Постанова

від 12.01.2018 по справі 739/801/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 739/801/17 Провадження № 22-ц/795/111/2018 Головуючий у I інстанції - Смага С. В. Доповідач - Бечко Є. М. Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

у складі: головуючого - судді Бечка Є.М.,

суддів: Страшного М.М., Шарапової О.Л.,

при секретарі: Герасименко Ю.О.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Трейд при стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку про звільненні та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитер-Трейд до ОСОБА_1 про стягнення з робітника боргу,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ Кондитер-Трейд та, в подальшому уточнивши свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на свою користь 42015 грн. 55 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та допустити негайне виконання рішення суду у межах всієї суми боргу.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 01 квітня 2016 року він працював у ТОВ Кондитер-Трейд . 31 жовтня 2016 року позивач звільнився з роботи за згодою сторін, що підтверджується записом в трудовій книжці (копія трудової книжки додається). Але в порушення ч.1 ст.116 КЗпП відповідач не здійснив виплату заробітної плати у день звільнення, а виплатив її 16 березня 2017 року. Зазначив, що згідно ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.2 ст.117 КЗпП України).

Також позивач, уточнюючи позовні вимоги (зменшуючи розмір середнього заробітку), вважав, що в зв'язку з тим, що він пропрацював на підприємстві менше року, розрахунок заробітної плати повинен проводитися із врахуванням п.2 ч.ІІ Постанови КМУ від 8 лютого 1995 року №100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , де зазначено, що працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Товариством Кондитер-Трейд було пред'явлено зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення з робітника боргу, у якому ТОВ Кондитер-Трейд просило стягнути з позивача за первинним позовом борг у сумі 7619 грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 1684 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ Кондитер-Трейд посилалося на те, що за декілька днів до звільнення ОСОБА_1 звернувся з проханням звільнити його з посади менеджера із збуту за угодою сторін. 31 жовтня 2016 року він ознайомився та підписав наказ про звільнення, при цьому від отримання трудової книжки відмовився без надання будь-яких пояснень. 01 квітня 2016 року відповідач підписав з ТОВ Кондитер-Трейд договір про повну матеріальну відповідальність та в той же день отримав планшет Samsung Galaxy Tab 4 SM-T231NYKASEK, адаптер живлення Samsung ETA0U81EWE, шнур для з'єднання з адаптером живлення. При цьому ОСОБА_1 підписав окремий договір про індивідуальну матеріальну відповідальність отриманого пристрою у комплекті. Також він отримав 400 л газу для заправки автомобілю на суму 5080,00 грн., однак на день звільнення не надав до бухгалтерії документів, які б підтверджували використання газу у господарській діяльності товариства, в зв'язку з чим товариство змушене було списати вартість палива з балансу з нарахованими обов'язковими платежами та зборами у сумі 990,60 грн.

ОСОБА_1 відмовився підписувати акт повернення пристрою у комплекті, у якому були зазначені пошкодження переданого позивачу планшету. 28 жовтня 2016 року ТОВ Кондитер-Трейд передало планшет у ремонт, вартість якого склала 1548 грн. 51 коп.

Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2017 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ТОВ Кондитер-Трейд про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнуто з ТОВ Кондитер-Трейд на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі в сумі 10948 грн. 49 коп. та 147 грн. 20 коп. у відшкодування частини судових витрат, понесених ним на сплату судового збору. В решті позову відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ Кондитер-Трейд до ОСОБА_1 про стягнення з робітника боргу задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Кондитер-Трейд борг в сумі 6628 грн. 51 коп. та частину судових витрат, понесених ним на сплату судового збору, в розмірі 1392 грн. 00 коп. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення його позовних вимог і постановити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог у розмірі 6628 грн. 51 коп. та постановити нове рішення, яким відмовити ТОВ Кондитер-Трейд у задоволення позовних вимог

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушення норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, позиція суду про те, що розрахунок середнього заробітку, повинен проводитися за останні два місяці роботи, як працівникам які пропрацювали на підприємстві більше року так і тим, які пропрацювали менше року, помилковою. Так, апелянт вважає, що відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (з наступними змінами і доповненнями), а саме відповідно до п.2 розділу II, якщо працівник пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Також ОСОБА_1 зазначив, що суд помилково кваліфікував виплату у розмірі 12422 грн. 36 коп. як грошову винагороду за участь в конкурсі , а не як заробітну плату. Суд не взяв до уваги, що він особисто не був повідомлений (під особистий підпис) про одноразові винагороду такому розмірі за участь у конкурсі Ліга чемпіонів . Надані Товариством до суду накази, про проведення конкурсу із такими розмірами винагород, на думку апелянта, викликають сумнів, оскільки книга реєстрації наказів не відповідає вимогам закону, не була прошнурована, що в свою чергу дає можливість маніпулювати із документами. В наданій до суду відомості про видачу вищезазначеної суми, зазначено, що вона являється заробітною платою.

Апелянт вказує, що всупереч вимогам трудового законодавства, суд не послався на докази, на підставі яких він дійшов до висновку, що позивачем були порушені трудові обов'язки, що в свою чергу призвело до виникнення шкоди, і не вказав чи є причинний зв'язок між ними (порушенням та спричиненою шкодою) та чи с в цьому вина позивача.

Також суд не звернув уваги на те, що отримане пальне, для виконання своїх трудових обов'язків, він використав відповідно до встановленого маршруту. На час роботи ОСОБА_1 отримав GPS-прилад, по якому у головному офісі (знаходиться у м.Чернігів) відстежується дійсний маршрут, тобто здійснювався контроль за його діяльністю. Зазначає, що чеки та шляхові листи він віддавав кожну середу на зборах колективу, а останні чеки з 17 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року з заповненими шляховими листами, віддав супервайзеру, який по вказівці директора приймав район на своєму транспорті.

Не погоджується апелянт і з висновком суду про пошкодження ним планшету SAMSUNG Galaxy. Зазначає, що ОСОБА_2 не заперечував, що планшет отримав від позивача особисто, у своєму кабінеті, у день звільнення, тобто 31 жовтня 2016 року. Наданий, в якості підтвердження факту відмови від підписання акту приймання-передачі планшету від 28 жовтня 2016 pоку за підписом службових осіб Товариства не може безспірно підтверджувати будь-яку пов'язану із передачею обставину, оскільки місце складання акту зазначено місто Чернігів, а планшет ним було передано 31 жовтня 2016 року у м.Новгород-Сіверський.

ОСОБА_1 зазначив, що розмір збитнів повинен був проводити незалежний оцінювач, а не Товариство. З огляду на це, надані до суду документи, не можуть бути належними та допустимими доказами, на підтвердження нібито існуючих збитків.

У наданий судом строк ТОВ Кондитер-Трейд надіслало відзив на апеляційну скаргу, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою. Зазначає, що судом першої інстанції було вірно взято період розрахунку середньої заробітної плати та суми, які не включають винагороду за призове місце у конкурсі Ліга Чемпіонів - 12422 грн. 36 коп.

Заперечує Товариство і щодо доводів ОСОБА_1 стосовно одноразової грошової винагороди за призове місце у конкурсі Ліга Чемпіонів , оскільки під час слухань справи в суді першої інстанції позивач сам визнав, що приймав участь в конкурсі Ліга Чемпіонів і отримував одноразову винагороду, ставив під сумнів розмір одноразової грошової винагороди. Стосовно структури виплат заробітної плати він міг ознайомитись, так як розрахункові листи є у вільному доступі для всіх працівників підприємства. Товариство зазначає, що в судовому засіданні були оглянуті оригінали книг реєстрації наказів, які належним чином прошиті та пронумеровані, тому твердження апелянта в цій частині також не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції.

Щодо GPS-приладу, по якому відстежувалось переміщення позивача, Товариство вказує, що жодних документів про встановлення додаткового обладнання на автомобіль ОСОБА_1 не було надано позивачем.

Товариство зазначає, що 28 жовтня 2016 року позивач відмовився підписати акт повернення пристрою у якому були зазначені пошкодження переданого ОСОБА_1 планшету. У цей же день ТОВ Кондитер-Трейд передало планшет до сервісного центру, при цьому підприємство понесло витрати - 1548 грн. 41 коп., що підтверджено актом надання послуг №87 від 31 жовтня 2016 pоку. TOB Кондитер-Трейд вважає, що відсутність акту незалежної експертної оцінки не суперечить факту понесених витрат на ремонт планшету, що був переданий у користування позивачу (апелянту)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що з позивачем підприємством було проведено розрахунок з запізненням, тому слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку у відповідності до абз. 3 п.2 Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці перед звільненням. Виходячи з положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 нараховані та виплачені ОСОБА_1 разова грошова винагорода за перемогу в конкурсі Ліга чемпіонів та компенсація за невикористану відпустку не повинні враховуватися при обчисленні йому середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні.

Задовольняючи частково вимоги ТОВ Кондитер-Трейд , суд першої інстанції виходив з того, що станом на день звільнення, 31 жовтня 2016 року, ОСОБА_1, порушуючи свої обов'язки, не надав до бухгалтерії ТОВ Кондитер-Трейд документи (шляхові листи, чеки), які б підтверджували використання ним отриманого за разовою відомістю під звіт газу у жовтні 2016 року, тому заборгованість у сумі 5080 грн. підлягає стягненню. Крім того, Товариство належним чином підтвердило ту обставину, що за час користування планшетом Samsung Galaxy Tab 4 SM-T231NYKASEK ОСОБА_1 пошкодив його, ремонт якого склав 1548 грн. 51 коп., які також слід стягнути позивача-відповідача.

Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що з 01 квітня 2016 року позивач ОСОБА_1 працював менеджером із збуту у ТОВ Кондитер-Трейд . Згідно наказу №71-к від 31 жовтня 2016 року позивач звільнився з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.5).

У день звільнення ТОВ Кондитер-Трейд не було здійснено виплату належної ОСОБА_1 заробітної плати за жовтень 2016 року, а виплачено її лише 16 березня 2017 року.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.ст.47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

ТОВ Кондитер-Трейд не заперечує, що Товариством було невчасно проведено розрахунок з ОСОБА_1, то висновок суду першої інстанції, що середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто за 97 днів, відповідно до ч.2 ст.117 Кодексу законів про працю України слід стягнути з Товариства на користь позивача за первинним позовом.

В той же час, ОСОБА_1 не погоджується з розрахунком, який був здійснений судом першої інстанції. Дослідивши доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції є вірним.

Так, під час проведення розрахунку розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку слід керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

В той же час, відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Тобто, пунктом 2 визначено саме порядок обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, а не заборгованості по заробітній платі. Доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на законі та у з зв'язку з невірним тлумаченням ОСОБА_1 норм чинного законодавства України не заслуговують на увагу.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно було виключено з розрахунку разову грошову винагороду за призове місце у конкурсі Ліга Чемпіонів у сумі 12422 грн. 36 коп. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 3437 грн. 14 коп.

Так, згідно пункту 4 розділу III Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року при обчисленні середньої заробітної плати не враховується одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо), грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах, тощо.

Тобто, законом чітко передбачено, що дані суми не можуть бути застосовані при обчисленні середньої заробітної плати. Те, що 12422 грн. 36 коп. дійсно було виплачено як грошова винагорода, підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з особового рахунку ОСОБА_1, копії наказу про проведення конкурсу Ліга Чемпіонів , розрахунковими листами (а.с.72, 73, 124, 125). Також вбачається, що судом першої інстанції при огляді книги реєстрації було встановлено, що оригінал книги наказів по підприємству є прошнурованим та пронумерованим.

Відповідно до ч.2 ст. 134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

Апелянтом належними та допустимими доказами не доведено, що ним станом на день звільнення чи в подальшому відзвітовано за матеріальні цінності отримані на підприємстві, зокрема за 400 літрів газу, отриманих позивачем за відомістю видачі ПММ (а.с.48) що б підтверджувало використання позивачем газу у господарській діяльності підприємства. Не доведено позивачем і отримання на підприємстві GPS-приладу, який би підтвердив, що підприємством відстежувалось переміщення автомобіля ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків і таке переміщення підтверджувало належне використання газу.

Не заслуговують на увагу також доводи апелянта стосовно непошкодження ним планшету. 01 квітня 2016 року ОСОБА_1 отримав у ТОВ Кондитер-Трейд новий планшет Samsung Galaxy Tab 4 SM-T231NYKASEK. При цьому ОСОБА_1 підписав договір про індивідуальну матеріальну відповідальність отриманого пристрою у комплект (а.с.50). Однак, 28 жовтня 2016 року апелянт відмовився підписати акт повернення пристрою у якому були зазначені пошкодження переданого ОСОБА_1 планшету. У цей же день ТОВ Кондитер-Трейд передало планшет до сервісного центру, при цьому підприємство понесло витрати в сумі 1548 грн. 41 коп., що підтверджено актом надання послуг №87 від 31 жовтня 2016 pоку (а.с.54). Колегія суддів вважає, що відсутність акту незалежної експертної оцінки не спростовує факту понесених витрат на ремонт планшету, що був переданий у користування позивачу (апелянту). Іншого ОСОБА_1 не доведено.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків рішення суду першої інстанції, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому відповідно до положень ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 15.01.2018 року.

Головуючий:Судді: