Рішення

від 21.11.2017 по справі 911/1160/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2017 р. Справа № 911/1160/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Форум , м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Хімбудпластмас , Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Експресдеталь , Донецька обл., Покровський р-н, с. Рівне про солідарне стягнення 2847329,10 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 03.05.2017 № 10/00-24 відповідачів:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Банк Форум (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Хімбудпластмас (далі - перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю Експресдеталь (далі - другий відповідач) про солідарне стягнення 2847329,10 грн., з яких 1626000,00 грн. прострочена заборгованість з повернення тіла кредиту, 1161847,02 грн. прострочена заборгованість зі сплати процентів, 59482,08 грн. пеня за простроченими процентами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання першим відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором від 09.10.2013 № 2-0063/13/11-КL щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, які забезпечені порукою з боку другого відповідача.

В процесі розгляду справи перший відповідач подав клопотання від 13.06.2017, в якому просив суд зупинити провадження у справі № 911/1160/17 до вирішення пов'язаної з нею справи № 911/1724/17, яке відхилено судом з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

В процесі розгляду справи перший відповідач подав клопотання від 08.08.2017 про призначення у справі судової економічної експертизи, яке мотивовано незгодою із здійсненним позивачем розрахунком процентів та пені за простроченими процентами.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Згідно ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи від 23.03.2012 № 4 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У даному випадку, потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у справі відсутня, тому суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Перший відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених в відзиві, які зводяться до того, що здійснений позивачем розрахунок нарахованих процентів невірний, позаяк, позивачем не враховано зарахування зустрічних вимог, а нарахування заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами в періоди з 26.02.2014-25-03.2014 та 26.03.2014-25.04.2014 здійснено поза межами строку позовної давності. Також перший відповідач, посилаючись на ст. 1056-1 ЦК України зазначив, що умова договору про зміну позивачем процентної ставки є нікчемною, оскільки банк не може змінювати проценту ставку в односторонньому порядку та/або без укладення додаткової угоди до договору.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Перший відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, проте, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням його представників.

Розглянувши вказане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Таким чином, представники відповідача, які на час розгляду даної справи перебувають у відрядженні, не є єдиними можливими законними представниками, за відсутності яких справа не може бути розглянута.

Другий відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між позивачем - кредитором та першим відповідачем - позичальником було укладено кредитний договір від 09.10.2013 № 2-0063/13/11-КL (далі - договір), відповідно до умов якого кредитор на умовах, визначених цим договором, відкриває відновлювальну мультивалютну кредитну лінію, в рамках якої надає позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) окремими частинами, надалі - вибірки, на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим договором (п. 1.2) граничної суми коштів (надалі - кредитний ліміт), а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору протягом всього періоду дії договору максимальна заборгованість позичальника не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 5000000,00 гривень.

Відповідно до п. 1.3 договору кредит надається з метою (на цілі): поповнення оборотних коштів позичальника. Використання кредиту на будь-які інші цілі, окрім зазначених в цьому договорі заборонено.

Кінцевий термін, до настання якого (включно) здійснюється надання кредиту та має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 08 вересня 2014 року включно (п.1.4 договору).

Згідно з п. 2.3.1 договору кредит надається шляхом перерахування кредитором коштів з відповідного (-их) внутрішньобанківського (-их) позичкового (-их) рахунків на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, в сумі, що буде зазначена в заявці на отримання вибірки, зразок якої наведений в додатку 1 до договору (надалі - заявка).

Днем (моментом) надання вибірки вважається день перерахування кредитором коштів з відповідного (-их) внутрішньобанківського (-их) позичкового (-их) рахунків на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, в сумі відповідної вибірки (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти у валюті відповідної вибірки, що нараховуються на суму фактичної заборгованості позичальника за кредитом за фактичний строк існування заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п. 3.3 цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 365 або 366 днів. Протягом строку дій цього договору максимальний розмір процентної ставки, що встановлюється згідно з п. 3.2 цього договору, не повинен перевищувати 100% річних. Розмір процентів, що нараховуються за цим договором може бути збільшений, без укладення відповідного договору про внесення змін, внаслідок порушення позичальником відповідних обов'язків, тощо, у випадках, передбачених п. 3.4. цього договору.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі 21,5 % річних.

У разі чергового надання кредиту в період з 1-го по 25-те число місяця включно проценти за користування кредитом нараховуються кредитором за період від дати надання кредиту по 25-те число поточного місяця включно або до дати повного погашення заборгованості за кредитом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно. У разі чергового надання кредиту після 25-го числа поточного місяця (або продовження існування заборгованості за кредитом станом на 26-те число поточного місяця) проценти за користування кредитом нараховуються кредитором за період від дати надання кредиту (а у разі продовження існування заборгованості за кредитом станом на 26-те число поточного місяця - за період з 26-го числа поточного місяця) по 25-те число наступного календарного місяця включно або до дати повного погашення заборгованості за кредитом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа наступного календарного місяця по останній календарний день наступного місяця включно (п. 3.3. договору).

Абзацом 3 п. 3.3 договору встановлено, що при повному остаточному погашенні заборгованості за кредитом проценти за користування кредитом нараховуються кредитором до дати повного остаточного погашення заборгованості за кредитом. Сплаті такі проценти підлягають в день повного остаточного погашення заборгованості за кредитом (кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом (п. 1.4 цього договору).

Відповідно до абз. 4 п. 3.3 договору проценти на прострочену заборгованість за кредитом, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном, як він визначений згідно з п. 1.4. цього договору, або наступного за днем, який встановлений у відповідній вимозі кредитора як кінцевий термін для здійснення дострокового погашення заборгованості за цим договором, нараховуватимуться кредитором щоденно і переноситимуться на рахунки обліку прострочених процентів за кредитом в день їх нарахування.

Згідно з п. 3.4 договору сторони домовились, що у разі порушення (невиконання або неналежного виконання) позичальником обов'язків, передбачених п.п. 5.2.3., п.п. 5.2.9 п. 5.2 цього договору, та/або відхилення фактичного розміру кредитових оборотів позичальника за звітний квартал від значення, встановленого в п. 5.2.5 договору, понад 10%, а так само, у разі порушення відповідною (-ими) особою (-ами), що виступає (-ють) поручителем (-ями) позичальника згідно з п.п. 1.5.1, п.п. 1.5.2 п. 1.5 договору, будь-якого з аналогічних обов'язків за відповідним (-и) договором (-ами) поруки, розмір процентної ставки, встановлений згідно з п.п. 3.2 цього договору, збільшується на 2% річних. Про факт збільшення розміру процентної ставки, а також дату, з якої остання вважається збільшеною, кредитор письмово повідомляє позичальника. Сторони розуміють, що вищезазначене збільшення розміру процентної ставки буде здійснено в разі настання вищезазначених обставин (умов) та не потребуватиме укладення будь-якого договору про внесення змін до цього договору, та сторони згодні з таким збільшенням щодо всієї суми можливої заборгованості за кредитом в межах кредитного ліміту.

Відповідно до п. 5.2.9.1 договору протягом строку дії договору позичальник погоджується та зобов'язується виконувати наступні умови щодо фінансових показників: підтримувати співвідношення ЕВІТ до Відсоткові витрати на рівні більше або дорівнює 1,3, де: ЕВІТ - чистий дохід (рядок 030 Звіту про фінансові результати), тут і далі рядки вказані в дужках) мінус собівартість реалізованих товарів (080), мінус Інші операційні витрати (090)* мінус Інші витрати (100)* плюс Інші операційні доходи (040)* плюс Інші доходи (050)*; усі рядки з позначкою ()* мають бути скореговані на операції не пов'язані з операційною діяльністю, операції, які компанія не контролює або не може очікувати вигід у майбутньому (наприклад: разові операції, продаж основних засобів, переоцінка необоротних активів, списання дебіторської та кредиторської заборгованості, купівля та продаж валюти, курсові різниці, штрафи та пені, отримані та сплачені відсотки, тощо); Відсоткові витрати - показник контролюється на основі розшифровок до фінансової звітності позичальника, що надаються у відповідності до п. 5.2.3 (а) договору.

Відповідно до п. 5.2.3 (а) договору позичальник зобов'язаний протягом дії цього договору надавати та/або забезпечити отримання кредитором щоквартально, не пізніше передостаннього робочого дня першого місяця кварталу, наступного за звітним періодом (кварталом) (для річної звітності - не пізніше передостаннього робочого дня другого місяця року, наступного за звітним роком) - належним чином засвідчені копії наступних документів фінансової звітності позичальника та поручителя 1 за останній звітний період, зокрема, звіт про фінансові результати з розшифровками статей до нього, значення яких перевищує 10% (десять процентів) виручки від реалізації, та (незалежно від частки у виручці від реалізації) розшифровками будь-яких інших операційних доходів та витрат, з зазначенням в усіх розшифровках будь-яких внутрішньо групових операцій позичальника та поручителя 1, відповідно до внутрішньої методики кредитора.

Згідно з умовами п. 5.2.9 договору контроль за виконанням зобов'язань, вказаних в п.п. 5.2.9.1- 5.2.9.2 договору, здійснюється кредитором щоквартально, на підставі даних фінансової звітності позичальника, що надається кредитору відповідно до умов абзацу (а) п.п. 5.2.3 договору.

Згідно з п. 4.3 договору погашення вимог кредитора за цим договором, незалежно від призначення платежу, визначеного позичальником у відповідному розрахунковому документі, здійснюється в наступній черговості: прострочені проценти, прострочені комісії, прострочена заборгованість за кредитом, строкові проценти, строкові комісії, строкова заборгованість за кредитом, неустойка (штраф, пеня), інші вимоги кредитора (відшкодування завданих збитків тощо).

Пунктом 8.2 договору встановлено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє до повного остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. (п. 10.8 договору).

На виконання умов кредитного договору позивач надав першому відповідачу кредит в загальній сумі 1626000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 12.11.2013 № 209294 на суму 300000,00 грн., від 14.11.2013 № 268014 на суму 300000,00 грн., від 15.11.2013 № 298799 на суму 300000,00 грн., від 21.11.2013 № 425000 на суму 300000,00 грн., від 26.11.2013 № 552103 на суму 426000,00 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, перший відповідач своїх договірних зобов'язань щодо повернення тіла кредиту в розмірі 1626000,00 грн. та сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1161847,02 грн. належним чином не виконав, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів з даним позовом.

Згідно з вимогами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. (ч. 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 6 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, перший відповідач не виконав належним чином своїх договірних зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в розмірі 1626000,00 грн. та сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1161847,02 грн. Доказів протилежного відповідачі суду не надали.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає правомірними вимоги кредитора до боржника щодо сплати заборгованості з повернення тіла кредиту в розмірі 1626000,00 грн. та сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1161847,02 грн.

На забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, між позивачем - кредитор та другим відповідачем - поручитель було укладено договір поруки від 09.10.2013 № 1-0409/13/11-ZS (далі - договір поруки), відповідно до умов якого другий відповідач поручається перед позивачем за належне та своєчасне виконання першим відповідачем у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором від 09.10.2013 № 2-0063/13/11-КL, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно з абз. 1 п. 1.1 договору поруки з підписанням цього договору поручитель надає згоду на будь-яку зміну кредитного договору (як-то зміну розміру ліміту кредитування, зміну розміру процентної ставки та/або комісій, зміну розміру штрафних санкцій, зміну порядку та строків виконання зобов'язань та ін.) внаслідок якої, в тому числі, може бути збільшено обсяг відповідальності поручителя, але за умови, що при такій зміні кредитного договору обсяг відповідальності поручителя не буде перевищувати двократного розміру відносно первинного обсягу відповідальності поручителя, зазначеного в статті 2 цього договору. Відповідальність у збільшеному обсязі, як це зазначено вище, поручитель приймає на себе в повному обсязі та на умовах солідарності з боржником. Отримання додаткової згоди поручителя на зміну кредитного договору на умовах, зазначених в цьому пункті не є обов'язковим.

Відповідно до абз. 2 п. 1.1 договору поруки у разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, а кредитор, відповідно, має право звернутись з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до боржника та поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо.

Пунктом 1.2 договору поруки встановлено, що поручитель підтверджує, що має копію кредитного договору з усіма додатками, змінами та доповненнями, вичерпно ознайомлений зі змістом кредитного договору та засвідчує повне розуміння і відсутність будь-яких заперечень до його змісту.

Згідно з п. 2.1 договору поруки порука за цим договором забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за кредитним договором, а саме: повернення кредиту в сумі 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок з порядком погашення відповідно до умов кредитного договору та з кінцевим терміном повернення 08 вересня 2014 року (включно), або протягом іншого строку/ в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених кредитним договором; сплату процентів за користування кредитом 21,5% річних з можливим збільшенням їх розміру на 2% річних без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених кредитним договором, зокрема, внаслідок порушення боржником відповідних своїх обов'язків за кредитним договором; сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку, визначених кредитним договором; сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної кредитним договором; відшкодування витрат кредитора, пов'язаних зі стягненням заборгованості за кредитним договором.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень цього договору. До регулювання правовідносин, що не передбачені в цьому договорі, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України. (п. 4.1 договору поруки)

Пунктом 5.9 договору поруки визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин: виконання (в тому числі дострокового) боржником забезпеченого порукою зобов'язання, визначеного в статті 2 цього договору; погашення поручителем всієї заборгованості боржника за кредитним договором у порядку та строки, визначені цим договором; також порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного строку з дня настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, не пред'явить вимоги до поручителя (п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до вимог ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про солідарне стягнення з відповідачів 1626000,00 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту та 1161847,02 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами .

Заперечення проти позовних вимог в частині стягнення процентів, які зводяться до тверджень першого відповідача про безпідставне включення банком до загальної суми боргу зі сплати процентів за користування кредитними коштами суми в розмірі 13001,50 грн., на яку боржник запропонував кредитору провести взаємозалік зустрічних вимог та на переконання боржника такий залік не був проведений банком, не приймаються судом до уваги, оскільки з розрахунку суми боргу зі сплати процентів, здійсненого позивачем вбачається, що банком враховано вимоги першого відповідача про зарахування 13001,50 грн. та вимоги про зарахування 5360,22 грн., що загалом складають 18361,72 грн., у зв'язку з чим проведено взаємозалік зустрічних вимог на суму 18361,72 грн., яка включає в себе спірну суму в розмірі 13001,50 грн. в рахунок погашення заборгованості за процентами та відповідно відображено зменшення загальної суми нарахованих процентів на зазначену суму у вказаному розрахунку.

Твердження першого відповідача про помилки у здійсненому позивачем розрахунку прострочених процентів, а саме в кількості календарних днів у 2015-2016 роках є безпідставним, позаяк, у вказаному розрахунку зазначена вірна кількість календарних днів - 365 календарних днів у 2015 році, 366 календарних днів в 2016 році.

Посилання відповідача-1 на сплив строку позовної давності по вимогам позивача про стягнення процентів нарахованих банком за користування боржником кредитними коштами, що в силу положень ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові в цій частині є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника та кредитора акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора про гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Враховуючи вищезазначене, здійснення першим відповідачем часткових проплат на користь позивача по договору - погашення вимог кредитора за цим договором, які в силу положень п. 4.3 договору незалежно від призначення платежу, визначеного позичальником у відповідному розрахунковому документі, здійснюється в наступній черговості: прострочені проценти, прострочені комісії, прострочена заборгованість за кредитом, строкові проценти, строкові комісії, строкова заборгованість за кредитом, неустойка (штраф, пеня), інші вимоги кредитора (відшкодування завданих збитків тощо), свідчить про переривання перебігу позовної давності щодо вимог про стягнення процентів, тому позивачем правомірно здійснено нарахування сум зі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Посилання першого відповідача на безпідставне збільшення банком розміру процентної ставки не приймаються судом до уваги при вирішенні спору з огляду на таке.

У п. 3.4 кредитного договору сторони домовились що у разі порушення позичальником обов'язків виконувати умови щодо фінансових показників: підтримувати співвідношення ЕВІТ до Відсоткові витрати на рівні більше або дорівнює 1,3 розмір процентної ставки, встановлений згідно з п.п. 3.2 цього договору, збільшується на 2% річних.

Судом перевірено відповідні фінансові показники, згідно з наявною в матеріалах справи копією фінансового звіту станом на 31.03.2014, який надавався у відповідності до умов кредитного договору позивачу першим відповідачем, та встановлено, що співвідношення ЕВІТ до Відсоткові витрати складає 1,18 всупереч узгодженим умовам про підтримання даного співвідношення на рівні більше або дорівнює 1,3.

Оскільки сторонами в договорі погоджено конкретні умови за яких здійснюється збільшення розміру процентної ставки, та як встановлено судом такі умови настали внаслідок порушення позичальником обов'язків підтримувати співвідношення ЕВІТ до Відсоткові витрати на рівні більше або дорівнює 1,3 позивач правомірно збільшив на 2% річних розмір процентної ставки, встановлений п.п. 3.2 договору.

Також у п 3.4 договору сторони зазначили, що вони розуміють, що вищезазначене збільшення розміру процентної ставки буде здійснено в разі настання вищезазначених обставин (умов) та не потребуватиме укладення будь-якого договору про внесення змін до цього договору, та сторони згодні з таким збільшенням щодо всієї суми можливої заборгованості за кредитом в межах кредитного ліміту.

Зобов'язання щодо надання фінансового звіту покладено згідно з умовами кредитного договору саме на першого відповідача та на основі даних, які містяться у фінансовому звіті позивач перевіряє дотримання умов пункту 5.2.9 кредитного договору, тому боржник допустивши порушення обов'язків підтримувати співвідношення ЕВІТ до Відсоткові витрати на рівні більше або дорівнює 1,3 в першому кварталі 2014 року та подавши банку в квітні 2014 року такий звіт був обізнаний про настання умов за яких у банка виникає право здійснити збільшення розміру процентної ставки на 2% річних, що і здійснив банк піднявши розмір процентної ставки на 2 проценти з липня 2014 року. Про факт збільшення розміру процентної ставки, а також дату, з якої остання вважається збільшеною, кредитор відповідно до п. 3.4 договору письмово повідомив боржника листом від 23.07.2014 № 4503/3.1, дотримавши зазначеним умови договору.

Заперечення першого відповідача щодо нікчемності умови договору в частині права банку змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку та неможливості зміни банком процентної ставки без укладення з боржником відповідної додаткової угоди, судом не приймаються до уваги при вирішенні спору, оскільки в кредитному договорі сторони на власний розсуд погодили у п. 3.2 договору проценту ставку у розмірі 21,5 %, а також погодили, що у разі порушення боржником зобов'язань визначених відповідними пунктами кредитного договору розмір процентної ставки, встановлений згідно з п. 3.2 цього договору, збільшується на 2% річних. При цьому, збільшення процентної ставки в залежності від неналежного виконання зобов'язань боржника за договором на 2% річних, не суперечить положенням п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6, ст. 627, ч. 2 ст. 1054, ст. 1056-1 Цивільного кодексу України.

Посилання першого позивача на недійсність договору в частині права банку збільшити розмір процентної ставки не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак не приймаються судом до уваги при вирішенні спору.

Крім того, позивач посилаючись на п. 8.2 договору просить суд стягнути солідарно з відповідачів за порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 10.04.2016 по 09.04.2017 складає 59482,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором щодо сплати тіла кредиту в розмірі 1626000,00 грн. та процентів за користування кредитними коштами в розмірі 1161847,02 грн., які забезпечені з боку другого відповідача порукою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1626000,00 грн. заборгованості по кредиту, 1161847,02 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та 59482,08 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Хімбудпластмас (07415, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вул. Радгоспна, буд. 12, ідентифікаційний код 31672940) та Товариства з обмеженою відповідальністю Експресдеталь (85325, Донецька обл., Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 30, ідентифікаційний код 32683817) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) 1626000 (один мільйон шістсот двадцять шість тисяч) грн. 00 коп. заборгованості з повернення тіла кредиту, 1161847 (один мільйон сто шістдесят одну тисячу вісімсот сорок сім) грн. 02 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 59482 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 08 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хімбудпластмас (07415, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є, вул. Радгоспна, буд. 12, ідентифікаційний код 31672940) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) 21354 (двадцять одну тисячу триста п'ятдесят чотири) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Експресдеталь (85325, Донецька обл., Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 30, ідентифікаційний код 32683817) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) 21354 (двадцять одну тисячу триста п'ятдесят чотири) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 12.01.2018.