Єдиний унікальний номер № 616/735/17
Провадження № 2/616/17/18
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
„09" січня 2018 року Великобурлуцький районний суд
Харківської області
в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.
за участю секретаря ШЕГДА В.М.
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом фермерського господарства Вільховатка до ОСОБА_2, фермерського господарства ДЖАЛ про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування його державної реєстрації, визнання за позивачем права користування земельною ділянкою та її повернення із чужого незаконного володіння,-
В С Т А Н О В И В:
Фермерське господарство Вільховатка (далі ФГ Вільховатка ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та Фермерського господарства ДЖАЛ (далі ФГ ДЖАЛ ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 5,3555 га, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ ДЖАЛ 14 березня 2016 року, скасування державної реєстрації цього договору та визнання за позивачем права користування вищевказаною земельною ділянкою, а також повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 07 лютого 2011 року між ФГ Вільховатка та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки терміном на 15 років , кадастровий номер № НОМЕР_3, площею 5,3555 га, що знаходиться на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області . Вказаний Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі 13 вересня 2012 року за № 632148404001397, в зв'язку з чим строк його дії закінчується 12 вересня 2027 року.
Восени 2013 року зі слів ОСОБА_2, дочки орендодавця ОСОБА_3, позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року і до ОСОБА_2 , як спадкоємця померлої , перейшли права орендодавця.
ОСОБА_2, не розірвавши з ФГ Вільховатка , в односторонньому порядку відмовилась від виконання договору і 14 березня 2016 року уклала договір оренди вищевказаної земельної ділянки з фермерським господарством ДЖАЛ , який було зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 22.03.2016 р.
Враховуючи наведене, позивач вважає, що двічі розпорядившись своїм майном, знаючи, що існує нерозірваний, діючий договір оренди з ФГ Вільховатка належної ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 5,3555 га, що знаходиться на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області і укладаючи при цьому Договір оренди цієї ж земельної ділянки з ФГ ДЖАЛ , ОСОБА_2 порушила права позивача, якому це майно було передано в оренду раніше. З цих підстав позивач вважає, що договір укладений між ОСОБА_2 та ФГ ДЖАЛ є недійсним.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтвердив обставини викладені в позовній заяві та просив позовні вимоги позивача задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 двічі в судові засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, судові повістки отримала особисто 14.12.2017 р. (а.с.66) та 30.12.2017 р. (а.с.76), надала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі, оскільки подвійне укладення договору оренди землі було здійснено нею через незнання чинного законодавства (а.с.39).
Відповідач - ФГ ДЖАЛ подав до суду заперечення щодо заявленого позову в якому зазначено, що згідно діючого законодавства державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок покладено на відповідні державні органи і органи нотаріату. Також зазначено, що ОСОБА_2 виявила бажання укласти з ФГ ДЖАЛ договір оренди належної їй земельної ділянки та надала всі необхідні для укладення договору оренди землі документи. Між сторонами було підписано договір оренди землі по вказаній земельній ділянці, який зареєстровано 22 березня 2016 року. На підставі цього господарство приступило до обробки земельної ділянки. За вказаний період ФГ Вільховатка до ФГ ДЖАЛ жодного разу не зверталось щодо даного договору оренди землі, ФГ Вільховатка не прийняло необхідним заходів для того, щоб скасувати державну реєстрацію цього договору.
Крім того, у матеріалах справи знаходиться повідомлення про вручення поштового відправлення, яким підтверджується, що відповідачу - ФГ ДЖАЛ направлено повістку з повідомленням про розгляд справи на 28.12.2017 року, яка отримана останнім 14.12.2017 року (а.с.67). На адресу суду ФГ ДЖАЛ направило клопотання про відкладення розгляду справи на інший час, оскільки представник відповідача знаходиться у відпустці за кордоном (а.с.68).
Суд задовольнив клопотання відповідача і відклав розгляд справи до 14 год. 00 хв. на 09 січня 2018 року, про що був повідомлений відповідач належним чином, судову повістку отримано 30.12.2017 року (а.с.75).
