Рішення

від 17.01.2018 по справі 918/819/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2018 р. Справа № 918/819/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В.,

при секретарі судового засідання Лиманському А.Ю.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Агробудмеханізація"

до відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1"

про стягнення в сумі 214 118,66 грн. та витребування майна

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № Наказ №1-ОС від 25.05.11р.

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Агробудмеханізація" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" про стягнення 214 118,66 грн. заборгованості та витребування у ТОВ "Фінанс ОСОБА_1" майно, що належить ТДВ "Агробудмеханізація", а саме кран на гусеничному ходу РДК-160-3, заводський №708, реєстраційний №1228Т.

Позовні вимоги аргументовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №011116 про надання в оренду крану РДК-160-3. Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання по договору та не оплатив повну вартість оренди крану, у зв'язку з чим станом на день подання позову у відповідача рахується заборгованість в сумі 190 000,00 грн. Також позивачем нараховано 20 908,73 грн. пені, 2 414,11 грн. 3% річних та 795,82 грн. інфляційних втрат. Позивач зазначає, що у порядку встановлену договором повідомлено відповідача про розірвання договору оренди від 01 листопада 2017 року. Однак, відповідач в супереч положенням договору не повернув орендоване майно, а саме кран РДК-160-3. Відтак, позивач просить вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 30 листопада 2017 року порушено провадження у справі №918/819/17, розгляд справи призначено до слухання в судовому засіданні на 20 грудня 2017 року.

Ухвалою суду від 20 грудня 2017 року вирішено розгляд справи №918/819/17 здійснювати за правилами Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. №1798-XII) у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., що набрала чинності з 15.12.2017 р., в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 грудня 2017 року розгляд справи відкладено на 17 січня 2018 року.

17 січня 2018 року представником позивача подано до суду заяву, згідно якої, позивач керуючись ст. 226 Господарського процесуального кодексу України просить позовні вимоги в частині нарахування пені, інфляційних і 3% річних за користування коштами залишити без розгляду. При цьому решту позовних вимог задоволити в повному обсязі.

Розглянувши вказану заяву суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Заява позивача подана з дотриманням вимог ГПК України до початку розгляду спору по суті, тому суд вважає за необхідне задоволити її, та залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 20 908,73 грн. пені, 2 414,11 грн. 3% річних та 795,82 грн. інфляційних втрат.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відтак, враховуючи положення статті 7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з залишення позову в частині вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3%річних без розгляду за заявою позивача, судовий збір у цій частині залишається за позивачем.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення 190000,00 грн. основної заборгованості та вимоги про повернення майна - крану РДК-160-3.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, відзиву на позов не подав.

Поштове повідомлення, що містило відомості про місце, дату та час розгляду справи повернулось до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарським судом встановлено наступне.

01 листопада 2016 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Агробудмеханізація" (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" (відповідач, оренда) було укладено договір №011116 про надання в оренду крана РДК-160-0 (надалі договір), згідно предмету вказаного договору орендодавець передає в орендне користування технічно-справний кран на гусеничному ходу РДК-160-3 заводський №708 рег. №1228Т (в подальшому "кран") для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті орендаря за адресою: с.Городок, Рівненський район, Рівненська область.

Відповідно до пункту 1.2. договору вартість оренди крана визначається 26 000,00 грн., в місяць, включаючи ПДВ.

Згідно пункту 2.1. договору кран має бути переданий орендодавцем і прийнятий орендарем по акту прийому-передачі.

01 листопада 2016 року позивачем та відповідачем складено та підписано акт прийому-передачі крана РДК-160-3.

Відповідно до пункту 3.1. договору орендар проводить щомісячну оплату за оренду крана згідно рахунків орендодавця.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендар оплачує аванс в розмірі 50% місячної плати оренди крана - до кожного 5-го числа місяця.

У пункті 3.3. договору повний розрахунок за оренду крана орендар проводить на протязі 5-ти банківських днів після отримання рахунку від орендодавця.

Згідно наявних в матеріалах справи рахунків-фактур та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг)(а.с.14-37 ) позивач з листопада 2016 року по жовтень 2017 року надавав відповідачу послуги з оренди крану на загальну суму 312 000,00 грн., в свою чергу, як зазначає позивач, відповідачем частково сплачено орендні платежі в сумі 122 000,00 грн., таким чином несплаченою лишається орендна плата в сумі 190 000,00 грн..

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач суду не надав.

За умовами частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

В частині 1 статті 286 Господарського кодексу України вказано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Агробудмеханізація" 190 000, 00 грн. заборгованості по договору №011116 про надання в оренду крана РДК-160-3 від 01 листопада 2016 року є законними обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

За умовами пункту 2.1. договору кран має бути переданий орендодавцем і прийнятий орендарем по акту прийому-передачі.

Згідно наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі крана РДК-160-3 від 01 листопада 2016 року позивач передав а відповідач прийняв кран на гусеничному ходу РДК-160-3 заводський №708, рег. №1228Т, 1989 року випуску, згідно договору №011116 в комплекті.

У пункті 5.1. договору сторони убомовили, що термін дії договору становить 1 рік, а в частині розрахунків до повного розрахунку. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Якщо жодна із сторін не заявила про розірвання договору за 10 днів до закінчення терміну його дії, договір вважається кожен раз продовженим на такий же термін.

17 жовтня 2017 року позивач направив на адресу відповідача лист №48, відповідно до якого повідомив, що термін дії договору №011116 від 01 листопада 2016 року закінчується 01 листопада 2017 року. Разом з тим, продовжувати дію договору на наступний термін ТДВ "Агробудмеханізація" не буде, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору. Відтак позивач зазначив про розірвання договору 01 листопада 2017 року та просив відповідача повернути кран РДК-160-3 із орендного користування до 06 листопада 2017 року.

Згідно пункту 1.4. договору при поверненні крана орендар проводить демонтаж стрілового обладнання крана і перевезення з об'єкта орендаря на базу орендодавця за адресою: Тернопільський район, с. Біла, вул.. Сагайдачного 2 за свої кошти.

Відповідно до пункту 2.2. договору при поверненні крана з оренди кран має бути переданий орендарем і прийнятий орендодавцем по акту прийому-передачі.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повернення орендованого згідно договору крану РДК-160-3 заводський №708, рег. №1228Т.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У статті 387 ЦК України вказано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом вказаної статті відповідний позов (щодо витребування майна) має містити такі ознаки:

- позов має бути поданий власником майна чи уповноваженою ним особою;

- зміст позову становить вимога про повернення речі;

- річ, що належить позивачу перебуває у володінні іншої особи;

- річ перебуває у володінні іншої особи без достатньої правової підстави.

Аналіз вказаної норми та зміст позовних вимог за даним позовом свідчить про те, що даний позов відноситься до віндикаційних позовів, тобто про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Віндикаційним позовом захищаються права власності в цілому, оскільки він пред'являється в тих випадках, коли порушені права володіння користування та розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами. Сторонами у віндикаційному позові виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі.

З аналізу статті 387 ЦК України вбачається, що віндикаційний позов ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі.

Віндикаційний позов має місце, коли у власника зберігається право власності, але він не може його здійснювати, оскільки річ вибула із його володіння і перебуває у неправомірному (незаконному) володінні іншої особи. Тобто віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника до незаконно володіючого невласника з метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення її у натурі.

Згідно статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Зважаючи, що договір про надання в оренду крана РДК-160-3 від 01 листопада 2016 року закінчився (позивачем в порядку передбаченому договором повідомлено відповідача про закінчення його дії) 01 листопада 2017 року, а відповідачем не повернуто орендоване майно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про витребування у відповідача крана на гусеничному ходу РДК-160-3, заводський №708, реєстраційний №1228Т є законними обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Отже, враховуючи усе викладене вище, позовні вимоги слід задоволити частково, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 190 000, 00 грн. боргу по оплаті за оренду крана, та витребування останнього у відповідача на користь позивача. В іншій частині вимог - позов необхідно залишити без розгляду.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати в сумі 4 450,00 грн. (2850,00 грн. +1600,00 грн.) покладаються на відповідача. Судовий збір в сумі 361,78 грн. залишається за позивачем у зв'язку із залишенням позову без розгляду в частині вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" (33028, м.Рівне, вул. 16-го Липня, 42, код ЄДРПОУ 40644086) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Агробудмеханізація" (47707, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Біла, вул. Сагайдачного 2, код ЄДРПОУ 01353723) - 190 000 (сто дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 4 450 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" (33028, м.Рівне, вул. 16-го Липня, 42, код ЄДРПОУ 40644086) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Агробудмеханізація" (47707, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Біла, вул. Сагайдачного 2, код ЄДРПОУ 01353723) кран на гусеничному ходу РДК-160-3, заводський №708, реєстраційний №1228Т.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

5. В частині вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Агробудмеханізація" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" 20 908,73 грн. пені, 2 414,11 грн. 3% річних та 795,82 грн. інфляційних втрат - позов залишити без розгляду.

6. Судовий збір в сумі 361,78 грн. залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" січня 2018 року

Суддя Бережнюк В.В.