Рішення

від 27.12.2018 по справі 826/14422/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2018 року № 826/14422/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомАдвокатського об'єднання Роман Гайдай та Партнери доГоловного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2017 №0072721301, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Адвокатське об'єднання Роман Гайдай та Партнери , код ЄДРПОУ 40057733 (далі також - позивач, АО Роман Гайдай та Партнери , Адвокатське об'єднання) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 числа (місяць липень виправлений на серпень) 2017 року №0072721301, винесе відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за №0072721301, яким до Адвокатського об'єднання відповідно п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу. Позивач вважає, що камеральна перевірка, за результатами якої був складений акт від 17.07.2017 №000994/26-15-13-01/40057733 з висновками про порушення ТОВ РОМАН ГАЙДАЙ ТА ПАРТНЕРИ вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, та згодом прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення, була проведена контролюючим органом поза межами встановленого п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України строку. Позивач вказує на те, що всупереч приписів п. 86.2 ст. 86 ПК України обидва примірник акта перевірки Адвокатському об'єднанню для підписання не надсилались, та всупереч абз. 3 п. 86.7 ст. 86 ПК України - заперечення Адвокатського об'єднання на висновки акта камеральної перевірки були розглянуті лише членами комісії з розгляду заперечень, що нівелює законність такої процедури. В тексті податкового повідомлення-рішення за №0072721301 контролюючим органом були внесені виправлення щодо дати такого рішення, а саме: з 11 липня виправлено на 11 серпня . Крім того, позивач вважає, що у випадку встановлення порушення платником граничного терміну подання податкового розрахунку форми №1ДФ відповідачем була обрана неналежна норма Податкового кодексу України для застосування штрафної санкцій, а саме: у такому випадку має застосовуватись п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України. За наведених мотивів позивач стверджує про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення за №0072721301.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2017 відкрито провадження у справі №826/14422/17 за вказаним позовом АО Роман Гайдай та Партнери , закінчено підготовче провадження та дану справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

У призначеному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав і мотивів, що наведені у тексті його заперечень проти позову.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки, результати якої оформлені актом від 17.07.2017 №000994/26-15-13-01/40057733, встановлено несвоєчасне подання АО Роман Гайдай та Партнери до контролюючого органу податкового розрахунку за формою №1ДФ за 4-ий квартал 2016 року. На підставі матеріалів перевірки ГУ ДФС у м. Києві сформоване та вручене позивачу податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 №0072721301. Відповідач вважає, що контролюючий орган мав всі підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничного терміну подання зазначеної податкової звітності в розмірі 510 грн.

15.01.2018 суд на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, заслухавши усні пояснення представників сторін, у4всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10.02.2017 АО Роман Гайдай та Партнери (податковий номер юридичної особи 40057733) подало до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) за звітний період 4-ий квартал 2016 року. Згідно цього Податкового розрахунку, Адвокатське об'єднання відзвітувало про нарахування та виплату сум фізичним особам доходів за ознаками доходу 101 ( Заробітна плата нарахована (виплачена) ) і 106 ( Надaння майна в лізинг, оренду aбo суборенду згіднo з п. 170.1 cт. 170 Кодексу ), та про утримання і перерахування сум податку з цих сум доходів фізичних осіб.

В тексті поданого позову позивач зазначив, що граничний термін для подання такого податкового розрахунку за 4-ий квартал 2016 року до контролюючий органу був до 09.02.2017 включно, та визнав те, що зазначений податковий розрахунок АО Роман Гайдай та Партнери форми №1ДФ поданий 10.02.2017 з пропущенням граничного терміну для його подання.

17.07.2017 працівник ГУ ДФС у м. Києві провів камеральну перевірку з питань своєчасності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) за звітний період 4-ий квартал 2016 року (реєстр. №1700033344 від 10.02.2017) платника - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ РОМАН ГАЙДАЙ ТА ПАРТНЕРИ , код ЄДРПОУ 40057733. За результатами такої проведеної перевірки був складений акт від 17.07.2017 №000994/26-15-13-01/40057733.

При цьому, в ході дослідження наявних справі матеріалів та згідно усних пояснень представників сторін суд встановив, що при складанні такого акта від 17.07.2017 №000994/26-15-13-01/40057733 працівником відповідача була допущена описка у найменуванні перевіряємого платника, а саме: невірно вказана організаційно-правова форма юридичної особи - замість Адвокатського об'єднання зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю.

В тексті цього акта перевірки зафіксовано порушення платником терміну подання зазначеного податкового розрахунку за звітний період 4-ий квартал 2016 року на 1 календарний день, а саме: граничний термін подання податкового розрахунку - 09.02.2017, фактично такий розрахунок поданий 10.02.2017. У зв'язку з цим працівник відповідача в акті перевірки дійшов висновку про порушення платником вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Як стверджує позивач в тексті свого позову, на адресу Адвокатського об'єднання надійшов один примірника акта камеральної перевірки. Копія такого акта від 17.07.2017 №000994/26-15-13-01/40057733, підписана лише головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_2 наявна у матеріалах справи.

Не погоджуючись з правомірністю висновків цього акта камеральної перевірки, 28.07.2017 Адвокатське об'єднання подало до канцелярії ГУ ДФС у м. Києві письмові заперечення на акт від 17.07.2017 №000994/26-15-13-01/40057733.

Згідно листа ГУ ДФС у м. Києві від 01.08.2017 №23959/10/26-15-13-01-12, надісланого позивачу, розгляд поданих АО Роман Гайдай та Партнери заперечень на висновки акта камеральної перевірки було призначено на 08.08.2017 о 12 год. в приміщенні Головного управління за зазначеною в тексті такого листа адресою.

За результатами розгляду заперечень позивача від 28.07.2017 контролюючим органом вирішено висновки акта перевірки залишити без змін, про що позивача повідомлено листом ГУ ДФС у м. Києві від 08.08.2017 №24729/26-15-13-01-12.

11.08.2017 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки та згідно з п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України прийняло податкове повідомлення-рішення форми ПС №0072721301, яким до АО Роман Гайдай та Партнери застосовано штрафну санкції в розмірі 510 грн. При цьому, в тексті позовної заяви позивач стверджує про те, що в отриманому Адвокатським об'єднанням примірнику податкового повідомлення-рішення №0072721301 наявні виправлення в даті такого рішення: 11 липня 2017 року було змінено на 11 серпня 2017 року шляхом накладення напису один на одний.

За результатами адміністративного оскарження, в порядку визначеному ст. 56 Податкового кодексу України, рішенням Державної фіскальної служби України від 25.10.2017 №24146/6/99-99-11-02-01-25 скаргу платника (позивача) залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 №0072721301 - без змін.

Надаючи оцінку спірних правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стосовно посилань позивача на проведення контролюючим органом камеральної перевірки поза встановлений Податковим кодексом України строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз наведених норм Кодексу, в редакції, яка діяла на час проведення перевірки, свідчить про те, що предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути й інші питання, зокрема своєчасність подання таких податкових декларацій.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано ст. 76 ПК України. Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова (п. 76.1 ст. 76 ПК України).

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України (в редакції Закону України від 21.12.2016 №1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , що набрав чинності з 1 січня 2017 року) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу .

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках , визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації , звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У свою чергу, зі змісту наведеного у пп. 14.1.39 пю 14.1 ст. 14 ПК України поняття грошове зобов'язання вбачається, що таким є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В контексті наведених норм, суд приходить до висновку, що починаючи з 1 січня 2017 року (тобто, з моменту набрання чинності Законом №1797-VIII від 21 грудня 2016 року) у контролюючого органу з'явились підстави для проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності подання платниками податкової звітності виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень ст. 102 Податкового кодексу України. Відповідно такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настав за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Таким чином, суд вважає, що обмеження щодо строків проведення камеральної перевірки, передбачене п. 76.3 ст. 76 ПК України, на яке посилався позивач у позові, до спірних правовідносин не застосовується, оскільки у цій справі мова йде про порушення граничних термінів подання податкового розрахунку форми №1ДФ, а не про перевірку правильності заповнення такого податкового розрахунку (тобто, виявлення арифметичних та/або методологічних помилок (порушень) в частині оформлення такої звітності податковим агентом).

Камеральну перевірку проведено відповідачем 17.07.2017, тобто після набрання чинності Законом України №1797-VIII, а відтак суд приходить до висновку, що відповідач, провівши таку перевірку позивача та встановивши порушення Адвокатським об'єднанням вимог податкового законодавства діяв в межах наданих повноважень та відповідно до приписів чинного законодавства.

Щодо посилань позивача на невиконання відповідачем свого обов'язку щодо направлення на адресу Адвокатського об'єднання акта камеральної перевірки в двох примірниках для підписання.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимога ст. 86 ПК України

Так, за змістом норм абз. 1 п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Водночас, п 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З контексту наведених норм ПК України можна дійти висновку, що у контролюючого органу за результатами складання акта камеральної перевірки не виникає обов'язку для направлення платнику саме двох примірників такого акта платнику для підписання останнім. Натомість один примірник акта перевірки після його підписанням перевіряючим та здійснення реєстрації в органі ДФС направляється на адресу платника, що в даному випадку і було зроблено відповідачем.

Щодо доводів про порушення порядку розгляду заперечень на висновки акта перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення

Згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи ) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою . Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Таким чином, відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у розгляді заперечень платника на висновки акта приймають можуть прийти або керівник (його заступник) або уповноважені особи контролюючого органу (такими особами, зокрема можуть бути члени комісії з розгляду заперечень на висновки акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві).

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем 11.08.2017 відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень платник на висновки акта камеральної перевірки.

Щодо правомірності застосованої штрафної санкції відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПК України за несвоєчасне подання податкового розрахунку форми №1ДФ.

Загальний правовий режим податкової звітності врегульовано нормами гл. 2 Податкова звітність розд. ІІ Адміністрування податків, зборів, платежів ПК України.

Так, п. 46.1 ст. 46 гл. 2 розд. ІІ ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок , звіт (далі - податкова декларація ) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 46.5 ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, на виконання вимог п. 46.5 ст. 46 гл. 2 розд. II ПК України наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), Порядок його заповнення та подання податковими агентами (далі - Порядок №4).

Відповідно до п. 1.1 - 1.3 зазначеного Порядку №4, Порядок визначає порядок заповнення і подання до органу Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту 170.4.2 пункту 170.4 статті 170 та підпункту б пункту 176.2 статті 176 розділу IV, підпункту 1.6 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Податковий розрахунок - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у податковому розрахунку, нарахування податкового зобов'язання не проводиться.

Дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений пунктом 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Таким чином, в розумінні наведених вище норм ст. 46 ПК України та положень Порядку №4 податковий розрахунок форми №1ДФ є податковою звітністю, що подається податковими агентами у встановленому порядку.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51, пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

В силу приписів п. 47.1 ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

податкові агенти.

Відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків визначена в окремій статті 119 ПК України.

Зокрема, п. 119.2 ст. 119 ПК України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків , подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку , а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Суд встановив, що в даному випадку мало місце саме несвоєчасне подання позивачем, як податковим агентом, податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - податкового розрахунку за 4-ий квартал 2016 року (форми №1ДФ). Дана обставина позивачем в тексті позову не заперечується. У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач за результатами проведеної камеральної перевірки встановивши факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення застосував вірну норму ПК України, що передбачає відповідальність в у вигляді штрафу за подання з порушенням встановлених строків податкового розрахунки форми №1ДФ, - тобто, п. 119.2 ст. 119 ПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення від 11.08.2017 №0072721301 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

При цьому, що стосується посилань позивача на вчинені відповідачем описки в тексті акта перевірки (в частині організаційно-правової форми перевірємого платника) та виправлення у даті податкового повідомлення-рішення, суд вважає їх такими, що не впливають на результати проведеної камеральної перевірки та не спростовують наявність у контролюючого органу підстав для застосування до позивача штрафу в сумі 510 грн. за вчинене податкове порушення.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю, то питання про розподіл понесених позивачем судових витрат в силу норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Адвокатського об'єднання Роман Гайдай та Партнери (ідентифікаційний код 40057733, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, оф. 308) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2017 №0072721301 відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок