Ухвала

від 16.01.2018 по справі 0917/627/2012

ВЕРХОВНИЙ СУД

Постанова

іменем України

16 січня 2018 року

м. Київ

справа № 0917/627/2012

провадження № 61-969 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області у складі колегії суддів: Соколовського В. М., Пнівчук О. В., Ковалюка Я. Ю., від 05 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

30 березня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області про повернення суми вартості проведених експертиз.

В подальшому, ОСОБА_3 уточнила свої вимоги та звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про відшкодування судових витрат.

Позивач обґрунтовувала свої вимоги тим, що вироком Яремчанського міського суду від 15 серпня 2013 року її було засуджено за скоєння злочину, передбаченого частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України від 07 квітня 2011 року) (далі - КК України) і призначено їй покарання у вигляді 8 500 грн штрафу та вирішено стягнути з неї 2 677 грн вартості проведених експертиз. Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2014 року вирок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2013 року залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 грудня 2014 року касаційну скаргу позивача та її представника залишено без задоволення, а вирок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2014 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду України від 08 жовтня 2015 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 грудня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року вирок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2014 року скасовано, кримінальну справу закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України (1960 року) (далі - КПК України). 10 грудня 2014 року нею сплачено грошові кошти в розмірі 2 677 грн за проведення експертиз, про що повідомила Яремчанський міський суд Івано-Франківської області. Кримінальна справа щодо неї закрита за відсутності в її діях складу злочину, передбаченого частиною першою статті 368 КК України.

З урахуванням викладеного, позивач просила стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на її користь 2 677 грн вартості проведених експертиз, сплачені нею 10 грудня 2014 року за квитанцією № ПН492.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 21 червня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 2 677 грн вартості проведених експертиз, сплачених нею 10 грудня 2014 року згідно з квитанцією № ПН492.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до положень статті 1176 Цивільного кодексу України, статтей 1, 2-4 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду (далі - Закон), з урахуванням того, що вирок суду, на виконання якого позивачем сплачено грошові кошти в розмірі 2 677 грн - вартості проведених експертиз, скасовано, а кримінальна справа закрита на підставі пункту 2 частини першої статті 6 КПК України, сплачені судові витрати підлягають поверненню позивачеві.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2016 року рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 21 червня 2016 року скасовано, а провадження у даній справі закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки нормами Закону встановлено певний порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, в тому числі відшкодування вартості проведених експертиз, який включає в себе, звернення громадянина, у даному випадку, до суду, який розглядав кримінальну справу у першій інстанції, який визначає розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, про що виносить ухвалу, яка може бути оскаржена до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

23 серпня 2016 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що вимоги щодо відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду, розглядаються у порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 1176 ЦК України та Закону.

10 листопада 2016 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у даній справі.

27 лютого 2017 року ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дану справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . Відповідно до пункту 4 частини першої розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21 грудня 2017 року справу № 0917/627/2012 та матеріали касаційного провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Пунктом 1 статті 1 Закону передбачено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках, зокрема, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Статтею 3 Закону передбачено, що у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема, штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином.

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету (частина перша статті 4 Закону).

Відповідно до статті 12 Закону розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем його проживання або за місцезнаходженням відповідного органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат (стаття14 Закону).

Таким чином, закриваючи провадження у справі, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки нормами Закону встановлено певний порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, в тому числі відшкодування вартості проведених експертиз, який включає в себе, по-перше, звернення громадянина, у даному випадку, до суду, який розглядав кримінальну справу у першій інстанції, який визначає розмір відшкодовуваної шкоди, про що виносить постанову (ухвалу), яка може бути оскаржена до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської областівід 05 серпня 2016 року залишити без змін.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук Судді:С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов С. О. Погрібний Г. І. Усик