ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" січня 2018 р. справа № 809/1586/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Лучко О.О.,
за участю секретаря: Королевич О.В.,
за участю сторін:
представників позивача: Курча В.В., Гресько В.В.,
представника відповідача: Ільківа В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Сівка-Калуського навчально-виховного комплексу Калуської районної ради Івано-Франківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-
ВСТАНОВИВ:
20.11.2017 Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Сівка-Калуського навчально-виховного комплексу Калуської районної ради Івано-Франківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки виявлено порушення вимог законодавства, за наслідками яких створюється реальна загроза життю та здоров'ю людей. З метою усунення порушень та забезпечення безпеки життю та здоров'ю людей, позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд, приміщень Сівка-Калуського навчально-виховного комплексу Калуської районної ради Івано-Франківської області за адресою: вул. Шкільна, 2, с. Сівка - Калуська, Калуський район, Івано-Франківська область, 77342, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
21.11.2017 відповідно до п.5 ч.1 ст.183-2 КАС України (за редакцією, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) судом винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі. Ухвалою суду від 06.12.2017 розгляд справи призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали. Суду пояснили, що з 06.11.2017 по 10.11.2017 працівниками Калуського міськрайонного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проводилась перевірка додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисті, пожежної та техногенної безпеки Сівка - Калуського навчально-виховного комплексу, за результатами якої складено акт перевірки від 10.11.2017 за №251, в якому зафіксовано виявлені порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, допущені відповідачем в процесі експлуатації приміщень навчально-виховного комплексу. Вказані позивачем порушення не усунуто, а тому існує реальна загроза життю та здоров'ю людей. Просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у задоволенні позовних вимог про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) відмовити повністю, оскільки виявлені позивачем порушення правил пожежної безпеки, які могли би призвести до виникнення пожежі та загибелі людей усунуто. Стосовно встановлення протипожежної сигналізації та оброблення дерев'яних конструкцій горища вогнетривким розчином, пояснив, що навчальний заклад звернувся до органів влади про виділення коштів на усунення вказаних порушень, оскільки вказані роботи потребують значних коштів.
Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що на підставі наказу Калуського міськрайонного відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 26.10.2017 за 35 (а.с.10-12), посвідчення на проведення перевірки від 25.10.2017 за №228 (а.с.13), працівниками Калуського міськрайонного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки Сівка-Калуського навчально-виховного комплексу Калуської районної ради Івано-Франківської області, розташованої за адресою: вул. Шкільна,2, с.Сівка-Калуська, Калуський район, Івано-Франківська область, 77342. За результатами проведеної позапланової перевірки було встановлено ряд порушень, які відображені в акті перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за № 251 від 10.11.2017 (а.с.14-15).
При здійсненні перевірки було встановлено порушення щодо додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме Правил пожежної безпеки в Україні, серед яких, зокрема:
- будівлю школи та садочка не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (п.1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);
- не проведено технічне обслуговування всіх наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) (пункт 3.17, розділ V Наказ МВС від 30.12.2014 № 1417);
- дерев'яні конструкції горища не оброблено вогнетривким розчином (пункт 2.5 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні);
- на території пожежний щит не укомплектовано необхідним протипожежним інвентарем (вогнегасники - з шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2*2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (пункт 3.11 розділ V Наказ МВС від 30.12.2014 № 1417);
- сходові клітки не забезпечені евакуаційним освітленням (п.2.31. розділу ІІІ Наказу МВС від 30.12.3014 за №1417);
- в актовому залі не встановлено світловий покажчик "Вихід" (пункт 2.32 розділ ІІІ Наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417);
- плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі не відкориговано. На доповнення до схематичного плану евакуації не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не раніше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників (п.5 розділу ІІ Наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417);
- з'єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (п.1.6 розділу ІV Наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417);
- допускається улаштування та експлуатація тимчасових ліній електромереж (кухня, 2 поверх садочка) (п.8.18 розділу IV Наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417);
- в приміщенні садочка з'єднувальні коробки не закрито кришками з негорючого або важкогорючого матеріалу (п.1.7 розділ IV Наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417);
- біля місця розташування пожежної водойми не встановлено покажчики зі світло відбивним покриттям (п.2.1. розділу V Наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417);
- приміщення школи та садочка не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно вимог (п.3.6 розділу V Наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417).
- не проведені заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділ 1 глава ІV Наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417);
- приміщення не обладнано системами протипожежного захисту (пункт 1 розділ V Наказ МВС від 30.12.2014 року № 1417);
Як вбачається з позовної заяви, наявність вказаних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з даним позовом.
Вказаний вище акт перевірки складено в присутності директора Сівка-Калуського навчально-виховного комплексу Калуської районної ради Івано-Франківської області Ільківа В.Ю., про що свідчить підпис вказаної особи на копії акта перевірки. Будь-яких пояснень, зауважень чи заперечень щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки не подано (зворотній бік а.с.15).
За результатами перевірки Калуським міжрайонним відділом управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.
Згідно із ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").
Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Згідно із ст.64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
У відповідності до ст.66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у ст.65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Таким чином, УДСНС в Івано-Франківській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені ст.68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Згідно з ч.2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з ч.2 ст.51 та ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п.33 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ч.1 ст.8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст.9 Конституції України.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Враховуючи наведене, право відповідача на експлуатацію будівель та приміщень можна вважати "майном" в сенсі ст.1 Першого протоколу, при цьому захід реагування у вигляді повної заборони експлуатації цього майна, який позивач вимагає застосувати до відповідача, є обмеженням такого права, а тому воно повинно застосовуватись з урахуванням принципів обґрунтованості та пропорційності.
З огляду на вказане, суд враховує ту обставину, чи є захід реагування співмірним меті його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.
Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.
У зв'язку з цим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель, споруд і приміщень Сівка-Калуського навчально-виховного комплексу Калуської районної ради Івано-Франківської області позивачем не наведено і належними доказами не доведено, що з урахуванням встановленого факту наявності порушень установлених законодавством вимог пожежної безпеки лише в окремих будівлях і приміщеннях відповідача не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.
Системно аналізуючи положення ч. 5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст.68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також дійшов висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (п. 32 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Суд звертає увагу на те, що у даному випадку виявлені позивачем порушення вказаної категорії, як з'єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; влаштування та експлуатація тимчасових ліній електромереж; в приміщенні садочка з'єднувальні коробки не закрито кришками з негорючого або важкогорючого матеріалу - повністю усунуті відповідачем.
Вказане підтверджується актом позапланової перевірки №2 від 15.01.2018 (а.с.136-137).
Крім того, представник відповідача надав суду докази усунення інших виявлених порушень, про що також відмічено в зазначеному вище акті.
В той же час, такі виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки, як відсутність автоматичної пожежної сигналізації та необроблення дерев'яних конструкцій горища вогнетривким розчином самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей лише у процесі самої пожежі.
Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень ст.68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.
Крім того, судом не встановлено, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації певних будівель, споруд і приміщень відповідача.
Поряд з цим, суд враховує те, що в період з 10.08.2017 по 23.08.2017 провідним інспектором Калуського міськрайонного відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області проводилась планова перевірка Сівка-Калуського навчально-виховного комплексу, за результатами якої було винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 23.08.2017 за №141.
До початку навчального року комісія, до якої входив головний спеціаліст Калуського міськрайонного відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, провела перевірку готовності навчально-виховного комплексу до навчального року та дозволила експлуатацію будівель (а.с.45-49).
Стосовно відсутності у будівлі школи та садочка автоматичної пожежної сигналізації, суд вважає за необхідне врахувати наступне.
Наказом Міністерства освіти і науки України, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.09.2016 за № 1229/29359 затверджено Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України (Далі Правила). Вказаними Правилами визначено вимоги пожежної безпеки до утримання території, будівель, приміщень та споруд, евакуаційних шляхів і виходів у навчальних закладах всіх типів і форм власності, що належать до сфери управління МОН (дошкільні, загальноосвітні, позашкільні, професійно-технічні, вищі, заклади післядипломної освіти).
Відповідно до п.12 розділу 3 Правил, будівлі закладів та установ повинні бути обладнані засобами оповіщення людей про пожежу. Для оповіщення можуть бути використані дзвінки та інші звукові сигнали.
Вказані системи оповіщення у Сівка-Калуському навчально-виховному комплексі існують.
Крім того, суд враховує те, що відповідач звернувся до голови Калуської районної ради Срібняка М.М., голови Калуської РДА Бабій Н.Й., начальника відділу освіти Калуської РДА Савчука О.І та до начальника фінансового управління Калуської РДА Федун Л.Р. із заявою про виділення коштів на виконання припису Калуського міськрайонного відділу управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області від 23.08.2017 (а.с. 55, 139).
Судом встановлено, що Калуською районною державною адміністрацією розробляється проект районної цільової програми фінансування заходів щодо забезпечення пожежної безпеки в закладах освіти калуського району на 2018 рік. Для вирішення питань пожежної безпеки планується при перегляді бюджету додатково виділення коштів на виконання завдань програми (а.с.101).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв'язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу та з урахуванням вчинення відповідачем дій на усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 38555228) вул. Франка, 6 м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,76018.
Сівка-Калуський навчально-виховний комплекс Калуської районної ради Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20565201 ) вул. Шкільна, 2, с. Сівка-Калуська, Калуський район, Івано-Франківська область, 77342.
Суддя Лучко О.О.
Рішення в повному обсязі складене 23 січня 2018 р. у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні 22.01.2018.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2018 |
Оприлюднено | 23.01.2018 |
Номер документу | 71723768 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Лучко О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні