Ухвала

від 12.12.2017 по справі 554/8231/17

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 12.12.2017 Справа № 554/8231/17

Провадження № 1-кс/554/8518/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 розглянувши клопотання слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 , про призначення екологічної перевірки, за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017171010000088 від 18.05.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду із вище зазначеним клопотанням, мотивуючи його наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Полтавського району Полтавської області, прилеглої до річки Коломак, розташовано 76 земельних ділянок, з яких: 66 земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, 8 земельних ділянок приватної форми власності за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, 1 земельна ділянка приватної форми власності для роздрібної торгівлі та складського господарства, 1 земельна ділянка приватної форми власності для оптової торгівлі та складського господарства.

Разом з тим, встановлено, що вищевказані земельні ділянки, розташовані в заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак, а тому не можуть передаватися до приватної власності, використовуватися для садівництва, городництва та будівництва.

Так, відповідно до Публічної кадастрової карти вищевказані земельні ділянки мають наступні кадастрові номера:

5324081900:00:001:00255324081900:00:001:00265324081900:00:001:00275324081900:00:001:00285324081900:00:001:00295324081900:00:001:00305324081900:00:001:00315324081900:00:001:00325324081900:00:001:00335324081900:00:001:00345324081900:00:001:00355324081900:00:001:00365324081900:00:001:00375324081900:00:001:00385324081900:00:001:00395324081900:00:001:00435324081900:00:001:00445324081900:00:001:00455324081900:00:001:00465324081900:00:001:00475324081900:00:001:00485324081900:00:001:00495324081900:00:001:00505324081900:00:001:00515324081900:00:001:00525324081900:00:001:00535324081900:00:001:00545324081900:00:001:00555324081900:00:001:00565324081900:00:001:00575324081900:00:001:00585324081900:00:001:00595324081900:00:001:00605324081900:00:001:00635324081900:00:001:00645324081900:00:001:00655324081900:00:001:00665324081900:00:001:00675324081900:00:001:00685324081900:00:001:00695324081900:00:001:00705324081900:00:001:00715324081900:00:001:00725324081900:00:001:00735324081900:00:001:00745324081900:00:001:00755324081900:00:001:00765324081900:00:001:00775324081900:00:001:00785324081900:00:001:00795324081900:00:001:00805324081900:00:001:00815324081900:00:001:00835324081900:00:001:00845324081900:00:001:00855324081900:00:001:00865324081900:00:001:00875324081900:00:001:00885324081900:00:001:00895324081900:00:001:00905324081900:00:001:00915324081900:00:001:00925324081900:00:001:00935324081900:00:001:00955324081900:00:001:01575324081900:00:001:01585324085908:08:001:00025324085908:08:001:00035324085908:08:001:00045324085908:08:001:00085324085908:08:001:00095324085908:08:001:00135324085908:08:001:00445324085908:08:001:01155324085900:08:001:00075324085900:08:001:0011

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що річка Коломак має площу водозбору 1650 км і згідно ст. 79 Водного кодексу України (далі ВК України) належить до малих річок, гранична межа площі водозбору яких є до 2000 км2.

Так, згідно ст. 6 ВК України всі водні об`єкти є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

У відповідності до п. 4 ст. 59 Земельного кодексу України (далі ЗК України) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення а також озера, водосховища інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, науково-дослідних робіт тощо. У приватну власність можуть бути передані тільки замкнені природні водоймища загальною площею до 3 га.

Водночас, згідно порядку користування землями водного фонду, визначеного постановою КМУ № 502 від 13.05.1996, право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документа, що посвідчує це право.

Постановою КМУ № 486 від 08.05.1996 року «Про затвердження порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» встановлено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.

Разом з тим, відповідно до ст. 87 ВК України для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких, згідно з ч. 2 ст. 58 ЗК України, визначаються за проектами землеустрою.

До складу водоохоронних зон обов`язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри.

Згідно з ст. 88 ВК України у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 ВК України.

Для малих річок (в тому числі р. Коломак), струмків і потічків а також ставків менше 3-х га ширина прибережної захисної смуги (у меженний період) - 25 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує 3 градуси мінімальна ширина ПЗС подвоюється, тобто складає 50 м.

Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням: рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега; цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони.

Водоохоронна зона має внутрішню і зовнішню межі. Внутрішня межа водоохоронної зони збігається з мінімальним рівнем води у водному об`єкті. Зовнішня межа водоохоронної зони, як правило, прив`язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок та ярів і визначається найбільш віддаленою від водного об`єкта лінією: затоплення при максимальному повеневому (паводковому) рівні води, що повторюється один раз за десять років; берегоруйнування, меандрування; тимчасового та постійного підтоплення земель; ерозійної активності; берегових схилів і сильно еродованих земель.

Зовнішня межа водоохоронної зони на землях сільських населених пунктів, землях сільськогосподарського призначення, лісового фонду, на територіях водогосподарських, лісогосподарських, рибогосподарських підприємств, а також на землях інших власників та користувачів визначається з урахуванням: зони санітарної охорони джерел питного водопостачання; розрахункової зони переробки берегів; лісових насаджень, що найбільшою мірою сприяють охороні вод із зовнішньою межею не менш як 1000 метрів від урізу меженного рівня води.

У водоохоронній зоні дотримується режим регульованої господарської діяльності. На території водоохоронної зони забороняється: використання стійких та сильнодіючих пестицидів; розміщення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод з використанням балок, кар`єрів, струмків тощо.

Відповідно до ст. 80 ВК України з метою охорони водності малих річок забороняється надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва.

Так, 25.10.2017 відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтави вилучено оригінали проектів землеустрою з вищевказаними кадастровими номерами, якими підтверджено передачу у приватну власність земельних ділянок.

Вищевказані земельні ділянки надані у приватну власність, що суперечить чинному законодавству та може призвести до забруднення природного середовища, суспільна небезпечність забруднення або псування земель полягає в тому, що дії пов`язані з веденням приватного господарства, роздрібної торгівлі, завдають шкоди навколишньому природному середовищу в цілому та земельним ресурсам держави. Об`єктом даного злочину є екологічний стан земель, який визначає придатність для їх використання за призначенням. В якості предмета даного злочину виступає земля, яка виконує екологічні функції, культурно-оздоровчі, рекреаційні.

Під забрудненням земель розуміється внесення в грунт землі речовин у вигляді відходів і залишків виробничого застосування. Під псуванням земель розуміється, коли відходи чи інші матеріали, шкідливі для життя, здоровя людей або довкілля, так змінюють природні властивості землі, що це унеможливлює її використання за призначенням (знищення корисної фауни, розведення шкідливих мікроорганізмів, зміна структури грунту).

І при забрудненні, і при псуванні земель дії суб`єкта господарювання відбуваються з порушенням спеціальних правил.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Постановою КМ України від 13.08.2014 № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» встановлено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком, здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження. Надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених КПК України.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про використання та охорону земель покладено нацентральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державноїполітикиізздійснення державного нагляду сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих(розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011, вказана інспекція входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики, із здійснення державного нагляду(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п. 4 вищевказаного Положення Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; одержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Відповідно до п. 7 Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря). Оскільки Держекоінспекція має право складати акти перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, призначити позапланову перевірку з метою встановлення правомірність надання у приватну власність земельних ділянок з вищевказаними кадастровими номерами посадовими особами Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області (адреса: м. Полтава, вул. Зигіна, 5) та Полтавською районною державною адміністрацією (м. Полтава вул. Шевченко, 5).

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вищевказані земельні ділянки знаходяться в водоохоронній зоні р. Коломак, та являються її заплавою, прибережною захисною смугою, і не можуть бути передані у приватну власність.

Тож інформацію, яка має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні можливо отримати лише шляхом проведення перевірки, для проведення якої необхідно доручити Державній екологічній інспекції у Полтавській області, тому слідчий звернувся до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні, просив його задовольнити.

Слідчий суддя ознайомившись із поданим клопотанням, заслухавши думку слідчого, встановив наступне.

Згідно з ч. 2ст. 93 КПК Україниобвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок та проведення інших процесуальних дій, передбаченихКПК України.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.

Проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не є ні слідчою (розшуковою) дією, ні негласною слідчою (розшуковою) дією, ні заходом забезпечення кримінального провадження, з клопотаннями про проведення яких вправі звертатись слідчий до слідчого судді.

Відповідно до п. 6.4, 6.11 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженогоНаказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011 № 429держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов`язкові для виконання приписи, розпорядження, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред`являти претензії.

В наданому клопотанні відсутні відомості про дії слідчого щодо звернення до державної екологічної інспекції з повідомленням про порушення вимог природоохоронного законодавства та проханням провести перевірку, тобто витребування необхідних документів (доказів) у справі безпосередньо, а також докази неможливості їх отримання, та щодо відмови проведення вищезазначеної перевірки органом, якому просить доручити її проведення слідчий, без ухвали суду.

Відсутність можливості отримання зазначених доказів слідчим самостійно в ході проведення досудового розслідування не доведена, а можливість отримання дозволу на перевірку тільки в порядку запропонованому слідчим, шляхом винесення ухвали слідчим суддею про дозвіл на перевірку, в клопотанні не аргументовано.

НормамиКримінально процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року, які в силуст. 5 КПК Українипідлягають застосуванню на момент початку виконання процесуальної дії або прийняття такого рішення , не передбачено надання слідчим суддею дозволу на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Таким чином, клопотання є безпідставним та в його задоволенні слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями2,5,36,40,93,309,370,372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 , про призначення екологічної перевірки, за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017171010000088 від 18.05.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1