Рішення

від 24.05.2007 по справі 10/11пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/11пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.05.07 р.                                                                               Справа № 10/11пд                               

Господарський суд Донецької області головуючого судді Приходько І.В.;

                           при секретарі судового засідання –  Черняк Л.А.;

за участю представники сторін:

                      від позивача – Дорошенко Д.П. - довіреність;

                      від відповідача  – Григоренко Є.В. – довіреність;                      

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «Ремпобуттехніка»  ЛТД м.Донецьк,  

до  відповідача  Відкритого  акціонерного  товариства  «Донецькобленерго»  в  особі Донецькі  електричні  мережі» м.Горлівка,

про  визнання  права, зобов'язання  не  вчиняти  певні  дії,  визнання  недійсною  додатку  угоду, -

                            В С Т А Н О В И В :

       До  господарського  суду  звернувся позивач, Товариство  з  обмеженою  відповідальністю  «Ремпобуттехніка»  ЛТД м.Донецьк,  з  позовом  до  відповідача,  Відкритого  акціонерного  товариства  «Донецькобленерго»  в  особі Донецькі  електричні  мережі» м.Горлівка, про  визнання  права на  отримання  електричної енергії  за  договором  постачання  № 518  від 07.02.2003 р., зобов'язання   належним  чином  виконувати  зобов'язання   з постачання  електричної енергії  за  договором  № 518  від  07.02.2003 р.,  заборонити безпідставно  здійснювати  припинення постачання електричної  енергії.

      В  обґрунтування  позовних  вимог, представник  позивача  посилався  на  договір  № 518  від  07.02.2003 р.,  свої  повноваження за  договором  № 518,  дії  відповідача,  які  порушують  його  права.

     Представник відповідача   у  відзиві  на  позовну  заяву №16.4/1083  від  14.02.2007 р.  позовні  вимоги  не  визнав,  сповістив  суд  про  надходження  від  позивача  листа  № 31/06  від  20.02.2006 р.    з  пропозицією  про  внесення  змін  до  договору,  а  саме  в  найменування  споживача .

     На  підставі  вказаного  листа,   до  договору  № 518  були  внесені  відповідні  зміни  та  сторонами  укладена  додаткова   угода  від  09.03.2006 р.

    10.05.2007 р.  від  позивача  надійшло клопотання  про  доповнення  позовних  вимог , в якому  він  просить   додатково  визнати  недійсною  додаткову  угоду від  09.03.2006 р.  до  договору  № 518  від 07.02.2003 р.  та  підтримує  первісні  позовні вимоги  від  09.01.2007 р.

      Заявлене  клопотання  суд  задовольнив  у  порядку  передбаченому  статтею  22  Господарського процесуального  кодексу  України.

     Представник відповідача  доповненні позовні  вимоги  не  визнав,  при  цьому  посилався  на  рішення  суду  по  справі  №  20/9 пд.

     Відповідно  до  положень  ст.69  Господарського  процесуального  кодексу  України  термін  розгляду  справи  продовжувався.

     Ухвалою  суду  від  12.01.2007 р.    була  задоволена заява  позивача    про  вжиття  запобіжних  заходів щодо  заборони   відключення  ТОВ  «Ремпобуттехніка» ЛТД  від  електропостачання.

     Розглянув  матеріали  справи,  додатково  представлені  сторонами  документи, заслухав  пояснення  сторін,  господарський  суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню  з  наступних  підстав.

     Як  убачається  з  матеріалів  справі,   07.02.2003 р.  між  сторонами    був  укладений  договір  № 518  про  постачання  електричної  енергії.

      За  умовами  вказаного  договору  постачальник  (відповідач  по  справі)  постачає  електричну  енергію  споживачу (позивачу  по  справі),  а  споживач    користується  електричною  енергією  та  оплачує    її  вартість.

      У  Розділі 2  договору  № 518   сторони  встановили  зобов'язання   сторін  за  договором.

       У  Розділі 3  договору  сторони  встановили  права.

        Відповідно  до  умов  Розділу 7   вказаного  договору  сторони визначились    з  порядком  розрахунків  за  електричну енергію  та  її  обліком.

       09.03.2006 р.  між ВАТ «Донецькобленерго»  та  ТОВ «Ремпобуттехніка» ЛТД була  укладена  додаткова угода,  відповідно до якою  було  змінено  найменування  договору  та  споживачем    визначена   Організація  орендарів «Ремпобуттехніка».

       Обґрунтовуючи   позовні  вимоги,  позивач  посилається  на ухилення відповідачем  від  вчиненні  зобов'язань  постачальника  за  договором  № 518  від  07.02.2003 р.,  а  саме:  ненадання  йому  платіжних  документів  необхідних  для  сплати  спожитої  електричної  енергії, відсутність  звітів  про  використану  електричну  енергію  та    відомостей  щодо  показників  засобів  обліку  електричної  енергії.

       Представник  відповідача  підтвердив  у  судових  засіданнях  відсутність  з  його  боку  вказаних дій,  при цьому  звертав  увагу  суду,  що позивач  не  є  стороною  за  договором  № 518.

     Приймаючи  рішення,  суд  враховує  наступне.

      Положеннями  статті 11 Цивільного  кодексу  України  визначено,  що цивільні права  та  обов'язки  виникають із  дій осіб,  що  передбачені  актами  цивільного  законодавства, а також із  дій  осіб, що  не  передбачені цими актами, але за  аналогією породжують цивільні  права  та обов'язки,  зокрема це є  договори  та інші правочини.

      Відповідно  до  статті  16  Цивільного  кодексу  України  одним  із способів  захисту  цивільних  прав  та  інтересів  є  визнання  недійсним  правочину.

      Як  убачається  з  наданих  до  суду документів  додатковою  угодою   від 09.03.2006 р.     до  договору  № 518,   фактично  була   змінена  сторона  за  договором  споживач  послуг  електричної  енергії -  Товариство  з  обмеженою  відповідальністю  «Ремпобутттехніка» ЛТД  на  Організацію  орендарів  «Ремпобуттехніка».       

      Положеннями  ст.626  Цивільного  кодексу  України  визначено,  що  договором  є  домовленість  двох  або  більше  сторін,   спрямована  на  встановлення,  зміну  або  припинення  цивільних  прав  та  обов'язків.

      Відповідно  до  ст.181  Господарського   кодексу  України,   господарський  договір  за  загальними  правилами  викладається  у  формі  єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого  печатками.

      Як  убачається  з  преамбули   спірної  додаткової  угоди,  стороною  з  боку  споживача  виступає  Товариство  з обмеженою  відповідальністю  «Ремпобуттехніка» ЛТД,  в  той  же  час,  в  прикінцевих положеннях  вказаної  угоди з  боку  споживача  угода  підписана   представником  Організації  орендарів  «Ремпобуттехніка»  та  містить  печатку  вказаної  організації.

       Суд  вважає  безпідставним  посилання  відповідача  на лист ТОВ «Ремпобуттехніка» ЛТД  № 31/06  від  20.02.2006 р.  та   рішення  суду  по  справі № 20/9пн   від  30.01.2006 р.,  оскільки, з  наданих  документів  не  убачається,  що організація  орендарів є  правонаступником  прав  та  обов'язків   ТОВ «Ремпобуттехніка» ЛТД,  а  значить  зміна назви  споживача  по  договору  № 518  шляхом  укладання  додаткової  угоди   суперечить   положенням  ст.638, 651  Цивільного  кодексу  України.

       Крім того.  як  убачається  з  положень пункту 9.2.  договору № 518 сторони  встановили,  що  вони  не  мають  права передавати  третім  особам  повністю  або  частково  свої  права  та  обов'язки   за  договором  без  письмової  згоди  іншої  сторони.

