Постанова

від 16.01.2018 по справі 911/3250/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3250/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання - Кондратенко Н.О.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: згідно з проколом судового засідання;

від відповідача: згідно з проколом судового засідання;

від третьої особи -1: згідно з проколом судового засідання

від третьої особи-2: згідно з проколом судового засідання;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Карамелія та публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України на рішеннягосподарського суду Київської області від 27.10.2016 суддя Бацуца А.В. повний текст складенодата складення повного тексу рішення відсутня за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Дантел , м. Бровари, Київська обл. дотовариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс Арктика , м. Київ третя особа-1:публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України , м. Київ третя особа-2:товариство з обмеженою відповідальністю Карамелія , м. Маріуполь, Донецька обл. проусунення перешкод у користуванні нерухомим майном

За результатами розгляду апеляційних скарг Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Дантел (надалі позивач/ТОВ Дантел ) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (надалі-відповідач/ТОВ ТЛК Арктика ) про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом вселення останнього в приміщення, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016, а саме: комплекс будівель „Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ „Логістичний центр „Скандинавія", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б. площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128, 7 кв.м

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо допущення позивача до орендованих приміщень за договором № 27/07/16-ОР оренди нежитлового приміщення від 27.07.2016.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.10.2016 у справі № 911/3250/16 позов задоволено повністю: усунуто перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю „Дантел" у користуванні майном шляхом вселення в приміщення, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016, а саме: комплекс будівель „Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ „Логістичний центр „Скандинавія", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б. площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128, 7 кв.м.

Задовольняючи позов місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач самовільно, без відповідної правової підстави не надає позивачу доступу до орендованих приміщень, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016, чим відповідно порушує права законного користувача вищевказаних приміщень об'єкту нерухомого майна, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, - ТОВ „Дантел" і створює перешкоди у здійсненні і реалізації ним відповідних речових прав, у зв'язку із чим у останнього виникло право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування відповідним нерухомим майном.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Карамелія" (надалі-ТОВ Карамелія /апелянт-1) звернулось з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016 у справі № 911/3250/16 стосується його прав та обов'язків, відповідно до якої просить суд скасувати оскаржуване рішення повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт-1 вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що відповідач передав в оренду позивачу весь комплекс, у якому знаходяться також й орендовані апелянтом нежитлові приміщення.

Також, не погодившись з прийнятим рішенням, з апеляційною скаргою звернулось публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (надалі-апелянт-2), зазначаючи на те, що рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016 у справі № 911/3250/16 безпосередньо стосується його прав та законних інтересів, та просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, просить суд залучити його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що нерухоме майно щодо якого виник спір між позивачем та відповідачем, є предметом іпотеки за іпотечним договором, та забезпечує виконання зобов'язань відповідача перед банком за кредитним договором, крім того, на даний час на нерухоме майно звертається стягнення у судовому порядку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 (судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.) рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2016 скасовано.

В позові відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладаючи відповідний договір оренди з позивачем, відповідачем було порушено свої обов'язки, закріплені умовами іпотечного договору, зокрема визнано обґрунтованими доводи скаржника - публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про те, що відповідач без повідомлення іпотекодержателя уклав договір оренди нежитлового приміщення № 27/07/16 -ОР від 27 липня 2016 року, з подальшими додатковими угодами, що є порушенням п. 2.4 договору іпотеки № 876/31/1-3 від 04.11.2014 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 у справі № 911/3250/16 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у справі № 911/3250/16 задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 у справі № 911/3250/16 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції вказав, що за умовами п. 1.6. договору "… у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, переходу права власності на предмет іпотеки або відчуження предмета іпотеки, цей договір оренди припиняється", тому правове значення для даного спору мають обставини реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки за наслідками такої реалізації договір оренди припиняється. Таким чином, суд, виходячи з того, що він вирішує питання обтяження орендою майна, переданого в іпотеку банку, мав встановити обставини реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення на предмет іпотеки. Разом з тим, на ці обставини суд апеляційної інстанції уваги не звернув, таких обставин не встановив, тому висновки про порушення в розглядуваному випадку прав банку як іпотекодержателя. Також, обставин перебування спірного майна у фактичному володінні орендаря - ТОВ "Карамелія" суд не встановив, тому висновки про порушення прав такого орендаря в даному спорі є передчасними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2017 у справі № 911/3250/16 прийнято до провадження апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" на рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016 у справі № 911/3250/16 та призначено їх до розгляду на 21.11.2017.

21.12.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів ТОВ Карамелія були надані додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі № 911/3250/16 розгляд апеляційних скарг публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" на рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016 у справі № 911/3250/16 відкладено на 19.12.2017.

05.12.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів ТОВ Карамелія були надані додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 у справі № 911/3250/16 розгляд апеляційних скарг публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та товариства з обмеженою відповідальністю "Карамелія" на рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016 у справі № 911/3250/16 відкладено на 16.01.2018.

У судовому засіданні представник відповідача просив апеляційні скарги третьої особи-1 та третьої особи-2 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Однак, позивач, третя особа-1 (апелянт-2) та третя особа-2 (апелянт-1) наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явиилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України), відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останнього.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, заслухавши пояснення представникавідповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступних підстав.

Підпунктом 9 п.1 Перехідних положень ГПК України роз'яснено, що справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ "ТЛК "Арктика" на час розгляду справи судом першої інстанції є власником нерухомого майна, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.10.2011, виданим Виконавчим комітетом Софіївсько- Борщагівської сільської ради, Інформаційною довідкою № 66164297 від 18.08.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна (т.2 а.с. 62-72).

27.07.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 27/07/16-ОР оренди нежитлового приміщення (т.1 а.с.16).

Відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення: офісні приміщення (ЛІТЕРА В комплекту по зберіганню, виробництву продуктів харчування, кімната №№ 211, 212, 213, 215, 216, 217, 218 загальною площею 132, 00 кв.м., що розташовані за адресою: Києво-Святошинський район, с. Софіївська Боріцагівка. вул. Чорновола, 46А. Додаток - № 1 схема приміщень взятих в оренду, що є невід'ємною частиною цього договору).

Згідно з п. 1.2. договору № 27/07/16-ОР від 27.06.2016 передбачено, що приміщення будуть використовуватись орендарем для розміщення офісу.

Відповідно до п. 1.5. договору № 27/07/16-ОР від 27.06.2016 приміщення перебуває у власності орендодавця на підставі свідоцтва на право власності Серія САЕ № 232419 від 14.10.2011 року.

Пунктом 1.6. договору № 27/07/16-ОР від 27.06.2016 передбачено, що орендар повідомлений про те, що об'єкт оренди знаходиться в іпотеці, згідно іпотечного договору від 04.11.2014, укладеного між орендодавцем та ПАТ „Державний ощадний банк України", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В. В., зареєстрованого в реєстрі за № 2041. Орендар повідомлений також про те, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, переходу права власності на предмет іпотеки або відчуження предмета іпотеки, цей договір оренди припиняється.

Пунктом 2.1. договору № 27/07/16-ОР від 27.06.2016 передбачено, що передача приміщення в оренду та прийняття його орендарем, а також повернення приміщення з оренди та прийняття його орендодавцем, здійснюється шляхом підписання сторонами актів прийому-передачі, в яких зазначаються склад орендної площі та технічний стан приміщення на момент його передачі (повернення). Акти прийому-передачі є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.3. договору № 27/07/16-ОР від 27.06.2016 передбачено, що строк оренди за цим договором - з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі нежитлового приміщення по 31.12.2016 (включно).

Згідно з п. 2.6. договору № 27/07/16-ОР від 27.06.2016 сторони визначають, що датою початку використання приміщення орендарем є дата підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення від орендодавця орендарю.

Пунктом 8.3. договору № 27/07/16-ОР від 27.06.2016 визначено строк його дії, згідно якого строк дії договору - по 31.12.2016 (включно).

27.07.2016 між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду (т.1, а.с. 24) по договору оренди нежитлового приміщення № 27/07/2016-ОР від 27.07.2016, згідно з яким орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв від орендодавця нежитлові приміщення: офісні приміщення (ЛІТЕРА В комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування, кімната №№ 211, 212, 213, 215, 216, 217, 218 загальною площею 132, 00 кв.м., що розташовані за адресою: Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка. вул. Чорновола 46А).

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 2 (т.1 а.с.25) до договору оренди нежитлового приміщення № 27/07/2016-ОР від 27.07.2016.

17.08.2016 між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 (т.1 а.с.41) до договору оренди нежитлового приміщення № 27/07/2016-ОР від 27.07.2016, згідно з умовами п. 1 якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. договору у наступній редакції: „Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення комплексу будівель „Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ „Логістичний центр „Скандинавія", що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б, площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128, 7 кв.м.".

17.08.2016 між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення (т.1 а.с.42) в оренду до договору оренди нежитлового приміщення № 27/07/2016-ОР від 27.07.2016, згідно з яким орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв від орендодавця нежитлові приміщення комплексу будівель "Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ "Логістичний центр "Скандинавія", що розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б, площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128,7 кв.м.".

У вересні 2016 позивач звернувся до відповідача із листом б/н від 12.09.2016, в якому просив останнього вирішити у найкоротші строки питання усунення перешкод у реалізації права користування орендованим майном за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/2016-ОР від 27.07.2016 та додатковою угодою № 1 від 17.08.2016.

У відповідь на лист б/н від 12.09.2016 відповідач звернувся до позивача із листом № 22/09/2016-4 від 22.09.2016 у якому зазначив, що відповідне порушене питання буде обов'язково вирішене, однак не інакше як за наслідками надання позивачем звітів фінансово-господарської діяльності товариства, пов'язаної з орендою вказаних приміщень.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дантел звернулося з позовними вимогами щодо усунення перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом вселення в приміщення, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016, а саме: комплекс будівель „Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ „Логістичний центр „Скандинавія", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б. площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128, 7 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач самовільно, без відповідної правової підстави не надає позивачу доступу до орендованих приміщень, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016 чим відповідно порушує права законного користувача вищевказаних приміщень об'єкту нерухомого майна, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, - ТОВ „Дантел" і створює перешкоди у здійсненні і реалізації ним відповідних речових прав, у зв'язку із чим у останнього виникло право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування відповідним нерухомим майном.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 цього ж кодексу передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 цього ж кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 28 цього ж закону орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 386 цього ж кодексу держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 391 цього ж кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом та судовою колегією апеляційного господарського суду, що відповідач самовільно, без відповідної правової підстави не надає позивачу доступу до орендованих приміщень, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016, а саме: комплексу будівель „Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ „Логістичний центр „Скандинавія", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, що підтверджується листом б/н від 12.09.2016 ТОВ „Дантел", листом № 22/09/2016-4 від 22.09.2016 ТОВ „Торгово-логістичний комплекс „Арктика", наявними у матеріалах справи, чим відповідно порушує права законного користувача вищевказаних приміщень об'єкту нерухомого майна, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, - ТОВ „Дантел" і створює перешкоди у здійсненні і реалізації ним відповідних речових прав, у зв'язку із чим у останнього виникло право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування відповідним нерухомим майном.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ Дантел про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом вселення в приміщення, які є об'єктом оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 р. з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.08.2016 р., а саме: комплексу будівель „Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ „Логістичний центр „Скандинавія", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, та складається з: адміністративного корпусу, літ. А, площею 1 237, 2 кв.м.; рибного ярмарку, літ. Б. площею 2 983, 0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування, літ. В, площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції, літ. Г, площею 37, 5 кв.м.; механічної майстерні, літ. Д, площею 128, 7 кв.м., у зв'язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Щодо апеляційної скарги ПАТ Державний ощадний банк України , колегія суддів зазначає наступне.

Передане за договором оренди майно, на момент укладення договору оренди перебувало в іпотеці банку (третьої особи) про що вказувалось в п. 1.6 договору оренди № 27/07/16-ОР від 27.06.2016.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт-2 (ПАТ Державний ощадний банк України ) зазначав, що вказаний договір оренди був укладений без згоди іпотеко держателя (банку).

Відповідно до п. 2.4 договору іпотеки № 876/31/1-3 від 04.11.2014 іпотекодавець не має право протягом строку дії цього договору без попередньої письмової згоди іпотекодержателя укладати стосовно предмета іпотеки договори управління майном та будь-які інші угоди, що встановлюють обтяження предмета іпотеки права третіх осіб, крім договорів оренди, зазначених нижче в цьому пункті договору. Іпотекодавець має право протягом строку дії цього договору без попередньої письмової згоди іпотекодержателя укладати договори оренди предмета іпотеки або продовжувати їх дію на строк, який не перевищуватиме 12 календарних місяців.

Тобто, виходячи з наведеного пункту договору іпотеки № 876/31/1-3 від 04.11.2014 іпотекодавець (відповідач у даній справі) укладаючи договори оренди власного нерухомого майна на строк не більше 12 місяців не зобов'язаний отримувати згоду на надання такого майна в оренду у іпотекодержателя (банку).

Як вбачається з матеріалів справи договір оренди № 27/07/16-ОР від 27.07.2016 укладений строком на 6 місяців, тобто, менше ніж 12 місяців.

Тому відповідач не зобов'язаний був отримувати згоду від ПАТ Державний ощадний банк України на укладення такого договору оренди з позивачем.

