Рішення

від 22.01.2018 по справі 826/14422/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2018 року № 826/14422/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Приват Лізинг До третя особа Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк провизнання протиправним та скасування постанови

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Приват Лізинг (далі по тексту - позивач, ТОВ Приват Лізинг ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві (дала по тексту - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (далі по тексту - третя особа, ПАТ Комерційний банк Приватбанк ) в якому просить суд: скасувати постанову про арешт майна боржника від 30 жовтня 2017 року, винесену в виконавчому провадженні № 55014358 в частині арешту рухомого майна боржника, що не підлягає державній реєстрації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14422/17, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16 листопада 2017 року.

У судовому засіданні 16 листопада 2017 року оголошено перерву до 20 листопада 2017 року для ознайомлення із матеріалами справи представниками сторін.

17 листопада 2017 року направлено на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції лист із проханням роз'яснити чи наявний конфлікт інтересів у випадку розгляду суддею Аверковою В.В. адміністративної справи № 826/14422/17 (відповідь на вказаний лист надійшла до суду 19 грудня 2017 року).

У судовому засіданні 20 листопада 2017 року представник позивача підтримав позов, просив скасувати спірну постанову про арешт майна боржника від 30 жовтня 2017 року.

Представник відповідача у судове засіданні 20 листопада 2017 року не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Під час розгляду справи 16 листопада 2017 року представник відповідача проти позову заперечив посилаючись на правомірність дій та рішення державного виконавця.

Представник третьої особи заперечив проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні.

Керуючись приписами статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Оцінивши надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріали справи свідчать, що 16 червня 2015 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Приват Лізинг укладено Договір кредитування № DNHSLNI06635.

У зв'язку з невиконання умов договору кредитування, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. винесено виконавчий напис № 9978 від 20 жовтня 2017 року.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30 жовтня 2017 року відкрито виконавче провадження № 55014358 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. № 9978 від 20 жовтня 2017 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Лізинг на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк борг в розмірі 13 904 228, 60 грн.

Доказ направлення сторонам постанови про відкриття виконавчого провадження № 55014358 міститься в матеріалах виконавчого провадження та копія відповідно в матеріалах справи, факт отримання - не заперечується сторонами.

Постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30 жовтня 2017 року в межах вищезазначеного виконавчого провадження накладено арешти на все майно та на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках ТОВ Приват Лізинг .

Позивач зазначає, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30 жовтня 2017 року, в тому числі, накладено арешт на майно позивача, що не підлягає державній реєстрації.

Не погоджуючись саме із вказаними діями, позивач звернувся до суду, в обґрунтування позову зазначив, що майно позивача складається в тому числі з нерухомого майна, що не підлягає державній реєстрації, а відтак накладання арешту без проведення його опису є незаконним.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав правомірності дій та рішення державного виконавця.

В письмових запереченнях третя особа, посилаючись на частину 2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження (арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.), просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Законом України Про виконавче провадження встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Стаття 56 Закону України Про виконавче провадження встановлює основні засади, підстави арешту і вилучення майна (коштів) боржника.

Зокрема, частиною 1 вказаної статті встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

З аналізу зазначених норм вбачається, що арешт застосовується для забезпечення реального виконання рішення, накладається шляхом винесення постанови про арешт майна або про опис та арешт майна під час відкриття виконавчого провадження, але не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Тобто, як при накладенні арешту без проведення його опису, так і при накладенні арешту із застосуванням попередньої процедури опису майна, предметом арешту може бути тільки індивідуально визначене майно. Чинне виконавче законодавство не надає право виконавцю арештовувати майно без зазначення його індивідуальних і ідентифікуючих характеристик.

Відповідно, пунктом 3 частини 2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Тобто, на майно, що не визначене індивідуально (не зареєстроване або не підлягає реєстрації) може бути накладено арешт лише після проведення опису.

Як свідчать матеріали виконавчого провадження, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30 жовтня 2017 року накладено арешт на все майно ТОВ Приват Лізинг без попереднього опису майна, що не підлягає державній реєстрації.

Відтак, постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30 жовтня 2017 року в частині накладення арешту на майно ТОВ Приват Лізинг , що не підлягає державній реєстрації підлягає скасуванню.

Посилання третьої особи, на частину 2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження , а саме арешт накладається шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна відхиляється судом, оскільки, як вже зазначалось, пунктом 3 частини 2 статті 56 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. При цьому, суд дійшов висновку, що чинне виконавче законодавство не надає право виконавцю арештовувати майно без зазначення його індивідуальних і ідентифікуючих характеристик.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Лізинг підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Лізинг (код ЄДРПОУ 33274434, місцезнаходження юридичної особи: 03022, місто Київ, вул. Ломоносова, буд. 54А, оф.5) задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30 жовтня 2017 року, винесену в виконавчому провадженні № 55014358 в частині арешту рухомого майна боржника, що не підлягає державній реєстрації.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Приват Лізинг (код ЄДРПОУ 33274434, місцезнаходження юридичної особи: 03022, місто Київ, вул. Ломоносова, буд. 54А, оф.5) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова