Рішення
від 11.01.2018 по справі 920/1018/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.01.2018 Справа № 920/1018/17

м. Суми

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лан , с.Великий Самбір Конотопського району Сумської області

до Великосамбірської сільської ради, с. Великий Самбір Конотопського району Сумської області

Суддя Котельницька В.Л.

Представники сторін:

позивача - ОСОБА_1 (директор, паспорт серії МА №266779 виданий 14.03.1997)

відповідача - не з'явився

При секретарі судового засідання: Пономаренко Т.М.

Суть спору: до господарського суду звернулось ТОВ Агрофірма Лан з позовом до Великосамбірської сільської ради Конотопського району Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно.

09.11.2017 від відповідача до суду надійшов відзив у якому позовні вимоги визнаються у повному обсязі. Крім того, відповідач просить суд розглядати справу у відсутності його представника.

03.01.2018 від позивача на виконання вимог судової ухвали від 07.12.2017 були подані для долучення до матеріалів справи відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень ГПК України, з урахуванням Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-19 від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинністю цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи, що провадження у даній справі було порушено 27.10.2017, судом розпочато розгляд справи по суті, суд розглядає дану справу в порядку загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті за правилами ГПК України, з урахуванням змін, які набрали чинності 15.12.2017.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На балансі позивача - ТОВ АФ Лан перебуває нерухоме майно, а саме будівлі та споруди молочнотоварної ферми - телятник А-1 , молочний блок Б-1 , телятник В-1 , родильне відділення Г-1 , телятник по відгодівлі молодняка Д-1 , гараж Е-1 , вагова Ж-1 , навіс З , силосна споруда Л , силосна споруда М , башта Рожновського ІІІ , башта Рожновського IY , огорожа № 1-4.

Зазначене нерухоме майно розташоване за адресою: Сумська область, Конотопський район, с. Великий Самбір, вул. Українська, 39.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності позивача на будівлю молочного блоку Б-1 підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим виконкомом Великосамбірської сільської ради від 28.11.2006 за № 373, право власності на будівлю телятника по відгодівлі молодняка Д-1 - свідоцтвом про право власності, виданим виконкомом Великосамбірської сільської ради від 28.02.2008 за №380.

Як зазначив позивач, попереднім власником право власності на будівлю молочного Блоку Б-1 було оформлено по вул. Пролетарській, 39 в с. Великий Самбір, Конотопського району Сумської області та на будівлю телятника по відгодівлі молодняка Д-1 по вул. Пролетарській, 45 відповідно, присвоївши різні адреси будівлям, які входять до складу однієї молочнотоварної ферми.

У подальшому, за клопотанням позивача, рішенням виконавчого комітету Великосамбірської сільської ради № 94 від 26.09.2017 було проведено впорядкування та присвоєно молочнотоварній фермі одну адресу: Сумська область, Конотопський район, с. Великий Самбір, вул. Українська, 39 (згідно рішення виконавчого комітету Великосамбірської сільської ради від 11.01.2016 вул. Пролетарська була перейменована на вул. Українська).

Як свідчать матеріали судової справи та зазначено позивачем, на інші будівлі молочнотоварної ферми правовстановлюючі документи останнім не оформлені, що позбавляє його можливості зареєструвати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно право власності на нього у відповідності до діючого законодавства України.

Судом встановлено, що на баланс ТОВ АФ ЛАН нерухомість молочнотоварної ферми була передана у відповідності до Протоколу № 1 зборів співвласників колишнього КАП Мир від 19.01.2002 (правонаступником якого є позивач), згідно якого було прийняте рішення придбати основні засоби, які використовуються Товариством у господарській діяльності з терміном розрахунку протягом 15 років. Нерухоме майно та інші основні засоби, в тому числі і нерухоме майно, яке становить предмет судового розгляду даної справи, було виділено на померлих та вибулих осіб з подальшим оформленням спадкоємцями договорів оренди та викупу.

Однак, як вказує позивач, спадкоємці не заявили своїх майнових прав на вищезазначене майно, а тому телятник А-1 , молочний блок Б-1 , телятник В-1 , родильне відділення Г-1 , телятник по відгодівлі молодняка Д-1 , гараж Е-1 , вагова Ж-1 , навіс З , силосна споруда Л , силосна споруда М , башта Рожновського ІІІ , башта Рожновського IY , огорожа № 1-4 перейшли на баланс ТОВ АФ Лан як правонаступника КАП Мир .

Позивач пояснював, що він відкрито, безперервно володів та продовжує володіти вищевказаним нерухомим майном та використовувати його у власній господарській діяльності.

Даний факт підтверджується також довідкою Великосамбірської сільської ради від 12.10.2017 за №02-14/195.

Згідно зі ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, що розташовуються на земельній ділянці і не можуть переміщуватись без знецінення та зміни призначення. Тобто, зазначені будівлі є об'єктами, що не можуть існувати без землі та переміщення їх є неможливим без її знецінення, що відповідає ознакам нерухомого майна.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до вимог ст. 19 якого державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

В даний час позивач, зважаючи на відсутність у нього правовстановлюючого документа, передбаченого ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , на підставі якого проводиться державна реєстрація, не має можливості звернутися до органу державної реєстрації прав для реєстрації свого права власності на спірне майно.

Внаслідок цього позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на спірні будівлі за набувальною давністю.

Ст. 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.

Позивач в своїй позовній заяві посилається на приписи ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до положень п.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про судове рішення № 6 від 23.03.2012 господарський суд у разі необхідності в мотивувальній частині рішення може зазначити про урахування ним постанов Вищого господарського суду України, однак, у зв'язку з відсутністю відповідних керівних роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України положень ст. 344 чинного Цивільного кодексу України щодо набуття права власності за набувальною давністю, виходячи з принципу єдності та впорядкованості судової практики, суд вбачає за можливе урахувати тлумачення даної норми Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Так, пунктом 11 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав передбачено, що враховуючи положення статей 335 і 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Пунктом 13 вищевказаної постанови передбачено, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

З огляду на викладене, набуття права власності на підставі набувальної давності є одним з первинних способів, оскільки права набувача не базуються на попередній власності та відносинах правонаступництва, а ґрунтуються на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 статті 344 ЦК України, а саме:

а) законність об'єкту володіння (право власності за давністю володіння, може виникнути на придатне для володіння майно, яке відноситься до будь-якої форми власності, крім того, яке вилучено з цивільного обороту. Нерухоме майно може стати предметом набуття за давністю, оскільки вважається, що таке майно існує);

б) добросовісність володіння (добросовісність є однією із засад цивільного законодавства, наряду зі справедливістю. Однак законом не зазначено, що саме слід розуміти під таким терміном як добросовісність володіння за набувальною давністю, який саме зміст сюди вкладався. В той же час, оскільки вітчизняний Цивільний кодекс України є фактичною рецепцією римського приватного права з урахуванням національних особливостей, то умова про добросовісність є відомою у римському приватному праві умовою про добру совість. Таким чином, повинна враховуватись добросовісність тільки на момент передачі фактичному володільцю майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Разом з тим, незаконний володілець на протязі всього володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. Для визнання володільця добросовісним вважається достатнім, щоб він не набув майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі);

в) відкритість володіння (тобто очевидне для третіх осіб володіння. Ця обставина дуже тісно пов'язана із добросовісністю. Однак це не означає, що володілець обов'язково повинен спеціально інформувати інших осіб про своє володіння майном. Володіти майном набувач повинен без якогось приховування цього факту, оскільки виникне підозра та сумнів у добросовісності, а значить і у відкритості володіння. Саме тому вимога про відкритість володіння забезпечує баланс інтересів і дає гарантії власнику для витребування майна);

г) безперервність володіння, строк володіння (стаття 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність не вказує, що вважається перериванням володіння за давністю. Безперервність володіння, яке відповідає всім зазначеним в законі умовам, повинно бути на протязі визначених законом строків. Тривалість володіння припускає, що повинен закінчиться передбачений в законі строк, який для нерухомих речей закон визначений терміном - 10 років).

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, а саме вимоги ст. 15, 16 та 344 Цивільного кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що позивач є добросовісним набувачем чужого майна, який відкрито, безперервно з 2002 року володіє нерухомим майном, розташованим по вул. Українській, 39 с. Великий Самбір Конотопського району Сумської області, а тому є підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю.

Суд вважає за доцільне роз'яснити позивачеві, що згідно положень ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 181, 182, 328, 344 Цивільного кодексу України, ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальність Агрофірма Лан (41664, Сумська область, Конотопський район, с. Великий Самбір, вул. Дептівська, 8, код ЄДРПОУ 23817519) право власності за набувальною давністю на: телятник А-1 , телятник В-1 , родильне відділення Г-1 , гараж Е-1 , вагова Ж-1 , навіс З , силосна споруда Л , силосна споруда М , башта Рожновського ІІІ , башта Рожновського IY , огорожа № 1-4, які розташовані за адресою: вул. Українська, 39, с. Великий Самбір, Конотопського району Сумської області.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 16.01.2018.

Суддя В.Л.Котельницька

Дата ухвалення рішення11.01.2018
Оприлюднено17.01.2018

Судовий реєстр по справі —920/1018/17

Рішення від 11.01.2018

Господарське

Господарський суд Сумської області

Котельницька Вікторія Леонідівна

Ухвала від 07.12.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Котельницька Вікторія Леонідівна

Ухвала від 14.11.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Котельницька Вікторія Леонідівна

Ухвала від 14.11.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Заєць Світлана Володимирівна

Ухвала від 27.10.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Заєць Світлана Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні