, розрахунки індексу інфляції грошового боргу відповідача необхідно здійснювати з часу визначення такої суми у гривнях, а саме з 25.05.2017. До цієї дати вартість товару була прив'язана до іноземної валюти у доларах США, оскільки сторони зазначеного договору погодились на визначення вартості товару у доларах США.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 912/196/17 від 25.05.2017 є такою, що набрала законної сили 25.05.2017, тому в частині з'ясування факту наявності боргу, а також наявної прострочки у виконанні зобов'язань в частині своєчасної оплати за поставлений товар, має місце преюдиція, яка не потребує доведення позивачем з огляду на норми статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 53 720,76 грн за період з вересня 2014 року по червень 2017 року (включно) з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Пунктом 8.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 наголошено на тому, що якщо за умовами договору сума платежу, що визначена в іноземній валюті, на день виникнення у відповідача грошового зобов'язання перераховується у гривню і в подальшому на день фактичної сплати коштів згідно з таким перерахунком не змінюється, тобто залишається гривневим, то з моменту перерахунку боржник відповідно до частини другої статті 625 ЦК України зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання даного зобов'язання.

Відповідно до умов договору та укладеної між сторонами специфікації сторони погодили проведення розрахунку у гривні. Відповідачем з прострочкою платежів внесено вартість лише базової ціни товару, що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Згідно з пунктом 3.4.3.3 договору базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. Вказані в специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації.

В задоволенні вимог про стягнення скоригованої станом на 10.01.2017 вартості товару постановою ДАГС від 25.05.2017 у справі № 912/196/17 відмовлено.

Доказів проведення іншого коригування вартості товару станом на момент розгляду справи, сторонами не надано.

За своєю правовою природою визначення ціни товару в еквіваленті до іноземної валюти, що коригується станом на момент здійснення оплати товару є способом забезпечення майнового права та інтересу кредитора отримати погоджену вартість майна незважаючи на інфляційні процеси національної валюти.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України та про стягнення яких заявлено позивачем, також виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожній особі надано право на захист своїх цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Приписами статті 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантовано захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституцінності) положень статті 69 Кримінального кодексу України від 02.11.2004 №1-33/2004).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

За загальним правилом, особа не може бути обмежена у виборі способу захисту порушеного права.

Відповідач мав сплатити 20.08.2014 відкореговану відповідно до умов договору ціну товару в розмірі 155 941,06 грн.

Відповідач здійснив повну оплату за поставлений йому товар поза межами строків, погоджених сторонами у специфікації. У повному обсязі за поставлений товар СФГ "Гравіс" розрахувалось лише у червні 2017 року. Однак станом на час розгляду у суді справи № 912/196/17 майнове право на відшкодування матеріальних втрат, пов'язаних із простроченням оплати за договором поставки так і не було захищене.

Вказана правова позиція підтримана Вищим господарським судом України в постанові від 17 жовтня 2017 року у справі № 913/81/17 за позовом ТОВ "АТ Каргілл" до СФГ "Радуга".

Відповідач у запереченні на позовні вимоги зазначає, що вартість заборгованості щодо індексу інфляції потрібно розраховувати не до гривні, а до долару США, який був складовим показником вартості товару за період з серпня 2014 року по травень 2017 року.

За розрахунком відповідача, вартість індексованого боргу за вказаний період внаслідок інфляційних процесів долара США, зросла на 320,25 доларів США, що на день подання позовної заяви у цій справі за офіційним курсом НБУ у гривневому еквіваленті складає 8 533,90 грн.

Саме з таким розміром і порядком нарахування інфляційних витрат погоджується відповідач.

Як зазначено Верховним Судом України у здійсненому Аналізі практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві, як передбачено нормами Закону від 3 липня 1991 р. № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення", індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає . Тому норми ч. 2 ст. 625 ЦК щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене у гривні.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

Таким чином, здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат в розмірі 53 720,76 грн за період з вересня 2014 року по червень 2017 року є правильним та вимога про стягнення вказаної суми підлягає задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається повністю на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Cтягнути з ОСОБА_1 (фермерського) господарства "Гравіс"(28338, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Іскрівка, ідентифікаційний код 23692851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" ( 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 3, ідентифікаційний код 20010397) інфляційні втрати від суми основної заборгованості в розмірі 53 720,76 грн, а також судовий збір в розмірі 1600 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.01.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.