Рішення

від 12.01.2018 по справі 826/13964/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 січня 2018 року № 826/13964/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія Провідна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.08.2017 за №0001494301, -

В С Т А Н О В И В:

31.10.2017 року Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія Провідна звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2017 за №0001494301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток страхових організацій включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України на 29 509 341,73 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 29 244 968,30 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 264 373,43 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте безпідставно, всупереч чинного законодавства. Так, за твердженням позивача податковим органом неправомірно визначено заниження фінансового результату до оподаткування за видом діяльності інша ніж страхова та щодо не відображення у складі фінансового результату до оподаткування суми доходів у вигляді вартості безкоштовно (безоплатно) отриманих цінних паперів за договором міни, що призвело до його заниження, а також щодо завищення обсягу різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування.

Ухвалою суду від 06.11.2017 відкрито провадження у справі.

10.11.2017 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 28.11.2017.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених та обґрунтованих в позовній заяві, наголошували на тому, що податковим органом неправомірно визначено заниження фінансового результату з підстав визначених у податковому повідомленні-рішенні.

Представники відповідача проти позову заперечили, підтримавши доводи викладені в письмових запереченнях та додаткових поясненнях, які були надані в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи. Представники відповідача стверджували про відповідність викладених в акті перевірки висновків фактичним обставинам та вимогам законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини. При цьому, представник відповідача заперечував неправомірність результатів перевірки і, як наслідок, відсутність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, які з'явились в судове засідання, судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 18.12.2017 року. 18.12.2017 року через канцелярію суду представниками сторін подані клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Судом вирішено клопотання задовольнити та перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАт СК Провідна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016. За підсумками перевірки складено Акт від 26.07.2017 за №2486/28-10-43-02/23510137 (далі - Акт). Позивачем Акт підписано із запереченнями, які подані в установлені строки відповідачу. За наслідками розгляду заперечень Акт визнано відповідачем таким, що відповідає вимогам законодавства та залишено без змін.

На підставі Акта перевірки від 26.07.2017 за №2486/28-10-43-02/23510137 та відповіді на заперечення від 11.08.2017 за №42576/10/28-10-43-02-21 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України 16.08.2017 виніс податкове повідомлення-рішення №0001494301. Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом надсилання скарги до контролюючого органу, однак за результатами її розгляду рішенням Державної фіскальної служби України податкове повідомлення-рішення №0001494301 від 16.08.2017 залишено без змін.

З огляду на повідомлені учасниками процесу обставини та наведені на їх підтвердження доводи з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи, при вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача щодо скасування податкового-повідомлення рішення від 16.08.2017 за №0001494301 суд виходить з наступного.

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.141.1.1 п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за видом діяльності інша, ніж страхова внаслідок не відображення у складі фінансового результату до оподаткування суми доходів у вигляді вартості безкоштовно (безоплатно) отриманих цінних паперів за договором міни, що призвело до його заниження на суму 151 053 017, 11 гривень;

- п.п.139.1.2 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення обсягу різниці, на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 11 419 029 ,00 гривень.

У зв'язку з виявленням зазначених порушень контролюючим органом 16.08.2017 складено податкове повідомлення-рішення №0001494301, яким збільшено суми грошових зобов'язань з податку на прибуток на 29 509 341,73 (з них: 29 244 968,30 гривень за основним платежем та 264 373,43 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач не погоджується із прийнятим податковим органом рішенням, вважає його неправомірним та таким, що прийнято безпідставно, а тому звернувся до суду з позовом щодо його скасування.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, висновки відповідача щодо заниження фінансового результату до оподаткування за видом діяльності інша, ніж страхова на загальну суму 151 053 017,11 гривень вмотивовано тим, що позивач не відобразив у складі фінансового результату до оподаткування суми доходів у вигляді вартості безкоштовно отриманих цінних паперів за договором міни, що призвело до його заниження на суму 151 053 017,11грн.

