Ухвала

від 11.01.2018 по справі 695/3694/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/119/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : 39 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Храпка В.Д.

при секретарі Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року (повний текст рішення виготовлений 20.11.2017 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2016 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що 22 жовтня 2011 року померла її мати ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої серед іншого ввійшли: жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, х. Гришківка, 94; земельна ділянка площею 2,960 га для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7125189600:03:000:0527, що розташована за адресою: Черкаська обл.., Чорнобаївський р-н, адміністративні межі Франківської сільської ради.

ОСОБА_5 склала заповіт від 22.07.2005 року у відповідності до якого заповіла все належне їй спадкове майно брату позивача - ОСОБА_4

Позивач протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини подала до Чорнобаївської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5

В свою чергу, відповідач протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини не вчинив жодних дій, що свідчать про прийняття спадщини, тобто ні фактично не вступив в управління або володіння спадковим майном шляхом проживання у спірному будинковолодінні, ні подав заяву про прийняття спадщини.

Таким чином відповідач вважається таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5

Незважаючи на подання заяви про прийняття спадщини, нотаріус Чорнобаївської державної нотаріальної контори відмовив у видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом в зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

На підставі викладеного, ОСОБА_3 просила суд визнати за нею в порядку спадкування після смерті 22.10.2011 року ОСОБА_5, право власності на жилий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, х. Гришківка, 94.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У силу вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.10.2011 року померла ОСОБА_5 в х. Гришківка Золотоніського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СР № 174892 виданого 01.11.2011 року Відділом ДРАЦС Чорнобаївського РУЮ у Черкаській області.

Із копії паспорта НС 620999, виданого Чорнобаївським РВ УМВС України в Черкаській області 22.06.1999 року вбачається, що місцем проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється с. Бакаєво, Чорнобаївського р-ну, Черкаської області.

Відповідно до заповіту, складеного 22.07.2005 року та посвідченого секретарем Франківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, зареєстрованого в реєстрі №43 вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: с. Бакаєво, Чорнобаївського району Черкаської області заповіла ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті.

Згідно договору купівлі-продажу від 19.04.1996 року видно, що ОСОБА_5 купила житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Золотоноша хут. Гришківка, 94, Черкаської області.

Померла ОСОБА_5 являється матір'ю позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ЯЯ №742614 від 27.02.1952 року та свідоцтвом про укладення шлюбу І-СР №255885 від 15.03.1974 року.

Відповідно до інформації, яка надана Франківською сільською радою №260 від 16.05.2017 року, на день смерті ОСОБА_5 в будинку, який знаходиться в с. Бакаєва по вул. Леніна (Шевченка), 21 був зареєстрований та проживав ОСОБА_4, який за даною адресою зареєстрований та проживає по даний час.

Із довідки голови квартального комітету №24 від 09.07.2017 року, виданої ОСОБА_3, проживаючій х. Гришківка, 94 вбачається, що вона дійсно доглядала свою матір ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 22.10.2011 року, і на час смерті проживала разом з нею за адресою х. Гришківка, 94.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.11.2013 року визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,96 га вартістю 99915 грн., що знаходиться в адмінмежах Франківської сільської ради Чорнобаївського району та належала ОСОБА_5. померлій 22.10.2011 року, на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЧР №023270 (а.с. 8).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за N 282/20595 та затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № N 296/5 передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Відповідно до копії спадкової справи №188/2012 після померлої 22.10.2011 року ОСОБА_5, вбачається, що вона заведена Чорнобаївською державною нотаріальною конторою 03.04.2012 року на підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно заяви від 22.11.2016 року поданої ОСОБА_4 до Франківської сільської ради, останній безумовно і остаточно відмовився від будинку за № 94 в хуторі Гришківка м. Золотоноша, що залишився після смерті матері ОСОБА_5 по можливих заповітах і по закону (а.с. 14).

З огляду на викладені обставини справи та аналізуючи норми закону, які регулюють вказані правовідносини, вказана відмова, яка подана відповідачем до органу місцевого самоврядування, подана поза межами шестимісячного строку визначеного ст. 1270 ЦК України, а тому не може бути прийнята судом як належний доказ відмови ОСОБА_4 від прав на спадкування.

Пунктом 3.22. вищезазначеного Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

В матеріалах справи містяться копії паспортів ОСОБА_5 НС 620999 (а.с. 11) та ОСОБА_4 НС 820220 (а.с. 58-61), в яких місцем реєстрації обох зазначено с. Бакаєво Чорнобаївського району.

Таким чином відмітки в паспортах спадкодавця та спадкоємця про їх місце реєстрації в в с. Бакаєво свідчать про постійне спільне місце проживання вказаних осіб за даною адресою. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що спадкова справа була відкрита в Чорнобаївській державній нотаріальній конторі, що у відповідності до ст. 1221 ЦК України свідчить про те, що останнім місцем проживання померлої було с. Бакаєво в Чорнобаївському районі Черкаської області.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 ЗУ "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В матеріалах справи міститься лист Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 29.11.2016 року № 1975/02-16 адресований позивачу, в якому було роз'яснено, що спадкоємцями, які прийняли спадщину являються ОСОБА_3, яка подала до 6 місяців заяву до Чорнобаївської ДНК та ОСОБА_4, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. А тому роз'яснено право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно померлої у порядку спадкування (а.с. 19).

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. З такою вимогою особа може звернутися до суду в порядку позовного провадження лише в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, тобто винесення нотаріусом у встановленому Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за N 282/20595 та затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № N 296/5 належного документу.

Так, відповідно до п. 3 Гл. 13 вказаного Порядку нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Отже, посилання позивача на лист Чорнобаївської державної нотаріальної контори № 1975/02-16 від 29.11.2016 року про результати розгляду усного звернення, не є обґрунтованою постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а тому можливість на здійснення свого права на спадкування відповідно до закону шляхом оформлення спадщини через нотаріуса позивачем не втрачено.

Колегія суддів зауважує, що позивачем не надано постанови про відмову у вчинення нотаріальної дії про відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, яка відповідає вимогам Гл. 13 вищевказаного порядку.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що вирішуючи питання щодо визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування суд повинен дослідити обставини справи в сукупності, врахувати позицію відповідача, відповідність визнання права власності нормам закону та недопустимість порушення прав, свободи та інтереси інших осіб, зокрема відсутність інших спадкоємців чи непорушність їх прав у випадку наявності декількох спадкоємців.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлений 12.01.2018 року.

Судді