Рішення

від 09.01.2018 по справі 825/1733/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 року Чернігів Справа № 825/1733/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Вершняк Л.Л.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестклімат до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестклімат звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість на 150609 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 37652 грн. в результаті документального оформлення взаємовідносин з ТОВ Укрекспопро , ТОВ Укрексполайн та ТОВ Транс клінінг . Зазначає, що відсутність у підприємств-контрагентів умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про нереальність господарських операцій, а добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували в повному обсязі, надали суду заперечення, в яких зазначили, що в ході перевірки позивача було встановлено декларування ним взаємовідносин з ТОВ Укрекспопро , ТОВ Укрексполайн та ТОВ Транс клінінг . Вказує, що надані позивачем документи, що були оформлені між позивачем та контрагентами, не відповідають вимогам чинного законодавства та не можуть використовуватись при формуванні податкового та бухгалтерського обліку, а також розглядатись як належні докази. Зокрема, зазначає, що ТОВ Укрекспопро та ТОВ Укрексполайн податкові зобов'язання по податку на додану вартість від ТОВ Інвестклімат за жовтень 2016 року не задекларовано. Крім того, вказує, що особа, на яку зареєстровано ТОВ Транс клінінг , не має жодного відношення до діяльності підприємства та досліджуваних в ході перевірки спірних операцій, а тому всі первинні документи, підписані ними, вважаються оформленими з порушеннями закону і є нікчемними. Також вказує, що штатна чисельність працівників у кожного контрагента - 1 особа, працівники за цивільно-правовими договорами відсутні.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Інвестклімат , що зареєстровано в якості юридичної особи 26.07.2012 (код ЄДРПОУ 38776519), щодо правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.10.2016 по 31.12.2016 по взаємовідносинах з ТОВ Транс клінінг , ТОВ Укрексполайн , ТОВ Укрекспопро , за результатами якої складено акт від 30.06.2017 № 352/14/38340794 (а.с. 8-31, 84-88).

Згідно висновків, викладених у вищевказаному акті, перевіркою було встановлено порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 150609,00 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2016 року - у сумі 58333,00 грн., за листопад 2016 року - у сумі 36676,00 грн. за грудень 2016 року - у сумі 55600,00 грн.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що при перевірці не було підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ТОВ Інвестклімат та ТОВ Транс клінінг , ТОВ Укрексполайн , ТОВ Укрекспопро .

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.07.2017 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 188261,00 грн. (150609,00 грн. за основним платежем та 37652,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 33).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Інвестклімат (замовник) та ТОВ Укрекспопро (виконавець) було укладено договори № 28-09/2016-1С від 15.10.2016, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати оздоблювальні роботи з улаштування стяжки підлоги в приміщенні, що розташоване за вказаною в договорі адресою з загальною вартістю робіт 45000,00 грн., та № 28/10.2016-1С від 28.10.2016, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати оздоблювальні роботи з улаштування стяжки підлоги, поставки щитів автоматики для систем вентиляції, авторський надзор по виконанню робіт згідно проекту № 03/04.16-ОВ в приміщенні, що розташоване за вказаною в договорі адресою з загальною вартістю робіт 305000,00 грн. (а.с. 159-161, 164-166).

Позивачем на підтвердження виконання умов даних договорів з ТОВ Укрекспопро були надані суду копії кошторису оздоблювальних робіт з улаштування стяжки підлоги, акту № 1 здачі-приймання від 20.10.2016, кошторису оздоблювальних робіт з улаштування стяжки підлоги, поставки щитів автоматики для систем вентиляції, авторського надзору по виконанню робіт згідно проекту № 03/04.16-ОВ, акту № 1 здачі-приймання від 28.10.2016, податкової накладної від 20.10.2016 № 17 (а.с. 162, 163, 167-169, 198).

Крім того, судом встановлено, що між ТОВ Укрекспопро (первісний кредитор), ТОВ Укрексполайн (новий кредитор) та ТОВ Інвестклімат (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги № 2 від 01.11.2016 (а.с. 138-139).

Згідно умов даного договору (пункт 1.1) первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за договором купівлі-продажу № 28/10.2016-1С від 28.10.2016.

На підтвердження виконання умов даного договору суду було надано копію податкової накладної від 28.10.2016 № 1(а.с. 194-195).

Також, між ТОВ Інвестклімат та ТОВ Транс клінінг було укладено договір № 07/11-1С від 07.11.2016 на поставку матеріалів та виконання монтажних робіт по стяжці підлоги (вартість робіт 80056,10 грн.), договір № 07/12-2016-1С від 07.12.2016 на поставку пультів керування та пробивання отворів на об'єкті: Реставрація з пристосуванням пам'ятки архітектури 1818 року - будинку ОСОБА_4 та реконструкція нежитлової будівлі під офісно-готельний комплекс в складі садиби 11/13А по вул. Костянтинівській/Хорива у Подільському районі м. Києва (вартість робіт 65000,00 грн.), договір № 23/12-1С від 23.12.2016 на пусконалагоджувальні та монтажні роботи систем вентиляції спорткомплексу в с. Українка і сервісне обслуговування та ремонт кондиціонерів (вартість робіт 141000,00 грн.), договір № 29/11-1С від 29.11.2016 на монтажні роботи систем фанкойл , кондиціонування (вартість робіт 140000,00 грн.), договір № П12/16-1С від 01.12.2016 на монтаж повітропроводів із оцинкованої сталі та пробиття отворів (вартість робіт 127566,48 грн.) (а.с. 140-142, 147-148, 154-155, 170-171, 178-179).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів з ТОВ Транс клінінг позивачем було надано суду копії кошторису поставки матеріалів та виконання монтажних робіт по стяжці підлоги, акту № 1 здачі-приймання від 07.11.2016, видаткової накладної № РН-0000001 від 21.11.2016, кошторису поставки пультів керування та пробивання отворів, акту № 1 здачі-приймання від 07.12.2016, видаткової накладної № РН-0000004 від 07.12.2016, кошторису пусконалагоджувальних та монтажних робіт систем вентиляції спорткомплексу в с. Українка і сервісне обслуговування та ремонт кондиціонерів, акту № 1 здачі-приймання від 23.12.2016, акту № 2 здачі-приймання від 27.12.2016, кошторис на монтажні роботи систем фанкойл , кондиціонування , акту № 1 здачі-приймання від 29.11.2016, акту № 2 здачі-приймання від 29.11.2016, акту № 3 здачі-приймання від 29.11.2016 акту № 4 здачі-приймання від 29.11.2016, акту № 5 здачі-приймання від 29.11.2016, кошторису поставки пультів керування та пробивання отворів (монтаж повітропроводів із оцинкованої сталі та пробиття отворів), акту № 1 здачі-приймання від 26.12.2016, податкової накладної від 27.12.2016 № 13, податкової накладної від 29.11.2016 № 2, податкової накладної від 21.11.2016 № 1, податкової накладної від 07.12.2016 № 2, податкової накладної від 23.12.2016 № 10, податкової накладної від 26.12.2016 № 12 (а.с. 143, 144-145, 146, 149-150, 151-152, 153, 156-158, 172-177, 180, 181, 192-193, 196-197, 199-204).

Так, відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Тобто, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а лише свідчить про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а тому господарська операція має бути пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

З урахуванням частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що предметом доказування у даній справі мають бути саме обставини, які свідчать зокрема, про реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають позивачу право на податковий кредит.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов та змісту послуг, що надаються, реальності їх виконання протягом певного часу тощо.

Так, в ході проведення перевірки позивача контролюючим органом було встановлено, що ТОВ Транс клінінг , ТОВ Укрексполайн , ТОВ Укрекспопро за 2016 рік фінансову та податкову звітність з податку на прибуток не подавали, штатна чисельність працівників складає по 1 особі на кожному підприємстві, за цивільно-правовими угодами - працівники відсутні (а.с. 99-101).

При нереальності надання вищевказаних будівельних послуг власними трудовими ресурсами, згідно даних Єдиного державного реєстру податкових накладних, контрагентами позивача, ТОВ Укрекспопро та ТОВ Укрексполайн , не здійснювалось придбання послуг з виконання оздоблювальних робіт з улаштування стяжки підлоги, щитів автоматики та послуг їх монтажу, послуг заносу матеріалу, виносу сміття, авторського надзору по виконанню робіт згідно проекту № 03/04.16-ОВ.

Крім того, за договорами № 07/11-1С від 07.11.2016, № 07/12-2016-1С від 07.12.2016, № 23/12-1С від 23.12.2016, № 28/10.2016-1С від 28.10.2016, № 29/11-1С від 29.11.2016 акти здачі-приймання були складені та підписані саме в день укладення договорів, що суд вважає фізично неможливим, враховуючи великі обсяги робіт та послуг, вказані в договорах, відсутність на підприємствах найманих працівників, крім керівника, відсутності доказів залучення сторонніх підприємств до виконання робіт та надання послуг за договорами.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що формування витрат та податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013 у справі № К/9991/75682/12 (№ 826/5376/15).

Суд зазначає, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 у справі № К/9991/26540/11.

Крім того, відповідачем на підтвердження ознак фіктивності контрагента позивача, ТОВ Транс клінінг , як суб'єкта господарювання, надано суду копію протоколу допиту свідка, в якому засновник та директор підприємства ТОВ Транс клінінг ОСОБА_5 засвідчив про свою непричетність до фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ Транс клінінг . Статутний фонд ТОВ Транс клінінг він особисто не формував, за якою адресою знаходиться і якою діяльністю займається підприємство йому не відомо, печатку ТОВ Транс клінінг не отримував і не користувався нею, хто складав та подавав звітність підприємства до податкової йому не відомо, жодних договорів на придбання, реалізацію товарів, робіт, послуг від імені ТОВ Транс клінінг він не складав та не підписував; податкових та видаткових накладних не складав та не підписував. Підприємство ТОВ Транс клінінг було зареєстровано на його ім'я без мети здійснення господарської діяльності за грошову винагороду (а.с. 92-94).

В постановах Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі № 21-421а11, від 22.09.2015 у справі № 21-887а15 та від 22.03.2016 у справі № 21-170а16 містяться правові висновки, відповідно до яких податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

При цьому Верховний Суд України у постанові від 03.11.2015 у справі № 21-4471а15 наголосив, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Водночас у постанові Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №21-170а16 міститься висновок, відповідно до якого обставини, засвідчені письмовими поясненнями посадових осіб контрагентів, щодо діяльності очолюваних ними підприємств (зокрема, такі що свідчать про підписання первинних документів невстановленими особами) не можуть залишитися неврахованими судами, оскільки ознаки фіктивного підприємства несумісні з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У постанові від 12.01.2016 у справі № 21-3706а15 Верховний Суд України зазначив, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Транс клінінг на підставі договорів, актів здачі-приймання та податкових накладних, які не можна визнати належними, оскільки підписані особою, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а тому є оформленими з порушенням вимог закону.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, надано достатньо доказів, які ставлять під сумнів реальність виконання робіт та надання послуг за договорами ТОВ Інвестклімат з ТОВ Транс клінінг , ТОВ Укрексполайн та ТОВ Укрекспопро , невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, що виключає право позивача на формування податкового кредиту.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідач мав всі правові підстави для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, спростував доводи позивача і довів правомірність прийнятого рішення.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестклімат необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестклімат (АДРЕСА_1, 14000, код ЄДРПОУ 38340794) до Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Баргаміна