Ухвала

від 19.01.2018 по справі 610/2190/17

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/2190/17 № 1-кс/610/35/2018

м. Балаклія 19.01.2018 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

слідчий суддя: ОСОБА_1

за участі

слідчого: ОСОБА_2 ,

секретаря: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 за кримінальним провадженням № 12017220190000804 про арешт майна,

в с т а н о в и в:

19.01.2018р. до суду надійшло клопотання про арешт майна, яке належить ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), а саме: 1) квартири в АДРЕСА_1 , 2) житлового будинку в АДРЕСА_2 , 3) автомобілю марки «VOLKSWAGEN» моделі «TOURAN», коричневого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , а також іншого рухомого та нерухомого майна, позбавивши права на відчуження та розпорядження цим майном.

Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування за ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись директором приватного фармацевтичного підприємства «Мілан», таким чином являючись службовою особою юридичної особи приватного права, яка постійно обіймає на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, скоїв злочини у сфері службової діяльності.

Так, 02.12.2014р., перебуваючи у м. Валки Харківської області, більш точний час та місце під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ПФП «Мілан», являючись службовою особою юридичної особи приватного права, яка постійно обіймає на підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, достовірно знаючи, що вартість виконаної ПФП «Мілан» проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт будівлі біофільтру очисних споруд ПЖКГ «Курганське», за адресою: с. П'ятигірське, Балаклійського району, Харківської області, безпідставно завищена, з метою отримання ПФП «Мілан» необґрунтованого доходу, шляхом власного підписання та проставляння печатки ПФП «Мілан» в акті виконаних робіт від 02.12.2014р. (який відповідно до ч.ч. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 є первинним документом бухгалтерського обліку) за договором № 5 на виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт будівлі біофільтру очисних споруд ПЖКГ «Курганське», за адресою: с. П'ятигірське, Балаклійського району, Харківської області, до якого внесені дані щодо безпідставного завищення вартості виконаних ПФП «Мілан» робіт, внаслідок перерахування ПЖКГ «Курганське» грошових коштів на банківський рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у публічному акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570), відповідно до платіжного доручення № 258 від 06.04.2015р. на користь ПФП «Мілан» грошових коштів в сумі 150000, 00 гривень (сто п'ятдесят тисяч гривень та нуль копійок), здійснив заволодіння бюджетними коштами на суму 133320, 00 грн. (сто тридцять три тисячі триста двадцять гривень нуль копійок) на користь ПФП «Мілан», чим завдав матеріального збитку ПЖКГ «Курганське» на вказану суму грошових коштів.

Також, 04.11.2015р., перебуваючи у м. Валки Харківської області, більш точний час та місце під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ПФП «Мілан», являючись службовою особою юридичної особи приватного права, яка постійно обіймає на підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, діючи умисно та протиправно, повторно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, достовірно знаючи, що вартість виконаної ПФП «Мілан» проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт біофільтру очисних споруд ПЖКГ «Курганське» безпідставно завищена, з метою отримання ПФП «Мілан» необґрунтованого доходу, шляхом власного підписання та проставляння печатки ПФП «Мілан» в акті виконаних робіт від 04.11.2015р. (який відповідно до ч.ч. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 є первинним документом бухгалтерського обліку) за договором підряду № 13/10-1 на проведення проектно-вишукувальних робіт щодо розроблення за завданням Замовника та передання останньому проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт біофільтру очисних споруд ПЖКГ «Курганське», с. П`ятигірське, Балаклійського району, Харківської області, до якого внесені дані щодо безпідставного завищення вартості виконаних ПФП «Мілан» робіт, намагався заволодіти бюджетними коштами, в особливо великих розмірах в сумі 544958, 00 гривень (п`ятсот сорок чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень та нуль копійок) без ПДВ на користь ПФП «Мілан», з яких ПЖКГ «Курганське» перерахувало грошові кошти на банківський рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у публічному акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570), відповідно до платіжних доручень № 1119 від 19.07.2016р., № 25 від 01.03.2017 та № 54 від 13.03.2017р. на користь ПФП «Мілан» в сумі 300000, 00 гривень (триста тисяч гривень та нуль копійок) відповідно до завищеної вартості виконаних робіт у вищевказаному акті від 04.11.2015р., але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, у зв`язку з наявністю в ПЖКГ «Курганське» зобов`язань щодо погашення першочергових обов`язкових платежів, передбачених законодавством України, чим завдав матеріального збитку комунальному підприємства ПЖКГ «Курганське» на суму 300000, 00 гривень (триста тисяч гривень та нуль копійок), та міг би завдати додатково матеріального збитку комунальному підприємства ПЖКГ «Курганське» на суму 244958, 00 гривень (двісті сорок чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень та нуль копійок), що у загальній сумі складає розмір, який в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великих розмірах.

ОСОБА_4 18.01.2018р. повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та закінчений замах на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно та в особливо великих розмірах.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 на праві приватної власності належать: 1) квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) будинок житловий, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з бази даних АМТ (МВС) ОСОБА_4 належить автомобіль «VOLKSWAGEN TOURAN», 2010 року випуску, коричневого кольору, номерний знак НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, покарання за ч. 5 ст. 191 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, тому застосування арешту майна необхідне для виконання в подальшому вироку суду в частині конфіскації майна та відшкодувати завдані збитки в особливо великих розмірах.

В суді слідчий клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.

За правилами ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення інших осіб, т.я. це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Як убачається з матеріалів клопотання, слідчим відділенням Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017220190000804. Відомості про вчинені кримінальні правопорушення з кваліфікацією за ч. 2 ст. 191 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 18.07.2017р., за ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України 17.01.2018р.

Частиною 2 ст. 191 КК України передбачено кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Частиною 5 ст. 191 КК України передбачено кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.

18.01.2018р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, за ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 на праві приватної власності належать: 1) квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) будинок житловий, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18-24).

Відповідно до витягу з бази даних АМТ (МВС) ОСОБА_4 належить автомобіль «VOLKSWAGEN TOURAN», 2010 року випуску, коричневого кольору, номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 25).

П. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна(ч. 5 ст. 170 КПК України).

Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 5 ст. 170 КК України, його необхідно арештувати з метою виконання в подальшому можливого вироку суду в частині конфіскації майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема не застосування заборони на відчуження та розпорядження вищевказаним майном, може привести до його приховування, втрати, передачі майна.

Матеріали клопотання та встановлені судом обставини свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою виконання в подальшому вироку суду в частині конфіскації майна та накладення арешту на вказане майно не завдасть шкоди охоронюваним правам та інтересам особи, а лише забезпечить можливу конфіскацію майна як виду покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,

у х в а л и в:

1.Клопотання задовольнити повністю.

2.Накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно, яке перебуває у власності ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), зокрема на:

1)квартиру в АДРЕСА_1 ,

2)житловий будинок в АДРЕСА_2 ,

3)автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «TOURAN», коричневого кольору, номерний знак НОМЕР_2 ,

позбавивши права на відчуження та розпорядження цим майном.

Ухвала виконується неґайно, може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її оголошення. Можливо слідчому судді заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1