Так, в ході перевірки встановлено, що 23.04.2015 між ПрАТ СК Провідна та ТОВ Авісто Компані укладено договір міни цінних паперів №ДД75/2304/005, за умовами якого ТОВ Авісто Компані зобов'язується передати у власність ПрАТ СК Провідна пакет цінних паперів, а саме акції прості іменні ПАТ Сіам -Капітал (код ЄДРПОУ 35723951), ISIN UA4000149215 у кількості 3 850 000 шт., акції прості іменні ПАТ Глобал Транспорт Логістік (код ЄДРПОУ 200068550) ISIN UA4000100713 у кількості 304 500 000шт. В свою чергу, на умовах зазначеного договору міни ПрАТ СК Провідна зобов'язується передати у власність ТОВ Авісто Компані акції прості іменні ПАТ Великополовецьке ремонтне підприємство (код ЄДРПОУ 00904428) ISIN UA4000108765 у кількості 7 623 387 штук, акції прості іменні ПАТ Агрофосфат (код ЄДРПОУ 36633213), ISIN UA4000061329 у кількості 15 492 070 штук.

Актом прийому-передачі цінних паперів від 24.04.2015 за №1 до Договору міни від 23.04.2015 №ДД75/2304/005 оформлено вибуття з балансу позивача цінних паперів, а саме: емітентів ПАТ Великополовецьке ремонтно-транспорте підприємство та ПАТ Агрофосфат . На підставі Акта прийому-передачі цінних паперів від 24.04.2015 за №2 до Договору міни від 23.04.2015 №ДД75/2304/005 ПрАТ СК Провідна здійснено оприбуткування цінних паперів отриманих від ТОВ Авісто Компані за наведеним договором міни цінних паперів на суму 151 053 017,11 гривень.

Відповідно до даних депозитарної установи ТОВ Перша Фондова Брокерська Компанія (далі - ТОВ ПФБК ), що здійснює депозитарний облік цінних паперів ПрАТ СК Провідна 23.04.2015 здійснено списання з депозитарного рахунку позивача на користь ТОВ Авісто Компані цінних паперів емітента ПАТ Агрофосфат у кількості 15 492 070 та ПАТ Великополовецьке ремонтне підприємство у кількості 7 623 387 штук.

Разом з тим, Рішенням Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2015 №583 Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів (далі - Рішення НКЦПФР №583) пунктом 1 з 23.04.2015 зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів Товариств (згідно переліку). Пунктом 2 Рішення НКЦПФР №583 заборонено ПАТ Національний депозитарій України (код за ЄДРПОУ 30370711) та депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів товариств, в переліку яких є ПАТ Агрофосфат та ПАТ Великополовецьке ремонтне підприємство . Пунктом 3 зобов'язано ПАТ Національний депозитарій України (код за ЄДРПОУ 30370711) невідкладно довести до відома депозитарних установ, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, дане рішення Комісії.

Зважаючи на вище наведене, відповідач дійшов висновку, що правові підстави для здійснення договору міни між позивачем та ТОВ Авісто Компані відсутні, враховуючи неможливість та фактичну заборону передачі цінних паперів емітентів ПАТ Агрофосфат та ПАТ Великополовецьке ремонтне підприємство на користь третіх осіб.

Позивач з даним твердженням не погоджується та аргументує це тим, що ним додержані всі вимоги статті 203 Цивільного кодексу України. Договір міни на момент вчинення правочину не суперечив нормам ЦК України та був направлений на реальне настання правових наслідків для сторін.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові засади функціонування депозитарної системи України, встановлює порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів є Закон України Про депозитарну систему України від 06.07.2012 за №5178-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №5178-VI).

Відповідно до частини 1 статті 8 названого Закону підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Частиною 4 статті 6 Закону України №5178-VI закріплено, що внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно всього випуску цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Центральний депозитарій, здійснюється виключно Центральним депозитарієм в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) порядку на підставі: інформації, що подається емітентом цінних паперів, у разі здійснення корпоративних операцій емітента, крім випадку вчинення правочинів щодо розміщення цінних паперів на фондовій біржі. У такому разі Центральний депозитарій зобов'язаний підтвердити отримання зазначеної інформації від фондової біржі в порядку і строки, що визначені Комісією; рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи.

