Постанова

від 10.01.2018 по справі 234/8888/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 234/8888/17 Номер провадження 22-ц/775/142/2018

Суддя-доповідач Мальований Ю.М.

Категорія 26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Соломахи Л.І., Санікової О.С.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області у залі № 3 цивільну справу № 234/8888/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 листопада 2017 року(суддя - Фоміна Ю.В.),-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівка Донецької області, про стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтував тим, що він працював на шахті ДП Артемвугілля у м. Горлівка Донецької області, де отримав виробничу травму пальця. Вперше висновком МСЕК від 14 червня 2004 року йому була встановлена стійка втрата працездатності у розмірі 5% у зв'язку зі вказаним нещасним випадком. Зараз він перебуває на обліку у відповідача та має статус внутрішньо переміщеної особи. У відповідача в Єдиній електронній базі містяться всі необхідні відомості про нього, як потерпілого від нещасного випадку на виробництві, та призначення страхових виплат. Враховуючи розмір втрати працездатності, його характер, обсяг заподіяних страждань, характер та тривалість, а також глибину заподіяної моральної шкоди, поганий власний стан здоров'я, позивач просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 гривень.

Ухвалою суду від 14 листопада 2017 року здійснено заміну відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівка Донецької області на правонаступника - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Горлівського міського відділення у Центрально-Міському районі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

14 листопада 2017 року рішенням Краматорського міського суду Донецької області відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.

Не погодившись з рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, зазначив, що вирішуючи справу суд першої інстанції невірно визначився з датою виникнення спірних правовідносин, які виникли з часу встановлення йому висновком МСЕК вперше стійкої втрати працездатності - 14 червня 2004 року, тому, на думку апелянта, слід було застосовувати законодавство в редакції, яка була чинною станом на 14 червня 2004 року. Посилаючись на ст. 58 Конституції України, рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року, вказав, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, що треба розуміти так, що дане положення стосується людини і громадянина (фізичної особи). Відповідач не є фізичною особою, тому на думку апелянта його відповідальність не була скасована або пом'якшена. Крім того, судом першої інстанції під час розгляду його позову не застосовано вимоги зовнішньодержавного права - Конвенції про захист прав і основних свобод людини, Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно п.п. 9 п. 1 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Сторони та їх представники були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди у червні 2017 року, тобто після набрання чинності 1 січня 2015 року нової редакції Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , тому права на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Фонду соціального страхування позивач не має.

З такими висновками суду колегія суддів апеляційного суду повністю погодитись не може.

З матеріалів справи вбачається, що перебуваючи в трудових відносинах з ДП Артемвугілля позивач ОСОБА_2 отримав виробничу травму. Висновком МСЕК від 14 червня 2004 року йому вперше встановлено 5% втрати професійної працездатності безстроково (а.с.8).

Відповідно ст. 21 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності у редакції, чинній на момент встановлення вперше позивачу стійкої втрати працездатності, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Згідно роз'яснень викладених у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27 березня 1992 року, право на відшкодування шкоди у потерпілого настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Отже, право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня встановлення вперше висновком МСЕК стійкої втрати працездатності, тобто з 14 червня 2004 року, до набрання чинності Законами України Про Державний бюджет України на 2006 рік та Про Державний бюджет України на 2007 рік , якими було зупинено дію норм, що передбачали право потерпілих на відшкодування моральної шкоди, та Законом України від 23 лютого 2007 року Про внесення змін до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності , яким була виключена стаття 34 вказаного Закону, що передбачала право потерпілих на відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, потерпілі мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, за рахунок Фонду соціального страхування у разі, якщо стійку втрату працездатності вперше встановлено у період з 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2005 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення відшкодування моральної шкоди на користь позивача саме з Фонду.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

Державою на законодавчому рівні гарантовано та врегульовано питання щодо надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду потерпілим на виробництві, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО.

Їх права в повній мірі захищено Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , актами Кабінету Міністрів України, іншим нормативно-правовими актами.

На законодавчому рівні також визначено, що фінансування видатків з бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на тимчасово не контрольованих українською владою територіях здійснюватиметься тільки після повернення вказаних територій під контроль органів державної влади.

Відповідно до пункту 3 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1105-XIV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселились із тимчасово окупованої території, території проведення АТО або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам установлено, що призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

Відповідно до пункту 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції, встановлено постановою правління Фонду від 11 грудня 2014 року № 20, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 січня 2015 року за № 6/26451.

Пунктом 1 розділу ІІІ цього Порядку встановлено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування).

Отже, особи з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, мають право на одержання страхових виплат за умови переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, звернення до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту та взяття на облік, що має бути підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Довідка про взяття на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи в матеріалах справи відсутня.

Вирішуючи справу колегія суддів виходить з того, що позивач не є внутрішньо переміщеною особою, отже, дія зазначених вище положень законодавства на нього не поширюється, тому ненадання ним довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, є підставою для невиплати позивачу страхових виплат.

Статтею 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV Про боротьбу з тероризмом (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 5 червня 2014 року № 1313-VІІ) передбачено, що у районі проведення АТО можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VIII Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування , Закону України від 16 вересня 2014 року № 1680-VII Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей м. Горлівка Донецької області визнано територією де запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування.

Правління Національного банку України постановою від 23 липня 2014 року № 436 на території Донецької та Луганської областей з 24 липня 2014 року запровадило надзвичайний режим роботи банківської системи.

На виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства у 2017 році Горлівське міське відділення у Центрально-Міському районі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області переміщено із зони проведення АТО та зареєстровано у м. Краматорську (а.с.45).

Відповідними нормативними актами, що регламентують порядок здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг у період збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, не передбачено здійснення страхових виплат потерпілим, які не перемістились із тимчасово окупованої території на підконтрольні органам державної влади території.

Такий по суті правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України №6-638цс-17 від 27.04.2017 року.

Позивачем не надано суду доказів про наявність у нього довідки про взяття на облік як внутрішньо - переміщено особу, а тому підстав підстави для задоволення його позову відсутні.

Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів та вимог закону, позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 листопада 2017 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосереднього до Верховного Суду.

Головуючий: Ю.М. Мальований

Судді: Л.І. Соломаха

О.С. Санікова