Стосовно апеляційної скарги ТОВ Карамелія колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2014 між ТОВ "ТЛК "Арктика" ТОВ "Карамелія" було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 31/12/14-16Ф від 31.12.2014 (т.1 а.с.92)

У відповідності до п. 1.1 договору № 31/12/14-16Ф від 31.12.2014, з урахуванням додаткової угоди від 19.03.2015 № 1 (т.1 а.с.104), орендодавець (ТОВ "ТЛК "Арктика") передає, а орендар (ТОВ Карамелія") приймає у строкове платне користування (оренду) нежитлові приміщення: офісні приміщення (Літера В комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування) кімнату № 212 загальною площею 9,45 м2 , що розташовані на 2 поверху за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, 46А. (приміщення).

Згідно п. 8.3 строк дії договору - по 31.12.2015 рік (включно).

Відповідно до додаткової угоди від 31.12.2015 № 2 строк дії договору продовжено до 31.12.2016 року (т.1 а.с.107)

Пунктом 2.8 договору передбачено, що після закінчення строку оренди цього договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю в належному стані орендоване приміщення в день закінчення строку оренди згідно акту приймання-передачі.

Як вказує відповідач, останній листами від 15.08.2016 ( т. 2, а.с. 171) та 22.08.2016 (т.2, а.с. 175) звертався до третьої особи -2 з повідомленнями про зміну банківських реквізитів ТОВ "ТЛК "Арктика", проханням погасити існуючу заборгованість з оплати орендної плати за користування орендованим майном та здійснювати подальшу сплату орендної плати за вказаними реквізитами.

22.09.2016 листом № 16-09/22/16 відповідач повідомив ТОВ Карамелія про свою відмову від договору № 31/12/14-16Ф від 31.12.2014, у зв'язку із невиконанням останнім взятих на себе зобов'язань по оплаті орендної плати за договором № 31/12/14-16Ф від 31.12.2014 та вимагав негайно повернути орендоване майно.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Положеннями ст. 782 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Тобто, приписами ст. 291 Господарського кодексу України та ст. 782 Цивільного кодексу України передбачене право односторонньої відмови орендодавця від договору оренди у разі несплати орендних платежів протягом трьох місяців підряд.

Із матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із невиконанням ТОВ Карамелія умов № 31/12/14-16Ф від 31.12.2014 стосовно своєчасного внесення орендної плати за користування спірним майном відповідач № 16-09/22/16 від 22.09.2016 звернувся до ТОВ Карамелія з повідомленням про відмову від договору № 31/12/14-16Ф від 31.12.2014 та вимагав повернути приміщення.

Направлення вказаного листа на адресу ТОВ Карамелія 22.09.2016 та отримання його останнім 23.11.2016 підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком відділення УДППЗ "Укрпошта" № 8027 від 22.09.2016 та роздруківкою з онлайн-сервісу "відстеження поштових пересилань", розміщеному на офіційній веб-сторінці УДППЗ "Укрпошта".

Посилання апелянта-1 (ТОВ Карамелія ) на те, що наданий ТОВ ТЛК Арктика фіскальний чек відділення УДППЗ "Укрпошта" № 8027 від 22.09.2016 за відсутності опису-вкладення у цінний лист не може бути підтвердженням направлення на адресу ТОВ Карамелія саме вказаного листа про відмову від договору № 31/12/14-16Ф від 31.12.2014 колегією суддів відхиляться, адже останнім в силу приписів ст. 73, 74, 91 Господарського процесуального кодексу України жодними доказами не підтверджено того, що у вказану дату та за вказаним поштовим відправленням ТОВ Карамелія отримало будь-яке інше відправлення від ТОВ "ТЛК "Арктика", а ніж лист № 16-09/22/16 від 22.09.2016.

Направлення орендодавцем зазначеного повідомлення на адресу відповідача в розумінні ст.ст. 651, 782 Цивільного кодексу України свідчить про односторонню відмову відповідача від договору, право на що в даному випадку встановлено законом (ст. 782 Цивільного кодексу України), наслідком якої є припинення дії договору.

Разом з тим, ТОВ Карамелія не було надано суду апеляційної доказів фактичного користування орендованим приміщенням.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить.

Інші доводи апелянтів з приводу порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, учасниками процесу не надано. Також, відсутні підстави для скасування чи зміні оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміні оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 11, 74, 129, 240, 275, 277, 281, 282 та Розділом ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Карамелія та публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 27.10.2016 у справі № 911/3250/16 - без змін.

Справу № 911/3250/16 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено - 19.01.2018.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна