Рішення

від 15.01.2018 по справі 805/3918/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2018 р. Справа№805/3918/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О., за участю: представника позивача - Борозенцева С.В., представника відповідача - Голуба М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс-авто" до Головного управління Державної фіскальної Служби у Донецької області про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.08.2017 № 0017201215 та від 07.08.2017 № 0017211215.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіс-авто" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної Служби у Донецької області, в якому просило суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 07.08.2017 № 0017201215 та від 07.08.2017 № 0017211215 відносно ТОВ "Авіс-авто" якими визначено суму штрафів з орендної плати за землю у розмірі 389, 82 грн. (10 %) та 4675,36 грн. (20%) у зв'язку із порушенням строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ГУ ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку ТОВ Авіс - Авто з питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю, згідно чого складено акт від 07.07.2017 № 6/05-99-12-04/05-15/33407801. ТОВ Авіс - Авто вважає, що прийняття на підставі зазначеного акту податкових повідомлень - рішень від 07.08.2017 № 0017201215 та від 07.08.2017 № 0017211215 не відповідають діючому законодавству та підлягають скасуванню. Вважає, що згідно Закону № 1669, під час проведення антитерористичної операції позивач звільнений як суб'єкт господарювання, який здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Просить скасувати податкові повідомлення - рішення якими визначено суму штрафів з орендної плати за землю у розмірі 389, 82 грн. та 4675,36 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову та зазначив, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, наголошував на тому, що позивачем порушено вимоги щодо зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації. Зауважував, що Закон № 1669 не є законом із питань оподаткування або внесення змін до Кодексу, таким чином, його положення суперечать нормам п. 2.1 ст. 2 та п. 7.3 ст. 7 Кодексу щодо визначення, у тому числі й зміни основних елементів податків. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічно викладеним у відзиві на адміністративний позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду на 18.12.2017.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2017 відкладено розгляд по адміністративній справі до 15.01.2018, у зв'язку із неявкою в судове засідання учасників по справі.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіс-авто" (далі - ТОВ "Авіс-авто") (код ЄДРПОУ 33407801, 84323, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. О. Вишні, буд. 22А), про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с. 7-10)

ГУ ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку ТОВ Авіс - Авто з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю за квітень-жовтень 2014 року та порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 4 квартал 2016 року згідно чого складено акт від 07.07.2017 № 6/05-99-12-04/05-15/33407801. (а.с. 14-17 )

З висновку акту від 07.07.2017 № 6/05-99-12-04/05-15/33407801 вбачається, що дані камеральної перевірки свідчать про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку або збору (обо'язкового платежу); про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (розрахунках), уточнюючих деклараціях (розрахунках); про несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання.

07.08.2017 на підставі зазначеного акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0017201215, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 389,82 грн.;

- №0017211215, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 4675,36 грн. (а.с. 18-19)

Спірною обставиною є нарахування штрафу за несвоєчасну сплату самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі 389,82 грн. (10 %) та 4675,36 грн. (20%).

26.07.2017 ТОВ Авіс - Авто подано до контролюючого органу уточнюючі податкові декларації з орендної плати за землю за 2014-2016 роки в яких зазначено:

- 2014 рік: щорічна сума зменшеної орендної плати за землю, яка підлягає сплаті складає 23389,08 грн., нараховано на 2014 рік за даними раніше поданої декларації - 46778,10 грн., фактична переплата складає (нараховано до зменшення податкового зобов'язання) - 23389,02 грн.;

- 2015 рік: щорічна сума зменшеної орендної плати за землю, яка підлягає сплаті складає 0 грн., нараховано на 2015 рік за даними раніше поданої декларації - 58426,14 грн., фактична переплата складає (нараховано до зменшення податкового зобов'язання) - 58426,14 грн.;

- 2016 рік: щорічна сума зменшеної орендної плати за землю, яка підлягає сплаті складає 58080,81 грн., нараховано на 2016 рік за даними раніше поданої декларації - 103000,50 грн., фактична переплата складає (нараховано до зменшення податкового зобов'язання) - 44919,69 грн. (а.с. 22-38)

27.07.2017 позивачем подано заяву до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області про звільнення ТОВ Авіс - Авто від сплати орендної плати за землю, відповідно до вимог Закону № 1669, зазначивши, що загальна переплата станом на 01.06.2017 складає 126734,85 грн. Переплату з орендної плати за землю позивач просив спрямувати на погашення податкового зобов'язання з орендної плати за землю за червень 2017 року у розмірі 9098,24 грн. (а.с. 39)

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ(надалі - Закон № 1669-VII).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 2.1 статті 2 Податкового кодексу України визначено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Краматорською міською радою на підставі Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та рішення Краматорської міської ради від 20.12.2012 № 22/VI-45 було укладено договір оренди землі № 1 від 21 грудня 2012 року. За умовами зазначеного договору, орендодавець передав ТОВ "Авіс-авто" в оренду земельну ділянку, що знаходиться на території м. Краматорськ. (а.с. 11-12 )

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Краматорською міською радою на підставі Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та рішення Краматорської міської ради від 24.02.2016 № 5/УІІ-123 було укладено договір оренди землі (поновлення договорів оренди землі) № 2 від 18 квітня 2016 року. За умовами зазначеного договору, орендодавець передав ТОВ "Авіс-авто" в оренду земельну ділянку, що знаходиться на території м. Краматорськ. (а.с. 97-100 ).

Статтею 6 Закону № 1669-VII (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що під час проведення АТО суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).

Суд критично оцінює твердження позивача щодо того, що Закон № 1669 не є законом із питань оподаткування або внесення змін до Кодексу, таким чином, його положення суперечать нормам п. 2.1 ст. 2 та п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України щодо визначення, у тому числі й зміни основних елементів податків, оскільки з аналізу зазначених вище норм Закону № 1669-VII та Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) вбачається, що зазначеним Законом встановлено пільги щодо орендної плати за землю, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669-VII не суперечать вимогам ПКУ.

Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII. Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція". Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час. 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Зазначене розпорядження опубліковано 8 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України "Урядовий портал".

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053".

Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Краматорськ.

Судом встановлено, що позивач здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорська, тобто у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, земельні ділянки також розташовані на цій території, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на позивача як платника земельного податку, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Преамбулою Закону № 1669 встановлено, що цей Закон прийнятий з метою забезпечення підтримки в тому числі суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність та території проведення антитерористичної операції.

Суд зазначає, що статті 6 та 7 Закону № 1669 мають пряму дію у відповідності до чого не вимагають додаткового отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин.

Аналогічної правової позиції додержується Донецький апеляційний адміністративний суд в своїй ухвалі від 09.08.2016 по справі №805/1329/16-а, якою зазначив про неприйнятність доводів податкового органу щодо необхідності наявності у ДП "Селидіввугілля" сертифікату Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажорних обставин та подання такого сертифікату податковому органу для зупинення сплати зобов'язань із земельного податку, з огляду на безумовне звільнення від плати за землю, яке передбачено в силу Закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується платіжним дорученням № 133 від 29. 08.2017, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1600 грн.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області у розмірі 1600 грн.

Повний текст постанови складений 22.01.2017 року.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 90, 139, 243-244, 246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс-авто" до Головного управління Державної фіскальної Служби у Донецької області про скасування податкових повідомлень - рішень від 07.08.2017 № 0017201215 та від 07.08.2017 № 0017211215 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області 07.08.2017 № 0017201215 в частині нарахування штрафу у розмірі 10% у сумі 389,82 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області 07.08.2017 № 0017211215 в частині нарахування штрафу у розмірі 20% у сумі 4675,36 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс-авто" (код ЄДРПОУ 33407801) суму судових витрат у розмірі 1600 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 15 січня 2017 року за участю представників сторін.

Повний текст рішення складається впродовж десяти днів з дня проголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голошивець І.О.