Постанова

від 15.01.2018 по справі 820/4880/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4880/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017, суддя Панов М.М., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 07.11.17 по справі № 820/4880/17

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХПРОЕКТ-1"

про накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області ( далі - позивач. ГУ ДФС у Харківській обл. ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХПРОЕКТ-1" (далі - відповідач, ТОВ ТЕХНОПРОЕКТ-1 ) в якому просив суд накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ "ТЕХПРОЕКТ-1" відкритих в банківських установах.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 в задоволенні адміністративного позову ГУ ДФС у Харківській обл. відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що у зв'язку з не допуском відповідачем посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області до проведення перевірки, 19.10.2017 №20916 начальником ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "ТЕХПРОЕКТ-1".

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ ТЕХНОПРОЕКТ-1 .

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції та зазначає.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що 21.09.2017 на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ( далі - ПК України), контролюючим органом винесено наказ №4978 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТЕХПРОЕКТ-1".

На підставі зазначеного наказу та направлення на перевірку від 21.09.2017 №7210 та №7211 фахівцями контролюючого органу здійснено вихід на документальну позапланову перевірку ТОВ "ТЕХПРОЕКТ-1".

Відповідач 21.09.2017 не допустив фахівців ГУ ДФС у Харківській області до проведення перевірки, про що складено акт №2987/20-40-14-12-11/32565361.

Враховуючи наявність підстав для застосування адміністративного арешту, передбачених статтею 94 ПК України, начальником Головного управління ДФС у Харківській обл. винесено рішення №20916 від 19.10.2017 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За змістом п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з абз. 5 п.81.1 ст.81 ПК України непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до абз. 6 п.81.1 ст.81 ПК України відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно з п.94.1 ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

З наведеної норми вбачається, що арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з пп. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи вимоги ст. 94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п. 94.2 ст. 94 ПК України.

При цьому, накладення арешту на кошти платника податків у банку обмежено сумою податкового боргу такого платника.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для накладення арешту на кошти товариства, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки рішення начальника ГУ ДФС у Харківській обл. №20916 від 19.10.2017 про застосування адміністративного арешту майна платників податків не підтверджено судом, тобто фактично припинило свою дію у зв*язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 (96 годин), рішення суду про визнання арешту обґрунтованим, а тому відсутні підстави для застосування арешту коштів на рахунках відповідача, оскільки такий арешт є складовою загального арешту майна.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище зазначене колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2017 року по справі № 820/4880/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 15.01.2018.