ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"19" січня 2018 р.Справа № 922/98/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву ФОП Мележек Олексія Анатолійовича про забезпечення позову по справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Мележик Олексія Анатолійовича, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донгруп Х", 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 235, к. 18 про стягнення 85535,00 грн. ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець Мележик Олексій Анатолійович звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донгруп Х" 50 643, 00 грн. заборгованості за договором підряду №070317/1 від 07.03.2017, 1 190,00 грн. річних, 4 735,00 грн. інфляційних, 28 967,00 грн. неустойки.
Судові витрати в розмірі 1762,00 грн. судового збору за подання позову, 881,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову та 3 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу просить віднести на відповідача.
В обґрунтування своїх вимог, ФОП Мележик Олексій Анатолійович вказує на невиконання ТОВ "Донгруп Х" взятих на себе зобов'язань щодо розрахунків згідно Договору підряду №070317/1 про виконання робіт з ремонту та внутрішньої обробки приміщень на об'єкті ТОВ "Донгруп Х". Як на доказ безспірності суми грошового зобов'язання посилається на підписаний сторонами 31.03.2017 акт прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до якого ТОВ "Донгруп Х" щодо якості робіт претензій не має та на теперішній час на його адресу не надходило. Відповідно до умов укладеного нами договору оплата виконаних робіт повинна була відбутися протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання обома Сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, проте до цього часу ТОВ "Донгруп Х" не сплатив ФОП Мележик О. А. вартість виконаних робіт.
Також ФОП Мележик Олексій Анатолійович звернувся до суду з заявою вх. № 98/18 в якій просить суд, з метою забезпечення позову, накласти арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках ТОВ ДОНГРУП X в банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат на загальну суму 91 678, 00 грн.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Здійснивши оцінку обгрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява ФОП Мележик О.А. про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
Суд зазначає, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивачем жодним чином не обґрунтовано, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Позивачем до заяви про забезпечення позову не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.
За переконанням ФОП Мележик О.А., необхідність вжиття заходів забезпечення позову пов'язується із фактом неналежного виконання ТОВ "Донгруп Х" зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору підряду №2070317/1 від 07.03.2017 в частині оплати вартості виконаних ФОП Мележик О.А. робіт з ремонту внутрішньоїобробки приміщень, починаючи з 26.10.2017р., що може спричинити завдання шкоди ФОП Мележик О.А. чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Проаналізувавши доводи позивача, покладені в обґрунтування заявленої заяви, суд зазначає, що всупереч вимогам ст. 136 Господарського процесуального кодексу України необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована виключно припущеннями про можливе існування обставин, які можуть ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення позову, не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами в обґрунтування поданої заяви. У зв'язку з викладеним, суд визнає необґрунтованими доводи ФОП Мележик О.А., покладені в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову, що має наслідком необхідність відмови у її задоволенні.
Крім того, заява, з якою звернувся ФОП Мележик О.А. не містить в собі пропозицій щодо зустрічного забезпечення та ідентифікаційного коду заявника, що передбачено п. 2 та п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що має наслідком необхідність відмови ФОП Мележик О.А. у задоволенні відповідної заяви.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 79, 136, 137, 139, 140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити ФОП Мележик О.А. у задоволенні заяви про забезпечення позову вх. № 98/18.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу підписано 19.01.2018.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя С.А. Прохоров
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2018 |
Оприлюднено | 23.01.2018 |
Номер документу | 71716515 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Прохоров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні