Постанова

від 16.01.2018 по справі 822/1985/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1985/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

16 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: Молодецького О.С.,

представника відповідача: Дмитрієвої А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2017 р. № 0004331407,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2017 р. № 0004331407.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника третьої особи в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ГУ ДФС України в Одеській області на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 26.04.2017 року № 1225 було проведено фактичну перевірку ТОВ "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) і складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки за № 251/15/22/РРО/40857722 від 05.05.2017 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення ТОВ "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, - не оприбуткування готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій, а саме: книга № 3000303831Р/1 з 08.04.2017 року по 04.05.2017 року - не оприбутковано 79 365, 00 грн. ( Z-звіт - з 23 по 47), книга № 3000303832Р/1 - не оприбутковано 82 984,00 грн. ( Z-звіт з 23 по 52) з 07.04.2017 року по 04.05.2017 року, загальна сума не оприбуткованих коштів склала 156 349, 00 гривень. (стор.36-37 справи).

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року по справі №822/1403/17 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу про проведення фактичної перевірки від 26.04.2017 року № 1225 (а.с. 113 - 114).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі Акту перевірки, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і п.1 абз.3 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.06.2017 за №0004331407, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 781745 гривень (а.с. 10).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оприбуткування позивачем готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій, оскільки в порушення вимог ПК України контролюючим органом не було отримано належним чином завірених копій документів, які б підтверджували вчинення позивачем порушення, а також не складено опису таких документів (п.85.7 ст.85 ПК України). Надані ж суду контролюючим органом копії КОРО не можуть бути визнані допустимим доказом, оскільки не оформлені відповідно до вимог ПК України та не підтверджують їх виготовлення саме під час проведення перевірки позивача з 28.04.2017 по 05.05.2017, адже надані позивачем оригінали КОРО, які були оглянуту в суді і копії яких долучено до справи, та лист оператора платіжних сервісів "УККАРТ" №889/211 від 31.05.2017 ( стор. 139 - 174 справи), спростовують дані Акту перевірки.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення №637).

Пунктом 1.2 Положення визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО).

Відповідно до п. 2.6. Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п. 1.2 Положення, книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Разом з тим, відповідно до пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО; в свою чергу, облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

З метою вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами Президентом України видано Указ від 12.06.1995 року № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ).

Статтею 1 Указу встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п. 2 Указу, штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Згідно абзацу 3 статті 1 Указу невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Зі змісту роз'яснень, наданих Національним банком України у листі від 16.04.2010 року №11-110/2010-6116 вбачається, що у разі, якщо готівка проведена через РРО і у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день одержання готівкових коштів не проведена по касовій книзі, то вважається, що така готівка оприбуткована в касі підприємства несвоєчасно.

Отже, враховуючи зазначене, своєчасне оприбуткування готівки в касі підприємства та ведення відповідно до встановленої форми касової книги, книги обліку доходів і витрат, книги обліку розрахункових операцій є законно встановленим обов'язком підприємств, що здійснюють ведення касових операцій у національній валюті України, за порушення якого відповідно до зазначеного, встановлюється відповідальність (фінансові санкції ) у вигляді штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що посадовим особам контролюючого органу касиром ТОВ "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" Коміренком Сергієм Анатолійовичем було надано копії книг обліку розрахункових операцій № 3000303831р/1 та № 3000303832р/1, які засвідчені даним касиром.

Всі документи, які були отримані посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області в ході проведення перевірки, відображені на 4 сторінці акту перевірки в підпункті 4.5 Розділу 4 - "Додатки до акта перевірки" та складаються з: фіскального чека, опису наявних готівкових коштів на місці здійснення розрахунків, копії періодичних звітів, засвідчені копії книг обліку розрахункових операцій.

Судом встановлено, що позивачем надавались заперечення до акта перевірки від 10.05.2017 р. № 251/15/22/РРО/40857722 від 19.05.2017 р. за № 19-05/2017. Судова колегія звертає увагу, що до заперечень позивачем не було надано документів, які б спростовували виявлені під час перевірки порушення. Окрім того, позивач в своїх запереченнях до акта перевірки не заперечував, що засвідчені копії книг обліку розрахункових операцій, які є додатками до акту перевірки, не належать товариству з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ТАЇРОВА".

При цьому, Головним управлінням ДФС в Одеській області надано відповідь на заперечення 01.06.2017 р. за № 4802/10/15-32-14-06-03. У вказаному листі абз. 2 стр. 2 зазначено: "Враховуючи вищевикладене перевіряючими було запропоновано касиру надати їх копії: КОРО № 3000303831р/1 та КОРО № 3000303832р/1. Зробивши копії КОРО касир, завірив копії особистим підписом та надав їх перевіряючим".

Таким чином, посилання суду першої інстанції на те, що надані суду контролюючим органом копії КОРО не можуть бути визнані допустимим доказом, оскільки не підтверджують їх виготовлення саме під час проведення перевірки позивача з 28.04.2017 по 05.05.2017 є безпідставними.

Відтак, суд першої інстанції не дослідив всі вищезазначені обставини та помилково задовольнив адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ТАЇРОВА".

У силу п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ТАЇРОВА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2017 р. № 0004331407 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙПАРК ТАЇРОВА".

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 січня 2018 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Драчук Т. О.