Ухвала

від 22.01.2018 по справі 826/12420/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12420/16                                                                               УХВАЛА   22 січня 2018 року                                                                                      м. Київ            Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління по реконструкції та будівництву міста Києва» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, В С Т А Н О В И В: Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з даною постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху. Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 14 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон). Частиною першою ст. 4 Закону (в редакції, чинній на час подачі позивачем адміністративного позову) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної  плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пп. 1) п.3 частини третьої зазначеної статті (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»  від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно з частиною третьою ст. 6 Закону №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. А як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено позовні вимоги, як майнового, так і немайнового характеру, у зв'язку з чим, за подачу апеляційної скарги відповідач мав сплатити судовий збір у сумі 4134,00 грн. (2756,00 грн. (1378 грн. + 1378 грн.) х 150%), тому як мінімальну заробітну плату встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», яка на перше січня 2016 року становить 1378 грн. Реквізитами Київського апеляційного адміністративного суду для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг є: Р/Р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897,  МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності -206, Призначення платежу: Судовий збір Київський ААС, пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору, ПІБ позивача, номер справи. Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва. Натомість, скаржник в апеляційній скарзі заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність у державного органу бюджетних призначень на його сплату. Відповідно до частини першої ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. А згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Відповідно до частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у  частині першій  цієї статті. Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити. Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду. Надані апелянтом пояснення не є підставою для звільнення від сплати судового збору, адже несплата обов'язкового платежу суб'єктом владних повноважень не може виправдовуватись відсутністю відповідних бюджетних асигнувань та призначень. Крім того, апелянтом не надано жодних достовірних доказів на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про звільнення від сплати судового збору. З огляду на зазначене, судом встановлено відсутність підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору у зв'язку з необґрунтованістю його клопотання та відсутністю умов, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Крім того, за п. 12, 13 перехідних положень Розділу VII КАС України (в новій редакції від 15 грудня 2017 року) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності. Відповідно до частини третьої ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. А згідно з частиною третьою ст. 189 КАС України (у редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Відповідно до частин першої та другої ст. 186 Кодексу (у редакції до 15.12.2017) апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова прийнята 01 грудня 2017 року. Копію вказаного судового рішення, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.144) отримано відповідачем 27 грудня 2017 року. Апеляційна скарга подана ним лише 10 січня 2018 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження. Відповідачем в апеляційній скарзі причини пропуску строку апеляційного оскарження не наведено, належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку апеляційного  оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року не надано, а тому апелянту необхідно надати клопотання про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення. В редакції Кодексу адміністративного судочинства України до 15.12.2017 року зазначено, що, відповідно до вимог ч.3 ст.189 КАС України до апеляційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього  Кодексу. Також, відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України в редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження вказано, що до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього  Кодексу. Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху. Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298 КАС України, – У Х В А Л И В: У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору – відмовити. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року - залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків, а саме надати докази сплати судового збору у сумі 4134,00 грн. – 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали. Повідомити, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження. У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.   Суддя:                                                                                                                                                                     Кобаль М.І.