Постанова

від 16.01.2018 по справі 820/4102/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.

Суддя-доповідач: Зеленський В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4102/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Зеленського В.В.

суддів: Кононенко З.О. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017, суддя Волошин Д.А., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 06.11.17 по справі №820/4102/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОМАШ ЕРС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001501403, №0001521403, № 0001531403 від 15.06.2017;

- зобов'язати відповідача привести у відповідність дані, відображені на особовому рахунку (інтегрованій картці) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС" у зв'язку зі скасуванням податкових повідомлень-рішень №0001501403, №0001521403, №0001531403 від 15.06.2017.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0001531403 від 15.06.2017 в частині встановлення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 24013,00 грн. та штрафної санкції в сумі 6003,25 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило переглянути постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року по справі №820/4102/17 в апеляційному порядку та частково скасувати її, прийнявши нову, якою ухвалити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС" в частині скасування податкового повідомлення - рішення №0001531403 від 15.06.2017 року в частині скасування завищення бюджетного відшкодування в розмірі 240107, 00 грн. та штрафної санкції 60026, 75 грн., скасування податкового повідомлення - рішення №0001521403 від 15.06.2017 року - сума завищення від'ємного значення 7731, 00 грн., скасування податкового повідомлення - рішення №0001501403 від 15.06.2017 року - сума грошового зобов'язання 300509, 00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального (без надання вірної правої оцінки обставинам у справі) та матеріального права.

У відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 39165622.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області згідно зі ст. 75, ст. 77 та ст. 82 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.04.2014 р. по 31.12.2016 р., валютного та іншого законодавства за період з 07.04.2014 р. по 31.12.2016 р.

Результати перевірки були викладені в акті №3956/20-40-14-03-07/39165622 від 24.05.2017 р.

За наслідками перевірки контролюючим органом було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС":

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.4.2 п. 140.4 статті 140 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на суму 982971 грн.;

- п. 138.8, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в сумі 53767 грн. за 2014 рік;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, абз. "г" п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 29.04.2014 по 31.12.2016 в сумі 300509 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, абз. "г" п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України , в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення по ПДВ за грудень 2016 року на загальну суму 7731 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України , в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2015 на 24013 грн. та за серпень 2016 року в сумі 239107 грн.;

- п.п. 176.2 "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України та не надано довідку за формою №1ДФ за 4 квартал 2014 року;

- ст. 168 ПК України в частині неперахування утримання податку на доходи фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу в загальному розмірі 43005,81 грн.;

- ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за зовнішньоекономічним контрактом № 09/01-ВЕД від 09.01.2015 з ТОО "Батыс Транс Систем".

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач подав до контролюючого органу заперечення, проте за результатам розгляду вказаних заперечень, висновки акту перевірки № 3956/20-40-14-03-07/39165622 від 24.05.2017 р. були залишені Головним управлінням ДФС у Харківській області без змін.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001501403 від 15.06.2017 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 375636,25 грн., податкове повідомлення - рішення № 0001521403 від 15.06.2017 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 7731,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0001531403 від 15.06.2017 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 264120,00 грн.

Позивач скористався своїм правом та оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішенням Державної фіскальної служби України від 22.08.2017 р. №18682/6/99-99-11.01.01.25 в частині податкових повідомлень-рішень №0001501403, №0001521403, № 0001531403 від 15.06.2017 р. в задоволенні скарги було відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС", не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями, оскаржило їх у судовому порядку.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив лише з необхідності скасування податкового повідомлення-рішення № 0001531403 від 15.06.2017 в частині встановлення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 24013,00 грн. та штрафної санкції в сумі 6003,25 грн.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволені позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 19.1 ст.19 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів та здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно з ст. 14.1.181 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198.2 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст. 201.1 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач по справі, зокрема, мав господарські взаємовідносини із ПП "Гроссбух", ПП "Форсаж-2009", ТОВ "Сеолан", ТОВ "МДД-Х", ПП "Форс", ПП "АГИСА".

Так, між позивачем та ПП "Гроссбух" було укладено усний договір, згідно до якого ТОВ "Укрнафтомаш ЕРС" придбало у контрагента сталь оцинковану, що підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною № 29 від 15.07.2014 р., видатковою накладною від 23.07.2014 р., № 28, рахунком на оплату № 15-07 від 03.07.2014 р. та копією виписки по банківським рахункам у підтвердження оплати придбаного товару.

21.08.2014 р. між ТОВ "Укрнафтомаш ЕРС" (замовник) та ПП "Форсаж-2009" (виконавець) було укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажу № 02/07/2017-ВЕД, відповідно до умов якого виконавець надає транспортно-експедиційні послуги по замовленню та за рахунок замовника у внутрішньому та міжнародному сполученні по маршруту.

Реальність вищевказаного правочину підтверджується договором - заявкою № 21/08/2014, податковими накладними від 21.08.2014 р. № 3, від 04.09.2014 р. № 2, актами здачі-прийняття робіт № 11, № 12, ВМД, товарно-транспортною накладною від 26.08.2014 р. за № 070, копіями платіжних доручень.

Також, між позивачем та ТОВ "Сеолан" було укладено усний договір про надання транспортних послуг. Виконання умов вказаного договору підтверджується податковими накладними № 809 від 08.09.2014, № 1511 від 15.10.2014 р., актами здачі-прийняття робіт № ОУ-809 № ОУ-1511, рахунками-фактурами № СВ-9/081 від 08.08.2014р., №СВ-10/132 від 13.10.2014р. та копіями платіжних доручень.

Крім того, у перевіряємий період між позивачем (покупець) та ПП "Фора" було укладено договір поставки № 19ХА від 19.11.2014р. , відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця обладнання та комплектуючі, визначені у специфікаціях, а покупець - прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Реальність вищевказаного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи специфікацією №1, податковою накладною від 02.12.2014р. № 2, видатковою накладною №РН-151201 від 15.12.2014 р., рахунок-фактурою № СФ-0000045 від 19.11.2014 р., накладною на вантаж, товартно-транспортною накладною № 1-ХА від 15.12.2014 р., платіжним дорученням та сертифікатом №15/12 від 15.12.2014 р.

16.03.2015 р. між ТОВ "Укрнафтомаш ЕРС" (замовник) та ТОВ "МДД-Х" (постачальник) було укладено договір поставки обладнання № 0316/15-1Д, відповідно до якого постачальник зобов'язується взяти на себе зобов'язання виконати поставку обладнання - охолоджувач рідини СНН3.100А2.

Виконання умов вищевказаного договору від 16.03.2015 р. №0316/15-1Д підтверджується технічним завданням від 16.03.2015 р., що є невід'ємною частиною договору, специфікацію від 16.02.2015р., видатковою накладною № М-0406-1 від 04.06.2015 р., рахунок - фактурою № 0316/15-1А від 16.03.2015 р., платіжними дорученнями.

Також, між позивачем (покупець) та ПП "АГИСА" (продавець) 14.03.2016 р. було укладено договір № ДП 14/03, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю визначений у специфікаціях товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар.

Позивачем до матеріалів справи було податкову накладну, специфікацію, рахунок на оплату та виписку із банку, якими підтверджено, що на виконання договору було сплачено кошти в розмірі 3290080,04 грн., в тому числі ПДВ 548346,67 грн.

Щодо ухваленого Головним управлінням ДФС у Харківській області податкового повідомлення - рішення №0001501403 від 15.06.2017 р. - сума грошового зобов'язання 300509, 00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Вищевказане податкове повідомлення - рішення було прийняте на підставі п.3 висновків Акту № 3956/20-40-14-03-07/39165622 від 24.05.2017 р., а саме порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, абз. "г" п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 29.04.2014 по 31.12.2016 в сумі 300509 грн., в т.ч . за вересень 2016 р. в сумі 128763 грн. , за жовтень 2016 р. в сумі 3872 грн., за листопад 2016 р. в сумі 6032 грн. та за грудень 2016 р. в сумі 161842 грн.

Вказана у цьому податковому повідомленні - рішенні сума заниження податку на додану вартість за період з 29.04.2014 р. по 31.12.2016 р. у розмірі 300509 грн. є частиною податку на додану вартість, відображеної у податковій накладній №1 від 17.03.2016 р., складеної та зареєстрованої контрагентом позивача - ПП "АГИСА".

Відповідно до п.п. "а", "б" п. 181.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна №1 від 17.03.2016 р. була складена та зареєстрована контрагентом позивача ПП "АГИСА" в рамках підписаного 14.03.2016 р. договору №ДП 14/03 з позивачем на придбання товару, найменування, ціна та кількість, якого була встановлена у специфікації №1 від 14.03.2016 р. Загальна вартість специфікації склала 3 290 080, 04 грн., у тому числі податок на додану вартість - 548 346, 67 грн.

Згідно з п.3.1 вказаного договору оплата за товар проводиться 100% перерахуванням передплати.

17.03.2017 р. на підставі на підставі рахунку на оплату №17/03-1 від 17.03.2016 р. позивачем було виконано 100 % передплату згідно умов договору.

Відповідно до п.п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0001501403 від 15.06.2017 р. - сума грошового зобов'язання 300509, 00 грн., є таким, що прийнято з порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Щодо ухваленого Головним управлінням ДФС у Харківській області податкового повідомлення - рішення №0001521403 від 15.06.2017 р. - сума завищеного від'ємного значення 7731, 00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Вищевказане податкове повідомлення - рішення було прийняте на підставі п.4 висновків Акту № 3956/20-40-14-03-07/39165622 від 24.05.2017 р., а саме порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, абз. "г" п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення по ПДВ за грудень 2016 року на загальну суму 7731 грн.

Колегія суддів зазначає, що у зазначеному податковому повідомленні - рішенні завищення від'ємного значення по податку на додану вартість за грудень 2016 р. виникло за рахунок частини податкового кредиту, який створився на підставі податкової накладної №1 від 17.03.2016 р., складеної та зареєстрованої контрагентом позивача - ПП "АГИСА". Крім того, вказана сума завищення від'ємного значення по податку на додану вартість є частиною та увійшла у склад суми заниження податку на додану вартість за період з 29.04.2014 р. по 31.12.2016 р., відображеної у п.3 висновків акту № 3956/20-40-14-03-07/39165622 від 24.05.2017 р.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0001521403 від 15.06.2017 р. - сума завищеного від'ємного значення 7731, 00 грн., є таким, що прийнято з порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0001531403 від 15.06.2017 року в частині завищення бюджетного відшкодування в розмірі 240107,00 грн. та штрафної санкції 60026,75 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Вищевказане податкове повідомлення - рішення було прийнято на підставі п.5 висновків Акту № 3956/20-40-14-03-07/39165622 від 24.05.2017 р., а саме: п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України , в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2015 на 24013 грн. та за серпень 2016 року в сумі 239107 грн.

Колегія суддів зауважує, що оскаржуваним рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 р. було скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0001531403 від 15.06.2017 в частині встановлення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 24013,00 грн. та штрафної санкції в сумі 6003,25 грн.

Щодо завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2016 р. в сумі 239107 грн., то колегія суддів зазначає, що дана сума була вказана у висновках акта № 3956/20-40-14-03-07/39165622 від 24.05.2017 р., проте в прийнятому відповідачем по справі податковому повідомленні - рішенні № 0001531403 від 15.06.2017 року зазначена сума завищення бюджетного відшкодування у розмірі 240107 грн.

Колегія суддів зазначає, що сума завищення бюджетного відшкодування за серпень 2016 р. є частиною суми податку на додану вартість, відображеної у податковій накладній №1 від 17.03.2016 р. складеної та зареєстрованої контрагентом позивача - ПП "АГИСА".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0001531403 від 15.06.2017 року в частині завищення бюджетного відшкодування в розмірі 240107,00 грн. та штрафної санкції 60026,75 грн. є таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС" задовольнити .

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 по справі №820/4102/17 скасувати в частині відмови в задоволені позовних вимог.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтомаш ЕРС" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001531403 від 15.06.2017 року в частині завищення бюджетного відшкодування в розмірі 240107,00 грн. та штрафної санкції 60026,75 грн., скасування податкового повідомлення-рішення № 0001521403 від 15.06.2017 року - сума завищення від'ємного значення 7731,00 грн..

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001501403 від 15.06.2017 року - сума грошового зобов'язання 300509,00 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 по справі №820/4102/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Зеленський Судді З.О. Кононенко Я.В. П'янова Повний текст постанови складено 22.01.2018.