Постанова

від 16.01.2018 по справі 826/8227/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8227/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Дослідне конструкторсько-технологічне бюро інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про скасування Наказу № 5121 від 15 червня 2017 року, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування наказу № 5121 від 15 червня 2017 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ є правомірним, оскільки його прийняття відбулось на підставі плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ-й квартал 2017 року. Апелянт зазначає, що у відповідності до вимог ст. 77 ПК України, копію наказу № 5121 від 15 червня 2017 року та повідомлення від 16 червня 2017 року № 17154/10/26-15-14-02-03, направлено на адресу позивача 16 червня 2017 року рекомендованим листом, з повідомленням про вручення, що відповідно до п. 42.2 ПК України вважається врученим належним чином. Апелянт вважає незаконними дії позивача щодо не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки з тих підстав, що наказ не містить дати видачі та в ньому помилково вказано інший код ЄДРПОУ, оскільки наявність технічних помилок при оформленні наказу не може бути підставою для таких дій та для скасування наказу.

11 січня 2018 року за вх. № 1226 до апеляційного суду надано відзив позивача на апеляційну скаргу. Позивач вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними і необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та поданий до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється учасниками справи, що 15 червня 2017 року начальником ГУ ДФС у м. Києві Л.Д. Демченко прийнято оскаржуваний наказ № 5121 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ДП ДКТБ ІЕЗ ім. Є.О. Платона НАНУ (код ЄДРПОУ 05417457) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, тривалістю 20 робочих днів з 26 червня 2017 року.

Також судом першої інстанції встановлено, що 26 червня 2017 року позивачем було використано право недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, про що було складено відповідні акти відмови у допуску до проведення перевірки. Підставою не допуску посадових осіб до проведення перевірки слугував факт порушення відповідачем вимог п. 77.4 ст. 77 ПК України, оскільки станом на 26 червня 2017 року позивачу не надходили наказ про проведення перевірки та повідомлення про проведення перевірки.

Позивач вважає, що наказ про проведення документальної планової перевірки № 5121 від 15 червня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що наказ № 5121 не відповідає вимогам, що містяться в п. 81.1 ПК України, а саме: даний акт індивідуальної дії не містить в собі дату видачі та помилковий ЄДРПОУ позивача. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що п. 81.1 ПК України передбачено вичерпний перелік інформації, що має міститись в наказі на проведення перевірки, а пред'явлення наказу, що оформлений з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1.2 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п. 77.4 ст. 74 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для призначення документальної планової перевірки ДП Дослідне конструкторсько-технологічне бюро інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України став план-графік проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ-й квартал 2017 року, що спростовує твердження представника позивача про відсутність мети перевірки. Водночас, матеріали справи містять інформацію також про те, що документи про проведення перевірки хоч і були направлені на адресу позивача у відповідності до вимог ПК України, але не були врученій уповноваженій особі позивача у зв'язку з технічною помилкою працівників ДП Укрпошта , що підтверджується копією листа від 13 липня 2017 року № 101.8.5.3 - Ж - 3688. З тексту даного листа вбачається, що рекомендоване відправлення з № 0315119977771, було вручено представнику Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України Копейка Л.І. Однак, вказаний працівник є представником іншої юридичної особи, яка немає відношення до позивача. У зв'язку з вказаними обставинами, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про неотримання його посадовими особами документів про призначення перевірки, що виключає можливість її здійснення.

Відповідно до ст. 81 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) документів, зазначених у п. 81.1 ст. 81 ПК України, або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Отже, ПК України передбачена можливість та встановлений порядок захисту платника податків від незаконного проведення перевірки, а саме - шляхом недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної.

Вимоги до оформлення наказу на проведення перевірки визначено в п. 81.1 ПК України, відповідно до якого в наказі зазначаються: 1) дата видачі; 2) найменування контролюючого органу; 3) найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться; 4) мета; 5) вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка); 6) підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом; 7) дата початку і тривалість перевірки, 8) період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Колегія суддів дійшла до висновку, що відповідно до ПК України у відповідача були наявні підстави для проведення документальної планової перевірки. Разом із тим, оскільки оскаржуваний наказ оформлений із порушенням вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України, а саме: у наказі не вказано дату його прийняття, а міститься зазначення 15.06.20__ , та міститься код ЄДРПОУ іншої юридичної особи, наявні підстави для його скасування. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу також на те, що повідомлення про перевірку (а.с. 20) також не містить дати і номеру його прийняття.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не допустив посадових осіб контролюючого органу до перевірки на підставі абз. 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України, що підтверджується копіями: актів від 26 червня 2017 року та від 27 червня 2017 року, листа від 26 червня 2017 року № 210/156, акту податкового органу від 27 червня 2017 року № 354/26-15-14-02-01.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта на те, що технічні помилки здійснені у реквізитах наказу не можуть бути підставою для його скасування, з огляду на наступне.

Дійсно, окремі дефекти рішення контролюючого органи не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку про його протиправність і, як наслідок, його скасування, за умови, коли із його змісту можна чітко встановити питання щодо якого воно прийнято.

Однак, на переконання колегії суддів не зазначення у наказі дати його прийняття та невірного коду ЄДРПОУ є суттєвими недоліками, адже можуть призвести до порушення права позивача.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Тому, відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.

У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді О.М. Ганечко

А.Ю. Коротких

Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2018 року.