Ухвала

від 09.01.2018 по справі 820/536/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

ВЕРХОВНИЙ СУД У Х В А Л А 09.01.2018           м. Київ           К/9901/3949/17820/536/16   Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевірив матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскалуса Плюс" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскалуса Плюс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними, скасування запису та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Таскалуса Плюс" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.10.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскалуса Плюс" залишив без руху як таку, що подана без дотримання вимог частин першої, четвертої, п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), а саме: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судових рішень є необґрунтованим; до суду подана світлокопія касаційної скарги, а не оригінал; до скарги не додано документа про сплату судового збору, а клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено тридцятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків. У строк, встановлений судом, позивач частково усунув зазначені в ухвалі від 05.10.2017 недоліки касаційної скарги, надавши до суду: оригінал касаційної скарги; заяву про поновлення строків касаційного оскарження та докази на підтвердження обставин пропуску цього строку; документи про часткову сплату судового збору (квитанція від 18.10.2017 № 0.0.873199053.1 на суму 1653,60 грн, квитанція від 26.09.2017 № 12532462 на суму 1653,60 грн); одночасно позивач заявив клопотання про відстрочення сплати решти суми судового збору за подання касаційної скарги. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.11.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскалуса Плюс" залишив без руху повторно та надав тридцятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків. При цьому надані позивачем докази на підтвердження доводів, наведених на обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, - довідка Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01.08.2017 № 6751/Н/26-50-08-01-11 про наявні банківські рахунки у Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскалуса Плюс" станом на 01.08.2017 та довідка ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про залишок коштів на рахунку за період з 01.01.2017 по 18.10.2017, визнані судом недостатніми на підтвердження відсутньої можливості сплатити позивачем судовий збір за подання касаційної скарги. У межах строку, встановленого судом, позивач судовий збір у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №    3674-VI, не сплатив, надавши на обґрунтування чергового клопотання про відстрочення сплати судового збору ті ж самі докази (лист Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 01.08.2017 № 6751/Н/26-50-08-01-11 про наявні банківські рахунки у Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскалуса Плюс" станом на 01.08.2017 та довідку ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про залишок коштів на рахунку за період з 01.01.2017 по 18.10.2017), які були визнані судом (ухвала від 16.11.2017) недостатніми. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від    30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017. Законом України від 03.10.2017 №    2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2017 суддею-доповідачем у справі визначено суддю Верховного Суду Бившеву    Л.І. Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскалуса Плюс" подана без додержання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, які діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017); недоліки касаційної скарги скаржник не усунув, а заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №    2147-VII) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №    2147-VII) передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічні положення містила стаття 88 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги). Положення наведених статей процесуального закону надають суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації. Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) покладає учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Вказані обов'язки закріплені і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017). На обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору надає докази, які були визнані судом (ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.11.2017) недостатніми для відстрочення товариству сплати судового збору за подання касаційної скарги. Крім того, згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. На виконання вимог вищенаведеного законодавства суд перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за квитанцією від 18.10.2017 № 0.0.873199053.1, що додано до касаційної скарги як доказ часткової сплати судового збору у сумі 1653,60 грн, та встановив, що зазначені кошти на рахунок УДКСУ у Печерському районі м.    Києва не надходили, оскільки сплачені на рахунок Вищого господарського суду України. Також кошти, сплачені згідно з квитанцією від 26.09.2017 № 12532462 у сумі 1653,60 грн були повернуті Вищим адміністративним судом України ухвалою від 24.10.2017 К/800/14235/17 за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскалуса Плюс" від 03.10.2017 про повернення судового збору в сумі 1653,6 грн. Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №    2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Керуючись статтею 332, підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В : У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскалуса Плюс" про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскалуса Плюс" повернути. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику – копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                          Л.І. Бившева