Вирок

від 23.01.2018 по справі 537/2038/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/2038/17 Номер провадження 11-кп/786/138/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категоріяч.3 ст.191 КК України Т.З.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю :

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінального провадження №12017170110000605, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017, за апеляційною скаргою прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 червня 2017 року ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 18.04.2017 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням ст.75 КК України з випробуванням, іспитовий строк 2 роки, -

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.191 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.04.2017 року більш суворим покарання призначеним за даним вироком, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, з покладенням згідно ст. 76 КК України наступних обов`язків:

- не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

З метою забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили, обрано обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Цивільний позов потерпілої юридичної особи - Повного Товариства «Ломбард ОСОБА_8 і Компанія «Компас» про відшкодування з обвинуваченого матеріальної шкоди, завданої злочином задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_7 на користь Товариства «Ломбард ОСОБА_8 і Компанія «Компас» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином 27 грн. 41 коп.

Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочини проти власності, за наступних обставин.

08.02.2017 року близько 20.50 год., ОСОБА_7 , перебуваючи посаді касир - експерт відділень з ломбардних операцій Кременчуцької філії 012 у м. Кременчук Повного Товариства «Ломбард ОСОБА_8 і Компанія «Компас»», згідно наказу № 105-К від 08.12.16 року та будучи матеріально відповідальною особою відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 08.12.2016 року та 29.12.2016 року, з метою поліпшення власного матеріального становища та корисливих мотивів, перебуваючи за місцем роботи, а саме в приміщенні магазину Кременчуцької філії НОМЕР_1 Повного Товариства «Ломбард ОСОБА_8 і Компанія «Компас»» за адресою: м. Кременчук, вул. Першотравнева, 36-а, в порушенні вимог посадової інструкції касира - експерта ломбарду, повторно, умисно, заволодів грошовими коштами Повного Товариства «Ломбард ОСОБА_8 і Компанія «Компас»» на суму 1612,49 грн., шляхом привласнення грошових коштів, які були ввірені йому та перебували у його віданні, повторно оформивши зданий до ломбарду золотий виріб - браслет вагою 2,6 гр., який ОСОБА_7 отримав 02.02.17 року, у відповідності до договору №0121738, чим спричинив потерпілій юридичній особі матеріального збитку на вказану суму.

Крім того, 09.02.2017 року близько 19.30 год., ОСОБА_7 , перебуваючи посаді касир-експерт відділень з ломбардних операцій Кременчуцької філії 012 у м. Кременчук Повного Товариства «Ломбард ОСОБА_8 і Компанія «Компас»», згідно наказу №105-К від 08.12.16 року та будучи матеріально відповідальною особою у відповідності до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 08.12.2016 року та 29.12.2016 року, з метою поліпшення власного матеріального становища та корисливих мотивів, перебуваючи за місцем роботи, а саме в приміщенні магазину Кременчуцької філії НОМЕР_1 Повного Товариства «Ломбард ОСОБА_8 і Компанія «Компас»» за адресою: м. Кременчук, вул. Першотравнева, 36-а, в порушенні вимог посадової інструкції касира - експерта ломбарду, повторно, умисно, заволодів грошовими коштами Повного Товариства «Ломбард ОСОБА_8 і Компанія «Компас»» на суму 1754,39 грн., шляхом привласнення грошових коштів, які були ввірені йому та перебували у його віданні, повторно оформивши зданий до ломбарду золотий виріб - хрестик вагою 2,75 гр., який ОСОБА_7 отримав 10.01.17 року, у відповідності до договору №012176, чим спричинив потерпілій юридичній особі матеріального збитку на вказану суму.

Не оскаржуючи фактичні обставини провадження, доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальні відповідальність просить скасувати вирок суду та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 1 рік. Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.04.2017 більш суворим покаранням остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд не дотримався вимог закону та не призначив обов`язкове додаткове покарання позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів у ній наведених, вислухавши обвинуваченого ОСОБА_7 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а згідно п.1 ч.1 ст.413 цього Кодексу неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Як убачається з матеріалів даного кримінального провадження, обставини справи при судовому розгляду учасниками судового провадження не оспорювались та, згідно ч.3 ст. 349 КПК України судом докази щодо даних обставин не досліджувались.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю та підтвердив обставини скоєних злочинів.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 191 КК України, за обставин викладених у вироку, в апеляційній скарзі прокурора не оскаржуються, а тому відповідно до статті 404 КПК України апеляційним судом не переглядаються.

Разом з тим, при призначенні покарання, на думку колегії суддів, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Так, санкція частини ч.3 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У даному випадку позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю як додаткове покарання в санкції ч.3 ст. 191 КК України вказане як обов`язкова додаткова міра покарання.

Мотивів не призначення обвинуваченому ОСОБА_7 додаткового покарання судом першої інстанції у вироку не наведено, підстав для застосування положень статті 69 КК України також не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції при призначенні покарання безпідставно не призначив обвинуваченому ОСОБА_7 додаткового покарання, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, тим самим не застосував закон, який підлягав застосуванню.

Цих вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції не виконав.

З огляду на викладене колегія вважає, що вирок суду в частині призначення покарання підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Ухвалюючи новий вирок та вирішуючи питання про призначення ОСОБА_7 покарання, колегія суддів, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно зі статтею 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, вчинені проти власності, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_7 , пом`якшуючі покарання обставини якими суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті злочинів, повне відшкодування завданої шкоди та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі у межах санкції статті визначеного судом першої інстанції з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 1 рік.

Разом з цим, ОСОБА_7 необхідно призначити покарання відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України, враховуючи вчинення обвинуваченим встановленого судом злочину до постановлення вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.04.2017 за яким ОСОБА_7 засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням, з встановленням іспитового строку 2 роки.

Враховуючи особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має задовільну характеристику за місцем проживання, відшкодував завдані збитки в повному обсязі, наявність обставин, які пом`якшують покарання, колегія суддів приходить до висновку, що усі наведені обставини у своїй сукупності дають підстави стверджувати про обвинуваченого, як про особу, котра не становить загрози для суспільства та про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст. 75 КК України, через що вважає за можливе звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Таке покарання, на думку колегії суддів, буде відповідати вимогам кримінального закону, а також необхідним і достатнім для досягнення цілей призначення покарання та виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції свого вироку.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 420 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури задовольнити.

Вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 червня 2017 року щодо ОСОБА_7 в частині призначення покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.

Призначити ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 1 рік.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.04.2017 більш суворим покаранням призначеним за даним вироком остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4