Рішення

від 09.01.2018 по справі 813/2955/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 року Справа № 813/2955/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський контактний центр до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Львівський контактний центр (далі - ТзОВ Львівський контактний центр , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2017 №0008261413.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та невідповідність нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 13.05.2017 №554/13-01-14-13/40227964. Реальність взаємовідносин між позивачем та його контрагентами ПП Глобал , ТзОВ Дорнайз , ПП Фиксус Інвест спростовується належними первинними документами, які підтверджують факт здійснення фінансово-господарських відносин, вид, обсяг, якість операцій та розрахунків, що здійснювалися та підтверджують реальність на повноту відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням в деклараціях з податку на додану вартість результатів таких господарських операцій. Безпідставними є також висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій з вказаними контрагентами, які зроблені на підставі інформації, викладеної в інформаційній базі даних податкових органів, зокрема, такі як відсутність матеріальної, виробничої та технічної бази для проведення господарських операцій по поставці товарів, а також відсутність підприємств - контрагентів платника податків за адресами державної реєстрації. Крім того, якщо контрагенти позивача чи будь-які інші особи і допустили у своїй діяльності ті чи інші порушення, позивач не може і не повинен нести відповідальність за це. З урахуванням викладеного, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Суть заперечень полягає у правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.05.2017 №0008261413. Вказав, що господарські операції між ТзОВ Львівський контактний центр та ПП Глобал , ТзОВ Дорнайз , ПП Фиксус Інвест не мали реального товарного характеру, оскільки позивачем не представлено до перевірки товаро-транспортні накладні або інші документи на транспортування обладнання, шляхові листи, довіреності та інші документи, які свідчать про доставку отриманого в оренду обладнання та факт повернення його орендодавцю. Згідно з аналізом податкових накладних, зареєстрованих контрагентами позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено придбання одного переліку товарів (робіт, послуг) та реалізація зовсім інших товарів (робіт, послуг). Як вбачається з інформації з інформаційних баз податкового органу, у контрагентів позивача були відсутні трудові та інші ресурси для виконання робіт.

Вважає, що господарські операції ПП Глобал , ТзОВ Дорнайз , ПП Фиксус Інвест із ТзОВ Львівський контакт центр не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) надання послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань на адресу ТзОВ Львівський контакт центр . Тому, на думку податкового органу, спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ТзОВ Львівський контактний центр , 22.01.2016 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа за кодом ЄДРПОУ 40227964 та перебуває на податковому обліку в Франківській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Львівській області.

ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ Львівський контактний центр з питань проведення взаємовідносин із ПП Глобал за період травень 2016 року, із ТзОВ Дорнайз за період червень 2016 року, із ПП Фиксус Інвест за період липень 2016 року.

Результати перевірки оформлено актом від 13.05.2017 №554/13-01-14-13/40227964.

Як слідує з акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України на загальну суму ПДВ -318 145, 00 грн, в тому числі за період травень 2016 року на суму ПДВ - 51 872, 00 грн, за червень 2016 року на суму ПДВ - 188 741, 00 грн, за липень 2016 року на суму ПДВ - 77 532, 00 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом 30.05.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0008261413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 397 681, 00 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням - 318 145, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 79 536, 00 грн.

Позивач оскаржив вищезазначений акт перевірки та податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак такі залишено без змін, а скарги без задоволення.

Судом встановлено, що вказані в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з ПП Глобал , ТзОВ Дорнайз та ПП Фиксус Інвест полягають у тому, що, на думку податкового органу, господарські операції позивача з вказаними контрагентами фактично не відбувались. Такі висновки зроблено на підставі інформації з інформаційних систем податкового органу, відповідно до якої контрагентів позивача відсутні будь-які активи (основні фонди орендовані або власні складські приміщення, автотранспортні засоби, інструменти та інше), наявність яких може забезпечити виконання зобов'язань за вказаними договорами.

Окрім цього, ТзОВ Львівський контактний центр по господарських операцій з ПП Глобал , ТзОВ Дорнайз та ПП Фиксус Інвест не представлено до перевірки товаро-транспортні накладні або інші документи на транспортування обладнання, шляхові листи, довіреності та інші документи, які свідчать про доставку отриманого в оренду обладнання та факт повернення його орендодавцю. Згідно аналізу податкових накладних, зареєстрованих ПП Глобал , ТзОВ Дорнайз та ПП Фиксус Інвест в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено придбання ними одного переліку товарів (робіт, послуг), а реалізація зовсім інших товарів (робіт, послуг)

На думку ГУ ДФС у Львівській області, вказане свідчить про те, що господарські операції ТзОВ Львівський контактний центр з ПП Глобал , ТзОВ Дорнайз та ПП Фиксус Інвест носили безтоварних характер та спрямовані лише на отримання податкової вигоди позивачем на підставі первинних документів.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 Податкового кодексу.

Згідно з п. 198.1. цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу в датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За положеннями п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до положень ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 цієї ж статті 9 Закону№996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом та зазначено по тексту постанови вище, підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про безпідставність включення ТзОВ Львівський контактний центр до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 318145 грн, оскільки господарські операції між ТзОВ Львівський контактний центр та ПП Глобал , ТзОВ Дорнайз , ПП Фиксус Інвест фактично не відбувались.

Позивач вказує на хибність таких висновків і стверджує про реальність господарських операції.

На підтвердження свої доводів та реальності господарських операцій, які вплинули на формування податкового кредиту подав первинні документи, які судом було досліджено в ході розгляду справи в розрізі кожного контрагента.

Стосовно господарських операцій з ПП Глобал Груп , судом встановлено наступне.

ТзОВ Львівський контакт центр було укладено із ПП Глобал Груп договір оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення від 25.04.2016 №25042016, відповідно до якого ПП Глобал Груп виступає Орендодавцем , а ТзОВ Львівський контакт центр виступає Орендарем .

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в договорі телекомунікаційне обладнання та програмне забезпечення, що належить Орендодавцю на праві власності.

Згідно з пунктом 2.1. Договору Орендар зобов'язується: передати Орендарю предмет оренди у належному, придатному для безпечного використання, справному стані у відповідності з умовами договору та його призначенням за актом приймання-передачі в день укладання цього договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що орендна плата за користування предметом оренди складає 311 230,0 грн, в т.ч. ПДВ 51 871,67 грн за місяць.

Згідно з пунктом 4.1. Договору Орендар сплачує місячну орендну плату не пізніше місяця наступного за тим, за який сплачується така орендна плата.

Перелік та опис обладнання та програмного забезпечення, що передавалось в оренду згідно вказаним договором визначено Додатком №1 до договору.

Суд зазначає, що долучений до матеріалів справи договір та додаток до договору №1 не містять підпису уповноваженої особи ТзОВ Львівський контакт центр .

ПП Глобал Груп надано акт надання послуг оренди телекомунікаційного обладнання від 30.05.2016 №6 на загальну суму 311 230, 00 грн, в т.ч. ПДВ 51 871, 67 грн (місце складання - м. Львів) та податкову накладну від 30.05.2016 №6 на загальну суму 311 230, 00 грн, в т.ч. ПДВ 51 871,67 грн.

Сума податку на додану вартість згідно податкової накладної від 30.05.2016 №6 в розмірі 51 871,67 грн включено ТзОВ Львівський контакт центр до складу податкового кредиту за травень 2016 року.

Податкова накладна, отримана від ПП Глобал Груп , зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, відповідно до інформації, викладеної у акті перевірки ПП Глобал Груп суму податку на додану вартість в розмірі 51 871, 67 грн згідно виписаної податкової накладної не включено до податкового зобов'язання Декларації з податку на додану вартість в травні 2016 року.

На підтвердження факту проведення розрахунків за вказаним договором ТзОВ Львівський контакт центр представлено платіжні доручення: від 22.06.2016 №76 на суму 140 000, 00 грн, від 04.07.2016 №96 на суму 100 000, 00 грн, від 15.07.2016 №103 на суму 71 230, 00 грн.

Згідно до актів приймання-передачі від 01.05.2016 та від 30.05.2016 обладнання знаходилось в оренді з 01.05.2016 по 30.05.2016, тоді як повна оплата за вказаним договором проводилась лише в липні 2016.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення, про те, що 30.05.2016 між сторонами припинилися договірні відносини, у зв'язку з чим ТМЦ було повернуто ПП Глобал Груп .

Представником позивача не надано жодних обґрунтувань щодо порушення проведення оплати на таким договором, яка здійснювалась майже через два місяці після припинення договірних відносин.

Суд також зазначає, що акти приймання - передачі від 01.05.2016 та від 30.05.2016 не містять підпису директора ТзОВ Львівський контактний центр , зі змісту таких не можливо встановити коли і в який спосіб здійснювалось передача передбачених договором ТМЦ.

Стосовно господарських операцій з ТзОВ Дорнайз , судом встановлено наступне.

ТзОВ Львівський контакт центр було укладено із ТзОВ Дорнайз договір оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення від 23.05.2016 №2016-23/05, відповідно до якого ТзОВ Дорнайз виступає Орендодавцем , а ТзОВ Львівський контакт центр виступає Орендарем .

Згідно з пунктом 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в договорі телекомунікаційне обладнання та програмне забезпечення, що належить Орендодавцю на праві власності.

Пунктом 1.2 договору Сторони погодили, що Орендар використовуватиме предмет оренди в приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, буд.58.

Відповідно до 2.1. Договору орендар зобов'язується: передати Орендарю предмет оренди у належному, придатному для безпечного використання, справному стані у відповідності з умовами договору та його призначенням за актом приймання-передачі в день укладання цього договору.

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата за користування предметом оренди складає 465 440, 00 грн, в т.ч. ПДВ 77 573, 33грн за місяць.

Відповідно до пункту 4.1. Договору Орендар сплачує місячну орендну плану не пізніше місяця наступного, за яким сплачується така орендна плата.

ТзОВ Дорнайз надано акт надання послуг оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення від 30.06.2016 №23 на загальну суму 465 440,00 грн, в т.ч. ПДВ 77 573, 33 грн (місце складання - м. Київ) та податкову накладну від 30.06.2016 №23 на загальну суму 465 440,00 грн, в т.ч. ПДВ 77 573, 33 грн.

Суму податку на додану вартість згідно податкової накладної від 30.06.2016 №23 в розмірі 77 573,33 грн включено ТзОВ Львівський контакт центр до складу податкового кредиту за червень 2016 року.

Податкова накладна, отримана від ТзОВ Дорнайз , зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження факту проведення розрахунків за вказаним договором ТзОВ Львівський контакт центр представлено платіжні доручення: від 01.08.2016 №136 на суму 140 000, 00грн; від 02.08.2016 №138 на суму 130 000, 00 грн, від 03.08.2016 №139 на суму 140 000, 00 грн, від 30.08.2016 №158 на суму 55 440, 00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що господарські відносини між ТзОВ Львівський контакт центр та ТзОВ Дорнайз було припинено 30.06.2016.

Згідно з представлених до перевірки документів вищезазначене обладнання знаходилось в оренді з 01.06.2016 по 30.06.2016, тоді як повна оплата за вказаним договором проводилась лише в серпні 2016.

Представником позивача не надано жодних обґрунтувань щодо порушення проведення оплати на таким договором, яка здійснювалась майже через два місяці після розірвання Договору.

Крім цього, ТзОВ Львівський контакт центр було укладено із ТзОВ Дорнайз договір про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу від 19.05.2016 №19/05/16, відповідно до якого ТзОВ Дорнайз надалі Виконавець , а ТзОВ Львівський контакт центр надалі Замовник .

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату послуги за цим договором, що поділяються на: організаційний платіж з налаштування надання абонентських послуг зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця; послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється; послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника; послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника; послуги спеціалістів Виконавця із проведення контролю якості надання послуг, обсяг яких змінюється за запитом Замовника.

Згідно з пунктом 7.2. Договору оплата послуг здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з моменту прийняття наданих послуг та актом приймання - передачі на підставі наданого Виконавцем рахунку.

ТзОВ Дорнайз надано акти надання послуг:

- від 30.06.2016 №74 на загальну суму 28, 964, 00 грн, в т.ч. ПДВ 21 494, 00 грн (місце складання - м. Київ) - організаційний платіж та послуги спеціалістів контролю якості в кількості 429, 88 години. Оплата за отримані послуги здійснювалась 01.09.2016, що підтверджується платіжним дорученням №169.

-від 30.06.2016 №73 на загальну суму 111 231,00 грн, в т.ч. ПДВ 18 538,50 грн (місце складання - м. Київ) - послуги спеціалістів аналітичної звітності в кількості 247,18 годин. Оплата за отримані послуги здійснювалась 22.07.2016, що підтверджується платіжним дорученням №117.

-від 30.06.2016 №72 на загальну суму 133 047, 00 грн, в т.ч. ПДВ 22 174,50 грн, (місце складання - м. Київ) - послуги спеціалістів статистичної звітності в кількості 295,66 годин. Оплата за отримані послуги здійснювалась 10.08.2016, що підтверджується платіжним дорученням №144.

-від 30.06.2016 №71 на загальну суму 293 763, 30 грн, в т.ч. ПДВ 48 960,55 грн , (місце складання - м. Київ) - послуги спеціалістів технічної підтримки запису в кількості 554, 83 годин. Оплата за отримані послуги здійснювалась: 01.09.2016, що підтверджується платіжним дорученням №169, 06.09.2016, що підтверджується платіжним дорученням №171, 08.09.2016, що підтверджується платіжним дорученням №177.

Вищенаведені обставини свідчать, що позивачем проведено оплату за вказаним Договором з порушенням строків, визначених таким Договором та після припинення господарських операцій з вказаним контрагентом.

Водночас, зі змісту актів надання послуг за вказаним договором не можливо встановити про те, коли і в який спосіб здійснювалось надання передбачених договором послуг.

ТзОВ Дорнайз виписано позивачу податкові накладні від 30.06.2016 №71 на загальну суму 293 763,30 грн, в т.ч. ПДВ 48 960,55 грн, від 30.06.2016 №72 на загальну суму 133 047,00 грн, в т.ч. ПДВ 22 174,50 грн, від 30.06.2016 №73 на загальну суму 111 231,00 грн, в т.ч. ПДВ 18 538,50 грн, від 30.06.2016 №74 на загальну суму 128 964,00 грн, в т.ч. ПДВ 21 494,00 грн.

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних в розмірі 111 167,55 грн включено ТзОВ Львівський контакт центр до складу податкового кредиту за червень 2016 року.

Податкові накладні, отримані від ТзОВ Дорнайз , зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно господарських операцій з ПП Фиксус Інвест , судом встановлено наступне.

ТзОВ Львівський контакт центр було укладено із ПП Фиксус Інвест договір оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення від 23.06.2016 №ЛКЦ23/06/2016, відповідно до якого ПП Фиксус Інвест виступає Орендодавцем , а ТзОВ Львівський контакт центр виступає Орендарем .

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в договорі телекомунікаційне обладнання та програмне забезпечення, що належить Орендодавцю на праві власності.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що сторони погодили, що Орендар використовуватиме предмет оренди в приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Федьковича, буд.58.

Відповідно до пункту 3.1. Договору Орендна плата за користування предметом оренди складає 465 195,00 грн, в т.ч. ПДВ 77 532,50 грн за місяць.

Згідно з пунктом 4.1. Договору Орендар сплачує місячну орендну плату не пізніше місяця наступного за тим, за який сплачується така орендна плата.

ПП Фиксус Інвест надало акт надання послуг оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення від 31.07.2016 №27 на загальну суму 465 195,00 грн, в т.ч. ПДВ 77 532, 50 грн (місце складання - м. Львів) та податкову накладну від 31.07.2016 №27 на загальну суму 465 195,00 грн, в т.ч. ПДВ 77 532,50 грн.

Сума податку на додану вартість згідно податкової накладної від 31.07.2016 №27 в розмірі 77 532,50 грн включено ТзОВ Львівський контакт центр до складу податкового кредиту за липень 2016 року.

Податкова накладна, отримана від ПП Фиксус Інвест , зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження факту проведення розрахунків за вказаним договором ТзОВ Львівський контакт центр представлено платіжні доручення: від 30.08.2016 №159 на суму 120 000, 00 грн, від 06.09.2016 №172 на суму 130 000, 00 грн, від 16.09.2016 №183 на суму 100 000, 00 грн, від 22.09.2016 №189 на суму 115 195, 00 грн.

Згідно до актів приймання-передачі від 01.07.2016 та від 31.07.2016 вищезазначене обладнання знаходилось в оренді з 01.07.2016 по 31.07.2016, тоді як повна оплата за вказаним договором проводилась лише в вересні 2016.

Представником позивача не надано жодних обґрунтувань щодо порушення проведення оплати на таким договором, яка здійснювалась майже через два місяці після розірвання Договору.

ТзОВ Львівський контактний центр на підтвердження реальності здійснення господарських операцій долучено роздруковані фотокартки обладнання, що бралось в оренду у ПП Глобал ТзОВ Дорнайз , ПП Фиксус Інвест , які не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами, оскільки не дають можливості ідентифікувати ТМЦ, які були предметом договорів оренди за вказаними договорами.

Крім того, судом не беруться до уваги долучені до матеріалів справи копії звітів оцінки якості наданих послуг, скріншоти інтерфейсу системи хелп-деск та скрішот веб-інтерфейсу картки якості, з огляду на те, що такі не стосуються податкового обліку підприємства та не підтверджують реальність господарських операцій, які були предметом перевірки.

При наданні оцінки взаємовідносин ТзОВ Львівський контактний центр з ПП Глобал ТзОВ Дорнайз , ПП Фиксус Інвест судом проведено порівняльний аналіз змісту договорів оренди телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення.

Аналізом встановлено, що всі вони укладались строком на три роки, однак договірні відносини з кожним із контрагентів тривали лише протягом одного місяця.

Відповідно до змісту укладених договорів, такі можуть бути розірваними: за згодою сторін з укладенням відповідного правочину: за рішенням суду/третейського суду; за рішенням Орендаря в односторонньому порядку з складанням та направленням Орендодавцю письмового повідомлення про розірвання договору не пізніше, ніж за один календарний місяць до такого розірвання; в інших випадках, визначених чинним законодавством України.

Припинення договірних стосунків у всіх випадках, як стверджує представник позивача, відбувалось не відповідно до умов договорів, а шляхом повернення орендованого телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення.

Необхідність розірвання договір та укладення нових була зумовлена зміною потреби в орендованому майні.

Згідно з умовами договору, укладеного позивачем з ПП Глобал Груп від 25.04.2016 №25042016, орендна плата за користуванням предметом оренди складає еквівалент 31 230, 00 грн, в т.ч. ПДВ 51871, 67грн.

Відповідно до додатку №1 до вказаного договору ПП Глобал Груп надано в оренду: тонкий клієнт НР 5730 (40 шт.), монітор 20 Dell (40 шт.), телефон Alcatel 4037 IP Advanced Reflexes (40 шт.), сервер HP DL 360 Gen8 (Intel Xeom v2 E5-2690/RAM 256 GB/Smart Array P420i) (40 шт.), Маршрутизатор Cisco 1941/K9 (1 шт.), блок безперебійного живлення АРС 10000(20 шт.), дисковий масив НР 3PAR StoreServ 7200(20 шт.) , APC Symmetra PX 32kW(20 шт.).

Згідно з умовами договору від 19.05.2016 №ЛКЦ19/05/16, укладеного позивачем з ТзОВ Дорнайз , орендна плата за користування предметом оренди складає еквівалент 465 440, 00 грн, в т.ч. ПДВ 77 573, 33 грн за один календарний міcяць.

Відповідно до умов договору від 23.06.2016 №ЛКЦ23/06/16, укладеного позивачем з ПП Фиксус Інвест , орендна плата за користування предметом оренди складає еквівалент 465 195, 00 грн, в т.ч. ПДВ 77 532, 50 грн за один календарний міcяць.

Згідно з умовами додатків до укладених з ТзОВ Дорнайз та ПП Фиксус Інвест договорів, контрагентами позивача надавались в оренду ідентичні товари, в одинакові кількості, а саме: тонкий клієнт НР 5730 (70 шт.), монітор 20 Dell (70 шт.), телефон Alcatel 4037 IP Advanced Reflexes (70 шт.), сервер HP DL 360 Gen8 (Intel Xeom v2 E5-2690/RAM 256 GB/Smart Array P420i) (3 шт.), Маршрутизатор Cisco 1941/K9 (1 шт.), блок безперебійного живлення АРС 10000 (35 шт.), дисковий масив НР 3PAR StoreServ 7200 (3 шт.), APC Symmetra PX 32kW (2шт.).

Порівняльний аналіз вартості та кількості орендованого телекомунікаційного обладнання отриманого від ТзОВ Дорнайз , ПП Фиксус Інвест , свідчить, що такі приблизно однакові.

Таке обладнання надавалось у червні ТзОВ Дорнайз та у липні ПП Фиксус Інвест , вказані обставини спростовують доводи позивача щодо зміни потреби в орендованому майні та свідчать про відсутність ділової мети при укладанні таких договорів.

Позивачем до матеріалів справи долучено довідку від 11.12.2017 Вих.№45 про перебуванні на балансі ТзОВ Львівський контактний центр в період 01.05.2016 по 31.05.2016 основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів, в т.ч.: Сервер НР ProLiant DL360G9 (1 шт.), Системний блок (1 шт.), Тонкий Клієнт НР Т5730 (20 шт.), Монітор НР19 (20 шт.), Монітор LCD 19 (60 шт.), Монітор б/в LCD 22» (1 шт.), Жорсткий диск (7 шт.), Вінчестер НР 1.2ТВ 12G SAS (17 шт.), Вінчестер WD 3.5 SATA 3/02ТВ 7200rpm (3 шт.), Накопичувач SSD (3 шт.), Ноутбук НР 205 (N0Y20ES) (1 шт.), Проектор Viewsonac PjD52565L (1 шт.), Маршрутизатор Wi-Fi TP-Link (1 шт.).

Згідно до наявних в матеріалах справи штатних розписів ТзОВ Львівський контактний центр за травень-липень 2017 року, штат працівників становив: в травні - 83 штатних одиниць, в червні - 107 штатних одиниць та в липні - 110 штатних одиниць.

Порівняльний аналіз наявного на балансі позивача майна в сукупності із орендованим телекомунікаційним обладнанням дає суду підстави стверджувати, що кількість комп'ютерів протягом травня-липня 2016 року перевищувала кількість працюючих працівників у цей період.

Представник позивача необхідність у такій кількості орендованого майна пояснила виробничими потребами, однак якими саме - не пояснила.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити мети укладання кожного місяця нових договорів на оренду телекомунікаційного обладнання з іншим суб'єктом господарювання на однакових умовах строком на 3 роки кожен, які в подальшому тривали рівно один місяць.

Позивачем не надано товаро-транспортних накладних або інших документів (шляхові листи, довіреності тощо) на підтвердження доставки орендованого обладнання ПП Глобал ТзОВ Дорнайз , ПП Фиксус Інвест .

Допитаний в якості свідка працівник ТзОВ Львівський контакт центр ОСОБА_3, повідомив, що ним 01 травня 2016 року встановлювалось відповідне обладнання, однак не зміг пояснити, хто із контрагентів позивача ПП Глобал , ТзОВ Дорнайз чи ПП Фиксус Інвест таке обладнання надав.

Контролюючим органом на підставі аналізу податкових накладних, зареєстрованих ПП Глобал ТзОВ Дорнайз , ПП Фиксус Інвест в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено придбання вказаними суб'єктами господарювання одного переліку товарів (робіт, послуг), а реалізацію зовсім інших товарів (робіт, послуг), а також неподання ними податкової звітності.

З цього приводу суд зазначає, що cтаттею 36 Податкового кодексу встановлено податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, обґрунтування правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень обставинами, які засвідчують порушення норм податкового законодавства не позивачем, а його контрагентами (постачальниками) є неприпустимим також і з огляду на практику Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ( Булвес АД проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що наявність належним чином оформлених податкових накладних та інших документів є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкових вигод. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податкову вигоду у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому, суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Доведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентом не виконувались, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Під час розгляду справи позивачем не доведено реального виконання спірних господарських операцій та укладення договорів. При цьому наведений аналіз копій первинних документів, досліджених у судовому засіданні не дозволяє зробити висновок про реальність оформлених, відповідно до наданих документів господарських відносин. Крім того, таких документів не достатньо для висновку про реальність господарських операцій позивача з ПП Глобал ТзОВ Дорнайз , ПП Фиксус Інвест .

Наведені у сукупності обставини та досліджені докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт (надання послуг) фактично не мали реального характеру, замовлення послуг оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні за відсутності господарських операцій сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд вважає правильними висновки контролюючого органу про безпідставність включення ТзОВ Львівський контактний центр до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 318145 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України на вказану суму.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Львівській області вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність свого рішення виконало.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що таке рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ Львівський контактний центр є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський контактний центр до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 18 січня 2018 року.

Суддя О.П. Хома