Рішення

від 22.01.2018 по справі 925/1672/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Черкаси справа № 925/1672/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укратлантік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Нова" про стягнення 13903,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 13 903,50 грн. боргу, з яких 11500,00 грн. на повернення передоплати та 2403,50 грн. неустойки за непоставлений товар на підставі укладеного між сторонами договору поставки № ЕР 04/17 від 10.04.2017.

За ухвалою суду від 02.01.2018 та на підставі задоволеного судом клопотання позивача розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання на виклик суду представники сторін не з'явилися.

Відмови позивачем від позову не подано, клопотання про відкладення розгляду справи від сторін суд не отримав, докази врегулювання спору відсутні, а тому суд вважає, що розгляд справи слід провести за відсутності представників обох сторін за наявними документами у справі.

У відповідності до ч.3 ст. 13, ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Нова" (Постачальник, відповідач по справі), в особі директора Римик Є.Г., що діє на підставі Статуту та товариством з обмеженою відповідальністю "Укратлантік" (Покупець, позивач по справі), в особі директора Бєлік А.Г., що діє на підставі протоколу № 02/17 загальних зборів учасників від 06.03.2017, було укладено договір поставки № ЕР 04/17 (далі - Договір, а.с. 10), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлені Договором строки Покупцеві (одержувачу) товар, визначений в п. п. 1.1. цього Договору -- пневматичні компоненти та інші подібні товари (далі - товар), а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах договору.

Сторонами погоджено відповідно до п. 1.2. договору, що загальна кількість і асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна ціна, визначаються у в рахунках та/або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 5.3. Договору розрахунки за товар здійснюються на умовах 100% попередньої оплати.

Згідно п. 5.4., 5.6. оплата здійснюється шляхом безготівкового банківського переказу на поточний рахунок Постачальника-відповідача, а датою виконання зобов'язань покупця з оплати товару є дата списання відповідної суми грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Згідно умов п. 4.1. та 4.1.1 договору, поставка товару здійснюється відповідачем на користь позивача та за його рахунок на адресу Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Агрономічна, 225 із залученням перевізника. Товар повинен бути поставлений постачальником покупцю в строк до 30 робочих днів від дати оплати товару позивачем, якщо сторонами не буде узгоджено інший строк поставки.

Відповідно до п. 9.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання.

За доводами позивача, на виконання умов Договору та на підставі виставленого відповідачем рахунку, позивач сплатив відповідачу 11 500,00 грн. за ремкомплект для пневмоциліндра, що підтверджується платіжним дорученням № 1807 від 10.04.2017 (а.с. 20,21).

Повну поставку товару відповідач мав здійснити до 22.05.2017.

Відповідачем на користь позивача товар не було поставлено взагалі, з чого і виник спір.

Правовідносини між сторонами виникли із договору поставки № ЕР 04/17 від 10.04.2017, який відповідає положенням ст. 712 Цивільного кодексу України. Згідно цієї норми за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір поставки № ЕР 04/17 від 10.04.2017 не визнано недійсними, він не оспорюється сторонами. Договір сторонами виконувався.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч .1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Позивач обрав своїм способом захисту повернення вартості попередньої оплати за товар.

Пунктом 5.3.1. договору сторонами також передбачено, що якщо постачальник одержав суму попередньої оплати і не передав товар у встановлений договором термін, то позивач як покупець має право вимагати на свою користь або передачі оплаченого товару, або повернення суми попередньої оплати із урахуванням індексу інфляції та 5% річних.

Відповідач заперечень проти доводів позивача про отримання повної передоплати за договором та нездійснення поставки товару не надав.

Доказів повернення передоплати відповідач суду не надав, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 11 500,00 грн. по договору поставки № ЕР 04/17 від 10.04.2017, як вартість оплаченого, але непоставленого товару.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 403,50 грн. пені по договору № ЕР 14/17 від 10.04.2017 за прострочення поставки товару. Дана вимога підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з такого:

Згідно ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, за правилами Господарського кодексу України можливе застосування пені за порушення немайнового зобов'язання.

Такий же висновок про правомірність застосування передбаченої договором пені за не поставку товару викладено у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 по справі № 3-192гс15 .

У відповідності до п. 8.5. Договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасної поставки товару Покупцю, Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення поставки, але не більше 20 % від загальної вартості непоставленого товару.

Обумовлена сторонами відповідальність у вигляді сплати неустойки є пенею, як різновиду відповідальності за невиконання зобов'язання.

У відповідності до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як істотна умова договору, пунктом 8.5. договору сторонами встановлено обмеження розміру нарахованої пені, яка складає 2 300,00 грн. (11500,00 грн. х 20%).

Розрахунок пені проведено позивачем без врахування такого обмеження (а.с. 6), оскільки нарахування пені слід проводити із її розміру по договору 0,1% за кожний день прострочення та контролювати, щоб вирахувана таким чином сума не перевищувала 20%.

Період нарахування пені з обмеженням його шістьма місяцями позивачем також не дотримано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), оскільки він повинен визначатися лише з 23.05.2017 по 23.11.2017, а не по дату подачі позову.

Отже, максимальний розмір пені по Договору для відповідача може становити лише 2300,00 грн., але за вказаний належний період сума пені становить лише 2 127,50 грн. (11500,00 х 0,1% за період з 23.05.2017 по 23.11.2017), що перевірено судом за допомогою калькулятора Ліга-Закон.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не подав, доказів проведення повного розрахунку за позовними вимогами чи поставки товару у справу не надано.

Правомірність позовних вимог доведена зібраними у справі доказами, але позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути лише 11 500,00 грн. основного боргу, як повернення передоплати та 2 127,50 грн. пені по договору поставки № ЕР 04/17 від 10.04.2017.

В решті вимог у позові слід відмовити.

Згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача повністю і з нього на користь позивача слід стягнути 1600,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 236, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Нова" (ідентифікаційний код 40013984, м. Черкаси, вул. Пастерівська, 21) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укратлантік" (ідентифікаційний код 35008375, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Агрономічна, 225) - 11 500,00 грн. на повернення передоплати та 2 127,50 пені на підставі договору поставки № ЕР 04/17 від 10.04.2017 та 1600,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог в частині пені у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 23 січня 2017

Суддя Н.М. Спаських