Абзацом 3 частини 6 статті 6 Закону України №5178-VI передбачено, що в разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно всього випуску цінних паперів суд або уповноважений законом державний орган чи його посадова особа зобов'язані подати відповідне рішення Центральному депозитарію або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої цим Законом.

Частиною 8 названої статті також закріплено, що депозитарна установа зобов'язана не пізніше робочого дня, наступного за днем прийняття від депонента розпорядження та інших документів, у випадках, установлених законодавством, повідомити про прийняття розпорядження до виконання або надати вмотивовану відповідь про відмову у прийнятті. У разі прийняття розпорядження до виконання депозитарна установа зобов'язана внести зміни до системи депозитарного обліку відповідно до вимог розпорядження.

Згідно довідки, наданої ТОВ ПФБК про операції з цінними паперами за період з 01.04.2015 по 30.06.2015, операції списання акцій ПАТ Агрофосфат та ПАТ Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство з рахунку у цінних паперах за період з 01.04.2015 по 30.06.2015, операція списання акцій з рахунку ПрАТ СК Провідна в депозитарній системі України ТОВ ПФБК була проведена в 15:50:27 23.04.2015 за номером 29247, одночасно із списанням акцій ПАТ Сіам-Капітал та ПАТ Глобал Транспорт Логістік з рахунків у цінних паперах ТОВ Авісто Компані на виконання договору міни цінних паперів. На час проведення списання цінних паперів ТОВ ПФБК не мало інформації від НКЦПФР стосовно зупинення обігу цінних паперів ПАТ Агрофосфат та ПАТ Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство . Розпорядження від ПАТ Національний депозитарій України про блокування цінних паперів емітентів ПАТ Агрофосфат та ПАТ Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство зареєстровано за номером 29354 та 29351 в журналі операцій ТОВ ПФБК 24.04.2015 року о 17:50:07 та 17:48:29 відповідно.

В додаткових поясненнях відповідач зазначає, що Рішенням НКЦПФР фактично заборонено передачу цінних паперів емітентів з 23.04.2015 року, а не з моменту проголошення, опублікування, оприлюднення, направлення, доведення до відома.

Однак, на підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що рішення НКЦПФР про заборону з'явилось лише ввечері 24.04.2015 року на сайті ПАТ Національний депозитарій України , а отже позивач не мав можливості дізнатися про заборону відчуження цінних паперів до здійснення правочину.

З огляду на дотримання позивачем вимог чинного законодавства, яке регулює порядок обігу цінних паперів, що існують в бездокументарній формі, а також ненадання відповідачем доказів на підтвердження визнання договору міни недійсним або нікчемність такого договору, суд погоджується з доводами позивача.

Крім того, пунктом 12 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 18 Дохід коли товари або послуги обмінюються чи підлягають обміну на товари або послуги, подібні за характером та вартістю, обмін не розглядається як операція, яка генерує дохід.

Аналізуючи вище викладене, зважаючи на те, що зобов'язання за договором міни виконані в повному обсязі, договір міни цінних паперів є правомірним та вчинений у відповідності до діючого законодавства України. Оскільки всі облікові операції з зазначеними цінними паперами були проведені без будь-яких заборон з боку ТОВ ПФБК та ПАТ Національний депозитарій України , а повідомлення про заборону відчуження з'явилося на сайті останнього після проведення договору міни цінних паперів, суд приходить до висновку, що договір міни відбувся в межах діючого законодавства.

Аналогічна позиція викладена Харківським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 09.02.2009 року по справі № 2-а-9304/08.

