ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/2125/16
категорія 8.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Семенюка М.М.,
суддів Романченка Є.Ю., Черноліхова С.В.,
з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,
представників позивача Гаврилюка А.Г., Савченко Л.О.,
представника відповідачів Кузьминої К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-2" до Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень і рішення про результати розгляду скарги,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, який ним був уточнений (т.3 а.с. 31-33) і в якому просив визнати недійсними та скасувати:
- податкове повідомлення - рішення № 0001331404 від 07.10.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 242981,00 грн;
- податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 05.07.2016 року № 0000461404, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 402801,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 322241,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 80560,00 грн;
- податкове повідомлення - рішення форми "С" від 05.07.2016 року № 0000491405, яким застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 109000,00 грн;
- податкове повідомлення - рішення форми "Д" від 05.07.2016 року № 0018741302 в частині нарахованого розміру штрафних санкцій в сумі 277,75 грн.;
- податкове повідомлення - рішення від 13.10.2016 року № 0026681302, яким донараховано 2271,45 грн. єдиного внеску та застосовано 1135,73 грн.;
- податкове повідомлення - рішення форми "В4" від 05.07.2016 року № 0000471404, яким ТОВ "Фортуна - 2" зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 22810,00 грн;
- рішення ДФС України від 14.09.2016 року № 19995/6199-99-11-02-01-15 про результати розгляду скарги.
В обґрунтування позову зазначає, що позивач повністю заперечує проти даних висновків та порушень зазначених в податкових повідомленнях-рішеннях, так як вони не відповідають дійсності та фактичним обставинам. Також додав, що складений перевіряючими акт перевірки не відповідає Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.08.2015 року № 727, містить у собі ряд протиріч, а деякі обставини ревізорами перекручені.
15.11.2016 відкрито провадження в справі (т.1 а.с.2).
Ухвалою від 19.04.2017 (т.3 а.с.49-53) було зупинено провадження у справі.
Ухвалою від 09.08.2017 (т.3 а.с.64) справа була прийнята до провадження суддею Семенюком М.М.
Ухвалою від 14.11.2017 (т.3 а.с.138) суд поновив провадження у справі.
Представники позивача в судовому засіданні просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів проти задоволення позову заперечувала, з підстав вказаних в письмових запереченнях на позов (т. 2 а.с. 39-47, т. 3 а.с. 13-14,143) вказавши, що факт наявності у позивача податкових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту, а спірне рішення ДФС не є рішенням суб'єкта владних повноважень і не породжує правовідносин, які можуть бути предметом спору.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Житомирській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фортуна-2", код за ЄДРПОУ 38335571, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по фінансово-господарській діяльності за період з 01.01.2015 р. по 31.21.2015 р., за результатами якої було складено акт № 2/06-30-14-04/38335571 від 15.06.2016 року (т.1 а.с.27-85), яким встановлено порушення ТОВ "Фортуна-2":
1) п. 44.1 ст.44, пп.134.3.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 310546 грн. за 2015 р.;
2) п. 44.1 ст. 44. п.198.1. п.198.2. п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету у сумі 322241 грн., в тому числі:
лютий 2015 року - 26548 грн.;
березень 2015 року - 48615 грн.;
квітень 2015 року - 44543 грн.;
травень 2015 року - 15556 грн.;
червень 2015 року 35703 грн.;
липень 2015 року - 17623 грн.;
серпень 2015 року - 27015 грн.;
вересень 2015 року - 22800 грн.;
жовтень 2015 року - 35114 грн.;
листопад 2015 року - 36663 грн.;
грудень 2015 року - 12061 грн.
та завищено залишок від'ємного значення (р.24 Декларації з ПДВ) за лютий 2015 року у загальній сумі 21785 грн. та за серпень 2015 р. у загальній сумі 1025 грн.;
3) п. 46.1 ст. 46, п. 51.1 ст. 51, п. 119.2 ст.119, п. 176.2 "б" ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (зі змінами та доповненнями) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і утриманого з них податку (форма 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, встановлено не подання підприємством за ІІІ квартал 2015р. податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і утриманого з них податку, подання підприємством не у повному обсязі, з недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих на користь платника податків за III, IV квартал 2015р., також за І кв. 2015 р., II кв. 2015 р., за IV кв. 2015 р.;
4) п.164.6 ст. 164, п.п.169.1.2 п. 169.1, п.п.169.2.2 п. 169.2, п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 608,78 грн., а саме:
- січень 2015 року на суму 36,30 грн.;
- лютий 2015 року на суму 33,96 грн.;
- березень 2015 року на суму 48,46 грн.;
- квітень 2015 року на суму 54.08 грн.;
- травень 2015 року на суму 51,19 грн.;
- червень-2015 року на суму 143,92 грн.;
- жовтень 2015 року на суму 132,31 грн.;
- листопад 2015 року на суму 66,57 грн.,
- грудень 2015 року на суму 41,99 грн.;
5) ч. 5, ч. 6 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-ІV, в результаті чого донараховано єдиний соціальний внесок на базу нарахування єдиного внеску, яка не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), в сумі 2271,45 грн., а саме:
- березень 2015 року на суму 237,28 грн.;
- квітень 2015 року на суму 451,87 грн.;
- травень 2015 року на суму 305,94 грн,
- листопад 2015 року на суму 767,34 грн;
- грудень 2015 року на суму 509,02 грн.;
6) п. 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (за змінами та доповненнями), а саме: не забезпечено оприбуткування готівки на загальну суму 21800,00 грн. в касу підприємства.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ "Фортуна-2" подало на нього письмові заперечення (т. 1 а.с. 95-107), на які Головним управлінням ДФС у Житомирській області надано відповідь від 01.07.2016 року № 627/6/06-30-14-04 (т. 1 а.с. 108-110), згідно якої контролюючий орган залишив висновки акту перевірки без змін.
На підставі вказаного акту контролюючим органом були винесені податкові повідомлення - рішення від 05.07.2016 року:
- № 0000461404 (т. 1 а.с.112), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 322241 грн. та застосовано 80560 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0000491405 (т. 1 а.с.114), яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 109000 грн.;
- № 0018731302 (т. 1 а.с.116), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 0 грн. та застосовано 510 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0018741302 (т. 1 а.с.118), яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 1038,73 грн., з них 608,78 грн. - за податковим зобов'язанням та 429, 95 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);
- № 0000471404 (т. 1 а.с.120-121), яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 22810,00 грн.;
- № 0000481404 та № 0018751302 (т.1 а.с.111).
Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення незаконними позивач направив до Державної фіскальної служби України скаргу № 24 від 20.07.2016 про перегляд (повне скасування) вищевказаних податкових повідомлень рішень (т. 1 а.с. 123-144), за результатами розгляду скарги ДФС України прийняло рішення № 19995/6/99-99-11-02-01-15 від 14.09.2016 (т. 1 а.с. 145-157), згідно якого скасувало податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 05.07.2016 № 0000481404 в частині визначеного грошового зобов'язання по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ТОВ "Черато", ТОВ "Жерман Плюс", ТОВ "Меркурінс", ТОВ "Оланд Сторм", ТОВ "Флеш Сток", ТОВ "Болрейд", ТОВ "Мерентал", ТОВ "Консент ЛТД", а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 05.07.2016 № 0000461404, № 0000471404, № 0000491405, № 0018731302, № 0018741302 - залишає без змін.
Суд звертає увагу, що з рішення № 19995/6/99-99-11-02-01-15 від 14.09.2016 не вбачається в якій саме частині скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 05.07.2016 № 0000481404, а в якій залишено без змін.
07.10.2016 за результатами вказаної перевірки та вищевказаного рішення ДФС України № 19995/6/99-99-11-02-01-15 від 14.09.2016 ГУ ДФС у Житомирській області прийняло та направило позивачу податкове повідомлення - рішення № 0001331404 (т.1 а.с. 159, 161), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 242981 грн.
13.10.2016 за результатами вказаної перевірки та рішення ДФС України № 18203/6/99-99-11-02-02-25 від 23.08.2016 ГУ ДФС у Житомирській області прийняло та направило позивачу рішення № 0026681302 (т.1 а.с. 158, 162) про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску яким донараховано 2271,45 грн. єдиного внеску та застосовано 1135,73 грн. штрафних санкцій.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Щодо податкових повідомлень-рішень № 0001331404 від 07.10.2016, № 0000471404 від 05.07.2016 та № 0000461404 від 05.07.2016.
Як вбачається з акту перевірки, підставами для прийняття вказаних вище податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу про відсутність підтверджуючих первинних документів на здійснення господарських операцій з "фіктивними" контрагентами - постачальниками та те, що підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податку на додану вартість, вартість товарів, отриманих від підприємств з ознаками фіктивності.
Суд не погоджується з викладеними твердженнями та зазначає наступне.
Стосовно первинних документів, які підтверджують реальність здійснення ТОВ "Фортуна-2" господарських операцій з ТОВ "Черато", ТОВ "Жерман Плюс", ТОВ "Меркурінс", ТОВ "Оланд Сторм", ТОВ "Флеш-Сток", ТОВ "Болрейд", ТОВ "Мерентал", ТОВ "Консент ЛТД" представники позивача пояснили, що вони були вилучені слідчими прокуратури, що підтверджується протоколами обшуку від 28.07.2015 (т.2 а.с.167-181) та від 10.03.2016 (т.2 а.с.182-186), і на даний час позивачу не повернуті.
Щодо твердження представника Головного управління ДФС у Житомирській області, що вилучені слідчими документи досліджувались перевіряючими, то суд вважає, що вони були досліджені не в повному обсязі, оскільки копії документів, на відсутність яких посилаються в акті перевірки, були отримані захисником директора ТОВ"Фортуна-2" під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (т.2 а.с.75-77), від слідчого прокуратури (т.2 а.с.190-191) та надані суду представниками позивача (т.2 а.с.69-74, 187-189):
- договір поставки № 250220151 від 25.03.2015 укладений між ТОВ "Консент ЛТД" та ТОВ "Фортуна-2" (т.2 а.с. 110-114), видаткові накладні, акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортні накладні за травень-червень 2015 року, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ "Консент ЛТД" (т. 2 а.с. 115-138) - в акті перевірки (т.1 а.с.51-52) зазначено про відсутність цих документів;
- видаткові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортні накладні за листопад-грудень 2015 року, що підтверджують взаємовідносини з "Оланд Сторм" (т. 2 а.с. 139-157) - в акті перевірки (т.1 а.с.40-42) зазначено про відсутність цих документів;
- видаткова накладна від 22.09.2015 № ФС-092223, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.09.2015 № ФС-092223, що підтверджують взаємовідносини з "Флеш-Сток" (т. 2 а.с. 158-159) - в акті перевірки (т.1 а.с.42-44) зазначено про відсутність цих документів;
- товарно-транспортні накладні № 1 від 31.01.2015 та № 6 від 27.02.2015, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ "Болрейд" (т. 2 а.с. 160-161, 193-196) - в акті перевірки (т.1 а.с.47-48) зазначено про відсутність цих документів;
- товарно-транспортні накладні № 0001 від 15.07.2015, № 0002 від 22.07.2015, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ "Мерентал" (т. 2 а.с. 197-200) - в акті перевірки (т.1 а.с.48-50) зазначено про відсутність цих документів.
Вказане свідчить про те, що перевірка проводилась без належного дослідження всіх вилучених у ТОВ "Фортуна-2" під час обшуку первинних документів, а тому суд вважає, що висновки акту перевірки щодо відсутності первинних документів, які підтверджують реальність здійснення ТОВ "Фортуна-2" господарських операцій з ТОВ "Черато", ТОВ "Жерман Плюс", ТОВ "Меркурінс", ТОВ "Оланд Сторм", ТОВ "Флеш-Сток", ТОВ "Болрейд", ТОВ "Мерентал", ТОВ "Консент ЛТД", не можуть слугувати підставою для прийняття спірних рішень.
Щодо посилань відповідачів на те, що у конртагентів-постачальників ТОВ "Меркурінс", ТОВ "Мерентал", ТОВ "Черато" стан платника - 8 "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження", а щодо ТОВ "Оланд Сторм", ТОВ "Жерман Плюс" та ТОВ "Меркурінс" наявна негативна інформація в інформаційній системі "Суб'єкт фіктивного підприємництва" (сторінка 31 акту перевірки) суд зазначає наступне.
Факт порушення контрагентами-постачальниками у ланцюгу поставок своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які будуть допущені постачальниками по всьому ланцюгу поставок.
Варто зауважити, що на час вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, вони були зареєстрованими як юридичні особи, володіли спеціальною податковою правосуб'єктністю, належність оформлення виданих ним податкових накладних податковим органом не заперечується, а укладені з їхньою участю договори з позивачем в установленому порядку недійсними не визнані.
Крім цього, суд зауважує, що відсутність контрагента за місцезнаходженням не має доказового значення при вирішенні даного адміністративного спору, а Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.
Особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки). Відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.
Варто зазначити, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач не підтвердив фіктивного характеру спірних господарських операцій, а позивач правомірно сформував суму податкового кредиту на підставі первинних документів, а тому податкові повідомлення-рішення № 0001331404 від 07.10.2016, № 0000471404 від 05.07.2016 та № 0000461404 від 05.07.2016 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо рішення № 0026681302 від 13.10.2016 року.
Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок, викладений податковим органом на сторінках 51-52 акту перевірки (т.1 а.с.77-78) про заниження нарахування єдиного внеску в сумі 2271,45 грн., з посиланням на Додаток 1.
Суд звертає увагу на те, що додаток 1, це Довідка про загальну інформацію щодо ТОВ "Фортуна-2" (т.1 а.с.86-90), в якій, як і в акті перевірки, вказаний факт порушення викладений не чітко, не об'єктивно та не повною мірою, без посилання на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, що є порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727.
Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Пунктом 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції на момент прийняття спірного рішення), передбачено:
"7. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки."
Акт був отриманий позивачем 15.06.2016, відповідь на заперечення до акту надана 01.07.2016, а спірне рішення прийнято 13.10.2016, тобто з пропуском встановленого для його прийняття строку.
Враховуючи викладене ГУ ДФС у Житомирській області не доказало правомірність прийняття рішення № 0026681302 від 13.10.2016, а тому суд приходить до висновку, що вищевказане рішення є № 0026681302 від 13.10.2016протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000491405 від 05.07.2016 року.
Підставою для прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу про те, що відповідно до Звіту про дебетові і кредитові операції по рахунку 26006055909244 ТОВ "Фортуна-2" не забезпечено оприбуткування готівки на загальну суму 21800 грн. в касу підприємства (т.1 а.с.81-83), які відповідно до Договору про надання зворотної фінансової допомоги № ФД/1 від 01.02.2014, укладеного 12.01.2015 між Юзьковим М.І. та ТОВ "Фортуна-2" (т.1 а.с. 168, т.3 а.с.175-176), договорів позики від 27.07.2015 (т.1 а.с. 164-165), від 12.05.2015 (т. 1 а.с. 166-167) укладених між Черних А.Ю. та ТОВ "Фортуна-2", вказані особи в 2015 році через установу банку повернули позивачу на його рахунок.
Відповідно до п. 2.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.
Враховуючи, що фізичними особами кошти були повернуті шляхом їх внесення до банку для подальшого перерахування на рахунок позивача, то для останнього, як для отримувача коштів, такий розрахунок є безготівковим, і такі кошти не потребують оприбуткування в касі підприємства.
Як наслідок суд приходить до висновку, що посилання відповідача на порушення позивачем п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, є безпідставним, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000491405 від 05.07.2016 року підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0018741302 від 05.07.2016 року в частині нарахованого розміру штрафних санкцій в сумі 277,75 грн.
Як вбачається з акту перевірки (т.1 а.с.70-74), позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 608,78. Стосовно наявності вказаного порушення позивач не заперечує, проте на його думку порушення має подовжувальний характер, а не повторний, у звязку із чим розмір штрафних санкцій визначений невірно.
Суд не погоджується з викладеним твердженням позивача та зазначає наступне.
Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України встановлено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Згідно пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.18.1 ст.18 ПК України обов'язок щодо нарахування, утримання та сплати податку, передбаченого розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів покладений на податкового агента.
Пунктом 54.2 частини 54 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Підпунктом "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Як вбачається з акту перевірки та не заперечується позивачем, останній в 2015 році щомісяця не утримував під час виплати доходу на користь іншого платника податків податок, а неутримання податку з доходів фізичних осіб за один місяць є закінченим порушенням, тому не утримання цього податку під час виплати доходу на користь іншого платника податків в іншому місяці є повторним порушенням.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0018741302 від 05.07.2016 року в частині нарахованого розміру штрафних санкцій в сумі 277,75 грн. є обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про визнання недійсним та скасування рішення ДФС України від 14.09.2016 року № 19995/6199-99-11-02-01-15 про результати розгляду скарги, то вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 55.1 статті 55 Податкового кодексу України будь-яке рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Порядок, умови, строки та наслідки оскарження рішень контролюючих органів визначені статтею 56 цього Кодексу.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, рішення контролюючих органів, прийняті у процедурі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, не порушують прав позивача, оскільки рішення контролюючого органу в процедурі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень саме по собі не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення її можливості їх реалізувати та не покладає на неї певні обов'язки, не може вважатись таким, що порушує права, свободи чи інтереси цієї особи. Рішення, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи, є саме податкові повідомлення-рішення.
Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 року та вирок Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2016 року відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, оскільки вони не були покладені в основу оскаржуваних рішень.
Враховуючи часткове задоволення позову та приписи ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу належить присудити понесені ним судові витрати у розмірі 11731,77 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 05.07.2016 № 0000461404, № 0000491405, № 0000471404, від 07.10.2016 № 0001331404, від 13.10.2016 № 0026681302.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-2" понесені ним судові витрати у розмірі 11731,77 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя М.М. Семенюк
Судді Є.Ю. Романченко
С.В. Черноліхов
Повне судове рішення складене 19 січня 2018 року
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2018 |
Оприлюднено | 23.01.2018 |
Номер документу | 71723684 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні