Постанова

від 14.12.2017 по справі 804/6744/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 р. Справа № 804/6744/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Фермерського господарства Олімп до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

18 жовтня 2017 року Фермерське господарство Олімп (далі - ФГ Олімп , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2017 року, яким ФГ Олімп збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 306681,25 грн., з яких 245345,00 грн. за основним платежем та 61336,25 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Монтажспецконструкція з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки №5737/04-36-14-06/32598341 від 01.06.2017 р., висновки якого про порушення вимог п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 236357,00 грн. є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2017 року, прийняте на підставі даного акту, є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що під час перевірки податковий орган дійшов помилкового висновку про різницю в залишках ярого ячменя 8744 кг., що не відповідає даним первинних документів, не враховано, що при транспортуванні зерна на елеватор можливі втрати, отже висновки про відсутність в даних бухгалтерьського та складського обліку даних про сільськогосподарську продукцію через реалізацію на невстановлених осіб є безпідставними. Щодо висновків перевірки про реалізацію продукції нижче собівартості вказує, що інспектори брали до уваги некоректні показники, а посимлання на лист ДФС від 28.10.2015 р. № 22781/6/99-95-42-16-01 є некоректним, оскільки такий складено в порядку індивідуальної консультації. Щодо перевищення встановленої стандартами норми відходів вказує, що такі зроблені без урахування даних реєстрів елеватора та наданих позивачем пояснень; в частині реалізації товару за цінами, що є нижчими за ціну їх балансової вартості вказано, що у звязку зі скрутним фінансовим становищем було прийнято рішення продати автотранспортні засоби, що були реалізовані за ціною, визначеною актами уцінки, де балансова (остаточна) вартість об'єктів основних засобів визначена на рівні справедливої вартості. Також, вказує, що відповідач дійшов помилкового висновку, що товари, використані для вирощування загиблих посівів не можуть вважатися використаними в операціях, що є господарською діяльністю, адже врожай з таких посівів не було зібрано. Проте позивач зазначає, що вказані витрати понесені з метою отримання врожаю та складаються з насіння, палива, вартість добрив, витрат на передпосівну обробку грунту тощо, отже такі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (а.с.4-8).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2).

У судове засідання 14.12.2017 року прибув представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 14.12.2017 року не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданих письмових запереченнях зазначено, що в ході проведення перевірки було встановлено розбіжність між даними обліку залишків сільськогосподарської продукції та даних первинних документів, підприємством у бухгалтерському обліку обліковується менша кількість залишків сільськогосподарської продукції (ячменя ярого, пшениці, соняшника), ніж за даними пмервинних документів; реалізація продукції в 2015 році нижче її собівартості; понаднормові витрати при переробці частки врожаю сільськогосподарської продукції (соняшник) підлягають умовному продажу за середньою ціною, яка склалася на час виникнення таких витрат; реалізація автомобілів за цінами нижче, ніж їх балансова вартість. (а.с. 171-173).

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Фермерське господарство Олімп зареєстровано 26.01.2004 року Перопавлівським районним управлінням юстиції та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області; є платником податку на додану вартість.

Основним видом господарської діяльності Фермерського господарства Олімп є вирощування зернових (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Судом встановлено, що у період з 10.05.2017 року по 25.05.2017 року на підставі наказу № 2350-п від 05.05.2017 року, направлень від 05.05.2017 року №№ 8237, 8238, 8236 та на виконання ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 30.03.2017 року про призначення в рамках кримінального провадження № 32016041640000054 від 28.08.2016 року, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства Олімп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки №5737/04-36-14-06/32598341 від 01.06.2017 року (а.с. 9-41).

Перевіркою встановлено порушення:

1. п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження розміру податкових зобовязань (по загальній декларації) на суму ПДВ 888360,22 грн.;

2. п.167.5 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.170.5.1, п.п.170.5.2 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 135000,00 грн.

Не погоджуючись із викладеними висновками, ФГ Олімп подано заперечення на акт №5737/04-36-14-06/32598341 від 01.06.2017 року.

У період з 22.06.2017 року по 29.06.2017 року на підставі наказу № 3213-п від 21.06.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства Олімп з питань, що стали предметом оскарження, викладених у запереченні на акт перевірки №5737/04-36-14-06/32598341 від 01.06.2017 року за результатами якої складено акт перевірки №7156/04-36-14-03/32598341 від 06.07.2017 року (а.с. 68-81).

Перевіркою встановлено порушення:

1. п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 236357 грн., у тому числі: січень 2015 року 443,00 грн., червень 2015 року - 34271 грн., липень 2015 року - 133,00 грн., сервень 2015 року - 25894 грн., вересень 2015 року - 130634 грн., грудень 2015 року - 18477 грн., березень 2016 року - 292 грн., червень 2016 року - 256 грн., жовтень 2016 року - 8017 грн., грудень 2016 року - 17940 грн.

13.07.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на підставі актів №5737/04-36-14-06/32598341 від 01.06.2017 року та №7156/04-36-14-03/32598341 від 06.07.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення ФГ Олімп суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов'язанням - 245345 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 61336,25 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ФГ Олімп було подано до Державної фіскальної служби скаргу, за розглядом якої останнім прийнято рішення про результати розгляду скарги від 05.10.2017 року № 22253/6/99-99-11-01-02-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2017 року, а скаргу - без задоволення.

Правомірність винесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Згідно даних перевірки, в ході проведення перевірки проведено аналіз залишків сільськогосподарської продукції, яка вирощується підприємством (пшениці озимої, соняшника, ячменя ярового та озимого) та встановлено розбіжність між даними обліку залишків сільськогосподарської продукції та даних первинних документів, зокрема:

- соняшник: на грудень 2016 року за даними ФГ Олімп залишок 416022 кг., за даними первинних документів (дані перевірки) 402329 грн.; різниця визначена у перерахунку на вартість із розрахунку середньої ціни на тону - 12448,07 грн.;

- пшениця: на грудень 2015 року за даними ФГ Олімп залишок 639337 кг., за даними первинних документів (дані перевірки) 609675 грн.; різниця визначена у перерахунку на вартість із розрахунку середньої ціни на тону - 92382,90 грн.;

- пшениця: на грудень 2016 року за даними ФГ Олімп залишок 219832 кг., за даними первинних документів (дані перевірки) 201329 грн.; різниця визначена у перерахунку на вартість із розрахунку середньої ціни на тону - 92382,90 грн.;

- ячмінь яровий: на грудень 2016 року за даними ФГ Олімп залишок 206833 кг., за даними первинних документів (дані перевірки) 198089 грн.; різниця визначена у перерахунку на вартість із розрахунку середньої ціни на тону - 14573,28 грн.

Контролюючим органом визначено такі відхилення як реалізація продукції на невстановлених юридичних/фізичних осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Представником позивача в ході розгляду справи пояснювалось, що в рахунок земельного паю 01.11.2015 р. пшениця згідно податкових накладних зареєстрована у грудні 2015 року; контролюючий орган рахує 29662 кг., в рахунок земельного паю зазначено і в листопаді 2015 року, і в грудні 2015 року, що є помилковим. Ячмінь ярий і озимий було продано ТОВ АТ Картіл , з току відправлено 978823 т. Контролюючим органом розраховано різницю у залишках сільськогосподарської продукції як різницю між фізичною та заліковою вагою, а також різницю між заявленим та фактичним виходом продукції на власному зерноочисному комплексі, що є помилковим. Також, контролюючим органом не враховано, що при танспортуванні зерна на елеватор можливі витрати.

Згідно даних балансу продукції ФГ Олімп , у січні видано в рахунок оплати за земельний пай ячмінь яровий у кількості 4,25; залишок станом на 01.12.2016 р. - 1973,45; залишок пшениці станом на 01.01.2016 р. - 5361,96; у січні видано в рахунок оплати за земельний пай пшениці у кількості 15,25; залишок пшениці станом на 01.12.2016 р. - відсутній; залишок соняшнику станом на 01.05.2016 р. - відсутній; залишок соняшнику станом на 01.12.2016 р. - 53,54.

Суд зазначає, що дані балансу продукції ФГ Олімп , надані позивачем до суду, не відповідають даним перевірки, зазначеним в акті №7156/04-36-14-03/32598341 від 06.07.2017 року, зокрема в частині даних наданих ФГ Олімп під час перевірки, а також не відповідають даним за фізичною (фактичною) вагою, навіть з урахуванням витрат, які понесені при танспортуванні зерна на елеватор. Окрім того, слід вказати, що різниця в даних ФГ Олімп та даних первинних документів (дані перевірки) є суттєвою (ячмінь 8744 кг, пшениця у грудні 2015 року - 29662 кг, у грудні 2016 року - 18503 кг, соняшника - 1535 кг), отже не може бути характеризована як помикове визначення залікової маси сільськогосподарської продукції замість вірного - фізичної ваги.

Позивач зазначає, що різниця між фізичною вагою та заліковою вагою пшениці, яка була реалізована на адресу ТОВ АТ Каргіл становить 540 кг., проте за даними акту перевірка різниця залишку пшениці у грудні 2015 року становить 29662 кг, у грудні 2016 року - 18503 кг. Належних доводів та письмових пояснень з даного приводу ФГ Олімп не надано.

Отже, наданими позивачем реєстрами виписаних податкових накладних ТОВ АТ Каргіл не підтверджено доводи щодо наявної розбіжності між даними обліку залишків сільськогосподарської продукції та даних первинних документів.

Також, ФГ Олімп не надано в підтвердження доводів про передачу сільськогосподарської продукції (ячмінь, пшениці, соняшника) в рахунок оплати земельного паю жодного доказу (акти приймання-передачі, накладні, договори, умовами яких може бути передбачена такий розрахунок тощо), що могло б пояснювати встановлені розбіжності між даними обліку залишків сільськогосподарської продукції та даних первинних документів.

На підставі викладеного, суд погоджується з доводами відповідача про заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 37540,74 грн.

Згідно акта перевірки №7156/04-36-14-03/32598341 від 06.07.2017 року, в грудні 2015 року ФГ Олімп зроблено дооцінку собівартості продукції врожаю 2015 року на суму 1939549 грн., яка повинна розподілятися з липня по грудень 2015 року. Протягом червня 2015 року ФГ Олімп здійснювалась реалізація врожаю 2014 року по сформованій собівартості.

Наказом Міністерства аграрної політики України № 132 від 18.05.2001 року затверджено Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств (далі - Методичні рекомендації № 132).

Згідно п.1.2 Методичних рекомендацій № 132 собівартість продукції (робіт, послуг) - це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг.

Відповідно до пункту 6.1 Методичних рекомендацій № 132 фактична собівартість продукції (робіт та послуг) в сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік, крім продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, фактична собівартість яких визначається щомісяця.

Також, Методичними рекомендаціями № 132 визначено, що продукція власного виробництва поточного року відноситься на витрати за плановою собівартістю з коригуванням її в кінці року до рівня фактичних витрат.

Враховуючи зазначене, сільськогосподарське підприємство при здійсненні операцій з постачання власно виробленої сільськогосподарської продукції визначає податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такої сільськогосподарської продукції та складає за такою операцією податкову накладну, яку реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надає покупцю на його вимогу.

Якщо платник податку визначає планову собівартість сільськогосподарської продукції і при постачанні такої продукції її договірна вартість є меншою, ніж планова собівартість, то платник податку додатково складає податкову накладну на суму перевищення планової собівартості продукції над її договірною вартістю (з типом причини 17 ), яка підлягає реєстрації в ЄРПН.

Після визначення фактичної собівартості власно виробленої сільськогосподарської продукції, податкові зобов'язання, які були визначені при постачанні такої продукції, мають бути відкориговані шляхом складання розрахунку коригування до податкових накладних, які були складені протягом зазначеного періоду з типом причини 17 (на суму перевищення планової собівартості над договірною):

- у бік збільшення - на суму перевищення фактичної собівартості над плановою, якщо фактична собівартість виявиться більшою за планову;

- у бік зменшення на суму перевищення планової собівартості над фактичною - якщо фактична собівартість виявиться меншою за планову.

Якщо платник податку не обраховує планову собівартість продукції або договірна вартість поставленої сільськогосподарської продукції перевищує планову собівартість, а фактична собівартість продукції, обрахована платником, перевищує договірну вартість поставленої сільськогосподарської продукції, то платник податку на дату розрахунку фактичної собівартості повинен скласти податкову накладну на суму перевищення фактичної собівартості над договірною вартістю з типом причини 17 , зареєструвати її в ЄРПН та збільшити податкові зобов'язання на зазначену суму.

Податкові накладні, складені на суму перевищення собівартості (планової/фактичної) над договірною вартістю поставленої сільськогосподарської продукції власного виробництва, включаються до складу податкових зобов'язань з ПДВ та відображаються у податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. При цьому такі податкові накладні не дають право покупцю сільськогосподарської продукції - платнику податку на збільшення податкового кредиту.

Отже, з огляду на реалізацію продукції за цінами, нижче собівартості у період червень, серпень та вересень 2015 року, таке перевищення собівартості мало бути відображено при декларуванні податкових зобов'язань з ПДВ та відображено у податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Проте, податкові зобов'язання з ПДВ з перевищення собівартості на загальну суму 709731,00 грн. ФГ Олімп не задекларовано.

На підставі викладеного, суд погоджується з доводами відповідача про заниження суми ПДВ на 141946,24 грн., виходячи із загальної суми перевищення собівартості - 709731,00 грн., яка в даному випадку визначається базою оподаткування.

Судом встановлено, що ФГ Олімп в перевіряємому періоді здійснювалась переробка частки врожаю сільськогосподарської продукції - соняшника.

Відповідно до актів на сортування та сушку продукції рослинництва, ФГ Олімп у 2015 році було проведено переробку врожаю власними силами у кількості 242390 кг., при цьому отримано з переробки - 182900 кг., отже сорність склала 59490 кг. Згідно акту на сортування і сушіння продукції рослинництва від 20.10.2015 року відходи соняшника у кількості 59490 кг. передано на сортування, за наслідком чого отримано соняшник ІІ класу - 21160,00 кг. та відходи - 38330,00 кг.

Отже, у відсотковому перерахунку відходи (засміченість) соняшника врожаю 2015 року становить 15,8 %.

Відповідно до стандартів засміченості домішок та норм ДСТУ 7011:2009 Соняшник. Технічні умови норма засміченості складає 8%, що у перарахунку на вагу має становити 22299,9 кг, замість 38330,00 кг.

З урахуванням викладеного, контролюючим органом нараховано ПДВ у розмірі 16185,46 грн., виходячи з середньої ціни реалізації соняшника за жовтень 2015 року, та розрахунку понаднормової ваги відходів (засміченості) соняшника - 18939 кг.

Також, відповідно до актів на сортування та сушку продукції рослинництва, ФГ Олімп у 2016 році було проведено переробку врожаю власними силами у кількості 218540 кг., при цьому отримано з переробки - 171440 кг., отже сорність склала 47100 кг. Згідно акту на сортування і сушіння продукції рослинництва від 30.10.2016 року відходи соняшника передано на сортування, за наслідком чого отримано соняшник ІІ класу - 20000,00 кг., відповідно відходи - 27100 кг.

Отже, у відсотковому перерахунку відходи (засміченість) соняшника врожаю 2015 року становить 12,4 %.

Враховуючи стандарти засміченості домішок та норм ДСТУ 7011:2009 Соняшник. Технічні умови , де норма засміченості складає 8%, у перарахунку на вагу засміченість має становити 20105,6 кг, замість 27100,00 кг.

З урахуванням викладеного, контролюючим органом нараховано ПДВ у розмірі 8016,72 грн., виходячи з середньої ціни реалізації соняшника за жовтень 2016 року, та розрахунку понаднормової ваги відходів (засміченості) соняшника - 9616 кг.

Проте суд не погоджується з доводами контролюючого органу про необхідність нарахування ПДВ, що в даному випадку визначена на рівні вартості продукції рослинництва (соняшника), оскільки, пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, суд зазначає, що відповідач помилково визначає понаднормову вагу відходів (засміченості) соняшника як понаднормовими втратами, які підлягають умовному продажу за середньою ціною, яка склалася на час виникнення таких витрат.

Також, суд вказує, що порушення вимог ДСТУ 7011:2009 Соняшник. Технічні умови стосується лише якості продукції, проте в даному випадку відходи (засміченість) соняшника не можна визначити на рівні об'єкта оподаткування або у якості понаднормових втрат, оскільки мають вплив на якість насіння соняшнику, та в даному випадку не включено до загального об'єму сільськогосподарської продукції, а відділено від врожаю сільськогосподарської продукції та визначено як відходи.

Суд зазначає, що у разі якщо навіть підприємством у звітному періоді при встановлені понаднормової ваги відходів (засміченості) сільськогосподарської продукції не було відкориговано податковий облік з ПДВ шляхом нарахування податкових зобов'язань в рядку 1 розділу І Податкові зобов'язання податкової декларації з ПДВ (скороченої) на суму податкового кредиту з ймовірного продажу товарів/робіт або понесених витрат - державному бюджету не завдано (фінансової) шкоди в частині неотримання (несплати) коштів ПДВ.

Відтак, господарські операції зі списання понаднормової ваги відходів (засміченості) сільськогосподарської продукції та нарахування з них ПДВ сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, не відображаються в загальній податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

На підставі викладеного, нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 24203 грн. є безпідставним, отже податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2017 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями на суму 24203,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 6050,75 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Як вбачається з акта перевірки №7156/04-36-14-03/32598341 від 06.07.2017 р., при здійсненні аналізу цін продажу товару (автомобілів) ФГ Олімп за червень 2015 року встановлено реалізацію товарів за цінами, нижчими їх балансової вартості. Так, на підставі договору купівлі-продажу ААЕ № 169118 від 26.06.2015 р., укладеного з ОСОБА_1 (покупець, керівник ФГ Олімп ) передано у власність покупцю легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 150. Ціна транспортного засобу встановлена за домовленістю - 250124 грн. На виконання умов договору ФГ Олімп виписано видаткову накладну № 27 від 26.06.2015 р. та за виконанням умов договору податкову накладну № 2/2 від 26.06.2015 р.

Також, на підставі договору купівлі-продажу ААЕ № 169119 від 26.06.2015 р., укладеного з ОСОБА_2 (покупець, керівник ФГ Олімп ) передано у власність покупцю легковий автомобіль Toyota Hilux. Ціна транспортного засобу встановлена за домовленістю - 151112 грн. На виконання умов договору ФГ Олімп виписано видаткову накладну № 26 від 26.06.2015 р. та за виконанням умов договору податкову накладну № 1/2 від 26.06.2015 р.

При цьому, на момент продажу вказані автомобілі обліковувались на балансі ФГ Олімп та на рахунку 105, де балансова (залишкова) вартість визначена: автомобіль Toyota Land Cruiser 150 294030 грн., автомобіль Toyota Hilux - 173668 грн.

Як вже судом зазначалось, нормою пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни.

Представником позивача не надано належних доказів визначення вартості проданих автомобілів саме на рівні, що визначена згідно умов договору купівлі-продажу ААЕ № 169118 від 26.06.2015 р. та договору купівлі-продажу ААЕ № 169119 від 26.06.2015 р., та пояснень щодо наявності обставин за яких залишкова вартість автомобілів зменшилася станом на дату продажу.

Отже, зважаючи на реалізацію товару за цінами, що є нижчими від визначеної балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, вказане свідчить про заниження податкових зобов'язань з ПДВ по операцім з реалізації наведених автомобілів, які обліковувались на балансі ФГ Олімп , на загальну суму ПДВ 32666,94 грн.

Також, як свідчать матеріали акта перевірки №7156/04-36-14-03/32598341 від 06.07.2017 р., однією з підстав для визначення позивачу грошових зобов'язань, спірним податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 13.07.2017 р., слугував висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, що спричинило заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 8988 грн., у зв'язку з тим, що позивачем не здійснено перерахунок податкового кредиту шляхом зарахування податкових зобов'язань у рядку 1 розділу 1 Податкові зобов'язання податкових декларацій з податку на додану вартість у відповідних періодах щодо товарів/послуг, що були використані ним для вирощування загиблого врожаю та при придбанні яких останнім було сформовано податковий кредит.

Однак, суд не погоджується з вказаним висновком контролюючого органу, з огляду на те, що пунктом 209.2 статті 209 Податкового кодексу України встановлено, що Позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена: а) за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 50 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 50 відсотків.

Підпунктом 209.2.3 пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до пункту 5 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121-0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Як вже судом зазначалось, позивач є сільськогосподарським підприємством, яке займається виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції.

При нарахуванні та сплаті ПДВ за період, який перевірявся, позивач застосовував спеціальний режим оподаткування, визначений статтею 209 Податкового кодексу України.

Під час провадження господарської діяльності позивач здійснив списання загиблих посівів зернових та технічних культур, сплачена сума ПДВ за операціями з придбання товарно-матеріальних цінностей для вирощування яких була відображена в податковій звітності спеціального режиму оподаткування з ПДВ, оскільки всі витрати пов'язані з поліпшенням та обробкою землі являються невід'ємною частиною технологічних карт сільськогосподарських культур.

Факт загибелі посівів в ході розгляду справи не заперечувався відповідачем.

Таким чином, якщо у зв'язку зі знищенням (загибеллю) врожаю, суб'єктом спеціального режиму оподаткування компенсації не отримано, то такий суб'єкт повинен здійснити операцію зі списання товарів/послуг, що були використані для вирощування таких посівів (насаджень) та при придбанні яких було сформовано податковий кредит. У податковому періоді, в якому відбувається таке списання товарів/послуг, використаних для вирощування знищених посівів (насаджень), здійснюється перерахунок податкового кредиту, шляхом нарахування податкових зобов'язань в рядку 1 розділу І Податкові зобов'язання податкової декларації з ПДВ (скороченої), оскільки такі товари/послуги не можуть бути використані в оподатковуваних операціях.

За обставин, якщо навіть підприємством у звітному періоді при списанні загиблих посівів не було відкориговано податковий облік з ПДВ шляхом нарахування податкових зобов'язань в рядку 1 розділу І Податкові зобов'язання податкової декларації з ПДВ (скороченої) на суму податкового кредиту з придбаних товарів/робіт, послуг, які були використані для вирощування таких посівів - державному бюджету не завдано (фінансової) шкоди в частині неотримання (несплати) коштів ПДВ.

Відтак, господарські операції зі списання загиблих посівів та нарахування з них ПДВ сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, не відображаються в загальній податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2017 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями на суму 8988,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 2247,00 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, адміністративний позов Фермерського господарства «Олімп» підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4600,22 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 607 від 13.10.2017 року (а.с.3).

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 622,33 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства «Олімп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13.07.2017 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями на суму 33191,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 8297,75 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Олімп» (код ЄДРПОУ 32598341) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 622,33 грн. (шістсот двадцять дві гривні 33 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3