Підсумовуючи викладене, висновки контролюючого органу щодо порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у частині заниження фінансового результату до оподаткування за видом діяльності інша ніж страхова в результаті не відображення у складі фінансового результату до оподаткування суми доходів у вигляді вартості безкоштовно отриманих цінних паперів за договором міни, на суму 151 053 017,00 грн, на переконання суду є помилковими та не базуються на чинних нормах законодавства України.

Також, системно аналізуючи норми підпунктів 141.1.1-141.1.5 пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу України Особливості оподаткування страховика у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що норми, які були чинними у 2015 році не містили будь-яких розмежувань оподаткування доходів страховика за страховою діяльністю та окремо за видом діяльності інша, ніж страхова.

Перевіряючи висновки контролюючого органу щодо завищення позивачем обсягу різниці, на яку зменшуються фінансовий результат до оподаткування, судом встановлено наступне.

Відповідачем в ходу перевірки встановлено порушення п.п.139.1.1 і п.п.139.1.2 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Так, за результатами аналізу під час перевірки даних податкової звітності страхової компанії, а саме Додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток за 2015, 2016 роки, контролюючий орган в Акті перевірки наводить висновок, що збільшення страховою компанією фінансового результату до оподаткування відповідно до положень п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності ПрАТ СК Провідна не здійснювалось. Оскільки позивачем, згідно висновків перевіряючих, не збільшувався фінансовий результат до оподаткування у відповідності до вимог п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України, у страхової компанії відсутні визначені Податковим кодексом підстави для зменшення фінансового результату у відповідності до положень п.п.139.1.2 п.139.1 ст.139 ПК України, а саме: на суму на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. За наведених даних контролюючий орган прийшов стверджує, що страховою компанією було безпідставно відображено в р.2.2.2 додатку РІ Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік суму в розмірі 5 544 064,00 грн, та відповідно 5 874 965,00 грн в 2016 році, що призвело до висновку про порушення позивачем вимог п.п.139.1.2 п.139.1 ст.139 ПК України у частині завищення обсягу різниць, на які зменшується результат до оподаткування на загальну суму 11 419 029,00 грн.

Заперечуючи висновки контролюючого органу ПрАТ СК Провідна в наведеній частині, посилаючись на положення Податкового кодексу України в редакції, що діяла в 2015-2016 р.р. вказує на те, що п.139.1 ст.139 не містить зобов'язання при визначені фінансового результату до оподаткування обов'язкового одночасного та/або послідовного застосування пунктів 139.1.1 та 139.1.2, а саме виконання, що фінансовий результат до оподаткування зменшується (п.п.139.1.2) на суму витрат або на суму коригування тільки за умови збільшення фінансового результату до оподаткування (п.п.139.1.1) на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат. При початковому визнанні аквізиційні витрати за страховими контрактами, які безпосередньо стосуються страхових договорів, капіталізуються у відповідних відстрочених аквізиційних витратах. До відстрочених аквізиційних витрат Товариство відносить винагороду страховим агентам. Тобто відстрочені аквізиційні витрати це резерв для визнання витрат у майбутньому, що формує страхова компанія. Згідно МСФЗ 4 Страхові контракти страховик повинен на кінець кожного звітного періоду оцінювати адекватність своїх визнаних страхових зобов'язань, використовуючи для цього поточні оцінки майбутніх грошових потоків за своїми страховими контрактами. Якщо ця оцінка показує, що балансова вартість його страхових зобов'язань (за вирахуванням відповідних відстрочених аквізиційних витрат та відповідних нематеріальних активів, як ті, що описуються в параграфах 31 та 32) є неадекватною в контексті очікуваних майбутніх грошових потоків, тоді нестачу треба повністю визнавати у прибутку чи збитку. Тобто, неадекватність зобов'язань відноситься на витрати у складі прибутку чи збитку та визначається таким чином: спочатку зменшується нематеріальні страхові активи та відстрочені аквізиційні витрати, а у подальшому - визначається додаткове зобов'язання за залишком збитку (додатковий резерв ризику, що не сплинув, у складі інших страхових резервів. Даний резерв ризику, що не сплинув - це і є фактично різниця, за твердженням позивача, що визначена п.141.1 ст.141 ПК.

Надаючи оцінку встановленим у справі обставинам за даним епізодом, суд на підставі наявних у справі доказів вважає за доцільне вказати на наступне.

Об'єктом оподаткування податком на прибуток, згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) , є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Об'єктом оподаткування цим податком також є дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу (п.п.134.1.2 п.134.1 ст.134 ПК України).

Згідно п.137.1 ст.137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

У відповідності до п.137.2 ПК України, податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), порядок їх визначення встановлюються статтею 139 ПК України. Пунктом 139.1 наведеної норми ПК України визначає забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат.

Так, відповідно до п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.п.139.1.2 п.139.1 ст.139 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (з додатками).

Згідно затверджених вказаним Наказом форм Податкової декларації і додатків до неї, детальна інформація щодо різниці (значення рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) викладається в Додатку РІ.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) (статті 139, 141 розділу ІІІ Податкового кодексу України) викладаються в розділі 2 Додатку ІР.

Так, в підрозділі Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (пункт 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України) вказуються:

- п.2.1.1 - Сума витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України);

- п.2.2.1 - Сума витрат (крім оплати відпусток працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень, сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України);

- 2.2.2 - Сума коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України).

Як вбачається зі змісту Акта перевірки (розділ 3.2.5), висновки перевіряючих щодо порушення ПрАТ СК Провідна вимог п.п.139.1.2 п.139.1 ст.139 ПК України у частині завищення обсягу різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 11 419 029,00 грн, в тому числі по періодах: 2015 рік - 5 544 064,00 грн, 2016 році - 5 874 965,00 грн., ґрунтується на тому, що збільшення страховою компанією фінансового результату до оподаткування відповідно до положень п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України на суму на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України) не здійснювалось.

Такі висновки зроблені контролюючим органом на підставі даних податкової звітності страхової компанії, а саме Додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток за 2015, 2016 роки.

Однак, даний висновок контролюючого органу спростовується даними, що наведені в Додатках РІ Податкової декларації з податку на прибуток за спірний період, які засвідчують наведенням платником податку у п.2.1.1 підрозділу Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (пункт 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України) сум витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Так, у Додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2015 рік в п.2.1.1 страховою компанією визначено суму у розмірі 214 267,00 грн, за III квартали 2016 року - 339 164,00 грн, за 2016 рік - 982 726,00 грн, тощо.

Оцінка вказаних страховою компанією в п.2.1.1 Додатків РІ сум витрат на формування резервів… перевіряючими не здійснювалась, документи на підтвердження правильності вказаного у цьому пункті значення (формування суми) у ПрАТ СК Провідна не були витребувані і не перевірялись на предмет їх достатності і достовірності.

Не піддавалась такій перевірці і сума, що визначена платником податків у п.2.2.2 Сума коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності .

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що Таблиця №29, де перевіряючими були викладені Зведені дані щодо різниць, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) та на які збільшується фінансовий результат Страхової компанії , як і обставини, викладені в обґрунтування виявлених порушень в розділі 3.2.5 Акта перевірки містять суперечливі дані, зокрема, в частині виявлених сум у спірному періоді. А Таблиця №29 взагалі не містить даних, що вказані платником податку у п.2.1.1 Додатку РІ.

З огляду на наведене, висновок ДПІ по даному епізоду визнається судом необґрунтованим, а викладені в Акті перевірки (розділ 3.2.5) обставини і висновки - недоведеними.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні, у відповідності до положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України в чинній редакції) суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.08.2017 за №0001494301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток страхових організацій включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України на 29 509 341,73 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 29 244 968,30 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 264 373,43 грн.

З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія Провідна задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України №0001494301 від 16.08.2017 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія Провідна (код ЄДРПОУ 23510137, адреса: 03169, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 25) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 442 640 (чотириста сорок дві тисячі шістсот сорок) гривень 13 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:Н.А. Добрівська