Рішення

від 22.01.2018 по справі 243/7838/17

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/7838/17

Провадження №2/243/114/2018

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 р. Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Хміль О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Укрвуглеторфреструктуризація про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього місячного заробітку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 39129,4 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Обґрунтовує вимоги тим, що він працював гірничим робітником в Горлівській дирекції з виконання проектів ліквідації шахт. 25.11.2014 його було звільнено у зв'язку з реорганізацією підприємства на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Відповідач при звільненні не розрахувався з ним , та відповідно до довідки № 01-09/696 від 27.04.2017 складає 39129,49 грн.

В судове засідання позивач та його представник ОСОБА_2 не з'явилися, до суду були надані заяви, якими просили суд розглядати справу за їх відсутності, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи. Згідно ст. 223 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, також на підставі ст.ст. 280, 281, 282 ЦПК України, суд в праві постановити заочне рішення.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як передбачено ст. 3 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК ).

Відповідно до положень ст. ст. 11 , 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу . Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. ч. 2, 3 ст. 58 ЦПК України ). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України ).

Згідност. 43 Конституції Україниправо на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.

Судом встановлено, що позивач перебував з відповідачем в трудових відносинах та його було звільнено 25 листопада 2014 року у зв'язку з реорганізацією підприємства на підставі п.1 ст. 40 КЗпП.

Судом встановлено, що згідно довідки про доходи ОСОБА_1 дійсно працював у відособленому структурному підрозділі Горлівської дирекції з виконання проектів ліквідації шахт ДП Донвуглереструктуризація (ОСОБА_3), гірник підземний, і має заборгованість з заробітної плати за період з 01.08.2014 р. по 25.11.2014 р. яка складає 31679,19 грн.

Таким чином на момент звільнення відповідачем не сплачено позивачу заробітну плату в сумі 31679,19 грн, чим порушено ст. 116 КЗпП України і позивач має право вимагати стягнення суми заборгованості, отже є підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 31679,19 грн .

Згідно постанови від 8 лютого 1995 р. N 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Із роз'яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , у разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Тобто застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 01 квітня 2015 року (справа № 6-41цс15), у разі виникнення спору про розміри належних звільненому працівникові сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Суд вважає, що позивач має право вимагати стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні , як то передбачено ст. 117 КЗпП України , оскільки ніяких доказів, заперечень представником відповідача не надано.

Як вже зазначалося судом відповідно до пункту 2 Постанови КМУ"Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 8 лютого 1995 року № 100 , середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

В жовтні 2014 р. заробітна плата позивача складала 4858,99 грн (23 робочі дні)., за листопад 2014 р. - 26162,14 грн.(20 робочих днів)

Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Середньоденна заробітна плата позивача складає (4858,99 + 26162,14) : 43 = 721,42 грн..

Час затримки розрахунку складає з 01.08.2014 року по 22.01.2018 року(день ухвалення рішення ) - 777 дні.

Середня заробітна плата позивача за час затримки розрахунку за цей період складає 560 543 грн. 34 коп., виходячи із розрахунку: 777*721,42

На підставі наведеного, враховуючи, що відповідач фактично не розрахувався з позивачем при його звільненні, порушені строки виплати позивачу належної йому заробітної плати, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі за період з 01.08.2014 року по 25.11.2014 року в розмірі 31679,09 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 25.11.2014 року по 22.01.2018 року в розмірі 560543,34 гривень, внаслідок чого задовольняє в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1

Згідно положень ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , тому судовий збір в сумі 640,00 гривень, слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Укрвуглеторфреструктуризація про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього місячного заробітку задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Укрвуглеторфреструктуризація , місце знаходження: 03142 м. Київ Проспект Академіка Палладіна, б. 46 кв. 2, ЄДРПОУ 35710209 на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП 37112097,заборгованість по заробітній платі за період з 01.08.2014 р. по 25.11.2014 р. в сумі 31679,09 грн. ( тридцять одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять грн..19 коп.), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 560543,34 ( п'ятсот шістдесят тисяч п'ятсот сорок три грн.. 34коп.)

Рішення в частині стягнення заробітної плати за період з 01.08.2014 р. по 25.11.2014 р. в сумі 31 679,09 грн. надати до негайного виконання.

Сума заробітної плати визначена з утриманням податку з доходів фізичних осіб, сума середнього заробітку за затримку розрахунку, вихідної допомоги визначена без утримання податку й інших обов'язкових платежів.

Стягнути Державного підприємства Укрвуглеторфреструктуризація , місце знаходження: 03142 м. Київ Проспект Академіка Палладіна, б. 46 кв. 2, ЄДРПОУ 35710209 судовий збір на користь держави у сумі 640 (шістсот сорок) грн. на доходний рахунок 31215256700001 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, код ЄДРПОУ 37993783, одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_4