Постанова

від 15.01.2018 по справі 808/2282/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2018 року справа № 808/2282/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2017 р. (суддя Лазаренко М.С.) в справі № 808/2282/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Продінвест до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Продінвест звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Запорізька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2015 р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в розмірі 163,65 грн., № від 15.05.2015 р. № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій в розмірі 327,29 грн.; від 02.09.2015 р. № НОМЕР_3 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати в вигляді штрафу в розмірі 680 грн.; від 11.09.2015 р. № НОМЕР_4 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати в загальному розмірі 338556,23 грн., в тому числі за основним платежем - 270844,97 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67711,26 грн.; від 11.02.2016 р. № НОМЕР_5 про застосування штрафних санкцій в розмірі 4610,78 грн.; від 11.02.2016 р. № НОМЕР_6 про застосування штрафних санкцій в розмірі 8918,11 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2017 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянтом зазначено про неправильний висновок суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за межами строків, встановлених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України. Так, 03.01.2012 р. порушено справу про банкрутство ТОВ Продінвест , а 11.02.2015 р. прийнято ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство, тому, на думку апелянта, строк позовної давності було зупинено з 03.01.2012 р. по 11.02.2015 р. відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Крім того, судом першої інстанції не враховано, що лише 02.11.2015 р. між Запорізькою міською радою та ТОВ Продінвест укладено договір про розірвання договору оренди земельної ділянки, державна реєстрація припинення права оренди землі відбулась 15.12.2015 р.

Учасники справи до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.04.2015 р. відповідачем проведена камеральна перевірка ТОВ Продінвест з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.09.2011 р. по 10.02.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки № 20/15/31527655 від 09.04.2015 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми самостійно узгоджених зобов'язань у розмірі 3272,95 грн.

15.05.2015 р. на підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення форми Ш № НОМЕР_1 про застосування до ТОВ Продінвест штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 163,65 грн.; № НОМЕР_2 про застосування до ТОВ Продінвест штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 327,29 грн.

30.06.2015 р. відповідачем проведена камеральна перевірка декларації з плати за землю ТОВ Продінвест за 2012-2015 роки, за результатами якої складено акт № 106/1530/31527655 від 30.06.2015 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 286.2, п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України, а саме неподання податкових декларацій з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012-2015 роки.

02.09.2015 р. на підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р №0003051500 про визначення ТОВ Продінвест суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн.

30.06.2015 р. відповідачем проведена камеральна перевірка декларації з плати за землю ТОВ Продінвест за 2012-2015 роки, за результатами якої складено акт № 105/1530/31527655 від 30.06.2015 р. Перевіркою встановлено заниження позивачем суми податкових зобов'язань на загальну суму 324637,41 грн.

11.09.2015 р. на підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р № НОМЕР_4 про визначення ТОВ Продінвест суми зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 270844,97 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 67711,26 грн.

15.01.2016 р. відповідачем проведена камеральна перевірка декларації з плати за землю ТОВ Продінвест за 2011-2015 роки, за результатами якої складено акт № 04/1530/31527655 від 15.01.2015 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

11.02.2016 р. на підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш № НОМЕР_6 про визначення ТОВ Продінвест суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8918,11 грн. та податкове повідомлення-рішення форми Ш № НОМЕР_5 про визначення ТОВ Продінвест суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4609,76 грн.

ТОВ Продінвест подано до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг), зокрема: № НОМЕР_7 від 15.09.2011 р. (нараховано зобов'язання 30.09.2011 р., фактично сплачено 30.12.2011 р.); уточнюючий документ № НОМЕР_8 від 11.10.2011 р. (нараховано зобов'язання 11.10.2011 р., фактично сплачено 30.12.2011 р.); № НОМЕР_9 від 12.10.2011 р. (нараховано зобов'язання сплати 30.10.2011 р., фактично сплачено 30.12.2011 р.); уточнюючий документ № НОМЕР_8 від 11.10.2011 р. (нараховано зобов'язання сплати 08.02.2012, фактично сплачено 10.02.2012); № НОМЕР_7 від 15.09.2011 (нараховано зобов'язання 08.02.2012, фактично сплачено 10.02.2012); уточнюючий документ № НОМЕР_9 від 12.10.2011 (нараховано зобов'язання 08.02.2012, фактично сплачено 10.02.2012).

