Постанова

від 11.01.2018 по справі 802/1594/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1594/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Ірина Миколаївна

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

11 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4,

представника відповідача: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року (прийняту в м. Вінниці та складену в повному обсязі 20 жовтня 2017 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварофф" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2017 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 29 жовтня 2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в сумі 63 466,00 грн. до ТОВ "Пивоварофф".

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, 16 жовтня 2015 року Вінницькою ОДПІ було проведено фактичну перевірку суб'єкта господарської діяльності ТОВ "Пивоварофф", а саме ресторану-пивоварні "Ніколаус", що розташований за адресою м. Вінниця, Коцюбинського, 43.

За результатами перевірки складений акт від 22.10.2015 року №16/21/37084840 у висновках якого, окрім інших, відображено порушення ТОВ "Пивоварофф" п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (не забезпечено ведення в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: здійснюється продаж товарів, які не відображені в такому обліку, зокрема в продажу знаходиться не облікований товар на суму 31722,00 грн., на який відсутні накладні, товаротранспортні накладні чи документи, що підтверджують походження товару).

На підставі даних порушень, 29.10.2015 року Вінницькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005142100, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 63 466,00 грн.

Головним управлінням ДФС у Вінницькій області рішенням про результати розгляду первинної скарги №1720/10/02-32-10-04 від 09.12.2015 року вказане податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Положеннями частини 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Так, обґрунтовуючи правомірність висновків щодо порушення ТОВ "Пивоварофф" п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", представники відповідача зазначили, що позивачем під час перевірки не було надано жодних первинних документів, які б підтверджували факт ведення товариством обліку товарних запасів.

Разом з тим, судом встановлено, що ревізору-інспектору під час проведення ним фактичної перевірки було надано фіскальні чеки, однак інспектор не взя їх до уваги, оскільки, на його думку, фіскальний чек не є тим первинним документом, на підставі якого може вестись облік товарних запасів.

Так, відповідно до положень статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Із аналізу наведених положень слідує, що фіскальний чек є розрахунковим документом, який містить усі необхідні відомості про господарську операцію, а тому в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом.

Крім того, в підтвердження належного ведення обліку товарних запасів позивачем, окрім фіскальних чеків, також було надано копії податкових накладних (а.с. 28-86), копії накладних (а.с. 183-214) та копію оборотно-сальдової відомості по рахунку №282 за 2015 рік (а.с. 215-219).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що усі вищезазначені документи (фіскальні чеки, податкові накладні, накладні, оборотно-сальдова відомість) в повній мірі підтверджують належне ведення ТОВ "Пивоварофф" обліку товарних запасів.

При цьому, суд також критично оцінює посилання представників відповідача на те, що вказані вище документи не були надані податковому органу під час проведення перевірки, а тому у суду відсутні підстави для їх врахування при прийнятті рішення у даній справі, оскільки сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем їх реалізації чи зберігання товарів за умови, що ці товари належним чином обліковані, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції.

Враховуючи викладене, вказане податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2015 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Окрім того, відповідно до ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як слідує із матеріалів справи, підставою для накладення на позивача спірних фінансових санкцій, відповідно до положень ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", став факт виявлення в Ресторані-пивоварні "Ніколаус", на думку відповідача, не облікованого товару.

В свою чергу, підставою для накладення на суб'єкта господарювання фінансових санкції, передбачених ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", є встановлення контролюючим органом саме факту реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а не лише виявлення такого товару.

При цьому, із акту спірної перевірки та зібраних матеріалів у справі вбачається, що податковим органом не виявлено та не доведено факту реалізації ТОВ "Пивоварофф" товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для її задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 17 січня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7