Окрема думка

від 19.01.2018 по справі 459/971/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

ОСОБА_1 у провадженні № 51-82ск17

Колегією суддів 19 січня 2018 року відкрито касаційне провадження закасаційною скаргою директора КП «Комунальник» ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року. Цей суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_2 наухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2017 року, якою було задоволено клопотання слідчого укримінальному провадженні № 12017140150000376 про призначення позапланової виїзної документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Комунальник» за період з 1 серпня 2016 року по 30 вересня 2017 року.

Із рішенням суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження я не згодна, оскільки ст. 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Проте вказана ухвала слідчого судді від 24 жовтня 2017 року до цього переліку не входить. Крім того, ч. 3 ст. 309 КПК передбачено, що скарги наінші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Отже, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала слідчого судді оскарженню непідлягає і відмовивши у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_2 діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Така позиція узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Верховного Суду України від 16 листопада 2017 року (провадження № 5-357кз17) щодо встановленої у ч. 3 ст. 309 КПК заборони на оскарження вапеляційному порядку.

Посилання в касаційній скарзі на відсутність у слідчого судді повноважень для розгляду згаданого клопотання слідчого суперечить законодавчим приписам. Зокрема, Законом України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Податковим кодексом в редакції закону до 1 січня 2017року та Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Провнесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» передбачено, що у кримінальному провадженні документальна позапланова перевірка та позапланова виїзна ревізія може проводитися на підставі ухвали слідчого судді (судді). Аналогічну думку було викладено й в офіційному листі ВССУ від 1 вересня 2017 року (вих. № 9-1681/0/4-17).

З огляду на ці законодавчі приписи в їх взаємозв`язку з ч. 2 ст. 8 КПК, атакож із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2017року в справі «Хлебік проти України», немає жодних сумнівів щодо наявності у слідчого судді повноважень на розгляд клопотань про надання дозволу на проведення позапланових документальних перевірок.

Разом із цим, при відкритті касаційного провадження було залишено поза увагою, що рішення слідчого судді за результатом розгляду згаданого клопотання слідчого не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.

З урахуванням викладеного, вважаю, що суд касаційної інстанції повинен був відмовити у відкритті провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст.428КПК.

19 січня 2018 року

Суддя ОСОБА_1