Постанова

від 29.12.2017 по справі 826/11629/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 грудня 2017 року № 826/11629/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гран Терра" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 16 вересня 2014 року № 0000331501 .

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке, на думку представника позивача, прийнято безпідставно та є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на правомірність висновків під час перевірки та вказав, що за спірними операціями лише оформлялись окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання ТОВ "Гран Терра" необґрунтованої податкової вигоди. Зазначив, що при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв виключно в межах норм діючого законодавства, тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 16 вересня 2014 року № 0000331501.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю Гран Терра (код ЄДРПОУ 35235046) від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за травень 2014 року, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.201 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ( із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року №678 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ Гран Терра завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2014 року на 772 897 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2014 року на 4 596 368 грн.

За результатами перевірки складено акт від 04.09.2014 року №4770/26-56-15-01-15/35235046 та винесено податкове повідомлення-рішення №0000331501 від 16.09.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5 369 265 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду про визнання його протиправним та скасування.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Як вбачається з акту 04.09.2014 року №4770/26-56-15-01-15/35235046 згідно з АС "Податковий блок" існують розбіжності між ТОВ "Гран Терра" та ФГ "БОНА ДЕА" (змінено назву на ФГ "МК СТЕП"), ФГ "Яковина" та ТОВ "Вітязь С" по податковим накладним з придбання соняшнику, включеним до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ.

Дані висновки ґрунтуються на тому, що на запит до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів від 05.08.2014 року № 1653/7/26-56-15-01-09 щодо проведення зустрічної звірки TOB "Гран Терра" та ФГ "БОНА ДЕА" (ФГ МК Степ ) за вересень та жовтень 2013 року отримано акт від 12.12.2013 № 17/14-20-22-36153698 про неможливість проведення зустрічна звірки фермерського господарства "БОНА ДЕА" (код ЄДРПОУ 36153698) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість відображення правових відносин з контрагентами - постачальниками за липень - жовтень 2013 року, та покупцями за період з 01.07.2013 року по 31.10.2013 року, зареєстрований Жовтневою ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Станом на дату підписання акта перевірки ФГ Бона Деа (ФГ МК Степ знаходиться на обліку в ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів.

Свідоцтво платника ПДВ від 01.10.2012 № 200069728 скасовано за ініціативою платника 12.12.2013р., причина анулювання - 19 - с/г підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації.

Щодо ФГ "Яковина", то висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що на запит до Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів (Снігурівське відділення) від 21.07.2014р. № 1552/7/26-56-15-01-09 щодо проведення зустрічної звірки TOB Гран Терра та ФГ Яковина за грудень 2013року, січень, лютий та березень 2014 року отримано акт від 04 липня 2014 року № 464/14-20-22-31 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки фермерського господарства Яковина (код ЄДРПОУ 23621839 > з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2013 по 30.04.2014.

Перевіркою встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) від підприємства ФГ Яковина до контрагентів - покупців, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Господарські операції між ФГ Яковина та покупцями не підтверджуються перевіркою виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

В ході перевірки ФГ Яковина не були надані до перевірки акти приймання - передачі товару, документів складського обліку, сертифіката відповідності складського приміщення для зберігання сільськогосподарської продукції, актів звірки з постачальниками та покупцями; товаротранспортний документ на відвантажений товар.

Свідоцтво платника ПДВ від 01.12.2013 № 200148982 скасовано за ініціативою платника 19.06.2014р., причина анулювання - 19 - с/г підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації.

Отже, враховуючи вищевикладене, неможливо підтвердити проведені господарські операції з постачання соняшнику ФГ Яковина до TOB Гран Терра .

Щодо взаємовідносин з TOB Вітязь С (код ЄДРПОУ 38269434), то висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що на запит до ДПІ у Ленінському р-ні м.Миколаєва ГУ Міндоходів від 21.07.2014 року № 1546/7/26-56-15-01-09 щодо проведення зустрічної звірки TOB Гран Терра та TOB Вітязь С за квітень та травень 2014 року отримано акт від 07.07.2014 року №131/14-02-22-01/38269434 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB Вітязь С (код ЄДРПОУ 38269434) щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період квітень - травень 2014 року. Як вбачається з акту від 07.07.2014 року № 131/14-02-22-01/38269434 TOB Вітязь Є не надано довідку за формою № 1-ДФ за перевіряємий період до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, тому не можливо встановити факт наявності у платника робітників (персоналу). Відсутні дані щодо наявності основних засобів для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до бази даних ДАІ МВС України АІС Автомобіль станом на 07.07.14 транспортних засобів за TOB Вітязь Є не зареєстровано (не значиться).

Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України у підприємства ТОВ Вітязь С відсутні взаємовідносин з СПД постачальниками.

В ході проведення звірки, не встановлено документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ не встановлено.

Перевіркою не встановлено документів, що посвідчують походження товарів, що реалізуються, що має важливе значення при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, в ході проведення аналізу встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ Вітязь С господарських операцій через відсутність у ТОВ Вітязь С майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу у відповідних розмірах; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Аналізуючи фактичні обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, пояснення сторін з приводу заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з пп. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Отже, достатніми підставами для виникнення у платника податків права на податковий кредит є наявність податкових накладних, виданих йому підприємством-контрагентом, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, встановлення судом реальності та товарності господарської операції.

За приписами п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необгрунтованої податкової вигоди.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення вимог п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.201 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ( із змінами та доповненнями), Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року №678 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ Гран Терра завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2014 року на 772 897 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2014 року на 4 596 368 грн.

Наведені позивачем доводи та надані ними пояснення та матеріали, які відповідно досліджені та оцінені судом, не спростовують наведеного та не доводять зворотнього.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 16 вересня 2014 року № 0000331501, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись вимогами статей 77-78, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа