Рішення

від 16.01.2018 по справі 826/14694/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2018 року № 826/14694/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

при секретарі судового засідання Хаюк К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВсеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" до Академії адвокатури України провизнання бездіяльності протиправною

В С Т А Н О В И В:

Всеукраїнська громадська організація "Комітет конституційно-правового контролю України" звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до Академії адвокатури України, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Академії адвокатури України, що полягає у відмові в задоволенні запиту на інформацію Позивача та у ненаданні запитаної інформації на запит на інформацію Позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що твердження відповідача у листі-відповіді, про те, що відповідач не є розпорядником публічної інформації є хибними та не обґрунтованими відповідно до пункту 3 частини 1 статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Підстави для відмови у задоволенні запиту на інформацію, передбачені ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації , в даному випадку відсутні.

Академія адвокатури України не будучи суб'єктом владних повноважень, є розпорядником публічної інформації згідно п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону, і на нього поширюється обов'язок з надання відповідної інформації за запитами.

Інформація, про надання якої скеровано запит, становить суспільний інтерес, оскільки стосується забезпечення конституційного права на освіту.

Відповідач проти позову заперечив зважаючи на те, що адміністративна справа за участю того ж позивача до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав вже розглядалась та позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 16 січня 2018 року представник позивача підтримав позов та представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Всеукраїнська громадська організація Комітет конституційно-правового контролю України звернулась 11 квітня 2017 року до розпорядника інформації академії адвокатури України із запитом вих. №072/2-17 від 11 квітня 2017 року, про надання інформації про Вищий навчальний заклад, яка є предметом суспільного інтересу, у вигляді належним чином засвідчених копій документів:

- Статуту Вищого навчального закладу;

- Свідоцтва про реєстрацію Вищого навчального закладу;

- Ліцензії на провадження Вищим навчальним закладом освітньої діяльності за відповідними спеціальностями та додатками до них;

- Сертифікату про акредитацію освітньої програми Вищого навчального закладу;

- Витягу (Відомостей) про Вищий навчальний заклад із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- Структури Вищого навчального закладу, переліку структурних підрозділів та робочих органів Вищого навчального закладу з виказанням їх адрес, телефонів, прізвищ керівників;

- Правил прийому до Вищого навчального закладу у 2017 році;

- Положення про приймальну комісію Вищого навчального закладу на 2017 рік;

- Наказу про затвердження складу приймальної комісії Вищого навчального закладу у 2017 році;

- Переліку та вартості платних освітніх та інших послуг, які надаються Вищим навчальним закладом та його структурними підрозділами;

- Планів роботи Вищого навчального закладу у сферах наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

Позивач отримав лист-відповідь (вх.№112/2-17 від 23 травня 2017 року) від Академії адвокатури України, в якому Академія адвокатури України, не надавши жодного запитаного Позивачем документу та відмовивши у задоволенні запиту на інформацію, вказала, що Академія адвокатури України не є розпорядником публічної інформації.

Позивач не погоджуючись з протиправною бездіяльністю Академії адвокатури України, що порушує законні права позивача, звернувся з адміністративним позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з статтею 1 Закону України Про доступ до публічної інформації №2939-VI від 13 жовтня 2011 року публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Інформація за запитом на №072/2-17 від 11 квітня 2017 року створена в процесі надання Академією адвокатури України освітніх послуг, тому є публічною в розумінні статті 1 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України Про доступ до публічної інформації право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, в тому числі особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України Про інформацію від 02 жовтня 1992 року №2657-XII предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Згідно вказаних положень законодавства інформація про надання освітніх послуг (делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень) віднесено до публічної інформації; в розумінні статті 29 Закону України Про інформацію це є інформація, що забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків.

При цьому, освітні послуги є по суті делегованими державою повноваженнями закладам освіти незалежно від того, хто їх надає - приватний освітній заклад чи державний (муніципальний). Відсутність державного (муніципального) фінансування не є підставою для висновку про надання ним освітніх послуг не на виконання делегованих державою повноважень та, відповідно, про відсутність у відповідача статусу розпорядника публічної інформації в даному випадку.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Позивачем дотримано вказані вимоги, і він міг розраховувати на виконання відповідачем своїх обов'язків як розпорядника публічної інформації.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 21 Закону України Про громадські об'єднання від 22 березня 2012 року № 4572-VI для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право: 1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі); 2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами; 3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Згідно пп.2.5.54 статуту Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України наказом від 21.09.07 р. №798/5 зі змінами) завданням Комітету є, в тому числі, здійснення громадського контролю за діяльністю середніх, вищих та спеціальних навчальних закладів, підпорядкованих ним підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб.

Таким чином, запит на інформацію №072/2-17 від 11 квітня 17 р. зроблено для здійснення своєї мети (цілей) громадського об'єднання, визначених його статутом.

Відповідач, будучи розпорядником публічної інформації, щодо якої зроблено запит, свої обов'язки згідно з Законом України Про доступ до публічної інформації не виконав, відповідну інформацію не надав, про що свідчить лист №185 від 18 травня 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про доступ до публічної інформації оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказане є підставою для задоволення позовних вимог та визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Щодо вимог позивача про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача компенсації на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 10 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Чинний станом на час розгляду справи Кодексу адміністративного судочинства України відносить до судових витрат лише витрати на правничу допомогу адвоката, тоді як в даному випадку позивачем заявлене клопотання про відшкодування витрат на підставі договору про надання юридичних послуг від 17 травня 2017 року з фахівцем у галузі права Свириденко Юлією Юріївною, що станом на час розгляду справи до витрат на правничу допомогу не відносяться.

Положення розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України підстав для застосування при вирішенні справи положень Кодексу адміністративного судочинства України, чинного до 15 грудня 17 р., не дають.

Таким чином, заявлені до стягнення витрати на підставі договору про надання юридичних послуг від 17 травня 2017 року відшкодуванню не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В даному випадку відповідачем по справі, не на користь якого ухвалено судове рішення, є юридична особа, яка формально не є суб'єктом владних повноважень, проте є розпорядником публічної інформації і суб'єктом делегованих повноважень, у зв'язку з чим суд вважає за можливе при вирішенні питання про розподіл судових витрат вирішити питання про стягнення з відповідача понесених витрат на сплату судового збору.

На підставі вищевикладеного, ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" задовольнити.

2. Визнати бездіяльність Академії адвокатури України, що полягає у відмові в задоволенні запиту на інформацію Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" №072/2-17 від 11 квітня 2017 року та у ненаданні запитаної інформації на запит Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" №072/2-17 від 11 квітня 2017 року - протиправною.

3. Присудити на користь Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" (код ЄДРПОУ 35416341, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2-А) за рахунок бюджетних асигнувань Академії адвокатури України (код ЄДРПОУ 22928626 , адреса: 01032, м. Київ, б-р. Т. Шевченка, 27) судові витрати у сумі 1600,00 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко