Рішення

від 11.01.2018 по справі 805/3937/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 р. Справа№805/3937/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення: 12:58

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., при секретарі судового засідання Дзюбі Д.А.,

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергопром в особі Виробничої філії Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергопром до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27 жовтня 2017 року, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Доненергопром в особі Виробничої філії Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергопром (далі - позивач, Товариство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27 жовтня 2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 78 913,00 гривень та застосовано штрафну санкцію у розмірі 19 728,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначали, що Товариством при визначенні об'єкта оподаткування, правомірно створено резерв сумнівних боргів у нульовому розмірі, оскільки на момент виникнення заборгованості платоспроможність дебіторів не викликала сумнівів. Вказують, що заборгованість визнана Товариством як безнадійна та правомірно включена до складу витрат. З врахуванням приписів Податкового кодексу України, вважають, що у податкового органу відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, а відтак просили задовольнити адміністративний позов.

Відповідачем до суду наданий відзив проти адміністративного позову. В обґрунтування власної позиції Управління зазначають, що Товариством порушені вимоги статті 138 Податкового кодексу України в частині не створення резерву сумнівної заборгованості. Вважають висновки перевірки та спірне податкове повідомлення - рішення такими, що відповідають вимогам закону та просять відмовити у задоволені позову (арк. справи 144-145).

Представник позивача до судового засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.

Відповідач до судового засідання також з`явився, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у запереченнях, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Виробнича філія Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергопром є структурним підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергопром (код за ЄДРПОУ 34229728), зареєстроване за адресою 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Плеханова-1, перебуває на податковому обліку у Мар'їнській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. (арк. справи 16, 112-120).

В період з 31 серпня 2017 року по 20 вересня 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Виробничої філії ТОВ Доненергопром податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2017 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 26 вересня 2017 року № 622/05-99-14-18/34229728.

Зі змісту п. 1 Розділу ІV зазначеного акту перевірки вбачається, що перевіркою серед інших встановлені порушення ТОВ Доненергопром п.п. 44.1, 44.2 статті 44, п.п. 136.1.2 п. 136.1 статті 136, п.п. 138.10.6 п. 138.10 статті 138, п.п. 139.1.3, п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2014 рік у розмірі 121 284,00 гривень.

При цьому, перевіряючи у акті перевірки зазначають, що будь - який платник податку на прибуток має право при визначенні об'єкта оподаткування врахувати у складі витрат витрати на створення резерву сумнівної заборгованості в сумі безнадійної дебіторської. Зокрема, до складу витрат Позивачем неправомірно включені витрати на списання безнадійної дебіторської заборгованості у сумі 43 518,93 гривень та витрати від списання активів у сумі 131 593,04 гривень, при цьому резерв сумнівних боргів підприємством не створювався.

Згідно рішення Головного управлінням ДФС у Донецькій області про розгляд заперечень до акту перевірки за №27521/10/05-99-14-18-16 від 24 жовтня 2017 року, за наслідками розгляду заперечень позивача висновок розділу 4 акту перевірки від 26 вересня 2017 року за №622/05-99-14-18/34229728 викладений в наступній редакції: перевіркою встановлено порушення Виробничої філії ТОВ Доненергопром п. 138.2, п.п.138.10.6 п. 138.10 статті 138, п.п. 139.1.3, п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 78 913,00 грн., у тому числі за 2014 рік на суму 78 913,00 грн. (арк. справи 62-64).

На підставі зазначеного Акту перевірки податковим органом винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 27 жовтня 2017 року № НОМЕР_1, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток у розмірі 78 913,00 гривень та застосовані штрафні санкції у розмірі 19 728,00 гривень.

Судом також встановлено, що згідно наказу про облікову політику підприємства від 29 грудня 2011 року, величина резерву сумнівних боргів визначається за абсолютною сумою сумнівної заборгованості за методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості.

Представник позивача під час судового засідання пояснив, що оскільки на момент здійснення відповідних господарських операцій платоспроможність певних дебіторів не викликала сумнівів, резерв сумнівних боргів створено у нульовому розмірі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, вислухавши представників сторін, суд встановлено наступне.

Між сторонами відсутній спір з приводу списання позивачем на витрати у 2014 році сум безнадійної дебіторської заборгованості у розмірі 438 404 грн. Між сторонами є спірною та обставина, що позивачем списані на вказані витрати сума безнадійної дебіторської заборгованості у розмірі 438 404 грн., у тому числі 131 593,04 грн. де був непідтверджений податковий кредит із ПДВ, без створення резерву сумнівної заборгованості, на яку фіскальною службою позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток у розмірі 78 913,00 гривень та застосовані штрафні санкції у розмірі 19 728,00 гривень. (438404*18%= 78 913, 78913*25% + 19 728), що згодом знайшло своє відображення у спірному податковому повідомленні-рішенні. З приводу наведеного суд зазначає наступне.

Статтею 138 Податкового кодексу України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Зокрема, п.п. 138.10.6 пункту 138.10 вказаної статті визначено, що до складу витрат включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на створення резерву сумнівної заборгованості визнаються витратами з метою оподаткування в сумі безнадійної дебіторської заборгованості з урахуванням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За визначенням пункту а підпункту 14.1.11 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237 затверджено Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість .

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Положення, останнє визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Пунктом 4 Положення визначено, що безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

За правилами пункту 8 Положення величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

При цьому, необхідно зауважити, що відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року N 73, сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності є обліковою політикою підприємства.

Таким чином, до резерву сумнівної заборгованості включається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є сумніви у її виплаті, що однак не стосуються безнадійної заборгованості, щодо якої були відсутні сумніви про її повернення.

До того ж, в судовому засіданні з пояснень представника позивача, судом встановлено, що у 2014 році платоспроможність кредиторів у позивача не виникала сумнівів, а, отже, резерв створювався у нульовому розмірі, а на момент складення звітності за 2014 рік вже існувала впевненість у непогашенні заборгованості, яка відповідала ознакам безнадійності зважаючи на те, що більшість його контрагентів зупинило свою роботу внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької області.

З огляду на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позивачем в розглядуваних правовідносинах правомірно списана на витрати у 2014 році сума безнадійної дебіторської заборгованості у розмірі 438 404 грн., без створення резерву сумнівної заборгованості на таку заборгованість, зважаючи на те, що у позивача були відсутні сумніви у її виплаті до настання форс-мажорних обставин, а тому на думку суду позивач не може нести відповідальність за облікову політику підприємства, яка не суперечить діючому законодавству України, у зв'язку із чим заявлені позовні вимоги позивача до відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що належним способом захисту прав позивача у розглядуваних правовідносинах є саме скасування спірного податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 27 жовтня 2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 78 913,00 гривень та застосовано штрафну санкцію у розмірі 19 728,00 гривень.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань сплачені судові витрати підтверджені документально - 1600 грн. сума сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 193, 242-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергопром в особі Виробничої філії Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергопром до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27 жовтня 2017 року, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № НОМЕР_1 від 27 жовтня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 78 913,00 гривень та застосування штрафної санкції у розмірі 19 728,00 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергопром в особі Виробничої філії Товариства з обмеженою відповідальністю Доненергопром з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені у нарадчий кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 січня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлений 16 січня 2018 року.

Суддя Зінченко О.В.