Контролюючим органом під час проведення перевірки 09.04.2015 р. встановлено, що позивачем порушувались строки сплати узгоджених зобов'язань протягом 2011-2012 років, що і стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15.05.2015 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, яким позивачу нараховано штрафні санкції за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, винесені за межами строків давності, встановленими п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, що є підставою для скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Також встановлено, що між ТОВ Продінвест та Запорізькою міською радою, укладено договір оренди земельної ділянки від 11.10.2005 р. № 040526100642 для розташування торгівельно-побутового центра, загальною площею 0,2305 га, кадастровий номер 2310100000:06:013:0054, строком на 10 років.

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.10.2012 р. у справі № 5009/90/12 ТОВ Продінвест визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 14.04.2014 р. між ліквідатором ТОВ Продінвест та ТОВ Правові технології укладено договір купівлі-продажу (спірного майна) та підписано двосторонній акт про передання ТОВ Продінвест в особі ліквідатора права власності на куплене нерухоме майно та прийняття у власність ТОВ Правові технології будівлі торгового комплексу літера А-2, В, В1, Б, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, буд. 8.

В подальшому право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна перейшло до ТОВ Сангрил та ТОВ Технопром-Резерв .

Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2014 р. касаційну скаргу ПАТ Кредитпромбанк задоволено. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2014 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 у справі № 5009/90/12 скасовано, справу №5009/90/12 направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі про банкрутство ТОВ Продінвест припинено.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта станом на 23.03.2017 у володінні ТОВ Технопром-Резерв перебувають об'єкти нерухомості: нежитлове приміщення загальною площею 101,1 кв. м. (приміщення 3) та нежитлове приміщення площею 194,9 кв.м. (приміщення 2) за адресою м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, буд. 8.

Рішенням господарського суду Запорізької області відмовлено у позові ТОВ Продінвест до ТОВ Технопром-Резерв про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ Технопром-Резерв на користь позивача об'єкту нерухомості літ. 2, розташованого по вулиці Лахтинська, буд. 8.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вважав, що з 14.04.2014 р., тобто з моменту переходу права власності на нерухоме майно, зокрема, будівлі торгового комплексу літера А-2, В, В1, Б, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, буд. 8, від ТОВ Продінвест до ТОВ Правові технології позивач у контексті пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України не є землекористувачем земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, буд. 8, та з вказаного моменту відсутній у позивача обов'язок з обчислення та сплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою.

Оскільки земельна ділянка площею 0,2305 га, кадастровий номер 2310100000:06:013:0054, розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, буд. 8 з 11.10.2005 по 14.04.2014 перебувала у користуванні позивача, то позивачем мало бути обчислено та сплачено орендну плату за фактичний період перебування земельної ділянки у його користуванні, зокрема, з 2011 р. по 14.04.2014 р. У зв'язку з тим, що нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій з орендної плати здійснено контролюючим органом у 2015-2016 роках, тобто за межами строків давності, встановлених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_3 від 02.09.2015 р., № НОМЕР_4 від 11.09.2015 р., № НОМЕР_5 від 11.02.2016 р., № НОМЕР_6 від 11.02.2016 р.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ Продінвест подано до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг), зокрема: № НОМЕР_7 від 15.09.2011 р. (нараховано зобов'язання 30.09.2011 р., фактично сплачено 30.12.2011 р.); уточнюючий документ № НОМЕР_8 від 11.10.2011 р. (нараховано зобов'язання 11.10.2011 р., фактично сплачено 30.12.2011 р.); № НОМЕР_9 від 12.10.2011 р. (нараховано зобов'язання 30.10.2011 р., фактично сплачено 30.12.2011 р.); уточнюючий документ № НОМЕР_8 від 11.10.2011 р. (нараховано зобов'язання 08.02.2012, фактично сплачено 10.02.2012); № НОМЕР_7 від 15.09.2011 (нараховано зобов'язання 08.02.2012, фактично сплачено 10.02.2012); уточнюючий документ № НОМЕР_9 від 12.10.2011 (нараховано зобов'язання 08.02.2012, фактично сплачено 10.02.2012).

09.04.2015 р. контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ Продінвест з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.09.2011 р. по 10.02.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки № 20/15/31527655 від 09.04.2015 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми самостійно узгоджених зобов'язань у розмірі 3272,95 грн.

15.05.2015 р. на підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про застосування до ТОВ Продінвест штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 163,65 грн.; № НОМЕР_2 про застосування до ТОВ Продінвест штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 327,29 грн.

Підставою для застосування до позивача штрафних санкцій зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями є висновок контролюючого органу про порушення позивачем строків сплати узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість за період з вересня 2011 р. по грудень 2012 р.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За приписами п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;

102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Згідно з п. 102.3 ст. 102 Податкового кодексу відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

Оскільки податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій прийняті 15.05.2015 р. за порушення терміну сплати узгоджених податкових зобов'язань за період з вересня 2011 р. по лютий 2012 р., є правильним висновок суду першої інстанції, що такі податкові повідомлення-рішення прийняті поза межами строку, встановленого п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, що обумовлює їх протиправність.

Крім того, 30.06.2015 р. контролюючим органом проведено камеральну перевірку декларацій з плати за землю ТОВ Продінвест за 2012-2015 роки, за результатами якої складено акт № 106/1530/31527655 від 30.06.2015 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 286.2, п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України, а саме неподання податкових декларацій з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012-2015 роки.

02.09.2015 р. на підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 про визначення ТОВ Продінвест суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн.

30.06.2015 р. контролюючим органом проведено камеральну перевірку декларацій з плати за землю ТОВ Продінвест за 2012-2015 роки, за результатами якої складено акт № 105/1530/31527655 від 30.06.2015 р. Перевіркою встановлено заниження позивачем суми податкових зобов'язань на загальну суму 324637,41 грн.

11.09.2015 р. на підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 про збільшення ТОВ Продінвест суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 270844,97 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 67711,26 грн.

15.01.2016 р. контролюючим органом проведено камеральну перевірку декларацій з плати за землю ТОВ Продінвест за 2011-2015 роки, за результатами якої складено акт № 04/1530/31527655 від 15.01.2015 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

11.02.2016 р. на підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_6 про визначення ТОВ Продінвест суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8918,11 грн. та повідомлення-рішення № НОМЕР_5 про визначення ТОВ Продінвест суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4609,76 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ Продінвест 14.09.2005 р. укладено з Запорізькою міською радою договір оренди земельної ділянки для розташування торгівельно-побутового центра, що розташована у м. Запоріжжі, по вул. Лахтинській, 8, загальною площею 0,2305 га, кадастровий номер 2310100000:06:013:0054, строком на 10 років, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах 11.10.2005 р. за № 040526100642 (а.с. 121).

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.10.2012 р. у справі № 5009/90/12 ТОВ Продінвест визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

14.04.2014 р. між ліквідатором ТОВ Продінвест та ТОВ Правові технології укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, що розташовано у м. Запоріжжі, по вул. Лахтинській, 8, відповідно до умов якого та передавального акту до ТОВ Правові технології перейшло право власності на будівлі торгового комплексу літера А-2, В, В1, Б, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, буд. 8.

В подальшому право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна перейшло до ТОВ Сангрил та ТОВ Технопром-Резерв .

Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2014 р. скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 р. у справі № 5009/90/12, справу № 5009/90/12 направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2015 р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі про банкрутство ТОВ Продінвест припинено.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 23.03.2017 р. саме у власності ТОВ Технопром-Резерв перебувають об'єкти нерухомості: нежитлове приміщення загальною площею 101,1 кв. м. (приміщення 3) та нежитлове приміщення площею 194,9 кв.м. (приміщення 2) за адресою м. Запоріжжя, вул. Лахтінська, 8.

Рішенням господарського суду Запорізької області відмовлено у позові ТОВ Продінвест до ТОВ Технопром-Резерв про витребування з чужого незаконного володіння об'єкту нерухомості літ. 2, розташованого по вулиці Лахтинська, 8 у м. Запоріжжі.

Тобто, починаючи з 14.04.2014 р. ТОВ Продінвест не є власником об'єкта нерухомого майна, що розташовано по вул. Лахтинській, 8 у м. Запоріжжі, відповідно позивач з цього часу не є користувачем земельної ділянки за зазначеною адресою.

02.11.2015 р. між ТОВ Продінвест та Запорізькою міською радою укладено договір № 201506000200594 про розірвання договору оренди землі від 11.10.2005 р. № 040526100642, який зареєстровано в реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області 15.12.2015 р. (а.с. 116 зв.).

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За пунктом 287.7 статті 287 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За статтями 125 і 126 цього кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

За частиною третьою статті 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об'єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов'язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Відтак, у розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269,

підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно, тому є правильним висновок суду першої інстанції, що після відчуження об'єкта нерухомого майна та його реєстрації за іншими особами (14.04.2014 р.) позивач не повинен сплачувати оренду плату за земельну ділянку, користувачем якої він не є.

Правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що висловлена у постановах від 8 червня 2016 року (справа № 21-804а16) та від 12 вересня 2017 р.

Оскільки земельна ділянка, площею 0,2305 га, кадастровий номер 2310100000:06:013:0054, що розташована по вул. Лахтінській, 8 у м. Запоріжжі, перебувала у користуванні позивача з 11.10.2005 р. по 14.04.2014 р., позивачем повинен нараховувати та сплачувати орендну плату за фактичний період перебування земельної ділянки у його користуванні, зокрема, у періоді, що перевірявся (з 2012 р. по 14.04.2014 р.).

З акту перевірки № 105/1530/31527655 від 30.06.2015 р. (а.с. 25-26) вбачається, що позивачем не здійснювалось нарахування та сплата зобов'язання з орендної плати за період перебування у банкрутстві.

Як зазначено вище, постановою господарського суду Запорізької області від 23.10.2012 р. у справі № 5009/90/12 ТОВ Продінвест визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2014 р. скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2014 р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.04.2014 р. у справі № 5009/90/12, справу № 5009/90/12 направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Тобто, позивач визнано банкрутом 23.10.2012 р. та перебував у банкрутстві по 25.11.2014 р.

Як встановлено частиною 1 статті 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Відтак, з дня прийняття господарським судом рішення про визнання позивача банкрутом 23.10.2012 р. у позивача на виникало будь-яких поточних податкових зобов'язань зі сплати податків та зборів, зокрема, орендної плати за землю, відповідно, в період з 23.10.2012 р. по 14.04.2014 р. (припинення права оренди позивача на земельну ділянку).

Зважаючи на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 11.09.2015 р. про збільшення ТОВ Продінвест суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 270844,97 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 67711,26 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 02.09.2015 р. № НОМЕР_3 про визначення ТОВ Продінвест суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн. та від 11.02.2016 р. № НОМЕР_6 про визначення ТОВ Продінвест суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8918,11 грн. № НОМЕР_5 про визначення ТОВ Продінвест суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4609,76 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 02.09.2015 р. є висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 286.2, п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України в частині неподання податкових декларацій з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012-2015 роки.

Вище судом апеляційної інстанції зроблений висновок про недотримання контролюючим органом строків застосування штрафних санкцій, тому є правильним висновок суду першої інстанції, що таке податкове повідомлення-рішення в частині штрафу за 2012 р. прийняте поза межами строку, встановленого п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Крім того, оскільки позивач з 23.10.2012 р. визнаний банкрутом, а з 14.04.2014 р. припинено право оренди позивача на земельну ділянку, є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення.

Підставою прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 11.02.2016 р. № НОМЕР_6 та № НОМЕР_5 є висновок контролюючого органу про встановлення порушень позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, за 2011-2012 роки.

Разом з тим, контролюючим органом застосовано до позивача штрафні санкції у 2016 р. за порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання за 2011-2012 р., тобто поза межами строків, встановлених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, що обумовлює протиправність цих податкових повідомлень-рішень.

Доводи апелянта щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень спростовані приведеними вище висновками суду апеляційної інстанції.

Що стосується посилання апелянта на те, що через дію мораторію на задоволення вимог кредиторів у зв'язку із порушенням справи про банкрутство, строк позовної давності було зупинено з 03.01.2012 р. по 11.02.2015 р., тому податкові повідомлення-рішення прийняті із дотриманням строків, визначених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає про їх необґрунтованість через те, що в цьому випадку мова йде не про застосування процедури мораторію на задоволення вимог кредиторів через порушення справи про банкрутство, а про зупинення виконання усіх зобов'язань через прийняття рішення про банкрутство відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2017 р. в справі № 808/2282/17 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2017 р. в справі № 808/2282/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Продінвест до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 15.01.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.01.2018 р.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко