Рішення

від 10.01.2018 по справі 920/1233/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.2018 Справа № 920/1233/17

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Заєць С.В.

секретаря судового засідання - Малюк Р.Б.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Конотопського міськрайцентру зайнятості, м. Конотоп, Сумська область;

до відповідача: Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області, м. Конотоп, Сумська область;

про відшкодування 6 273 грн. 93 коп. виплаченої допомоги по безробіттю на підставі ст. 8, ст. 38 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 20.12.2017 провадження у справі №920/1233/17 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2018 справу №920/1233/17 призначено до розгляду судді Заєць С.В.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6 273 грн. 93 коп. коштів, виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1 (що підтверджено довідкою №695 від 26.01.2017).

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи.

Від позивача надійшла заява №40/04 від 04.01.2018 про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив №1/9/18.05-10 від 03.01.2018, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що не погодившись з рішеннями судових інстанцій з приводу поновлення на роботі гр. ОСОБА_1, ним було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, яка була прийнята до розгляду та відкрите касаційне провадження, а отже існує велика вірогідність скасування попередніх рішень першої та апеляційної інстанції у справі №818/551/16, на які посилається позивач у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог. Крім того, просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Позивач, в свою чергу, надіслав на адресу суду відповідь на відзив №76/04 від 09.01.2018, в якій зазначив про безпідставність заперечень відповідача.

Частиною 1 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч.8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд встановив:

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці (ст. 4 Закону).

Згідно зі ст. 6 Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Статтею 7 цього Закону передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.

Відповідно до п. 6 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , фонд має право, в тому числі стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Пунктом 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначено, що із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Виходячи з положень вказаних норм, умовами для утримання допомоги по безробіттю з роботодавця є факт її виплати безробітному та поновлення цього безробітного на роботі за рішенням суду.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 16-о від 04.04.2016, на підставі п.1. ст. 40 КЗпП України (у зв'язку зі зміною організаційної структури та скороченням штатної чисельності працівників) гр. ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області.

Згідно з заявою гр. ОСОБА_1 від 04.05.2016, останній було надано статус безробітної у Конотопському міськрайцентрі зайнятості з 04.05.2016 та призначено допомогу по безробіттю.

З 11.05.2016 гр. ОСОБА_1 було призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі залежно від страхового стажу, відповідно до п.п. 1,3,4 ст 22, п.1 ст. 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та п. 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності (наказ від 11.05.2016 № НТ 160511).

Гр. ОСОБА_1 перебувала на обліку у центрі зайнятості з 04.05.2016 по 01.07.2016.

За даними персональної картки гр. ОСОБА_1 № 185116050400007 та витягів з наказів по ПК № 185116050400007, з 04.07.2016 центром зайнятості припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Зокрема, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 у справі № 818/551/16 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку. Суд постановив: скасувати наказ №16-0 від 04.04.2016 Про звільнення ; поновити гр. ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області; стягнути з Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на користь гр. ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5 940 грн. 53 коп.; допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення гр. ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 3 346 грн. 59 коп.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 у справі № 818/551/16 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 скасовано в частині стягнення з Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на користь гр. ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5 940 грн. 53 коп. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов гр. ОСОБА_1 про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково. Зобов'язати Конотопську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області нарахувати та сплатити на користь гр. ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.04.2016 по час поновлення на роботі. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 у справі №818/551/16 залишити без змін.

Наказом № 27-о від 01.07.2016 в.о. начальника Конотопської ОДПІ Про поновлення на роботі гр. ОСОБА_1 було поновлено на посаді головного державного інспектора відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області.

З 01.07.2016 гр ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили відповідно до пп. 2 п.1 ст. 45 Закону України Про зайнятість населення , пп. 2 п.1 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , п. 37 Порядку реєстрації , перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, від 20.03.2013 №198 та припинено її реєстрацію як безробітної (наказ від 04.07.2016 №НТ160704).

Згідно з довідкою Конотопського міськрайцентру зайнятості №695 від 26.01.2017 судом встановлено, що у період перебування гр. ОСОБА_1 на обліку безробітною, останній Конотопським міськрайцентром зайнятості виплачене матеріальне забезпечення в загальній сумі 6 273 грн. 93 коп. за період з 11.05.2016 по 30.06.2016.

30.01.2017 директором - головою комісії з припиненням Конотопського МРЦЗ видано наказ №2 Про відшкодування роботодавцем коштів, виплачених як допомога по безробіттю .

Листом від 31.01.2017 за № 222/04 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1 за період з 11.05.2016 по 30.06.2016 в сумі 6 273 грн. 93 коп. на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Разом з цим, доказів перерахування на користь позивача коштів в сумі 6 273 грн. 93 коп. відповідачем не подано, як і обґрунтованих заперечень проти позовних вимог.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що рішення судів першої та апеляційної інстанції, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не є належними доказами у справі, оскільки статтею 255 КАС України встановлено порядок набрання рішенням суду законної сили, де зазначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 273 грн. 93 коп., що виплачені як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1, у зв'язку з поновленням останньої на роботі за рішенням суду відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Враховуючи те, що позивач відповідно до п. 18 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла станом на день звернення з позовною заявою) був звільнений від сплати судового збору, а згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід державного бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (Україна, 41600, Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, 2, код ЄДРПОУ 38486783, номер засобів зв'язку: +38 (05447) 6-62-98, факс (05447) 2-32-83) на користь Конотопського міськрайцентру зайнятості (41607, Сумська область, м. Конотоп, вул. М. Сусла, 20, код 21112588, розрахунковий рахунок № 37179001000391 ГУДКСУ в Сумській області м. Конотоп, МФО 837013, номер засобів зв'язку: +38 (05447) 2-55-51) 6 273 грн. 93 коп. коштів, виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1

3. Стягнути з Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (Україна, 41600, Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, 2, код ЄДРПОУ 38486783, номер засобів зв'язку: +38 (05447) 6-62-98, факс (05447) 2-32-83) в дохід державного бюджету (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписаний 15.01.2018

Суддя ОСОБА_2