Рішення

від 07.12.2017 по справі 399/342/17

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 399/342/17

Провадження № 2/399/211/17

РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2017 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участі секретаря судового засідання Гриценко Т.М., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю СТОВ Агрофірма ОСОБА_4 , третя особа відділ в Онуфріївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

встановив:

Позивач звернувсь до суду з позовом в якому просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 3, 43 га укладений між ним та СТОВ Агрофірма ОСОБА_4 , зареєстрований 12 березня 2012 року у Державному реєстрі земель № 352460004000470, скасувати державну реєстрацію вказаного договору оренди землі та зобов'язати СТОВ Агрофірма ОСОБА_4 повернути йому земельну ділянку розташовану на території Куцеволівської сільської ради Онуфрїївського району Кіровоградської області, площею 3,43 га, кадастровий номер 3524683600:02:000:0281.

Свій позов мотивував тим, що він являється власником земельної ділянки, що розташована на території Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області загальною площею 3,43 га, кадастровий номер 3524683600:02:000:0281, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Коли до нього звернулось ТОВ СТОВ Агрофірма ОСОБА_4 з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки він погодився і надав копії свого паспорта, ідентифікаційного номеру та копію державного акту на земельну ділянку. Через деякий час ОСОБА_1 представником відповідача був вручений один примірник вже підписаного та зареєстрованого договору оренди земелі. Зазначив, що його не було попередньо ознайомлено зі змістом даного договору, який він не підписував і до передачі йому договору, він був впевнений, що у них з відповідачем усна домовленість щодо оренди земельної ділянки. З наданого договору оренди землі позивачу стало відомо, що належна йому земельна ділянка на підставі договору оренди землі без дати перебуває в оренді у ТОВ СТОВ Агрофірма ОСОБА_4 . У зв'язку з викладеним позивач змушений звернутись до суду для визнання вказаного договору оренди недійсним.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити, а також надали пояснення згідно поданого позову.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав. Просив застосувати позовну давність до позовних вимог та відмовити в його задоволені повністю, а також надав пояснення згідно поданого раніше заперечення.

Представник третьої особи відділ в Онуфріївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області до суду не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Суд, заслухавши позивача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленого цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За правилами ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) відносини, повязані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, ГК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.( ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України "Про оренду землі", а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19, цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). (ч.2 ст. 207 ЦК України).

Статтею 18 цього Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки, що розташована на території Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, площею 3,43 га, кадастровий номер 3524683600:02:000:0281, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія РЗ № 439750 від 30 липня 2002 року /а.с. 13/.

Вказана земельна ділянка перебуває в оренді в СТОВ Агрофірма ОСОБА_4 строком на 10 років. Договір оренди землі, який укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма ОСОБА_4 , було зареєстровано у відділі Держкомзему в Онуфріївському районі 12 березня 2012 року, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 352460004000470 /а.с. 9, 10, 37, 38/.

Згідно висновку експерта № 2036 від 03.11.2017 року, підпис від імені ОСОБА_1 на оригіналі договору оренди землі, укладеному між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма ОСОБА_4 , номер реєстрації у Державному реєстрі земель № 352460004000470, в графі Орендодавець , виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1 на око /а.с. 123-126/.

Таким чином, оскільки позивач як орендодавець не підписував договір оренди, згоди та повноважень на його укладення не надавав, є всі підстави вважати доведеною відсутність у нього волевиявлення на укладення цього договору.

Разом з тим, позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.(ч.4 ст. 267 ЦК України).

Частиною 4 ст. 319 ЦК України визначено обовязок особи знати про стан своїх майнових прав.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Вирішуючи спір, суд враховує, що оспорений договір оренди укладено в 2012 році, зареєстровано 13 березня 2012 року, а із зазначеним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся, лише у квітні 2017 року, тобто зі спливом понад 5 років.

В судовому засіданні встановлено та позивачем не спростовано факт отримання ним плати від відповідача за користування належною йому земельною ділянкою.

Факт того, що ОСОБА_1 отримував орендну плату в натуральній формі за користування орендарем СТОВ Агрофірма ОСОБА_4 земельної ділянки підтверджується відповідними відомостями за 2012 - 2016 роки /а.с. 43- 58/.

Також, отримання ОСОБА_1 орендної плати за землю від ТОВ СТОВ Агрофірма ОСОБА_4 з 2011 року по 2016 роки підтверджується податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми 1 ДФ /а.с. 221 - 237/.

Тому, оскільки згідно платіжної відомості за 2012 рік позивач отримав орендну плату в натуральній формі від відповідача, то, вочевидь, він достовірно дізнався про існування правовідносин із договору оренди землі саме з цього часу.

З позовними вимогами про визнання договору оренди землі недійсним він звернувся лише 27 квітня 2017 року /а.с. 4-7/.

У відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України відповідач в суді заявив про застосування позовної давності /а.с. 34/.

Отже, якщо позивач знав, що він не укладав (не підписувала) договір оренди, тому, отримавши орендну плату у 2012 року, він мав достатньо часу та можливість витребувати його у орендаря, ознайомитися з ним та своєчасно оскаржити в суді.

Таким чином, початок перебігу позовної давності розпочався з 2012 року, з часу коли позивач міг довідатися про порушення свого права.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України викладеній у справі № 6-17цс17, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено судові витрати по справі слід залишити за позивачем ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю СТОВ Агрофірма ОСОБА_4 , третя особа відділ в Онуфріївському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 11 грудня 2017 року.

Суддя М.М. Лях