       Відповідно  до ст.215  Цивільного  кодексу  України,  підставою недійсності  правочину є  недодержання  в  момент  вчинення правочину  стороною (сторонами) вимог,  які  встановлені  частинами  першою-третьою, п'ятою та  шостою статті 203  цього ж  кодексу.

       Зокрема  частиною 1  ст.203 Цивільного  кодексу  України   визначено,  що  зміст  правочину  не  може  суперечити  Цивільному  кодексу,  іншим  актам  цивільного  законодавства, а  також  моральним засадам  суспільства.

       На  підставі  наданих  до  суду  документів,  суд  встановив,  що  додаткова  угода  до  договору  № 518  суперечить  положенням  ст638, 651  Цивільного  кодексу  України. ст181  Господарського  кодексу  України.

       Враховуючи  викладене,  суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги  щодо  визнання  недійсною   додаткової  угоди  від  09.03.2006 р.  обґрунтовані   та  підлягають  задоволенню.

        При  розгляді  позовних  вимог  про визнання  права на  отримання  електричної енергії  за  договором  постачання  № 518  від 07.02.2003 р., спонукання  відповідача  належним  чином  виконувати  зобов'язання   з постачання  електричної енергії  за  договором  № 518  від  07.02.2003 р.  та  не  вчиняти  дії  щодо  безпідставного   припинення постачання електричної  енергії,  суд  враховує  наступне.  

       Відповідно  до  ст.12  Господарського  процесуального  кодексу  України  господарським  судам  підвідомчі  справи  у  спорах,  які  виникають при  укладені,  зміні,  розірванні і  виконанні господарських договорів.

    Статтею   16  Цивільного  кодексу  України  встановлено,  що    кожна  особа  має  право  звернутись   до  суду  за  захистом  свого  особистого  немайнового або  майнового  права  та  інтересу,     зокрема,   про  визнання   права.

    Як  убачається  з  умов  договору  № 518   від 07.03.2003 р.    споживачем послуг  електричної  енергії  є  Товариство  з  обмеженою відповідальністю  «Ремпобуттехніка» ЛТД.

    Відповідно  до пункту 9.5. договору № 518,  він   набирає  чинності  з  дня    його підписання і укладається  на  термін  до  31.12.2003 р.

    Як  убачається  зі  змісту  цього ж  пункту,  сторони  передбачили,  що  договір  вважається  продовженим  на  наступний   календарний   рік,  якщо  за  місяць  до  закінчення  терміну  дії  договору  кожною  із  сторін  не  буде  заявлено  про  припинення  його  дії  або  перегляд  його  умов.  

    Будь-яких  документів,   що  договір  припинив  свою  дію  до  суду  не  надійшло,  тому  на  підставі  положень п.9.5  угоди   він  є  продовженим  на  2007 р.

    Враховуючи  викладене,  суд  приходить  до  висновку,  що  позовні  вимоги    щодо    визнання  права  на  отримання  електричної  енергії  за договором № 518 від 07.02.2003 р.  обґрунтовані   та  підлягають  задоволенню.

    Положеннями  ст.638  Цивільного  кодексу  України  визначено,  що  договір  є  укладеним,  якщо  сторони  в  належній  формі  досягли  згоди  з  усіх  істотних  умов  договору.

   Враховуючи   Закон  України  «Про  електроенергетику»  Правила  користування  електричною  енергією (у  редакції,  яка  діяла  на  час  укладання  договору № 518),  суд  встановив,  що  сторони  в  належній  формі  досягли  згоди  при  укладенні  договору № 518  з  усіх  істотних  умов.

    Дослідив  представлений  спірний  договір  № 518  від 07.02.2003 р.  суд  встановив,  що відповідно  п.2.1.3.  договору  постачальник  електричної  енергії (відповідач по  справі)    зобов'язаний   надавати  споживачу  платіжні  документі  для  оплати  спожитої  електричної  енергії  згідно  з  вимогами  Додатку № 5  «Порядок  розрахунків  за  електроенергію.

    Пунктом 7.5.  договору  сторони  встановили,  що  на  підставі  показників  засобів  обліку  електричної  енергії  оформлюється  звіт  про  використану  електричну  енергію  і  відомість   результатів  замірів  електричної  потужності.

    Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом   господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана   сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний   вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько - господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта  (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку.

     Як  передбачено  у  статті 174  Господарського  кодексу  України,  підставами  виникнення  господарських  зобов'язань   є,   у  тому  числі,   господарські договори  та  інші  угоди,  передбачені  законом.

      Таким чином,  за  умовами  договору  № 518  у    відповідача   виникли  певні  зобов'язання   при  його виконанні.

     Відповідач  у  судових  засіданнях  підтвердив,  що  вказані  дії  ним  не  вчинялись,  оскільки,   між  сторонами  була  укладена  додаткова  угода  від  09.03.2006 р.  та  позивача  по  справі  він  не  вважав  стороною  за  договором  № 518.

     Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти   господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання   належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

     У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом.

        Враховуючи  викладене  та  ті  обставини,  що  додаткова  угода  від  09.03.2006 р.  визнана  судом  недійсною,  суд  приходить  до   висновку,  що  позовні   вимоги  щодо  спонукання  відповідача  належним  чином  виконувати  зобов'язання  з постачання  електричної енергії  за  договором  № 518  від  07.02.2003 р.  та  не  вчиняти  дії  щодо  безпідставного   припинення постачання електричної  енергії, обґрунтовані   та  підлягають  задоволенню.  

       Господарські  витрати  підлягають  віднесенню  у  порядку  передбаченому  ст. 49 Господарського  процесуального  кодексу  України.

       Керуючись  статтею 11, 16,  203,  215,  626, 638  Цивільного  кодексу  України,  статтями 173, 174,   181, 193   Господарського  кодексу  України,  на  підставі статей  12, 33, 43, 69,  82, 84, 85  Господарського  процесуального  кодексу  України, господарський  суд, -

                                          В И Р І Ш И В:

       Задовольнити  позовні  вимоги  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «Ремпобуттехніка»  ЛТД м.Донецьк,  заявлені  до  Відкритого  акціонерного  товариства  «Донецькобленерго»  в  особі Донецькі  електричні  мережі» м.Горлівка, про  визнання  права на  отримання  електричної енергії  за  договором  постачання  № 518  від 07.02.2003 р., зобов'язання   належним  чином  виконувати  зобов'язання   з постачання  електричної енергії  за  договором  № 518  від  07.02.2003 р.,  заборонити безпідставно  здійснювати  припинення постачання електричної  енергії  та  визнання  недійсною  додаткову угоду від  09.03.2006 р.  до  договору  № 518  від  07.02.2003 р.

      Визнати  недійсною  додатку  угоду  від 09.03.2006 р.  до  договору  № 518  від  07.02.2003 р., укладену  Товариством  з  обмеженою  відповідальністю  «Ремпобуттехніка»  ЛТД   та  Відкритим  акціонерним  товариством   «Донецькобленерго»  в  особі Донецькі  електричні  мережі».

     Визнати  за  Товариством  з  обмеженою  відповідальністю  «Ремпобуттехніка»  ЛТД  м.Донецьк ,   право  на  отримання  електричної  енергії  по  договору  № 518  від 07.02.2003 р.

      Зобов'язати   Відкрите  акціонерне  товариство  «Донецькобленерго»  в  особі Донецькі  електричні  мережі» м.Горлівка, належним  чином  виконувати  зобов'язання   з постачання  електричної енергії  за  договором  № 518  від  07.02.2003 р. та  заборонити безпідставно  здійснювати  припинення постачання електричної  енергії  Товариству з  обмеженою  відповідальністю  «Ремпобуттехніка»  ЛТД м.Донецьк.

     В  судовому  засіданні  за  згодою  сторін  оголошено  вступну  та  резолютивну  частину  рішення. Повний  текст  підписано   04.06.2007 р.

Суддя