Постанова

від 11.01.2018 по справі 823/811/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Суддя першої інстанції: В.О. Гаврилюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року Справа № 823/811/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представників позивача Шварьової І.Є., Крамаренко С.Я.,

відповідач Сафроненко В.А.,

представників апелянта ОСОБА_4, Бузинного А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу громадської організації Об'єднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства Дубіївка на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дубіївка до державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка Володимира Адольфовича, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: громадська організація Об'єднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства Дубіївка про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дубіївка (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка Володимира Адольфовича (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: громадська організація Об'єднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства Дубіївка про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 16.12.2016 р. за індексним номером 32961277.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, третя особа - ГО Об'єднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства Дубіївка подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом не було надано оцінки договору купівлі-продажу від 30.12.2005 р. та не досліджено правові підстави, що дозволяють вважати його нікчемним, а також апелянт стверджує, що внаслідок нікчемності вказаного договору права позивача не порушені оскаржуваним ним рішення державного реєстратора і що судом першої інстанції було безпідставно застосовано до спірних правовідносин Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення справи, та просить його скасувати і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що доводи апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, та зазначає, що, на його думку, апелянт опосередковано визнає незаконність оскаржуваного рішення та свідомо просить суд залишити в силі завідомо неправомірне рішення суб'єкта владних повноважень.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Дубіївка (далі - СТОВ Дубіївка ) створено шляхом реорганізації КСП Дубіївка та є правонаступником його прав і обов'язків.

Майно СТОВ Дубіївка перебуває у спільній власності його членів, що підтверджується свідоцтвами про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат).

30.12.2005 р. між СТОВ Дубіївка та громадянами України - співвласниками майна, що належить їм на праві спільної часткової власності, було укладено договір купівлі-продажу майна, перелік якого визначено у додатку № 2 до вказаного договору, зокрема свинарник А-1 по вул. Б Хмельницького, 6/1.

Пунктом 1.3 зазначеного договору купівлі-продажу майна сторони погодили, що право власності на майно переходить після підписання акту приймання-передачі, а пунктом 1.4 передбачено, що СТОВ Дубіївка зобов'язується сплатити вартість майна грошима рівними частинами протягом 15 років після закінчення першого року з моменту укладання договору.

Терміни платежів наведені в додатку 3 до договору купівлі-продажу майна, згідно якого кінцевим терміном оплати майна співвласникам є 15 грудня 2020 року.

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна за вищезазначеним договором купівлі-продажу від 30.12.2005 р. проведено огляд нерухомого майна, зокрема й свинарника А-1 по вул. Б Хмельницького, 6/1, що передається в експлуатацію від співвласників до позивача.

Вказані документи підписані директором СТОВ Дубіївка ОСОБА_6 - від імені покупця та Уповноваженим від співвласників ОСОБА_7 від імені продавця.

08.08.2016 р. Дубіївською сільською радою Голові ГО ОСМЧРСП Дубіївка ОСОБА_4 видано довідку б/н щодо переліку будівель та споруд реструктуризованого КСП Дубіївка (правонаступника СТОВ Дубіївка ), що не передані у власність, до якого, зокрема включено й свинарник А-1 по вул. Б Хмельницького, 6/1.

02.09.2016 р. Комісія членів ГО Об'єднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства Дубіївка (далі - ГО ОСМЧРСП Дубіївка ) склала акт про те, що будівлі споруди, що є спільною часткою власності на майновий пай члена КСП, передані у власність, згідно довідки Дубіївської сільської ради від 08.08.2016 р. ГО ОСМЧРСП Дубіївка в особі голови ОСОБА_4

Перелік майна, що передається у власність ГО ОСМЧРСП Дубіївка додається до вказаного акту, серед якого зазначено, зокрема свинарник А-1 по вул. Б. Хмельницького, 6/1.

02.12.2016 р. Дубіївська сільська рада Черкаського району Черкаської області прийняла рішення № 12-1 VII, згідно з яким ГО ОСМЧРСП Дубіївка надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею орієнтовно 12,5 га під існуючими приміщеннями в межах населеного пункту села Дубіївка Черкаського району Черкаської області.

13.12.2016 р. ГО ОСМЧРСП Дубіївка подала заяву про державну реєстрацію права власності на свинарник А-1 по вул. Б. Хмельницького, 6/1, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 20047985.

Відповідно до картки прийому заяви № 96960408 разом із заявою ГО було подано: довідку Дубіївської сільської ради б/н, акт приймання-передачі майна б/н, рішення Дубіївської сільської ради 12-1/VІІ і технічний НОМЕР_1.

16.12.2016 р. відповідачем за результатами розгляду вказаних документів та заяви ГО було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32961277, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права приватної власності на свинарник СТФ, що розташований за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Дубіївка, вул. Хмельницького Богдана, будинок 6/1, за ГО ОСМЧРСП Дубіївка , відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на вказаний об'єкт нерухомого майна.

Позивач, вважаючи протиправним зазначене рішення державного реєстратора, як таке, що прийнято ним без дотримання процедури здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 16.12.2016 р. за індексним номером 32961277 прийнято за відсутності достатніх та необхідних правових підстав, а саме: за відсутності документів, передбачених п.п.54-56 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1952-IV), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

У пунктах 1, 2 частини 1 статті 4 Закону № 1952-IV закріплено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема: право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст.6 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Згідно з п.п. 1, 3, 5 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Частиною 1 статті 11 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно зі ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Пунктом 14 частини 1 статті 27 Закону № 1952-IV передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

При цьому, перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-IV).

Разом з тим, постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127 на підстав та на виконання зазначеної норми Закону затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, відповідно до п.п. 6, 18, 40 вказаного Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону № 1952-IV та цим Порядком.

Пунктами 54-56 Порядку № 1127 передбачено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, або об'єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об'єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об'єкта цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об'єднання, подаються:

- документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його поділу або об'єднання (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків, коли об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об'єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);

- технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об'єднання таких об'єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об'єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об'єднання майна, що перебуває у спільній власності.

У разі коли в результаті поділу або об'єднання майна, що перебуває у спільній власності, змінюється розмір часток у такому праві спільної власності, також подається письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно. При цьому право спільної власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об'єднання майна, не припиняється.

Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються: договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду; документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

У разі коли в результаті виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, у співвласників, які не здійснювали виділ в натурі частки, змінюється розмір часток у праві спільної власності, подається також письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що залишається у спільній власності після виділу в натурі частки одного із співвласників, державний реєстратор зазначає рівні частки у праві спільної часткової власності на таке майно, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту, або якщо інше не встановлено законом.

Отже, законодавством, а саме п.п. 54-56 Порядку № 1127, затвердженого КМУ на підставі Закону № 1952-IV, визначено перелік документів, подання яких є обов'язком для здійснення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, зокрема у разі поділу: документи, що посвідчують право власності, прийняття в експлуатацію об'єкту нерухомого майна та присвоєння йому адреси, технічний паспорт, письмова згода всіх співвласників (договір про розподіл часток), а в разі поділу/виділу частки в натурі майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного співвласника: договір про поділ (виділ) або рішення суду та вищезазначені документи, окрім документа про право власності.

Разом з тим, як було правильно встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не спростовано апелянтом, рішення державного реєстратора від 16.12.2016 р. за індексним номером 32961277 про державну реєстрацію за ГО ОСМЧРСП Дубіївка права власності на свинарник А-1 по вул. Б. Хмельницького, 6/1 прийнято за відсутності відповідного пакету документів, передбаченого п.п. 54-56 Порядком № 1127, а отже з порушення вимог зазначених правових норм та ст. 18 Закону № 1952-IV.

Приходячи до такого висновку апеляційний суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Водночас, згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, доводи апелянта про те, що судом не було надано оцінки договору купівлі-продажу від 30.12.2005 р. та не досліджено правові підстави, що дозволяють вважати його нікчемним, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки предметом судового розгляду у цій справі є безпосередньо оскаржуване позивачем рішення державного реєстратора, а не договір купівлі-продажу, і згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема рішення суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд перевіряє, чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Посилання апелянта на те, що внаслідок нікчемності вказаного договору права позивача не порушені оскаржуваним ним рішення державного реєстратора, колегія суддів вважає необґрунтованими з підстав, наведених вище, та зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції було безпідставно застосовано до спірних правовідносин Порядок № 1127, є необґрунтованими, так як вказаний порядок прийнято КМУ на підставі ст. 18 Закону № 1952-IV, і з матеріалів справи вбачається, що й сам відповідач неодноразово посилався на те, що його нормами регулюються спірні правовідносини.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апелянта, колегія суддів вважає, що ним не доведено правомірності прийняття державним реєстратором спірного у цій справі рішення про державну реєстрацію права власності.

Враховуючи вищевикладене та переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, як того вимагає ст. 308 КАС України, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга громадської організації Об'єднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства Дубіївка підлягає залишенню без задоволення, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТВНОВИВ:

Апеляційну скаргу громадської організації Об'єднання співвласників майнових часток (паїв) реструктуризованого сільськогосподарського підприємства Дубіївка - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 16 січня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: