Ухвала

від 16.01.2018 по справі 2-н-58/2009

ВЕРХОВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16 січня 2018 року

м. Київ

справа № 2-Н-58/2009

провадження № 61-943св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач) , КратаВ. І., Курило В. П.,

учасники справи:

заявник - закрите акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк ,

боржник - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області у складі головуючого-судді - Добровольського В. В. від 26 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області у складі суддів: Зайцева А. Ю., Шемети Т. М., Панасюка О. С., від 08 червня 2016 року

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2016 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області 10 серпня 2009 року у справі № 2-Н-58/2009 за заявою закритого акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк (далі - ЗАТ КБ ПриватБанк ) до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що після винесення 10 серпня 2009 року судового наказу про стягнення із ОСОБА_3 на користь ЗАТ КБ Приват Банк коштів у сумі 16 328 грн 22 коп., державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, представник боржника 11 липня 2013 року звернувся до суду із заявою про надання дозволу на зняття копій з матеріалів справи, з яких було встановлено відсутність копії кредитного договору.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - ПАТ КБ ПриватБанк )є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ "ПриватБанк", у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30квітня 2009 року змінено найменування позивача з ЗАТ КБ ПриватБанк на ПАТ КБ ПриватБанк , про що зазначено у пункті 1.1. статуту ПАТ КБ "ПриватБанк".

17 липня 2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін, номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727.

30 грудня 2015 року Мурованокуриловецьким районним судом було розглянуто справу за позовом ПАТ КБ Приват Банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Цим рішенням встановлено, що 24 липня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати кредитний договір недійсним. Висновком експертів було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_3 у графі позичальник в розділі юридичні адреси сторін ймовірно виконано не ОСОБА_3, а іншою особою. Рішення набрало чинності 12 січня 2016 року. Таким чином, вищезазначеним судовим рішенням доведено, що не було волі ОСОБА_3 на укладення кредитного договору. Просив, у зв'язку з встановленими судовим рішенням від 30 грудня 2015 року нововиявленими обставинами, скасувати судовий наказ № 2-Н-58/2009.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 26 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області від 08 червня 2016 року, відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні заяви про перегляд судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за заявою ЗАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що посилання заявника та його представника на судове рішення у якому зазначено, що підпис у кредитному договорі виконано ймовірно не ОСОБА_3, мав бути відомий заявнику та його представнику ще до прийняття рішень судом першої інстанції, а тому висновок експертизи, який є доказом, а не нововиявленою обставиною, не може слугувати підставою для перегляду судового наказу.

30 грудня 2016 рокупредставник ОСОБА_3 - ОСОБА_4подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права,просив скасувати оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанції, та вирішити питання по суті.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем доведено, що не було його волі на укладення кредитного договору із ЗАТ КБ ПриватБанк , він не підписував такого договору. Крім того, посилався на те, що на день розгляду справи 10 серпня 2009 року він про існування кредитного договору від 09 листопада 2006 року № VIUWSE0000252 не знав, кредитних коштів за даним договором не отримував, та ніколи не здійснював його погашення.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

28 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до статті 361 ЦПК України (чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій) судовий наказ, може бути переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є серед іншого - істоті для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у пунктах 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами , указується, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з відсутності підстав, установлених статтею 361 ЦПК України (чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій) , для перегляду указаного судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки посилання заявника та його представника на судове рішення в якому зазначено, що підпис у кредитному договорі виконано ймовірно не ОСОБА_3, мав бути відомий заявнику і його представнику, ще до прийняття рішень Мурованокуриловецьким районним судом, а тому висновок експертизи, який є доказом, а не нововиявленою обставиною, не може слугувати підставою для перегляду судового наказу.

Крім того, судами установлено, що боржник здійснював часткові погашення кредиту, що вказує на його обізнаність про його отримання і укладання кредитного договору, який він ймовірно не підписував, а тому вказана обставина не є нововиявленою в розумінні процесуального закону.

За таких обставин, колегія суддів також не вбачає наявність нововиявлених обставин у даній справі, а тому приходить до висновку, що суди постановили оскаржувані ухвали про залишення заяви представника ОСОБА_3 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами без задоволення з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 389, 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 26 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 08 червня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В.М. Коротун

В.П. Курило

В.І. Крат