09 січня 2018 року представник відповідача ФГ ДЖАЛ знову в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст.223 ЦПК України, суд може відкласти розгляд справи при неявці в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату час і місце судового засідання якщо він повідомив про причини неявки які судом визнано поважними. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Враховуючи, що відповідачем по справі є юридична особа ФГ ДЖАЛ , про розгляд справи повідомлялись двічі завчасно і належним чином, в зв'язку з неявкою відповідача перший раз, розгляд справи було відкладено, однак представник відповідача знов в судове засідання не з'явився, але мав таку можливість з'явитись в судове засідання інший представник відповідача, або сам керівник господарства, суд вважає повідомлені ним причини неявки неповажними і рахує можливим розглянути дану справу без представника ФГ ДЖАЛ , з врахуванням позиції першого відповідача ОСОБА_2, яка позовні вимоги визнала і просила справу розглядати без її участі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК України ) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).
За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України , Законом України "Про оренду землі" .
Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя була власницею земельної ділянки, площею 5,3555 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії НОМЕР_4 виданим 06 квітня 2005 року Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області на підставі розпорядження цієї ж адміністрації № 117 від 15 травня 2003 року (а.с.13).
Матеріалами справи підтверджено, що 07 лютого 2011 року між ОСОБА_3 та ФГ Вільховатка було укладено Договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_5, за яким відповідач ОСОБА_3 надала, а орендар - ФГ Вільховатка прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, серії НОМЕР_4 Державного акту, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 5,3555 га., строком на п'ятнадцять років. Вказаний Договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області 13 вересня 2012 року про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 13 вересня 2012 року за № 632148404001397 (а.с.11-12).
Актом визначення земельної ділянки в натурі від 07 лютого 2011 року ОСОБА_3, власник земельної ділянки № НОМЕР_5, згідно державного акта на право власності на землю серії НОМЕР_4 та ФГ Вільховатка , в особі директора ОСОБА_4 визначили межі вказаної земельної ділянки, площею 5,3555 га, в тому числі ріллі - 5,3555 га в натурі на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області (а.с.14).
Відповідно до акту прийому - передачі земельної ділянки в оренду - земельна ділянка № НОМЕР_5, площею 5,3555 га, що належить ОСОБА_3 передається в оренду ФГ Вільховатка в особі голови ОСОБА_4 строком на 15 років з 01 січня 2011 року (а.с.15).
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
Згідно з ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 17 Закону України Про оренду землі визначено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 8 договору оренди землі від 07 лютого 2011 року укладеного між ОСОБА_3 та ФГ Вільховатка договір укладено на 15 років, а згідно пункту 43 цього ж договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.11-12).
Згідно зі статтею 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Таким чином, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.
З урахуванням викладеного, встановлений сторонами за умовами договору оренди п'ятнадцятирічний строк оренди земельної ділянки має відраховуватися з дня його державної реєстрації - з 13 вересня 2012 року. Тобто, договір оренди землі укладений між ОСОБА_3 та ФГ Вільховатка є чинним до 13 вересня 2027 року.
В 2015 році ОСОБА_2 успадкувала вищевказану земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_3, що вбачається з свідоцтва про право на спадщину реєстровий номер 1323, виданий 14 липня 2015 року Великобурлуцькою державною нотаріальною конторою Харківської області.
Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення).
Жодної інформації, щодо розірвання, скасування чи припинення дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ Вільховатка 07 лютого 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області 13 вересня 2012 року суду не надано та судом не встановлено.
Незважаючи на це, 14 березня 2016 року ОСОБА_2 уклала з ФГ ДЖАЛ Договір б/н оренди землі, площею 5,3555 га, кадастровий номер НОМЕР_2, строком на 6 років. Договір оренди землі було зареєстровано 22 березня 2016 року за № 13803272 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 23-24, 78-80).
Отже, склалася ситуація, коли одна і та ж сама земельна ділянка на даний час перебуває в оренді двох осіб - ФГ Вільховатка та ФГ ДЖАЛ .
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Представник позивача у судовому засіданні просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 5,3555 га, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ ДЖАЛ 14 березня 2016 року, скасувавши державну реєстрацію цього договору та визнати за позивачем права користування вищевказаною земельною ділянкою, а також повернути земельну ділянку з чужого незаконного володіння, оскільки при укладенні Договору оренди землі ФГ ДЖАЛ , ОСОБА_2 були порушені істотні умови договору оренди землі, передбачені ч.1 ст.15, ст.17, ст.24 Закону України Про оренду землі та вимоги передбачені ст.215 ЦК України.
Узагальнення Верховного Суду України "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вказало, що невід'ємним елементом ринкових відносин є правочин найпоширеніший юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення, зміну та припинення цивільних правовідносин. Суди мають розрізняти підстави для визнання правочинів недійсними і підстави для їх розірвання. Визнання правочину недійсним встановлює його недійсність з моменту укладення, що не потребує розірвання, і навпаки за відсутності підстав для визнання правочину недійсним може порушуватися питання про його розірвання.
Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою і шостою статті 203 цього Кодексу .
Згідно ч.2 ст.16 ЦК України та ч.3 ст.152 ЗК України визнання правочину (угоди) недійсним одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки.
Частиною 1 ст.27 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Відповідно до ст.ст. 215 , 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
При розгляді даної справи судом встановлено, що в період з 2008 до 2010 роки реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася Центром державного земельного кадастру згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за № 641/7962.
З 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (зі змінами), що діяла до 01.01.2013 року, відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки. У тексті Порядку слово Держкомзем в усіх відмінках замінено словом Держземагентство у відповідному відмінку згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року № 791 .
В той же час, період реорганізації в усіх регіонах країни тривав близько року. Так, і відділ Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області було перейменовано у відділ Держземагенства у Великобурлуцькому районі Харківської області лише на підставі Наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 21.09.2012 року № 449. Таким чином, до 21.09.2012 року, зокрема на момент реєстрації Договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ Вільховатка , 13.09.2012 року, органом, який здійснював реєстрацію таких договорів було відділ Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області.
Враховючи той факт, що станом на 13.09.2012 року відділ Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області мав право реєструвати договора оренди, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2, яка успадкувала вищевказану земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_3 не повідомила відповідача - ФГ ДЖАЛ про існування договору оренди, а нотаріус, нехтуючи своїми обов'язками, не перевирів в повному обсязі існування обтяжень на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2, суд не визнає ФГ ДЖАЛ належним орендарем земельної ділянки, площею - 5,3555 га.
Крім того, за інформацією відділу Держгеокадастру у Великобурлуцькому районі Харківської області від 18.05.2017 року вих. № 27-20-0.23.15-366/166-17 станом на 01.01.2013 року згідно Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, обліковується договір оренди на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 5,3555 га. між гр. ОСОБА_3 та ФГ Вільхуватка терміном на 15 років 13.09.2012 року за № 632148404001397 (а.с.20).
Представник відповідача в своїх запереченнях просив відмовити в задоволені позову, оскільки Договір оренди землі, який укладено між матір'ю ОСОБА_2 та ФГ Вільховатка укладено з порушенням істотних умов договору, при цьому, в порушення ст.81 ЦПК України , не надано будь-якого доказу в обгрунтування своєї позиції.
Навпаки, відповідач ОСОБА_2 в своєму листі (а.с.39) позовні вимоги позивача визнала в повному обсязі та просила їх задовольнити, тобто визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 5,3555 га, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ ДЖАЛ 14 березня 2016 року, а отже дана особа має намір виконувати умови договору оренди землі, укладеного між її матір'ю ОСОБА_3 та ФГ Вільховатка .
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що станом на 13.09.2012 року саме відділ Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області мав повноваження на реєстрацію Договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ Вільховатка , а, відповідно, вказаний Договір є дійсним.
Однак, не дивлячись на те, що існує дійсний, чинний Договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ФГ Вільховатка , ОСОБА_2, яка успадкувала вищевказану земельну ділянку після смерті матері ОСОБА_3, 14 березня 2016 року уклала з ФГ ДЖАЛ Договір оренди тієї ж земельної ділянки, площею 5,3555 га.
Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до ч.2 ст.125 ЗК України , право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю має власник земельної ділянки або землекористувач.
Статтею 13 Закону України Про оренду землі , передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України Про оренду землі , укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено, зокрема, на підставі цивільно-правового договору.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.
Пунктом 1 частини 1 статті 25 цього ж Закону передбачено, що Орендарю гарантовано право самостійного господарювання на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначені підстави припинення договору оренди землі, однак, у ФГ Вільховатка та ОСОБА_2 не було жодного випадку, з яким би можливо було пов'язати припинення Договору.
Відповідно до ст.8 Закону України орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.
З системного аналізу викладених норм вбачається, що передання в оренду орендованої земельної ділянки можливе лише на умовах суборенди. Уклавши Договір оренди земельної ділянки, яка перебувала в оренді у ФГ Вільховатка , разом з ФГ ДЖАЛ ОСОБА_2 порушила права позивача, як орендаря.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, до яких відноситься право постійного користування та право оренди земельної ділянки. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Реєстрація права оренди землі за новим договором оренди можлива лише після реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі з попереднім орендарем.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач навів суду обставини та надав відповідні докази, які є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки договір оренди землі між ОСОБА_2 та ФГ ДЖАЛ було укладено до закінчення дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та ОСОБА_3, при цьому одна й та ж сама ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями, отже порушене право позивача щодо користування спірною земельною ділянкою підлягає захисту, тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
У складеному Верховним Судом України "Аналізі практики застосування судами ст.16 Цивільного кодексу України" вказано, що якщо запис у Державному реєстрі здійснено внаслідок укладення договору, дійсність якого оспорюється, спосіб захисту прав осіб встановлено п.2 ч.2 ст.16 ЦК за позовом про визнання договору недійсним і скасування запису в Державному реєстрі, внесеного за заявою набувача.
Відтак, визнаючи недійсними спірний договір оренди землі, суд також скасовує відповідний запис про реєстрацію відповідного права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вимоги позивача про визнання за ним права користування вищевказаною земельною ділянкою та повернення вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння не підлягають задоволенню, оскільки згідно договору оренди землі від 07 лютого 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області 13 вересня 2012 року за № 632148404001397 ОСОБА_3 передала в оренду ФГ Вільховатка ділянку площею 5,3555 га, кадастровий номер НОМЕР_2 строком на п'ятнадцять років. Встановлений сторонами за умовами договору оренди п'ятнадцятирічний строк оренди земельної ділянки відраховується з дня його державної реєстрації, тобто з 13 вересня 2012 року. Таким чином, вказаний договір оренди землі є чинним до 13 вересня 2027 року і право користування вищевказаною земельною ділянкою вже визначено за позивачем ФГ Вільховатка , що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 07.02.2011 р (а.с.15). Крім того, позивачем не надано доказів того, що ФГ ДЖАЛ володіє вищевказаною земельною ділянкою на даний час. ФГ ДЖАЛ не має права користуватися спірною земельною ділянкою, оскільки правочин, а саме: договір № б/н оренди землі від 14 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ ДЖАЛ , судом визнано недійсним та скасовано його державну реєстрацію.
Відповідно до ст.88 ЦПК України , оскільки позовні вимоги задоволено частково, з ОСОБА_2 та ФГ ДЖАЛ необхідно стягнути на користь ФГ Вільховатка витрати по оплаті судового збору в рівних частинах, тобто по 800 грн. 00 коп. з кожного, а всього 1 600 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 203 , 215 ЦК України , ст.ст. 1 , 8 , 13 , 16 , 24 , 25 , 31 Закону України Про оренду землі , ст.ст.93,125,152 ЗК України, Законом України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та обмежень ст.ст.263-265 ЦПК України, районний суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов фермерського господарства Вільховатка до ОСОБА_2, фермерського господарства ДЖАЛ про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування його державної реєстрації, визнання за позивачем права користування земельною ділянкою та її повернення із чужого незаконного володіння - задовольнити частково.
Визнати недійсним Договір № б/н оренди землі від 14 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_6, виданий Великобурлуцьким РВ ГУ МВС України в Харківській області 14 червня 2007 року, проживаючої АДРЕСА_1 та фермерським господарством ДЖАЛ , код ЄДРПОУ 33369342, юридична адреса: 62620, Харківська область, Великобурлуцький район, с. Вільхуватка, вул. Харченка, 8, щодо передачі в оренду земельної ділянки, площею 5,3555 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право оренди за яким зареєстровано приватним нотаріусом Башинською Людмилою Василівною згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28861365 від 22 березня 2016 року та скасувати його державну реєстрацію.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_6, виданий Великобурлуцьким РВ ГУ МВС України в Харківській області 14 червня 2007 року, проживаючої АДРЕСА_1 та фермерського господарства ДЖАЛ , юридична адреса: 62620, Харківська область, Великобурлуцький район, с. Вільхуватка, вул. Харченка, 8, код ЄДРПОУ 33369342 на користь фермерського господарства Вільховатка , код ЄДРПОУ 34173293, юридична адреса: 62620, Харківська область, Великобурлуцький район, с. Вільхуватка, вул. Гагаріна, 10, витрати по оплаті судового збору по 800 грн. 00 коп. з кожного, а всього 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 січня 2018 року.
Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області М.І.РИКОВ
Суд | Великобурлуцький районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2018 |
Оприлюднено | 19.01.2018 |
Номер документу | 71664217 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Великобурлуцький районний суд Харківської області
Риков М. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні