Рішення

від 17.01.2018 по справі 915/1174/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 року Справа № 915/1174/17

м. Миколаїв

Суддя Фролов В.Д.

за участю секретаря судового засідання Щипець А.А.

розглянувши матеріали справи №915/1174/17

позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), код 14360570

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЗВЯГЕЛЬ РЕСУРС» (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 59А), код 38741470

про: стягнення 535832 грн. 47 коп.

ПРИСУТНІ:

від позивача - представник не з'явився

від відповідача - представник не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЗВЯГЕЛЬ РЕСУРС» про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 19.06.2013 за послуги «гарантований платіж» в розмірі 535832 грн. 47 коп., з яких: 320703,36 грн. - заборгованість за кредитом, 148806,36 - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 66322,75 грн. - пеня.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи №915/1174/17 між суддями від 08.11.2017 головуючим суддею призначено ОСОБА_1

Ухвалою суду від 09.11.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.12.2017 о 10 год. 30 хв.

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 09 листопада 2017 року про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» . За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: вул. Шевченка, буд. 59А, м. Миколаїв. Тобто, ухвала суду направлялась на правильну адресу Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 06.12.2017 відкладено розгляд справи на 27.12.2017 о 10 год. 00 хв.

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 року направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» . Відомості про відповідача на офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua не змінились.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, з 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.9) п.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене ухвалою суду від 27.12.2017: визначено розглядати справу № 915/1174/17 за правилами загального позовного провадження на стадії розгляду справи по суті; розгляд справи відкладено на 17 січня 2018 року об 11 год. 00 хв.

Однак ухвала господарського суду Миколаївської області від 27.12.2017 року направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення сторін про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного .

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України також встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

19 червня 2013 року відповідачем було підписано заяву на відкриття рахунку (поточний 26001055905577) в банківській установі.

Також 20 червня 2013 року відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Найменування банка: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» .

Підписавши цю заяву, клієнт надав свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з даною заявою складають Договір банківського обслуговування.

Пунктом 3.1.1.73 Умов визначено, що послугу "Гарантований платіж" банк надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів ( далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Розділом 3.2.2. зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Послугою "Гарантований платіж" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтами та його контрагентами, а також між Клієнтами і ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК". Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК" заявок на договірне списання коштів (далі - гарантований платіж, заявка), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК" зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК " як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів.

Відповідно до п. 3.2.2.1. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач 23.01.2017 скористався послугою "Гарантований платіж" (а.с.23), який надавався ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК" шляхом реєстрації відповідних заявок (заявки №1329) в системі Internet banking Приват-24.

Відтак, укладення договору, відкриття поточного рахунку та користування відповідачем послугою "Гарантований платіж" свідчить про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст. 205 Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача (а.с.23-27).

Позивач зазначає, що прострочена заборгованість на рахунку відповідача з'явилася 23.02.2017 року і не була погашена станом на 11.10.2017, тобто відповідач порушив умови договору.

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов, у разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою.

При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Згідно пункту 3.2.2.7.5. Умов - банк має право при порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування та вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплату відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.

Загальна заборгованість за послугою "Гарантований платіж" склала суму заборгованості за виконаними платежами, що відображено в розрахунку заборгованості та виписками по рахунках і станом на день подання позову заборгованість відповідача перед ПАТ КБ " ПРИВАТБАНК" становить 535832 грн. 47 коп. та складається з наступного: 320703,36 грн. - заборгованість за кредитом, 148806,36 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 66322,75 грн. - пеня.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт користування послугою "Гарантований платіж" та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 320703,36 грн.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструмента в розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначено в заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструмента сплачується Клієнтом у дату надання в Банк заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів клієнта за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016 року) та починаючи з 01.02.2016 року клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016 року).

З огляду на вищевикладене, банком за користування кредитними коштами за період з 23.02.2017 р. по 11.10.2017 нараховано проценти на загальну суму 148806,36 грн., доказів погашення яких матеріали справи не містять, дані відомості відповідачем не спростовані.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.

Пунктом 3.2.2.2 Умов передбачено, що у випадку порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 56% річних від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені починається з дня, що йде за днем порушення зобов'язань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч.1 ст. 74 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 86 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати, згідно ст.129 ГПК (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017), слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ЗВЯГЕЛЬ РЕСУРС» (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 59А, код 38741470) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) заборгованість за договором банківського обслуговування від 19.06.2013 за послуги «гарантований платіж» станом на 11.10.2017 в розмірі 535832 (п'ятсот тридцять п'ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 47 коп., з яких: 320703 (триста двадцять тисяч сімсот три) грн. 36 коп. - заборгованість

за кредитом, 148806 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шість) грн. 36 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 66322 (шістдесят шість тисяч триста двадцять дві) грн. 75 коп. - пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 8037 (вісім тисяч тридцять сім) грн. 49 коп.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ст.256 ГПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.2 ст.241 ГПК України).

Суддя В.Д. Фролов