Рішення

від 17.01.2018 по справі 329/1011/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 329/1011/17

Провадження № 2/329/10/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі головуючого- судді Богослова А.В., за участю секретаря судового засідання Силаєвої Т.М.,

-позивача- Кучера В.В.,

-відповідачів- виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області в особі його представника ОСОБА_1; приватного сільськогосподарського підприємства Зоря в особі його представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

-третьої особи- КП Імпульс Пологівської районної ради Запорізької області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Чернігівка матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_4 до виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, приватного сільськогосподарського підприємства Зоря , третя особа КП Імпульс Пологівської районної ради Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі-позивач) звернувся до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що протягом 2004 року між ним та власниками майнових паїв колишнього КСП Зоря ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 укладені договори дарування майнового паю, на підставі яких позивач набув право власності на майнові паї у пайовому фонді майна КСП Зоря . В подальшому позивач отримав свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП Зоря (майновий сертифікат) серії ЗП-ХІХ №006277 від 02 лютого 2005 року, виданий Чернігівською селищною радою Запорізької області. На підставі вищевказаного майнового сертифікату почав з 2005 року користуватися частиною майна, яке належало колишньому КСП Зоря , а саме комплексом будівель та споруд, що складається з будинку тваринників-літера Б загальною площею 184,6 кв.м., свинарника-маточника-літера В загальною площею 289,6 кв.м., складу мінеральних добрив-літера Г , загальною площею 501,7 кв.м., який розташований за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, Чернігівська селищна рада, комплекс будівель та споруд №1, в особистих цілях. При цьому він відкрито володіє вказаним майном, ніхто йому претензій з цього приводу не пред'являв. На теперішній час у позивача виникла необхідність зареєструвати право власності, однак останній дізнався, що не може цього зробити, оскільки в нього відсутні документи, які б підтверджували його право власності на таке майно.

Представник виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області заперечив проти позову мотивуючи свої заперечення тим, що виконавчий комітет селищної ради ніякого відношення до вищевказаного майна не мав та не має, а отже є неналежним відповідачем. При цьому пояснив, що майно належало колишньому КСП Зоря , правонаступником якого на теперішній час є приватне сільськогосподарське підприємство Зоря , яке й має бути належним відповідачем по справі.

Ухвалою суду від 15 листопада 2017 року до участі у справі залучено співвідповідача-приватне сільськогосподарське підприємство Зоря (далі-ПСП Зоря ).

Представники ПСП Зоря позов визнали та пояснили, що дійсно позивач на підставі майнового сертифікату приблизно з 2005 року відкрито користується майном, а саме комплексом будівель та споруд, що складається з будинку тваринників-літера Б загальною площею 184,6 кв.м., свинарника-маточника-літера В загальною площею 289,6 кв.м., складу мінеральних добрив-літера Г , загальною площею 501,7 кв.м., який розташований за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, смт Чернігівська селищна рада, комплекс будівель та споруд №1 в особистих цілях. При цьому позивач володіє та користується відкрито, ніхто йому претензій з цього приводу не пред'являє. Вищевказане майно мало бути передано у власність колишнім членам КСП Зоря , але передача у власність так здійснена і не була. Тому ПСП Зоря було останнім його власником. Представники ПСП Зоря повідомили, що їх підприємство жодних претензій ніколи не пред'являло та не мало до позивача з приводу володіння та користування такими приміщеннями.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 23 жовтня 2017 року. Ухвалою суду від 02 листопада 2017 року призначений судовий розгляд справи у судовому засіданні на 13 год 00 хв 15 листопада 2017 року. Судові засіданні після 15 листопада 2017 року відкладалися та в них оголошувались перерви відповідно до вимог процесуального законодавства.

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності з 15.12.2017, справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Отже в судових засіданнях, яке відбулися починаючи з 15 грудня 2017 року справа розглядалася за правилами, встановленими Главою 6 Розділу ІІІ ЦПК України.

Під час судового розгляду встановлено, що 16-17 грудня 2004 року між ОСОБА_4 та власниками майнових паїв колишнього КСП Зоря ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 укладені договори дарування майнового паю, на підставі яких позивач набув право власності на майнові паї у пайовому фонді майна КСП Зоря . В подальшому позивач отримав свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП Зоря (майновий сертифікат) серії ЗП-ХІХ №006277 від 02 лютого 2005 року, виданий Чернігівською селищною радою Запорізької області. На підставі вищевказаного майнового сертифікату почав з 2005 року користуватися частиною майна, яке належало колишньому КСП Зоря , а саме комплексом будівель та споруд, що складається з будинку тваринників-літера Б загальною площею 184,6 кв.м., свинарника-маточника-літера В загальною площею 289,6 кв.м., складу мінеральних добрив-літера Г , загальною площею 501,7 кв.м., який розташований за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, Чернігівська селищна рада, комплекс будівель та споруд №1, в особистих цілях, зокрема в якості складських приміщень, приміщень для відпочинку робітників. При цьому він відкрито володіє вказаним майном, ніхто йому претензій з цього приводу не пред'являв. Позивач не є власником таких приміщень.

Вказані обставини підтверджуються показами свідка ОСОБА_11, який показав, що знає позивача багато років , ще з часів спільної праці у колгоспі, а потім КСП Зоря . Свідок проживає неподалік від приміщень, на які просить визнати право власності позивач, і майже щоденно бачить, як останній використовує вказані приміщення під склади, а також під приміщення для відпочинку своїх робітників.

Свідок ОСОБА_12М показала, що є дружиною позивача. Позивач приблизно ще з 2002 року почав займатися фермерським господарством та використовувати вищевказані приміщення під склади, майстерню, жилі приміщення для робітників.

Отже позивачем доведено, що він понад 10 років (з 2005 року) відкрито та безперервно володіє вищевказаним майном.

Зі змісту свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП Зоря (майновий сертифікат) серії ЗП-ХІХ №006277 від 02 лютого 2005 року, виданий Чернігівською селищною радою Запорізької області на ім'я ОСОБА_4 вбачається, що останній мав право на пайовий фонд майна КСП Зоря вартістю станом на 21 січня 2001 року в розмірі 42757 грн.

Відповідно до Списку персоніфікованого майна КСП Зоря , затвердженого загальними зборами пайщиків КСП Зоря від 11 січня 2001 року останньому дійсно належали на праві власності будинок тваринників, свинарник-маточник та склад мінеральних добрив.

Згідно п.1.8 статуту ПСП Зоря , зареєстрованого Чернігівською РДА 14 березня 2000 року, останнє є правонаступником КСП Зоря .

Таким чином, позивач дійсно на момент заволодіння вищевказаним нерухомим майном не знав і не міг знати про відсутність в нього правових підстав для набуття права власності на таке майно.

КП Імпульс за замовленням позивача виготовлений технічний паспорт на будівлі і споруди щодо яких просить визнати право власності позивач від 01 жовтня 2015 року. Згідно технічного паспорту комплекс будівель та споруд складається з будинку тваринників-літера Б загальною площею 184,6 кв.м., свинарника-маточника-літера В загальною площею 289,6 кв.м., складу мінеральних добрив-літера Г , загальною площею 501,7 кв.м., який розташований за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, Чернігівська селищна рада, комплекс будівель та споруд №1.

Також на підставі заяви позивача виконавчим комітетом Чернігівської селищної ради Запорізької області прийнято рішення про визначення місцезнаходження вищевкзаних об'єктів нерухомості №49 від 14.07.2015.

Згідно листа КП Імпульс (підприємство, яке виконувало функції БТІ) №1 від 03.01.2018 право власності за будь-якою особою не зареєстроване.

Також згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного рестру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №110422916 від 12.01.2018 у вказаних реєстрах відсутні відомості щодо комплексу будівель та споруд, що складається з будинку тваринників-літера Б загальною площею 184,6 кв.м., свинарника-маточника-літера В загальною площею 289,6 кв.м., складу мінеральних добрив-літера Г , загальною площею 501,7 кв.м., який розташований за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, Чернігівська селищна рада, комплекс будівель та споруд №1

Ці докази в сукупності також підтверджують, що позивач добросовісно і відкрито користується майном, яке йому не належить на праві власності, тобто є чужим майном. Також це нерухоме майно не є предметом іпотеки та не перебуває під арештом.

За таких обставин суд доходить до висновку, що дійсно право власності позивача на теперішній час є невизнаним.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 ст.344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч.4 ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Пунктом 9 Постанови Пленуму ВССУ Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 №5 (далі-Постанова Пленуму ВССУ) передбачено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: 1) володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; 2) володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; 3) володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Пунктом 11 вищезазначеної Постанови Пленуму ВССУ враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Пунктом 13 Постанови Пленуму ВССУ передбачено, що відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Таким чином, суд встановив, що позивач дійсно з 2005 року, тобто понад десять років до дня звернення до суду, добросовісно, відкрито та безперервно володівкомплексом будівель та споруд, що складається з будинку тваринників-літера Б загальною площею 184,6 кв.м., свинарника-маточника-літера В загальною площею 289,6 кв.м., складу мінеральних добрив-літера Г , загальною площею 501,7 кв.м., який розташований за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, Чернігівська селищна рада, комплекс будівель та споруд №1.

За таких обставин суд доходить до висновку про задоволення позову повністю.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що правонаступником попереднього власника майна є ПСП Зоря .

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку, що належним відповідачем у справі має бути ПСП Зоря , то й судовий збір має стягуватися саме з ПСП Зоря .

На підставі ст. 141 ЦПК України , суд стягує з відповідача ПСП Зоря на користь позивачу суму судового збору в розмірі 1500 грн 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 76-81, 141,263-265, 280-282 ЦПК України , суд -

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_4, Запорізька область, смт Чернігівка, вул.Молодіжна,7, РНОКПП НОМЕР_1, до виконавчого комітету Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, Запорізька область, смт Чернігівка, вул.Українська,57; код 20509645; приватного сільськогосподарського підприємства Зоря , Запорізька область, смт Чернігівка, вул.Українська (Радянська),96, код 03749495, про визнання права власності за набувальною давністю, -задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_4 за набувальною давністю право власності на майновий комплекс будівель та споруд, що складається з будинку тваринників-літера Б загальною площею 184,6 кв.м., свинарника-маточника-літера В загальною площею 289,6 кв.м., складу мінеральних добрив-літера Г , загальною площею 501,7 кв.м., який розташований за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, Чернігівська селищна рада, комплекс будівель та споруд №1.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства Зоря на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1500 (одна тисяча пятсот) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Суддя А.В.Богослов