Постанова

від 17.01.2018 по справі 820/4177/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2018 р. Справа № 820/4177/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, м. Харків , повний текст складено 10.11.17 по справі № 820/4177/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС МЕБЛІ ДИЗАЙН"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОФІС МЕБЛІ ДИЗАЙН" (далі по тексту - ТОВ "ОФІС МЕБЛІ ДИЗАЙН"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.08.2017 року № 0038861213 в розмірі 9000,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 адміністративний позов ТОВ "ОФІС МЕБЛІ ДИЗАЙН" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0038861213 від 30.08.2017 року.

Стягнуто на користь ТОВ "ОФІС МЕБЛІ ДИЗАЙН" (код ЄДРПОУ 31632541, адреса: 61020, м. Харків, Григорівське шосе, 88) сплачену суму судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач вказав, що вважає апеляційну скаргу відповідача необгрунтованою, а постанову суду першої інстанції прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача Гаєвська І.В. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Представник позивача Івіна В.В. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, учасниками справи не оспорюється та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "ОФІС МЕБЛІ ДИЗАЙН", за результатами якої складено Акт № 9246/20-40-12-13-21/31632541 від 07.08.2017 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, перевіряючими встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України на підставі затримки сплати узгодженого грошового зобов'язання на 16 днів згідно уточнюючої декларації від 26.04.2017 року № 9270889241.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0038861213 від 30.08.2017 року, яким ТОВ "ОФІС МЕБЛІ ДИЗАЙН" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 відсотків в розмірі 9000,00 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за затримку на 16 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 90000,00 грн.

Не погодившись із таким податковим повідомленням - рішенням № 0038861213 від 30.08.2017, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вказані позивачем показники рядків 32 та 35 у розмірі 90000,00 грн. та 2700,00 грн., є сплаченими у встановлені законом строки, а допущена позивачем у поданій 26.04.2017 року уточнюючій податковій декларації помилка не призвела до заниження податкового зобов'язання за 3 квартал 2016 року та затримки сплати такого податкового зобов'язання, а тому відсутні законні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій згідно п.126.1 ст.126 ПК України за порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пунктів 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "ОФІС МЕБЛІ ДИЗАЙН" 03.11.2016 під час подання декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2016 року не відобразило в рядку 23 ПН суму податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний період, в рядку 25. В подальшому зазначена помилка була виявлена Товариством самостійно та внаслідок чого 05.12.2016 року було подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2016 року, в якій було уточнено показники рядка 23 ПН, де відображено суму податку на прибуток підприємств, яку було утримано під час нарахування дивідендів Акціонерному товариству "ВГХ СТІЛ ТРЕЙДІНГ" в розмірі 90 000,00 грн. та в рядку 25. Також, в зв'язку з самостійним виявленням помилки, в рядку 35 декларації було нараховано суму штрафу в розмірі 3 % - 2700 грн., які були сплачені 02.12.2016.

26.04.2017, у зв'язку з коригуванням даних статистичної звітності за 2016 рік, виникла необхідність внести відповідні зміни до декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2016 року шляхом подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств. При цьому під час подання такої уточнюючої декларації змінювались показники рядку 01 (дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, що не призводило до зміни розміру податкового зобов'язання за вказаний період. Головним бухгалтером підприємства 26.04.2017 помилково під час заповнення уточнюючої декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2016 року не були видалені показники рядків 33 та 35, які були заповнені під час подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств 05.12.2016, що в свою чергу призвело до того, що подана уточнююча декларація з податку на прибуток 26.04.2017 року містила в собі помилкові дані щодо самостійно виявленої помилки з податку на прибуток, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів (рядок 32 та 35). 12 травня 2017 року ТОВ "ОФІС МЕБЛІ ДИЗАЙН" було виявлено цю помилку, внаслідок чого була подана уточнююча декларація з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2016 року, якою було виключено показники рядків 32 та 35, як помилково відображені. Разом з декларацією було подано Лист - пояснення від 16.05.2017 року вих. № 2017/044.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про порушення підприємством позивача вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України на підставі затримки сплати узгодженого грошового зобов'язання на 16 днів згідно уточнюючої декларації від 26.04.2017 року № 9270889241.

Колегія суддів зазначає, що допущена позивачем помилка в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2016 року, яка була подана 26.04.2017, не призвела до заниження податкового зобов'язання за 3 квартал 2016 року та затримки сплати податкового зобов'язання.

Помилково заповнені показники рядків 33 та 35 в уточнюючій декларації з податку на прибуток не тягнуть за собою необхідність сплати грошового зобов'язання та не визначають грошове зобов'язання з податок на прибуток підприємств, а регулюють лише показники збільшення/зменшення податкового зобов'язання в результаті самостійного виявлення помилки (32) та суму штрафу в розмірі 3% нарахованого у зв'язку з самостійним виявленням помилки.

Таким чином, з огляду на те, що вказані позивачем показники рядків 32 та 35 у розмірі 90000,00 грн. та 2700,00 грн., є сплаченими у встановлені законом строки, а допущена позивачем у поданій 26.04.2017 року уточнюючій податковій декларації помилка не призвела до заниження податкового зобов'язання за 3 квартал 2016 року та затримки сплати такого податкового зобов'язання, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність законних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій згідно п.126.1 ст.126 ПК України за порушення п. 57.1 ст.57 ПК України.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 по справі № 820/4177/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко

Постанова складена в повному обсязі 22.01.2018.